Українська народна кухня 2 страница

Сукральфат - Sucralfate (tabl.)

0,5х4 п:ЯБ. Антацид

Сульфасалазин - Sulfasalazine (tabl.)

0,5х4 п:НЯК.сульфаниламид

Сальбутамол - Salbutamol (inhal.)

2вдоха.п: приступ БА.В-адреномим.кор.

Салметерол - Salmeterol(inhal.)

2вдохах2.п: БА.В-адреномим.длит.

Сульперазон - Sulperason (amp.)

2.0/N15 in flac/ Сод 1 флак разв до 20мл 0.9NaCl,

в/в кап медл (20мин) кажд 12ч

А/б гр цеф 3 пок + инг бета лактамаз

Пок: пневмония(пиелонеф) п/пок:повыш чув

Гр+/Гр-/анаэр/

Стрептомицин - Streptomycin (amp.)

1,0/ N10 in flac./ в 4мл 0,5%р-ра новокаина. 4Мл р-ра в/м каждые 24ч

А/б гр.стрептомицина

Пок: туберкулез п/пок Кохлеит, поч. Нед

MBT/ Гр+/Гр-/

Сорбифер Дурулес - Sorbifer Durules (tabl.)

1табх2. п:ЖДА п.п:ЯБЖ

Тиклопидин - Ticlopidine (tabl.) антиагрегант

0,25×2 п: атеросклероз,стенокардия

пр:повыш.риск кровот., язв.б-нь обостр., гем. инс

Транексамовая кислота - Tranexamic acid(tabl., amp.)

0,25×4 3-15дн п:тромбоцитопеническая пурпура,

гемофилия пр:поч.нед.,тромбозы,ОИМ, берем.

ингибитор фибринолиза

Триамцинолон - Triamcinolone (tabl.)

0,008 1,5 таб утро 0,5 таб обед п.:ревм.артрит,

нефрот.синдр.,лимфогран,

п\п: язв.б-нь обостр., тяж.АГ, б.Иц-Куш,дек СД

горм.коры надпоч. ГКС

Торасемид - Torasemide (tab.)

0,02 п: хсн отеки

п\п: гиповолемия, гипонатриемия, гипокалиемия

диуретик. салуретик

Триамтерен - Triamterene (tabl.)

0,05 п: хсн; п\п: аллерг, печ и/или поч нед, лакт

Калийсбер диуретик

Триампур композитам - (tabl)

офиц. 2тх2, затем 1т через день

п: хсн; п\п: хпн, анурия, печ недост, подагра

комбинир диуретик

Триметазидин - Trimetazidine (tab.)

0,02х2 п: проф стен

п\п: гиперч, бер-ть, лакт

Антигипоксанты и антиоксиданты

Теофиллин - Theophylline (retard caps., tab

0,1х2 п:БА.метилксантин

Термопсиса трава - Herb.Thermopsidis

Rp.:inf.Thermopsidis 0,6:180ml D.S.по1ст.лх3. откарх.

Тиенам - Tienam (Имипинсм +Циластатин - Imipinem + Cilastatin) (amp.)

0,5/N10 in flac/ Сод флак разв в 100мл 0.9NaCl вводит в/в кап каждые 8 ч

А/б бета-лактамный

Пок: инф эндокардит п/пок нар печ и поч

Гр+/Гр-/анаэр/ уст к бета-лактамазам

Тинидазол - Imidazole (tabl.)

0,5/N4 in tab/Внутрь по 1 таб каждые 15 мин в теч 1ч (4 приема)

противопротозойный и противомикр преп, пр. 5-нитроимидазола

Пок: трихомониаз п/пок: бер, нар кроветвор

Простейшие/анаэр/Нр

Трамадол - Tramadol (caps, amp.)

0.05/N30 in caps/внутрь по 1капс 6р.сут

Нарк. Анальгетик

пок: сильные боли у онокобольных

п/пок: нар. Функ печени и почек

Тианептин - Tianeptine (tabl.)0,0125х3

п:депрессия п.п:беременность. Антидепрессант

Фамотидин - Famotidine (tabl., amp)

0,02х2 п:ЯБ

блокаторов H2-гистаминовых рецепторов

Фениндион - Phenindione (Фенилин - Phenylin) (tabl.)

