Складання проектів бюджетів

Стадія бюджетного процесу:поняття та види.

Відповідно до ст. 19 БК України весь бюджетний процес поділяється на відповідні етапи діяльності — стадії, а саме:

Право складання проекту бюджетів належить лише органам виконавчої влади. Кабінет Міністрів розробляє проект закону про Державний бюджет України. Відповідальним за підготовку проекту є міністр фінансів України, який на підставі основних макропоказників економічного та соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету в поточному бюджетному періоді визначає загальний рівень доходів та видатків бюджету, прогнозує обсяги фінансування бюджету з метою надання пропозицій до проекту Державного бюджету України.

На основі аналізу й оцінки таких показників Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період не пізніше, ніж за три дні до початку парламентських слухань з питань бюджетної політики.

Національний банк України до 1 квітня готує та подає до Верховної Ради України й Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики й проект свого кошторису на наступний рік.

За результатами парламентських слухань Верховна Рада України приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період.

Відповідно до Основних напрямків бюджетної політики, Кабінет Міністрів України організовує розроблення проекту Державного бюджету.

Метою підготовки пропозицій до проекту Державного бюджету Міністерство фінансів України розробляє та доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції щодо підготовки бюджетних запитів. Після цього Міністерство фінансів України аналізує отримані від головних розпорядників запити й пропозиції щодо обсягу видатків, визначає їх відповідність Основним напрямкам бюджетної політики та готує проект закону про Державний бюджет України, який подає на розгляд до Кабінету Міністрів України.

Кабінет Міністрів України приймає постанову щодо схвалення проекту закону про Державний бюджет та подає його до Верховної Ради України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому.

Організація підготовки місцевих бюджетів належить до відання Ради Міністрів АРК і органів виконавчої влади відповідних рад. Міністерство фінансів України доводить до місцевих органів влади розрахунки прогнозованих обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їхнього визначення та інші показники, необхідні для підготовки проектів місцевих бюджетів.

Виконавчі органи АРК, місцеві державні адміністрації та інші місцеві органи виконавчої влади на підставі доведеної інформації розробляють прогнозовані показники економічного й соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, які є основою для складання проектів місцевих бюджетів. Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії відповідної ради схвалює Рада Міністрів АРК, місцева державна адміністрація чи виконавчий орган відповідної ради.

2. Розгляд та прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.

Не пізніше, ніж через п’ять днів після подання КМУ проекту закону про Державний бюджет до Верховної Ради, міністр фінансів України представляє його на пленарному засіданні Верховної Ради України. Комітет Верховної Ради з питань бюджету аналізує його щодо відповідності нормам БК України, Основного напряму бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також пропозиціям Верховної Ради до Основних напрямків. У разі невідповідності проекту закону про Державний бюджет зазначеним нормам Верховна Рада України може прийняти мотивоване рішення щодо його відхилення. В цьому випадку КМУ протягом тижня має доопрацювати його та подати на повторний розгляд до Верховної Ради України з обґрунтуванням внесених змін.

Після прийняття до розгляду поданого проекту не пізніше 1 жовтня проект закону про Державний бюджет розглядається народними депутатами, комітетами, фракціями, групами Верховної Ради України, які формулюють свої пропозиції та подають їх до Комітету Верховної Ради з питань бюджету та призначають своїх представників для роботи в Комітеті.

Надані пропозиції мають бути розглянуті Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету не пізніше 15 жовтня. Результатом такого розгляду є Висновок і пропозиції щодо проекту закону й таблиці пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи, які пропонують підтримати або відхилити.

Перше читання проекту закону про Державний бюджет має відбутися до 20 жовтня (25 жовтня, якщо проект був відправлений на доопрацювання в КМУ). Його починають із доповіді Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету про Висновки й пропозиції до проекту закону про Державний бюджет, після чого відбувається голосування. Затвердження рішення Верховною Радою України щодо Висновків вважають прийняття проекту закону про Державний бюджет у першому читанні, а схвалені Висновки набувають статусу Бюджетних Висновків Верховної Ради України та мають бути враховані КМУ під час підготовки проекту до другого читання.

