Класифікація лікарських засобів

Лікарські засоби і особливостіїх зберігання. Терміни придатності 111

Ш

ГЛАВА

Законодавство про охорону здоров'я Украіщ регулює сучасні відносини в галузі охорони здоров'* нсаселення з метою забезпечення гармонійного розвитку фі^^іних і духовних сил, здоров'я, високого рівня працездатності і довголіття, активного життя громадян.

Важливою ланкою в системі охорони здорогя є фармацевтична служба, покликана забезпечувати нас*лезння країни своєчасною і високоякісною лікарською доемсогою.

Значне місце серед товарів аптечного асорттмеенту займають лікарські форми (ЛФ). Як відомо, вони їв.,:гіяють собою синтетичні хімічні сполуки і речовини твшиніного або рослинного походження з певною фармакологчн-ою дією, повинні мати високий рівень чистоти і за якитно цілком відповідати вимогам Державної фармакопеї (,ІФ) >.

З огляду на розмаїтість фізико-хімічних юаслтивостей ЛФ необхідно створювати такі умови їх паюзажння, зберігання, транспортування та використання, зі ягких вони не втрачатимуть якість, закладену при розроби й-і виготовленні.

Більшість лікарських препаратів, що випуск*кгггься промисловістю, доходить до споживача як товар — у готовому для використання вигляді. Тому готовим лікаїсьі-ким препаратом вважається комплекс, що складається ііз самого лікарського препарату й допоміжних речовин узиггляді певної форми (агрегатного стану), упаковки та норійт'-ивних відомостей про нього.

Виробництво готових лікарських форм здіїпн^юється в суворій відповідності з НТД (ДФ, ФС, ТФС), в яі:й викладено практично всі дані про них: методи контрлмо якості, основні вимоги до пакування, маркування, трансіогзтування, зберігання і використання.

Глава 10

Лікарські засоби — це фармакологічні засоби, дозволені уповноваженим на те органом відповідної країни у встановленому порядку для застосування з метою лікування, запобігання або діагностики захворювання в людини або тварини.

Дозвіл на використання нової речовини як лікарського засобу видає Фармакопейний комітет МОЗ України.

Остаточне рішення про введення нового лікарського засобу в медичну практику приймає міністр охорони здоров'я України. Він же видає відповідний наказ.

Лікарські засоби класифікуються за рядом ознак: фармакологічною дією, способами застосування, токсичністю, фізико-хімічними властивостями, агрегатним станом, термінами придатності тощо.

За фармакологічною дією існує поділ на такі засоби:

— що діють переважно на центральну нервову систему;

— що діють переважно в ділянці закінчень еферентних
(відцентрових) нервів;

— що діють переважно в ділянці чутливих нервових за
кінчень;

— серцево-судинні;

— що посилюють видільну функцію нирок;

— жовчогінні;

— що стимулюють мускулатуру матки;

— що впливають переважно на процеси тканинного об
міну;

— протимікробні й протипаразитарні;

— для лікування від злоякісних новоутворень;

— діагностичні й т. ін.

За способом застосування розрізняють препарати:

— для зовнішнього застосування;

— для внутрішнього застосування;

— для ін'єкційного застосування.

За токсичністю утворено групи препаратів:

— отруйні та наркотичні засоби;

— сильнодіючі засоби;

— звичайні, що не є токсичними.

За фізико-хімічними властивостями існує поділ на препарати, що потребують захисту від впливу:

— світла;

— вологи;

— звітрювання;

— підвищеної температури;

— зниженої температури;

— газів довкілля;

— а також пахучі, забарвлюючі, легколеткі, вогне- і ви
бухонебезпечні.

За термінами придатності бувають лікарські засоби:

— з обмеженим строком (до 3-х років);

— з необмеженим строком (понад 3 роки).

За засобом одержання — природні і синтетичні.

За агрегатним станом — порошкоподібні, рідкі, мазеподібні й т. ін.

За функціональним призначенням — такі, що використовуються як тара, закупорювальні засоби й пакувальні матеріали.

Дата добавления: 2015-04-30