Тема 3. Парадигма управління потенціалом за вартісними критеріями

Для оцінки потенціалу підприємства необхідна система показників, яка враховує фактичну динаміку і теоретичні передумови потенціалу підприємства. У широкому розумінні оцінка - це результат визначення основних якісних і кількісних характеристик об’єкта, а також процес управління ним.

На практиці оцінити конкретний потенціал підприємства складно через те, що необхідний детальний аналіз теперішнього стану підприємства і його майбутніх можливостей.

Оцінка потенціалу підприємства представляє собою цілеспрямований процес визначення у грошовому виразі вартості об’єкта з урахуванням потенційного доходу, який має місце в певний проміжок часу в умовах конкурентного ринку.

Оцінка вартості потенціалу підприємства застосовується у випадках:

2) Отримання кредиту під заставу частини нерухомості.

5) Оформлення частини нерухомості в якості вкладу в статутний фонд підприємства, що створюється.

6) Оцінка нерухомого майна для прийняття управлінських рішень за критеріями вартості потенціалу підприємства в умовах реалізації.

Вартість – це грошовий еквівалент, який покупець готовий обміняти на певний предмет. Це міра того, скільки гіпотетичний покупець готовий заплатити за оцінену вартість.

Ціна – відображає витрати на покупку подібних об’єктів в минулих угодах, а також теперішніх.

Вартість в обміні – це ціна, яка переважає на вільному відкритому конкурентному ринку. Вона визначається на основі рівноваги між реальними економічними факторами, тому її називають об’єктивною вартістю.

Найбільш поширеною формою вартості в обміні є ліквідаційна, страхова, заставна, орендна вартість.

Вартість в користуванні – це міра цінності власності окремого користувача або групи користувачів, що є складовою діючого підприємства без урахування найбільш ефективного її використання і величини грошового еквіваленту від можливого продажу. Ця вартість є суб’єктивною, тому що задовольняє потреби окремого користувача. ЇЇ різновидами є інвестиційна, податкова, заміщення, відтворення, митна, залишкова тощо.

В основу принципів формування вартості потенціалу підприємства покладена наступна класифікація:

1. Принципи, які пов’язані з землею будинками і спорудами:

- залишкова продуктивність; віддача; збалансованість; оптимальний розмір; поділ і поєднання майнових прав.

2. Принципи, які базуються на уявленні користувача:

3. Принципи, які пов’язані з ринковим середовищем:

- попит; пропонування; конкуренція; змінювання; залежність.

4. Принципи найкращого і найефективнішого використання – є синтезуючими і дають вихідну концептуальну модель для аналізу різних факторів, які впливають на вартість об’єкта оцінювання.

Зобразимо на рисунку структурно-логічну схему формування вартості потенціалу підприємства (рис. 2.3.)

Формуючи загальний показник вартості бізнесу, необхідно враховувати об’єктивну структуру елементів, що формують виробничо-комерційну систему (рис. 2.4.).

Кожен з поданих на моделі елементів знаходить своє вираження у конкретних вартісних показниках інтегративного характеру (рис. 2.5.):

2. Вартість земельної ділянки, будівель та споруд на ній.

5. Вартість нематеріальних складових потенціалу підприємства.

6. Вартісна оцінка якості бізнес-процесів підприємства.

Класифікацію методів оцінки вартості потенціалу можна поділити на методи минулої (постфактум), поточної або теперішньої та майбутньої (апріорі) оцінки.

Якщо оцінка проводиться з позиції ефективності здійснених витрат на створення об’єкта чи земельного масиву, то реалізуються методи оцінки постфактум.

Якщо врахувати тільки теперішню ситуацію на ринку або в певному регіоні, то методи дають поточну оцінку.

У випадку коли визначається майбутня корисність, тобто розмір чистого потоку капіталу, який отримує власник–інвестор від використання об’єкту, то в апріорі розраховуємо можливу вартість.

Відповідно до цих методів визначення вартості потенціалу відокремлюють три традиційні підходи:

Витратні (майнові) методи передбачають визначення вартості об’єкта на основі витрат на його створення та використання.

Порівняльні (ринкові) - визначення вартості об’єкта на базі співставлення з аналогом, які можуть бути об’єктами ринкових угод.

Результатний (доходний) – оцінюється вартість досліджуваного об’єкта на основі величини чистого потоку позитивних результатів від його використання.

Слід зазначити, що кожен з вказаних підходів реалізується за допомогою спеціальних методик, які залежать від об’єкта оцінки. Загальну класифікацію методів вартісної оцінки окремих елементів потенціалу підприємства наведено на рис. 2.5. Для оцінки деяких елементів потенціалу можуть застосовуватися й інші специфічні методики. Детально вони вивчаються студентами у курсі „Потенціал підприємства: формування та оцінка”.

З точки зору управління потенціалом підприємства важливою є оцінка не лише вартості окремих елементів, а бізнесу в цілому.

Оцінка вартості бізнесу – це акт чи процес формування умовиводу оцінювача та підрахунку вартості бізнесу як цілісного майнового комплексу і пов’язаних з ними прав.

Рис. 2.3. Структурно-логічна схема формування вартості потенціалу підприємства [2]

Спектр застосування методів оцінки вартості бізнесу можна згрупувати відповідно до описаних вище підходів (табл. 2.2.). Кожен із указаних методів має багато модифікацій. Обраний підхід до оцінки вартості бізнесу і його конкретний метод повинні спиратися на достовірну інформаційну базу та бути обґрунтованим з огляду на специфіку об’єкта й умови його функціонування.

Рис. 2.4. Структурно-логічний граф показників вартості бізнесу [2]

Підхід	Метод оцінки	Базовий постулат

Витратний	Простий балансовий метод	Вартість бізнесу визнається рівною різниці між активами та зобов’язаннями фірми
	Метод регулювання балансу	Вартість бізнесу визначається підсумовуванням реальної вартості усіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов'язань (боргів)
	Метод ліквідаційної вартості	Вартість бізнесу дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу); або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства. Визначається три види ліквідаційної вартості бізнесу: упорядкована, примусова і кінцева
	Метод вартості заміщення	Вартість бізнесу визначається за витратами на створення ідентичного цілісного майнового комплексу у поточних цінах, який має аналогічну корисність для власників, але сформований відповідно до сучасних стандартів та вимог
	Метод чистих активів	Вартість бізнесу визначається вирахуванням із скоригованої вартості активів підприємства скоригованої вартості пасивів. Коригування полягає у ціновому приведенні чи нормалізації бухгалтерської звітності.
	Метод нагромадження активів	Вартість бізнесу дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю усіх його зобов'язань у по-елементному розрізі.
Резуль- татний	Метод прямої капіталізації доходів	Вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його використання, що можуть бути капіталізовані учасниками (власниками).
Метод дисконтування грошового потоку	Вартість бізнесу дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів.
Метод економічного прибутку	Вартість бізнесу визначається множенням суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення і використання.
	Метод додаткових доходів	Вартість бізнесу визначається урегулюванням балансу підприємства та оцінюванням можливостей отримання доходів від його використання.
Порівняльний	Метод мультиплікаторів	Вартість бізнесу оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об'єктів, представлених на ринку
Метод галузевих співвідношень	Вартість бізнесу визначається на основі цінових показників та інших якісних (чи фінансових) співвідношень, характерних для даної сфери господарювання.
Метод аналогових продаж чи ринку капіталу	Вартість бізнесу встановлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій аналогічних компаній.