Друге читання (3 (8) листопада) розпочинається із доповіді міністра фінансів України щодо доопрацьованного проекту. Під час другого читання затверджуються загальний обсяг дефіциту (профіциту), доходів і видатків Державного бюджету з подальшим постатейним голосуванням, обсяг міжбюджетних трансфертів. Інші статті проекту, які не були прийняті в другому читанні, переносять на розгляд у третьому читанні.

Третє читання повинне відбутися не пізніше 25 листопада року, що передує плановому. На цьому засіданні проводять голосування щодо статтей, не прийнятих у попередньому читанні, та щодо проекту загалом. Закон про Державний бюджет має бути прийнятий Верховною Радою України до грудня року, що передує плановому.

Після офіційного опублікування Закону про Державний бюджет України не пізніше ніж у двотижневий термін рішенням Верховної Ради АРК затверджується бюджет АРК, рішеннями відповідних рад — бюджети обласні, районні, міські (м. Києва та Севастополя), міст республіканського та обласного значення. Далі, також не пізніше ніж у двотижневий термін, затверджуються бюджети міст районного значення, районів у містах, селищні та сільські.

3. Виконання бюджету, в тому числі за необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети.

Відповідно до ст. 115 Конституції України і ст. 42 БК України КМУ забезпечує виконання Державного бюджету. Міністерство фінансів України здійснює загальну організацію й управління процесом виконання Державного бюджету, координує діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів.

Державний і місцевий бюджети виконують за відповідними розписами. Бюджетний розпис — це документ, у якому встановлений розподіл доходів і фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації. Державний бюджет України виконують за розписом, який затверджує міністр фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності закону про Державний бюджет. До затвердження розпису міністром фінансів України затверджується тимчасовий розпис на відповідний період.

Розписи місцевих бюджетів складають фінансові управління на місцях і затверджують відповідні керівники місцевого фінансового органу.

Бюджетні розписи складають відповідно до загального й спеціального фондів бюджету, в розрізі головних розпорядників коштів. Своєю чергою, бюджетні розписи поділяють на річні, квартальні та місячні. Затверджені розписи передають Державному казначейству та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження розпису доводить головним розпорядникам витяг із розпису, що є підставою для підготовки та затвердження кошторисів, планів асигнувань і планів використання бюджетних коштів.

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування бюджетів, яка передбачає здійснення органами Державного казначейства України:

• операцій з коштами всіх бюджетів;

• розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

• контролю бюджетних повноважень під час зарахування надходжень, прийняття зобов’язань, проведення платежів;

• бухгалтерського обліку й складання звітності про виконання бюджетів.

Таким чином, казначейська система виконання бюджету означає зведення всіх коштів бюджетів усіх рівнів на єдиному рахунку, який відкривають на ім’я органів Державного казначейства в установах уповноважених банків.

4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Згідно зі ст. 58 БК України, зведення, складання та надання звітності про виконання Державного бюджету здійснює Державне казначейство України. Розпорядники бюджетних коштів, відповідно до Єдиної методики звітності, складають і подають детальні звіти, що містять бухгалтерські баланси, дані про виконання кошторисів, результати діяльності та іншу інформацію за формами, встановленими законодавством. Розрізняють щомісячні, щоквартальні та щорічний звіти.

Річний звіт, який КМУ подає до Верховної Ради України не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, містить такі частини:

1) звіт про фінансовий стан Державного бюджету;

2) звіт про виконання Державного бюджету;

3) звіт про рух коштів;

4) інформацію про виконання захищених статей видатків Державного бюджету;

5) звіт про бюджетну заборгованість;

6) звіт про використання коштів резервного фонду;

7) інформацію про стан державного боргу;

8) звіт про кредити й операції, що стосуються державних гарантійних зобов’язань;

9) зведені показники звітів про виконання бюджетів;

10) інформацію про виконання місцевих бюджетів;

11) іншу інформацію, визнану КМУ потрібною для пояснення звіту.