0,03 ×4 п: тромбозы и тромбоэмболии

пр:геммор.диатезы и инсульты

антикоагулянт непрямого действия

Фентолами н - Phentolamine (amp.)

0,025х1 п: гип криз

п\п6 гиперч, гипотензия, стенок

Альфа-адреноблокаторы

Фенотерол - Fenoterol (inhal.)

2вдохах3.п:БА.В-адреномим.длит.

Филграстим - Filgrastim (fl.)

30000000ЕД-1ml п:нейтропения П.п:аллергии.

Колониестимул.ф-р

Флуконазол - Fluconazole (caps., fl.)

0.1/ N50 in caps/ внутрь по 2 капс каждые 24ч до 6 нед

Пок: системный кандидоз п/пок: бер

Синтетич противогрибк пр

Фентанил - Fentanyl (amp.)

0.005%-2ml/N1 in amp/ 2мл р-ра в/в

Нарк. Анальгетик пр.фенилпиперидина

пок: купирование боли при поч.колике (ИМ)

п/пок: угнетение ДЦ

Феназепам - Phenazepam (tabl.)

0,0005х2 п:бессонница п.п:з.печени, почек.

Транквил,пр.бензодиаз

Фенобарбитал - Phenobarbital (tabl.)

0,1 за час до сна. П:бессонница п.п:з.печени,почек.

Противосуд,пр.барбитур

Формотерол - Formoterol (inhal.)

2вдохах2 п: БА.В-адреномим.длит.

Фолиевая кислота (витамин В.,) - Folic acid (tabl.)

0,001х5 п:анемия п.п:аллергия

Фондапаринукс натрия - Fondaparinux sodium

официн. п: проф вено п\е опер на ниж кон

пр: кровотечение,бактер.эндокардит,

язв.б-нь в обостр.

Селект инг активир фактора X

Фозиноприл - Fosinopril (tabl.)

0,01х1 п: АГ

п\п: Бер, лакт, ангоневр отек

иАПФ

Фталилсульфатиазол (Фталазол) - Phthalylsulfathiazole (tabl.)

0.5/ N10 in tab/ внутрь первые 3 дня по 2 таб кажд 6 ч,

след 3 дня по 1 таб каждые 6 ч

Сульфаниламид

Пок: гастроэнтерит п/пок: гиперчув

на кишечную флору

Фуросемид - Furosemide (tabl., amp.)

0,04х1 п: хсн 1%-2,0х2 п: гип криз

п\п: бер, гипокалиемия, печ кома

петлевой диуретик

Хилак форте - Hylak forte)во фл.30 и 100ml)

40капельх3.п:дисбактериоз

Хинидин - Quinidine (tabl., amp.)

0,2х2 однокр, затем по 0,2 кажд

час до прер прист или до 1гр

п: жел аритм; п\п: блокады, кард шок

Хлорохин (делагил) - Chloroquine (tabl.)

0,25×2 12мес. п:ревм арт

пр:тяж.заб.сердца,диффуз.пор-ие почек,

нар.ф-и печени, б-нь кров.органов

противомаляр.препарат

Хлоропирамин - Cloropiramine (tabl., amp.)

0,025х2. п:экзема п.п.:закрытоуг.глаук,аденома простаты.

Блок. H1-гист.рец.

Хлорпромазин - Chlorpromazine (tabl.. amp.)

0,025х2 п:психоз п.п:з.печени,почек. Нейролептик

Хлорамбуцил - Chlorambucil (tabl.)

0,002х2 п:хр.лимфолейкоз п.п:анемия

Целекоксиб - Celecoxib (caps) ЦОГ-2

0,2 п.:остеоартрит пр.: аллергия, бер., лакт

Цефазолин - Cefazolin (amp.)

0.5/N 20 in flac / Сод флак разв в 3мл воды для инъекц. 3 мл р-ра вводить в/м каждые 8ч

А/б гр цефалоспоринов 1пок

Пок:эндокардит п/пок: берем, повыш чув к цеф и пенициллинам

Гр+/Гр-/

Цефалексин - Cefalexin (caps.)

Rp.: Сefalexini 0.5/N30 in caps/ Внутрь по 1 капс за 1 ч до еды каждые 6 ч

А/б цефалоспориновый 1 пок

Пок:тонзиллит п/пок: повыш чув к цеф и пенициллинам

Гр+/ меньше гр-

Цефотаксим - Cefotaxime (amp.)

