До підсумкового модульного контролю № 5

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ

1. Біологічне значення води, її вміст, стан в організмі, добова потреба. Вода екзогенна та ендогенна.

2. Властивості та біохімічні функції води. Розподіл та стан води в організмі.

3. Обмін води в організмі людини. Вікові особливості обміну води. Регуляція.

4. Водний баланс організму та його види.

5. Нейрогуморальна регуляція водно-сольового обміну. Роль вазопресину, альдостерону та ренін-ангіотензинової системи.

6. Функції мінеральних солей в організмі.

7. Електролітний склад рідин організму, його регуляція.

8. Мінеральні речовини в організмі людини, їх вміст та роль.

9. Класифікація біогенних елементів, роль в організмі.

10. Фосфатно-кальцієвий обмін. Мінеральні та органічні фосфати. Фосфати сечі. Регуляція.

11. Роль у процесах життєдіяльності натрію, калію, хлору.

12. Залізо: роль, обмін в організмі, добова потреба.

13. Патологічні стани, пов'язані з порушенням обміну мінеральних речовин.

14. Функції крові в життєдіяльності організму.

15. Фізико-хімічні властивості крові, сироватки, лімфи: рН, осмотичний та онкотичний тиск, відносна щільність, в’язкість.

16. Кислотно-лужний стан крові, його регуляція, порушення. Сучасні методи визначення кислотно-лужного стану крові.

17. Буферні системи крові. Їх роль у підтримці кислотно-лужного стану в організмі. Порушення – ацидоз, алкалоз. Причини.

18. Основні фракції білків плазми крові. Методи дослідження.

19. Білки крові: вміст, функції, зміни вмісту при патологічних станах.

20. Альбуміни, фізико-хімічні властивості, роль.

21. Глобуліни, фізико-хімічні властивості, роль.

22. Імуноглобуліни крові, структура, функції.

23. Гіпер-, гіпо-, дис- та парапротеїнемія, причини виникнення.

24. Білки гострої фази. Клініко-діагностичне значення їх визначення.

25. Ферменти крові, їх походження, клініко-діагностичне значення визначення.

26. Небілкові нітрогенвмісні речовини. Загальний та залишковий нітроген крові. Клінічне значення визначення.

27. Азотемія: види, причини, методи визначення.

28. Небілкові безнітрогенові компоненти крові. Клінічне значення визначення.

29. Неорганічні компоненти крові.

30. Калікреїн-кінінова система, її роль в організмі.

31. Поняття гемостазу. Основні фази гемостазу.

32. Механізми активації та функціонування системи згортання крові.

33. Основні плазмові та тромбоцитарні фактори згортання крові.

34. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його фази.

35. Механізми адгезії тромбоцитів.

36. Коагуляційний гемостаз.

37. Внутрішній та зовнішній механізми коагуляції.

38. Роль вітаміну К у реакціях коагуляції.Набуті та спадкові коагулопатії.

39. Антизгортальна та фібринолітична система крові, функціональна характеристика компонентів.

40. Загальна характеристика імунної системи. Клітинні та біохімічні компоненти.

41. Імуноглобуліни: структура, біологічні функції.

42. Медіатори та гормони імунної системи. Цитокіни, їх характеристика.

43. Біохімічні компоненти системи комплементу людини.

44. Класичний та альтернативний механізми активації комплементу.

45. Біохімічні механізми імунодефіцитних станів. Первинні та вторинні імунодефіцити, їх характеристика.

46. Структура, роль та властивості гемоглобіну.

47. Типи гемоглобіну.

48. Гем, його структура та роль у функції гемоглобіну.

49. Механізм участі гемоглобіну в транспорті О₂ та СО₂.

50. Патологічні форми гемоглобіну.

51. Загальна схема синтезу гемоглобіну. Регуляція процесу.

52. Порфірії: причини виникнення, види.

53. Гемоглобінози: гемоглобінопатії та таласемії. Причини виникнення.

54. Загальна схема розпаду гемоглобіну. Жовчні пігменти, їх перетворення, значення дослідження.

