Випробування міцності бетону у виробах і конструкціях не руйнуючими методами

Визначення міцності на стиск

Для випробування на стиск зразки встановлюють однією із бокових граней на опорну плиту преса і центрують таким чином, щоб сила стиску була направлена паралельно шарам укладки бетонної суміші. Швидкість прикладання навантаження на зразок повинна забезпечувати зростання напруження у зразку 0,6±0,4 МПа/с до його руйнування.

Міцність на стиск визначають за формулою:

(1.9)

де P_u – максимальне навантаження, кН;

А – середня площа робочого перерізу зразка, см²;

α – масштабний коефіцієнт міцності в зразках базового розміру;

k_w – коефіцієнт вологості бетонного зразка, для звичайних бетонів k_w= 1,0.

Площу робочого перерізу кожного зразка визначають за результатами виміру як середнє арифметичне значення площ двох протилежних граней.

До найпростіших не руйнуючих методів оцінки міцності бетону належить метод пластичних деформацій, який реалізують на практиці за допомогою молотків Й.А. Фізделя та К.П. Кашкарова.

Еталонний молоток конструкції К.П. Кашкарова (рис. 1.5). Метод визначення міцності бетону полягає у тому, що при ударі по залізобетонній поверхні одночасно утворюється відбиток на бетоні та на еталоні, відношення між якими не залежить від сили удару.

За непряму характеристику міцності бетону приймають відношення (d_σ/d_в), за яким визначають міцність бетону в даному місці конструкції. Еталонний стрижень 3 виготовлений із м’якої сталі марки Ст.3, довжина його – 150 мм, діаметр – 10 мм, кінець стрижня загострений.

При випробуванні бетону еталонним молотком завдають не менше від 10 ударів у різних точках по довжині або по площі конструкції. Під час випробування необхідно стежити за тим, щоб вісь голівки молотка була перпендикулярна до поверхні випробовуваної конструкції. Після кожного удару еталонний стрижень пересувають у стакані молотка таким чином, щоб відстань між центрами сусідніх відбитків була не менше ніж 10 мм. Удари по поверхні конструкції слід завдавати з таким розрахунком, щоб відстань між відбитками не перевищувала 30 мм.

Діаметри лунок на бетонній поверхні й еталонному стрижні вимірюють із точністю до 0,1 мм за допомогою кутового шаблона, мікроскопа тощо.

Міцність бетону в конструкціях визначається за графіком (рис. 1.7) відповідно до обчисленого відношення H=d_σ /d_в як середньоарифметичного результатів 10 ударів молотка. Отримані в такий спосіб значення R_ст справедливі для бетону вологістю 2…6 %. У випадку підвищеної вологості визначену межу тривкості бетону необхідно помножити на коефіцієнт вологості К_в, що приймається при вологості бетону 8 і 12% відповідно 1,1 та 1,2, а при мокрій поверхні бетону – 1,4.

а)

б)

Рисунок 1.5 - Еталонний молоток конструкції К.П. Кашкарова:

а – схематичний розріз; б – зовнішній вигляд;

1 – корпус; 2 – металева рукоятка; 3 – головка; 4 – пружина;

5 – стакан з отворами для кульки 7 та еталонного стрижня 6.

а)

б)

Рисунок 1.6 - Методи випробування бетону:

а – нанесення ударів еталонним молотком;

б – нанесення ударів на вузьких ребрах конструкції.

Відношення H=d_σ /d_в

Рисунок 1.7 - Уніфікована залежність:

R_ст – міцність у кубах з довжиною ребра 150 мм від відношення H.

Дата добавления: 2015-04-30