Рахункова палата розглядає Річний звіт й готує висновки щодо використання коштів Державного бюджету. Після цього Верховна Рада України розглядає звіт і приймає рішення за результатами обговорення.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюється фінансовий контроль, аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.

Законодавство чітко закріплює строки та порядок проходження кожної зі стадій бюджетного процесу. Дотримання строків формування та виконання бюджетів є необхідним для безперервного функціонування держави та органів місцевого самоврядування.

22. Бюджетні повноваження України. Особливості інституту бюджетних повноважень.

Бюджетні повноваження – права і обов’язки учасників бюджетних правовідносин.

Повноваження України у сфері бюджету широкі. У Бюджетному кодексі вони конкретизуються через повноваження органів державної влади, що виступають від імені держави. Відповідно до Конституції України та Бюджетного кодексу до повноважень України у галузі бюджету належать:

- визначення основних напрямів бюджетної політики

- встановлення загальних принципів організації і функціонування бюджетної системи України

- визначення видів видатків, що вносяться до державного та місцевих бюджетів

- визначення джерел доходів, за рахунок яких формується державний і місцеві бюджети; розподіл джерел доходів між державним і місцевими бюджетами

- розмежування видатків між бюджетами, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів

- затвердження єдиної бюджетної класифікації

- складання зведеного бюджету і звіту про його виконання

- складання, затвердження державного бюджету, визначення напрямів використання бюджетних асигнувань і їх розмірів, створення резервного фонду

- надання органам місцевого самоврядування дохідної бази, достатньої для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб

- здійснення контролю за використанням коштів.

Ці повноваження Україна має як держава, на території якої здійснюється єдина бюджетно-фінансова політика.

Друга група повноважень України пов'язана з тим, що головну роль у її бюджетній системі відіграє Державний бюджет. У сфері свого бюджету держава має такі повноваження: на затвердження Державного бюджету України; на складання Державного бюджету за загальним і спеціальним фондами; на отримання закріплених за Державним бюджетом доходів; на визначення напрямів використання бюджетних асигнувань (призначень) і їх розмірів за напрямами; на створення в Державному бюджеті резервного фонду для здійснення непередбачених витрат, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету; на визначення видів видатків, які внесено до Державного бюджету; на надання трансфертів з Державного бюджету у вигляді:

1) дотації вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, районним бюджетам і бюджетам міст республіканського значення Автономної Республіки Крим та міст обласного значення;

2) субвенції на здійснення програм соціального захисту;

3) субвенції на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень унаслідок надання державою податкових пільг;

4) субвенції на виконання інвестиційних проектів;

5) інших субвенцій. Розміри цих міжбюджетних трансфертів затверджуються в Державному бюджеті окремо для кожного бюджету.

Держава зобов’язана:

- надавати фінансову підтримку органам місцевого самоврядування і брати участь у формуванні місцевих бюджетів

- гарантувати органам місцевого самоврядування дохідну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб

- затверджувати диференційовані і єдині нормативи відрахувань від загальнодержавних доходів і податків до місцевих бюджетів вищого рівня

- вилучати у місцевих бюджетів до Державного бюджету частину надлишку у разі перевищення прогнозованих показників доходів місцевих бюджетів розрахункового обсягу витрат відповідного бюджету

- визначати розміри субвенцій і цільові напрями їх використання

- здійснювати контроль за законним, доцільним, економним використанням коштів і належним їх обліком.

23. Зміст актів про бюджет

Саме з другого читання починається третя стадія бюджетного процесу — затвердження бюджету і закону про Державний бюджет.

Верхова Рада України затверджує не тільки Закон «ПроДержавний бюджет», але й сам Державний бюджет. Це вста-новлює і чинна Конституція України. Стаття 116 Конституціїпокладає на Кабінет Міністрів України обов'язок розробки про-екту закону про Державний бюджет України і забезпечення ви-конання затвердженого Верховною Радою України Державногобюджету України, подання Верховній Раді України звіту про

його виконання.Після доповіді Міністра фінансів на другому читанні у Вер-ховній Раді починається затвердження бюджету і Закону проДержавний бюджет. Починається це із затвердження гранич-

ного розміру дефіциту державного бюджету. Після затверджен-ня граничного розміру дефіциту Державного бюджету Верхов-на Рада постатейно голосує закон про державний бюджет.

Обговорення статей не проводиться, якщо Верховна Рада в пер-шому читанні обговорювала і голосувала поправки, відхиленіКомітетом з питань бюджету. Регламент Верховної Ради дозво-ляє тільки виступи з мотивів голосування щодо цих статей.Регламент Верховної Ради передбачає кілька варіантів, якіможуть виникнути при прийнятті бюджету.1) Якщо під час постатейного голосування до проекту бюд-

жету не було внесено істотних змін, Кабінет Міністрів України

може запропонувати прийняти закон про Державний бюджет

в цілому.

Глава 7. Бюджетний процес в Україні 177

2) Якщо були прийняті поправки, що призвели до переви-

щення граничного розміру дефіциту бюджету. Уряд України

може на свій розсуд або відразу запропонувати свої поправки з

метою скорочення дефіциту, або запросити у Верховної Ради

перерву для доопрацювання проекту бюджету.;.

3) Якщо після обговорення і прийняття поправок Уряду

досягнуто затвердження граничного розміру дефіциту бюджет

ту, Верховна Рада України голосує проект бюджету в цілому.

4) Якщо дефіцит бюджету перевищує граничний розмір,

Верховна Рада України розглядає питання про пропорційне

скорочення всіх статей видатків, крім захищених. Верховна Рада

повинна у таких випадках на подання Уряду затвердити пе-

релік захищених статей бюджету і процент скорочення видатків

по інших статтях. Після цього проект закону про Державний

бюджет голосу ється в цілому.

5) Якщо Верховна Рада не приймає рішення про пропор-

ційне скорочення статей видатків, проект бюджету передаєть-

ся для доопрацювання в Комітет з питань бюджету і для роз-

гляду в третьому читанні. Депутати і Комітети протягом 3 днів

подають свої пропозиції для доопрацювання в Комітет з пи-

тань бюджету. Протягом 5 днів Комітет розглядає поправки і

не менш як за 3 дні до засідання Верховної Ради України вис-

новки Комітету поширюються серед депутатів.

Проект бюджету і проект закону про Державний бюджет

подаються на третє читання. На засіданні обговорюються і го-

лосуються поправки про скорочення дефіциту бюджету. При

досягненні затвердженого граничного розміру дефіциту бюд-

жету Верховна Рада України голосує бюджет в цілому, а якщо

ні — то пропорційно скорочуються статті видатків.

Крім Закону «Про Державний бюджет України», Верховна

Рада приймає постанову про введення в дію Закону. Проект

цієї постанови також готується Кабінетом Міністрів України

до другого читання бюджету.

Зміст Закону «Про державний бюджет». Практика Верхов-

ної Ради України свідчить, що щорічні закони про державний

бюджет включають різну кількість статей. Верховна Рада Ук-

раїни — єдиний законодавчий орган, тому вона може прийма-

ти закони певного змісту з будь-якою кількістю статей. Однак

є показники бюджету, які повинні бути в кожному законі про

Державний бюджет.

12.7-461

178 Особлива частина

Зміст Закону України «Про Державний бюджет» в основ-

ному визначається статтею 28 Закону «Про бюджетну систему

України» та «Правилами оформлення проекту Закону України

про Державний бюджет України», а також Регламентом Вер-

ховної Ради України.

