Соціальні наслідки роздержавлення та приватизації

Необхідність роздержавлення, в тому числі приватизації в СРСР, була зумовлена такими чинниками:

а) поступове зниження темпів економічного зростання. Певною мірою це було спричинено зростанням масштабів народногосподарського комплексу, здебільшого — зниженням ефективності економіки;

6) істотне зниження темпів зростання продуктивності праці

в) значне відставання порівняно з розвинутими країнами у впровадженні досягнень НТР у виробництво

г) поглиблення диспропорцій в економіці. Це, а також кумулятивна дія інших чинників, призвело до розвитку дефіцитної економіки

д) зростання "зрівнялівки" в оплаті робочої сили, що за низької заробітної плати підривало стимули до праці;

е) значне уповільнення темпів зростання реальних доходів населення.

е) швидке збільшення зовнішнього боргу та відсотків на його обслуговування.

Деякі причини глибокої економічної кризи, успадкованої від СРСР, також мають пряме або опосередковане відношення щодо причин роздержавлення і приватизації. У політико-ідеологічному аспекті роздержавлення і приватизація в пострадянських країнах розглядались як справедлива винагорода за надмірну експлуатацію трудящих і як прагнення керівників нових суверенних держав забезпечити рівність всіх громадян перед їх входженням у ринкову економіку.

Загалом у країнах колишнього СРСР та соціалістичної співдружності роздержавлення і приватизація відбувалися за різними соціально-економічними моделями та конкретними механізмами їх реалізації. Основними серед них є; модель масового роздержавлення і приватизації; модель колективного роздержавлення і приватизації; модель зовнішнього власника; змішана модель роздержавлення і приватизації; модель соціально орієнтованої власності.

Роздержавлення і приватизація спричиняють позитивні і негативні наслідки. До позитивних у розвинутих країнах відносять: ослаблення адміністративно-командних методів управління державними підприємствами; розширення процесу демократизації власності шляхом концентрації частини акцій у найманих працівників; зростання рентабельності державних підприємств. Позитивними особливостями роздержавлення і приватизації в Україні є значне зменшення частки державної власності і можливість формування на цій основі реального плюралізму типів і форм власності; зосередження частини державної власності в руках трудових колективів; формування значної кількості формальних акціонерів, які могли б за певних умов стати реальними акціонерами; створення об'єктів ринкової структури та інфраструктури ринку, які за умови раціонального державного регулювання економіки можуть сприяти подоланню її затратного характеру; акціонування значної частини підприємств, які у майбутньому за наявності уряду народної довіри і обґрунтованої економічної політики можуть стати засобом певного подолання процесу відчуження найманої праці від власності; поступове формування класової свідомості найманих працівники, їх організованості; ознайомлення з зарубіжним досвідом організації виробництва і використання робочої сили, який сприятиме ощадливому ставленню до робочого місця тощо. Негативними аспектами роздержавлення і приватизації у розвинутих країнах є: позбавлення населення можливості отримувати окремі товари та послуги з державного сектору за відносно низькими цінами; зростання безробіття внаслідок капіталістичної раціоналізації державних компаній; продаж державної власності за штучно заниженими цінами; приватизація, переважно прибуткових підприємств, що суперечить офіційній меті оздоровити збитковий державний сектор; монополізація більшої частини державної власності у руках фінансового капіталу; зростання цін на державні товари та послуги; проникнення іноземного капіталу у національну економіку, що загрожує економічному суверенітету.

Дата добавления: 2015-04-24