1,0/ N10 in flac/Сод флак разв в 3мл воды вводить в/м каждые 8ч

А/б гр цефалоспоринов 3 пок

Пок: пневмония(пиелонеф) п/пок: кровотеч, энтероколит

Гр+/Гр-/

Цефоперазон – Cefoperazone

1.0/ N10 in flac/ 3мл воды для инъекц. в/м каждые 12ч

А/б гр цефалоспоринов 3 пок

Пок: пневмония(пиелонеф) п/пок: повыш чув, печ и поч нед

Гр+/менееГр-/

Цефепим - Cefepim (amp.)

1.0/ N15 in flac/ в 3мл воды для инъекц. в/м каждые12ч

А/б гр цефалоспоринов 4 пок

Пок: пневмония п/пок: повыш чув,

Гр+/Гр-/анаэр/синегнойка

Цефтазидим - Ceftazidime (amp.)

1.0/ N20 in flac/ в 3мл воды для инъекц. в/м каждые 8ч

А/б гр цефалоспоринов 3 пок

Пок: пневмония п/пок: повыш чув, бер

Гр+/Гр-/анаэр/особ синегнойка

Цефуроксим - Cefuroxime (amp.)

0.75/ N20 in flac/ 3мл воды для инъекц. в/м каждые 8ч

А/б гр цефалоспоринов 2 пок

Пок: пиелонефрит(пневм) п/пок: повыш чув к цеф и пенициллинам

Гр+/Гр-/анаэр

Цефтриаксон - Ceftriaxone (amp.)

2.0/ N10 in flac/ 2мл воды для инъекц. в/м каждые 24ч

А/б гр цефалоспоринов 3 пок

Пок: пневмония п/пок:кровотеч, энтероколит

Гр+/Гр-/нек анаэр

Ципрофлоксацин - Ciprofloxacin (tabl., amp)

0.2%-50ml/ N10 in flac/ 50 мл р-ра в/в кап в теч 30 мин каждые 12ч

А/б гр фторхинолоны

Пок: пиелонефрит п/пок: гиперчув, бер

Гр+/Гр-/анаэр/синегнойка

Цианкобаламин (витамин B_i2) - Cyanocobalamin (amp.)

0,01%-1ml п:БАС п.п:тромбозы

Циклофосфамид - Cyclophosphamide (tabl. amp.)

0,05х2 п:рак мол.железы п.п:лейкопения

Эзетемиб - Ezetimibe (tab.)

0,01х1 п: гиперхолест

п\п: гиперчувст, печ недост

Гипохолест пр.

Экстракт сенны - Sennae(tabl)

0,3х2 п:запор.слабит.

Эналаприлат - Enalaprilat (amp)

0.125%-1.0, п: гип криз

п\п: Бер, лакт, ангоневр отек

иАПФ

Эналаприл - Enalapril (tabl.)

0.005х1 п: АГ, ХСН

п\п: Бер, лакт, ангоневр отек

иАПФ

Эноксапарин натрия - Enoxaparin sodium

официн. п/к 2000МЕ за 2ч до операции,

затем 1р в день в течение 7 сут п:проф.

ТЭЛА при хирург.вмеш. пр:тцпения,скл к кровотеч.,

НМК.,берем

антикоагулянт пр.действия, низкомолекулярный

Эпоэтин альфа - Epoetin alfa (fl.)

1000ЕД-0,5ml. П:анемия п.п:беременность,

АГ. Эритропоэтин

Эпоэтин бета - Epoetin beta (fl.)1000МЕ-5ml.

П:анемия п.п:беременность, АГ. Эритропоэтин

Эссенциале форте Н - Essentiale forte N (caps.)

1capsх3 п:гепатит.Гепатопрот.

Этакриновая кислота - Ethacrynic acid (tabl.)

0,05х1 п: нед кровообр

п\п: подагра, тяж почечн. недост, заб печени

Петлевой диуретик

Народна кухня — це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати.
Українська кухня складалася протягом віків і з давніх часів відзначалася різноманітністю страв, високими смаковими та поживними якостями.

Більшість страв української кухні відзначається складною рецептурою і складними комбінованими способами ї їх готування (так, під час варіння борщу використовується до 20 складників).

Значною мірою на характер кухні впливає основний спосіб термічної обробки продуктів, який багато в чому залежить від конструкції домашнього вогнища. На Україні це було вогнище закритого типу — вариста піч. Тому на Україні переважно готували варену, тушковану й печену їжу.

Таким чином, виробилися своєрідні смакові стереотипи й звичка до вареної, тушкованої та печеної їжі. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов'я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічечку — кабицю і готували в ній традиційні страви — куліш і кашу, лемішку й галушки. Навіть з упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її на рожні.

Географічно-кліматичні умови та землеробський напрямок господарства дозволяли населенню України харчуватися як рослинною, так і м'ясною їжею. Уже в період трипільської культури (5 тисяч років тому), яку сприйняли східні слов'яни, населення Правобережної України вирощувало зернові культури — пшеницю, ячмінь і просо. Значно пізніше, близько тисячі років тому, з'явилося жито.

Поряд з землеробством, східнослов'янські племена займалися розведенням великої та дрібної рогатої худоби, свиней, а також полюванням і рибальством.

Слов'янські племена для приготування їжі виготовляли різноманітний глиняний посуд, який обпалювали в спеціальних печах.

Літописи та інші писані пам'ятки, а також археологічні розкопки свідчать про багатство і різноманітність їжі, що споживалась населенням Середньої Наддніпрянщини в період Київської Русі. Крім продуктів переробки зерна і різних овочів (капусти, ріпи, цибулі, часнику), до складу їжі входило м'ясо свійських тварин
(свиней, овець, кіз, корів, телят) і птиць (курей, гусей, качок, голубів, тетеревів і рябчиків). З диких звірів найчастіше вживались для харчування дикі свині (вепри), зайці, що добувалися полюванням. Є також відомості про вживання молока, коров'ячого масла і сиру.

Однак ще до 20—30-х років XX століття м'ясні страви в народі вважали святковими.
Значне місце в харчуванні наших предків здавна займала й риба, серед якої слід назвати коропа, ляща, осетра, сома, вугра, лина, піскаря, щуку, в'язя. Вживалась в їжу також ікра різних порід риб.

Серед рослинної їжі стародавніх слов'янських народів перше місце займав хліб, який приготовляли з житнього та пшеничного борошна на заквасці (кислий хліб) і випікали в печах. Зерно на борошно розмелювали на ручних жорнах, а пізніше — на водяних і вітряних млинах.

Прісне тісто вживали у вигляді галушок та інших виробів. Нашим предкам було відомо багато видів хлібних виробів: пироги, калачі, короваї. Пекли також хліб з маком і медом.

З пшениці робили не тільки борошно, а й крупи, з яких варили кутю. У великій кількості використовували для їжі пшоно. Споживали також рис, який завозили з інших країн. Його називали в той час «сорочинським (сарацинським) пшоном».

Досить велику роль у харчуванні відігравали бобові культури — горох, квасоля, сочевиця, боби та інші.
З городніх овочів використовували: капусту (свіжу і квашену), буряки, редьку, моркву, огірки, гарбузи. Як приправу до страв використовували місцеві пряно-смакові рослини — хрін, цибулю, часник, кріп, щебрушку, кмин, аніс (ганус), м'яту, калган, а також привізні з інших країн — перець і корицю (цинамон).

Для приготування їжі використовували тваринний жир, різні олії, оцет і горіхи. Через відсутність цукру немалу роль у харчуванні відіграв мед.

Із фруктів і ягід споживали яблука, вишні, сливи, смородину, брусницю, малину, журавлину тощо.
У великій кількості наші предки вживали одержувані способом бродіння напої — мед різних сортів, пиво, квас і виноградне вино.

Рідку їжу готували з додаванням багатьох ароматичних приправ та овочів і називали «варивом із зіллям». Крім того, були поширені різні м'ясні і рибні відвари, відомі під назвою «юха».

«Вариво з зіллям», з додаванням овочів, пізніше почали називати борщем, оскільки обов'язковою складовою частиною цієї страви були буряки, які мали назву «бърщь».

«Юху», що згодом почала називатися «юшкою», готували у вигляді якого-небудь відвару з додаванням інших продуктів — гороху, крупів тощо.

Серед солодких страв на той час були відомі: кутя з медом, кутя з маком і горіхами, рис з медом і корицею, кутя з ізюмом і горіхами, юха з сушених яблук, слив та вишень (узвар), що мали тривалий час також обрядне значення. З малини й журавлини варили узварець.

