КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Технологія проблемного навчанняТехнологія проблемного навчання найбільш популярна у всіх сферах освіти. Отримала своє поширення в 20-30-х роках в радянській і зарубіжній школі. Проблемне навчання називають видом навчання, в основі якого лежить метод проблемного вивчення матеріалу. Отже, розкрити суть проблемного навчання - це в першу чергу розкрити особливості методу проблемного вивчення матеріалу. Структура методу проблемного вивчення матеріалу включає в себе такі етапи: - створення проблемної ситуації; - формулювання проблеми; - висунення гіпотез; - перевірка висунутих гіпотез; - аналіз результатів перевірки гіпотез; - висновок і узагальнення; - повернення до проблемної ситуації. Проблемне вивчення матеріалу розпочинається зі створення проблемної ситуації. Проблемна ситуація - це ускладнення або завдання, яке може вивести учня на формулювання проблеми. Отже, центральною ланкою, визначальною проблемне навчання, є проблемна ситуація як спосіб взаємодії між учителем і учнями, яка характеризуюється високою активністю учнів і спрямованістю на подолання пізнавальних труднощів, викликаних поставленими вчителем завданням-проблемою. Після створення проблемної ситуації здійснюється формулювання проблеми. Проблема - це об?єктивне питання, яке виникає в ході пізнання або цілий комплекс питань, розв?язання яких становить значний практичний чи теоретичний інтерес. Третім етапом у реалізації технології проблемного навчання є висунення гіпотез щодо шляхів розв?язання сформульованої проблеми. Гіпотеза - це своєрідна стратегія вирішення проблеми. її створення можливе тільки тоді, коли учні дуже глибоко вникнуть у суть самої проблеми, усвідомлять її глибину. Кожну з гіпотез треба перевірити. Отже, наступний етап технології проблемного вивчення матеріалу - перевірка висунутих гіпотез. Перевірка висунутих гіпотез передбачає залучення учнів до активної розумової діяльності. Критерієм відбору гіпотез є практика. Треба намагатися одержаний результат перевірити будь-яким практичним способом або просто іншим способом. Остаточну крапку ставить повернення до проблемної ситуації. Коли знову повертаємося до проблемної ситуації, то з погляду отриманих знань з?ясовуємо, а чому, власне, виникла ця ситуація, і даємо їй пояснення. Проблемне навчання отримало свою назву в зв'язку з тим, що його моделювання спрямоване на створення інноваційної пізнавальної середовища. Виділено чотири головні умови успішності проблемного навчання: • забезпечення достатньої мотивації, здатної викликати інтерес до змісту проблеми; • забезпечення посильності роботи з виникаючими на кожному етапі проблемами (раціональне співвідношення відомого і невідомого); • значущість інформації, одержуваної при вирішенні проблеми, для учня; • необхідність діалогічного доброзичливого спілкування педагога з учнями, коли з увагою і заохоченням відносяться до всіх думок, гіпотез, висловлених учнями. Головні психолого-педагогічна цілі проблемного навчання: • розвиток мислення і здібностей учнів, розвиток творчих умінь, • засвоєння учнями знань, умінь, здобутих в ході активного пошуку й самостійного рішення проблем, в результаті ці знання, вміння міцніші, ніж при традиційному навчанні, • виховання активної творчої особистості учня, що вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми, • розвиток професійного проблемного мислення - у кожній конкретній діяльності має свою специфіку. Основні форми проблемного навчання: У вітчизняній педагогіці розрізняють три основні форми проблемного навчання: - проблемний виклад навчального матеріалу в монологічному режимі лекції, або діалогічному режимі семінару; - проблемний виклад навчального матеріалу на лекції, коли викладач ставить проблемні питання, вибудовує проблемні задачі і сам їх вирішує; - учні лише подумки включаються у процес пошуку рішення. Частково-пошуковий метод забезпечує продуктивну діяльність 3-го і 4-го рівня (застосування, творчість) і 3-й, 4-й рівень знань (знання-вміння, знання-трансформації) на відміну від традиційного пояснювального і репродуктивного навчання, коли формуються лише знання-знайомства і знання-копії. - самостійна дослідницька діяльність, коли учні самостійно формулюють проблему і вирішують її (в курсової чи дипломної роботи, НДРС) з подальшим контролем викладача, що забезпечує продуктивну діяльність 4-го рівня - творчість і 4-й рівень найбільш ефективних і міцних «знань-трансформацій». Першою умовою проблемного навчання є система розвиваючих і розвивальних структур навчальної інформації, які зумовлюють розвиток навчальної діяльності учнів. Друга умова проблемного навчання може бути реалізована, якщо при перекладі інформації в навчальне завдання передбачена можливість вибору способів її рішення. Третя умова проблемного навчання - суб'єктна позиція учня, усвідомлення і прийняття ним мети пізнання і самооцінка наявних засобів для рішення і отримання результатів. Принципи проблемного навчання: - самостійність у роботі учнів; - розвивальний характер навчання; - інтеграція і варіативність у застосуванні різних областей знань; - використання алгоритмізованих дидактичних завдань. Закінчуючи розкриття суті проблемного вивчення матеріалу, зазначимо, що його застосування у розумовому розвитку учнів принесе безумовну користь тільки тоді, коли воно буде підпорядковано чіткій системі роботи вчителя з використання активних методів навчання.
Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 1565; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |