Основні відомості про міжнародну організацію зі стандартизації ISO

Міжнародна та Європейська діяльність з

Лекція 3

стандартизації та участь у ній України

1. Основні відомості про міжнародну організацію стандартизації ISO

2. Міжнародні стандарти ISO серії 9000, 10000, 14000 та SA 8000

2.1. Склад стандартів

2.2. Вибір та застосування стандартів ISO серії 9000 та 10000

Міжнародна організація із стандартизації ISO була створена під егідою ООН в жовтні 1946 року (в неї входили 25 країн). Мета: сприяти успішному розвитку стандартизації в усьому світі.

До європейських організацій, що займаються стандартизацією, відносяться: Європейський комітет з стандартизації (CEN), створений 23.03.1961 року на засіданні представників Європейського економічного співтовариства і Європейської асоціації вільної торгівлі, та Європейського комітету з стандартизації в електротехніці – CENELEC.

До початку 1995 року CEN затвердив понад 1300 стандартів (європейських), що встановлюють основні вимоги до конкретних видів продукції та послуг, до безпеки виробів і іх сумісності, функціональних властивостей, довговічності, а також на якість продукції, системи якості і сертифікації.

1 січня 1993 року Україна прийнята в члени Міжнародної організації ISO, що дає їй право нарівні з іншими 90 країнами світу брати участь у діяльності більш як 1000 міжнародних органів, технічних комітетів.

Враховуючи те, що стан і розвиток національних систем стандартизації, сертифікації і метрології є одним із членів від якого залежить національна безпека України, Держстандарт України проводить технічну політику за такими основними напрямками:

1 – гармонізація націрнальних стандартів з відповідними міжнародними та європейськими, або їх пряме впровадження;

2 – забезпечення якомога більшої відповідальності національних стандартів вимогам ринку;

3 – забезпечення простого доступу експортерів до міжнародних стандартів.

Основні тенденції розвитку міжнародної стандартизації систем якості:

1 – поширення та деталізація тих елементів структури і функціонування підприємства, що входять в систему якості і підлягають стандартизації в межах стандартів ISO серії 9000 та 10000;

2 – поширення сфер застосування систем якості: виробництва сільськогосподарської продукції, рибальство, хімічна та навтохімічна промисловість, фармацевтична та косметологічна промисловість, будівництва, сфера послуг, захист навколишнього середовища;

3 – концентрація робіт щодо впровадження систем якості, їх сертифікації, акредитації органів з сертифікації систем якості, підготовки та підвищення кваліфікації персоналу, підготовки експертів-аудиторів з систем якості у більш визначені та чітко організаційні форми через створення міжнародних та регіональних організацій;

4 – ініціювання з боку найбільш вагомих міжнародних та регіональних загальноекономічних організацій робіт в галузі систем якості та застосування стандартів, ном, правил з цієї галузі у своїй законодавчій та координаційній діяльності щодо інтеграції економічного простору;

5 – постійний пошук нових методів забезпечення та підвищення якості продукції, форм стимулювання і визнання окремих підприємств та працівників за досягнуті успіхи в цьому напрямку на національному, регіональному та міжнародному рівнях;

6 – зростання уваги до дослідження та аналізу впливу людського та різноманітних соціально-культурних чинників на проблему якості;

7 – створення найсучасних інформаційних систем та мереж для підтримки робіт в галузі якості та забезпечення інформованості суспільства, товаровиробників та споживачів щодо стану справ у цій галузі.

У межах Європейського союзу встановлено політику та прийнято Європейську програму з якості. Мета Європейської політики в гулузі якості сформульована таким чином:

1- допомогти європейській промисловості стати конкурентоздатною як на європейському, так і на зовнішньому ринках;

2- поліпшити європейську інфраструктури з забезпечення якості, щоб створити таке технічне середовище (випробування, сертифікацію, акредитацію), яке б допомогло її товаробиробникам мати успіх у нових ринкових умовах;

3- зміцнити партнерські відносини між постачальниками та споживачами;

4- створити необхідний науково-технічний, промисловий та людський потенціал.

Дата добавления: 2015-04-30