Умови праці

№50.

Предмет соціології праці

№49.

▓ Соціологія праці – галузева соціологічна теорія, яка вивчає закономірності формування, функціонування й розвитку соціальних утворень (систем, спільнот та інститутів) у сфері праці й пов’язані з ними процеси та явища.

Біля витоків соціології праці стояли О. Конт, Е. Дюркгейм, К. Маркс, М. Вебер. Ця галузева соціологія набула значного розвитку завдяки зу­силлям російських учених, зокрема: І. Чанглі, Л. Гордона, Є. Клопова, А. Дикарьової, В. Подмаркова, А. Кравченка, а також українських - В. Полторака, В. Пилипенка, К. Гри­щенка, Є. Суїменка. А. Ручки, М. Сакади та ін.

Соціологія праці оперує фундаментальними категоріями та є ієрархічно організованим знанням, яке існує на загаль­ному, спеціально-теоретичному й емпіричному рівнях.

З 20 – 30-х років ХХ століття починається сучасний період розвитку соціології праці.

Основні проблемні дослідження в сучасній соціології праці:

– зайнятість населення;

– вироблення й реалізація засобів соціального захисту працюючих;

– потреби та інтереси робітників у виробничій сфері;

– вивчення умов праці;

– впровадження на підприємствах наукового менеджменту;

– вирішення трудових конфліктів.

▓ Предмет соціології праці – це праця як суспільно значуще явище, як процес відтворення знань та умінь особи, як вид соціальної діяльності.

Категорія „праця” є головною, навколо неї будується система категорій цієї галузевої соціології.

▓ Праця - це цілеспрямована діяльність, змістом якої є зміна природної речовини з метою задоволення суспільних потреб.

Загальність праці передбачає, що вона лежить в основі всіх суспільних процесів та явищ. Праця є головною формою життєдіяльності суспільства, запорука його буття, що визначає ставлення людини до світу й інших людей. Праця історично зумовила та сприяла виділенню людини із тваринного світу, суспільства - з природи.

--------------------------------------------------------------------------

Зміст, умови, характер праці та її значення в життєдіяльності суспільства

Праця - цілеспрямована діяльність людей, в результаті якої створюються матеріальні і духовні блага. Процес праці включає до себе діяльність людини, предмет праці, знаряддя.

Зміст і характер праці тісно пов’язані між собою і характеризують конкретний вид трудової діяльності з двох боків, межуючи і частково накладаючись один на одного. Головним чинником змісту праці є розвиток матеріально-технічної бази виробництва, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Процес праці має на меті:

· обмін речовиною між людиною та природою;

· обмін продуктами діяльності між індивідами.

Складові елементи простого процесу праці: предмети праці, засоби праці, продукти праці.

Предмети праці - це природна речовина, до якої застосо­вують засоби праці. Засоби праці - сукупність речей, що їх застосовують до предметів праці з метою їх перетворення. Продукти праці - речі, створені в процесі праці.

За змістом розрізняють такі види праці:

1. Поста і складна;

2. Творча і репродуктивна;

3. Фізична і розумова;

4. Ручна і механізована.

Соціально-економічні	Санітарно-гігієнічні	Організаційні	Соціально-побутові
Тривалість робочого часу; оплата праці; кваліфікація робітника	Температурний режим, шум, загазованість, забрудненість повітря, вібрація, освітлення	Розпорядок праці, забезпечення матеріалами, сировиною, інструментами	Їдальні, медичне тв санітарно-курортне обслуговування, побутові приміщення

Трудова діяльність має соціально-психологічну структуру, та складається з таких основних елементів.

Суспільний процес праці завжди колективний, суб'єктом його є великі соціально-професійні групи. Між людьми, що створюють ці групи, утворюються особливі взаємини, пов'язані зі специфічними завданнями та функціями. Ці взаємини формують трудові колективи, які ви­конують виробничо-економічну та соціальну функції.

Отож, важливою характеристикою суспільної праці є трудо­вий колектив.

▓ Трудовий колектив - це чітко організована форма діяльності та добровільна спільність однодумців, місце, де відбувається поєднання та зіткнення інтересів. У трудовому колективі існує формальна й неформальна система відносин.

Формальна - адміністративно правова структура; неформаль­на - структура малих груп та їхніх міжособистісних зв'язків.

--------------------------------------------------------------------------------

№ 51.

Дата добавления: 2015-04-24