55. Прямий та непрямий білірубін крові. Значення досліджень.

56. Патобіохімія жовтяниць. Ферментативні, спадкові жовтяниці. Жовтяниці новонароджених.

57. Функції нирок та особливості обміну речовин в них.

58. Загальні властивості та хімічний склад нормальної сечі. Значення дослідження в клініці.

59. Фізико-хімічні показники сечі: діурез, відносна густина, рН, запах, колір, прозорість. Значення їх дослідження. Можливі відхилення від норми.

60. Клініко-діагностичне значення кількісного та якісного аналізу сечі.

61. Білок як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появлення. Методи визначення.

62. Глюкоза як патологічний компонент сечі. Причини глюкозурії. Методи визначення.

63. Креатин як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появлення. Методи визначення.

64. Кетонові тіла як патологічні компоненти сечі. Можливі причини кетонурії. Методи визначення.

65. Кров’яні пігменти (гемоглобін, метгемоглобін) як патологічні компоненти сечі. Можливі причини їх появлення. Методи визначення.

66. Жовчні пігменти (білівердин, білірубін, уробіліноген, уробілін) як патологічні компоненти сечі. Можливі причини їх появлення. Методи визначення.

67. Індикан як патологічний компонент сечі. Можливі причини його появлення. Методи визначення.

68. Біохімічні функції печінки в організмі.

69. Роль печінки в обміні вуглеводів.

70. Роль печінки в обміні ліпідів.

71. Роль печінки в обміні білків.

72. Роль печінки в пігментному обміні.

73. Жовчеутворююча функція печінки. Хімічний склад жовчі.

74. Детоксикаційна функція печінки. Типи реакцій біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

75. Системи кон’югації у печінці для знешкодження токсичних речовин.

76. Порушення функцій печінки при захворюваннях. Печінкові проби.

77. Ксенобіотики: поняття, принципи класифікації, шляхи надходження до організму, транспорт через клітинні мембрани.

78. Мікросомальне окиснення. Характеристика мікросомальних монооксигеназних ланцюгів. Цитохроми Р-450 та b₅.

79. Типи кон’югації ксенобіотиків в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.

80. Шляхи виведення продуктів біотрансформації ксенобіотиків з організму.

81. Основні класи речовин нервової тканини, їх співвідношення у різних відділах нервової системи.

82. Ліпіди нервової тканини: класи, представники, роль. Захворювання, пов’язані з порушенням ліпідного обміну у нервовій тканині.

83. Мієлін: хімічний склад, властивості, роль.

84. Білки нервової тканини: класифікація, склад, властивості. Специфічні білки нервової тканини.

85. Макроергічні сполуки нервової тканини. Особливості енергетичного обміну.

86. Нейрохімічна передача імпульсу. Синапси. Медіатори. Синаптичні рецептори.

87. Особливості структури м’язового волокна,товстих та тонких філаментів.

88. Хімічний склад м’язової тканини. Особливості хімічного складу та обміну речовин в серцевій та гладких м’язах.

89. Характеристика білків м’язів, основних небілкових азотовмісних сполук.

90. Біоенергетика м’язової тканини; джерела АТФ; роль креатинфосфату у забезпеченні енергією м’язового скорочення.

91. Зміни в м’язах при м’язовій дистрофії, гіподинамії, авітамінозі Е.

92. Особливості структури сполучної тканини.

93. Особливості структури та роль фібронектину.

94. Еластин: особливості складу та фізико-хімічних властивостей.

95. Колаген: структура, роль, біосинтез.

96.Основні класи протео- та глікозаміногліканів,їх структура та функції.

97. Зміни сполучної тканини при старінні.

98. Захворювання сполучної тканини. Молекулярна патологія сполучної тканини (синдром Марфана, синдром Менке, синдром Елерса-Данлоса).

Навчальне видання

ЖУКОВ Віктор Іванович

НАКОНЕЧНА Оксана Анатоліївна

СТЕЦЕНКО Світлана Олександрівна

ЩЕРБАНЬ Микола Гаврилович

САМОСТІЙНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ

СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Дата добавления: 2015-04-30