Приготування їжі, як певна майстерність, виділилось в окрему спеціальність при княжих дворах і монастирях. Так, вже в XI ст. в Києво-Печерському монастирі серед ченців було кілька кухарів. Кухарі були також і в багатих родинах.

З розвитком землеробства, скотарства, рибальства, полювання і бджільництва продукти землеробства і скотарства почали вивозити за кордон.

В XV—XVII століттях, внаслідок дальшого поділу суспільної праці, успішно розвивалась торгівля, поступово розширювався внутрішній ринок, виростали торговища і ярмарки, посилювались економічні зв'язки між окремими містами і землями. На торговищах і ярмарках продавали хліб, м'ясо, рибу, мед, молочні та інші продукти.

Крім того, український народ підтримував зв'язки з іншими країнами. В сільському господарстві з'являються нові культури. Збільшуються посіви гречки, яка була завезена з Азії ще в XI—XII ст., але не мала досі господарського значення. З гречки почали виробляти крупи і борошно. В меню населення з'явились гречаники, гречані пампушки з часником, гречані галушки з салом, вареники гречані з сиром, каші і бабки з гречаних крупів, лемішка, кваша та інші страви.

Із Середньої Азії через Астрахань козаки завозять на Україну шовковицю й кавуни. З Америки через Європу потрапляють до нас такі культури, як кукурудза, гарбузи, квасоля і стручковий перець.

Спочатку кукурудза з'явилась у Херсонській губернії, але пізніше вона поширилась майже в усіх південних районах України.

Кукурудзу використовують для харчування як відварену, так і у вигляді крупів та борошна, з яких у багатьох районах готують найрізноманітніші страви — мамалиґу, каші, гойданки, бабку гуцульську, кулеші, лемішку, книшики гуцульські, малай, кукурудзянку та ін.

З появою гарбузів населення починає варити гарбузові каші, приготовляти гарбуз тушкований, гарбуз із сметаною тощо.

У цей же період з'являються також страви із стручкового перцю, квасолі, спаржі і селери. Квасоля культивується двох видів — лущильна (на зерно) і овочева (на зелені стручки).

Поряд з солодким перцем, використовуваним для приготування страв, вирощувався і гіркий перець як приправа.

Завдяки географічним відкриттям XVI—XVIII століть в нас у XVIII ст. появляються нові види культурних рослин, які сприяють значному розширенню страв української кухні.

У XVIII ст. на Україні дуже поширюється картопля, яка швидко завойовує любов у населення. Її починають широко використовувати для приготування перших і других страв та для гарнірів до м'ясних і рибних страв.

Майже всі перші страви — борщі, юшки та інші — приготовляються з цього часу з картоплею.

Широко починає використовуватись картопля для приготування других страв і в поєднанні з іншими продуктами — з м'ясом, салом, морквою, квасолею, грибами, яблуками, маком, хріном, сиром тощо.

Картоплю використовують у вареному, смаженому і печеному вигляді. Крім того, в цей період з неї виготовляють крохмаль і патоку, які дали можливість приготовляти киселі на крохмалі і солодке тісто на патоці.

У цей же час на Україні починають вирощувати шпинат, який використовують для приготування зелених борщів

і других страв — бабок та січеників, а також полуниці й суниці, які урізноманітнили солодкий стіл.

Якісно змінилися страви з появою на Україні у XVIII ст. соняшника та гірчиці.
Соняшникову олію починають використовувати для приготування багатьох страв, а з гірчиці виробляють масло та приправи до м'ясних страв.

У XIX ст. з'являються такі овочеві культури, як помідори і сині баклажани. Помідори використовуються для приготування холодних закусок і других страв. З помідорів приготовляють томат-пюре, який використовується при готуванні борщів і соусів.
Із синіх баклажанів почали приготовляти холодні закуски (ікру, фаршировані баклажани тощо) і другі гарячі страви в смаженому і тушкованому вигляді.

Поява на Україні в XIX ст. культури цукрових буряків та виробництво з них цукру значно збагатили народну кухню.

До цього часу населення України використовувало для приготування солодких страв і виробів з борошна в основному мед, оскільки тростинний цукор завозився з-за кордону, був дорогий і недоступний широким верствам населення. Буряковий же цукор був набагато дешевший, і населення широко почало використовувати його для приготування різних страв та напоїв. Внаслідок цього розширився асортимент не тільки солодких страв і виробів з солодкого тіста, але й асортимент других борошняних і круп'яних страв з цукром. З'явились в меню різні бабки, пудинги, солодкі каші тощо.

Значно розширився й асортимент напоїв. Почали приготовляти різні наливки, варенухи та інші напої домашнього і промислового виготовлення.

Однак внаслідок ряду соціальних і економічних обставин українська кухня зазнає занепаду. Посилення феодальної експлуатації селян, часті неврожаї, непосильні податки, тяжкі викупні платежі, які повинні були виплачувати за землю селяни після «реформи» 1861 року, поставили їх у тяжкі матеріальні умови.

В період розвитку капіталізму ще більше погіршилось харчування українського народу. За цих умов українська народна кухня не могла цілком зберегти своєї повноти й різноманітності.

У другій половині XIX ст. у великих містах почали відкриватися великі ресторани для забезпечених верств населення, куди запрошувались на роботу шефи-кухарі французи, які приносили з собою рецептуру і технологію приготування західноєвропейських страв і свавільно змінювали технологію приготування страв української кухні.

Невеликі ресторани і їдальні прагнули наслідувати великим ресторанам і вводили в меню переважно західноєвропейські страви.

Крупні поміщики і капіталісти навіть для домашнього приготування їжі почали запрошувати кухарів французів.

Дрібніші ж поміщики, вслід за ними, поступово відмовляються від.приготування багатьох українських страв.
Все це призвели до того, що багато страв української кухні були забуті, багато ж з них зазнали змін, в рецептурі і способах приготування, внаслідок чого погіршились і їх смакові якості.
І все ж таки наш народ любить і готує страви української національної кухні, чимало з яких зажили світової слави. Багато страв нашої кухні стали постійною складовою частиною у харчуванні інших, особливо слов'янських, народів.

Важливою складовою частиною матеріальної культури кожного народу є його їжа. її характер залежить від багатьох факторів: соціально-економічного становища людини, історичних умов, природно-географічного середовища, напрямку господарської діяльності тощо.

Провідними галузями господарства українців у XIX — на початку XX ст. були хліборобство і тваринництво. Селяни займалися також бджільництвом, рибальством, збиральництвом.

Харчувалися українці продуктами, отриманими із власного господарства. Селяни вирощували злаки: жито, пшеницю, ячмінь, овес, гречку. Морозостійкі овес та ячмінь переважали у господарствах гірських місцевостей. У південних районах України, на Подністров'ї та у східних Карпатах поширювалася кукурудза.

Велику роль у харчуванні українців відігравали овочі (картопля, капуста, буряк, цибуля, часник, огірки) та бобові (горох, квасоля, а в карпатських селах — також біб). З насіння льону, конопель чи ріпака, подекуди — соняшника, відтискали олію.

Важливу галузь селянського господарства складало тваринництво — доглядання корів, овець, кіз та свиней. Адже важливим харчовим продуктом було молоко, в той час як м'ясо вживали лише у свята. Споживання птиці (курей, гусей, качок) та яєць було також обмеженим: їх здебільшого продавали.

Продукти, які швидко псувалися, селяни консервували: сушили, солили, квасили чи вудили. До найдавніших способів заготівлі продуктів на зиму належало сушіння грибів, лісових ягід (чорниць, терену) і фруктів (яблук, груш, вишень, слив), а в поліських селах — риби.

В усій Україні було поширене соління сала і м'яса. Посолене внутрішнє сало («здір») скручували, обв'язували шнурком та підвішували в коморі або зберігали у діжці із хребтовим салом. У карпатських селах посолене сало та м'ясо вудили на горищі в диму. На зиму селяни солили огірки, квасили капусту та буряки. У діжку із шаткованою капустою клали цілі головки капусти («крижівки», «качани») або половинки качанів («пелюстки»). Із «крижівок» готували голубці, а «пелюстки» використовували для борщу. їжа українців за часом уживання та престижністю поділяється на дві великі групи: щоденна і святкова. За вмістом основного продукту — на борошняну, овочеву, молочну, круп’яну, м'ясну, фруктову та комбіновану.

Дата добавления: 2015-03-31