У першій статті Закону повинна передбачатися загальна сума

доходів, загальна сума видатків з розподілом на поточні видат-

ки і видатки розвитку, граничний розмір дефіциту та джерела

^покриття дефіциту Державного бюджету України.

Друга стаття повинна встановлювати розмір оборотної ка-

•^ сової готівки у Державному бюджеті України.

| Статтею третьою встановлюються суми доходів Державно-

I го бюджету України за їх основними видами згідно з бюджет-

ні ною класифікацією.

і, В четвертій статті передбачаються асигнування з Держав-

'ного бюджету України в розрізі міністерств, відомств, інших

11 органів державної виконавчої влади згідно з бюджетною кла-

' сифікацією.

Якщо сума видатків по окремій статті становить більше 0,1%

загальної суми видатків Державного бюджету України, ці ви-

датки підлягають подальшій деталізації у додатках до зазначе-

ного Закону, ці додатки є невід'ємною частиною Закону Украї-

ни про Державний бюджет України. Внесення змін, уточнень

та доповнень до них протягом бюджетного року здійснюється

виключно за рішенням Верховної Ради України.

Доходи і видатки цільових загальнодержавних фондів, вклю-

чених до складу Державного бюджету України, затверджуються

щодо кожного фонду окремо. Поточні видатки цільових загаль-

нодержавних фондів затверджуються Верховною Радою Украї-

ни в межах доходів цих фондів. Видатки розвитку цільових за-

гальнодержавних фондів можуть бути скорочені Верховною

Радою України із спрямуванням вилучених коштів на фінансу-

вання інших статей видатків Державного бюджету України.

Стаття 28 Закону України «Про бюджетну систему Украї-

ни» вміщує заборону встановлення, зміну або скасування існу-

ючих податків, зборів, інших обов'язкових платежів у бюджет в

Законі про Державний бюджет'.

' Чинне податкове законодавство також має таку заборону, але Закони «Про

Державний бюджет», на жаль, майже завжди мають статті, якими змінюють-

ся обов'язкові платежі, їх ставки, порядок сплати.

Глава 7. Бюджетний процес в Україні 179

У разі необхідності зміни чи доповнення вносяться спочат-

ку до відповідних законів.

>" Статтею 5 Закону «Про Державний бюджет» передбачають-

ся нормативи відрахувань від загальнодержавних податків, зборів

та інших обов'язкових платежів до бюджетів Автономної Рес-

публіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Статтями 6 і 7 Закону передбачаються обсяги дотацій, суб-

венцій до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей,

міст Києва та Севастополя.

Фактичний зміст цих основних статей Закону про Держав-

ний бюджет заповнюється щороку іншими показниками, а

юридичний — залишається незмінним. В інших статтях Закону

про Державний бюджет України можуть бути інші положення,

але без перерахованих вище Закону бути не може.

Бюджет — це цифри, але Закон про Державний бюджет —

це не тільки показники, цифри. Це правові приписи, які мають

конкретно-адресний зміст. Саме факт включення показника

- 'по доходах чи видатках — це надання органу державної вико-

навчої влади та особі, яким делеговані повноваження по вико"*

ристанню бюджетних коштів, і покладення обов'язку по зби-1

ранню коштів на державні органи, які відповідають за це. За-

гальний обсяг бюджету — це завдання Кабінету Міністрів»,

України — зібрати суму коштів, витратити їх суворо за призна-

ченням, не перевищуючи граничного розміру дефіциту, зат-

вердженого Верховною Радою України.

У конкретно-адресному змісті приписів, які складають ос-

новну частину статей Закону «Про Державний бюджет» є його

особливість, яка дає привід багатьом юристам-теоретикам вва-

жати цей акт законом у формальному розумінні, тобто законом

за формою, але не за змістом.

Однак в законах про Державний бюджет, як і в рішеннях

про місцеві бюджети, є приписи, які не мають конкретно-ад-

ресного змісту. Це приписи, якими затверджуються розміри

відрахувань від територіальних надходжень загальнодержавних

доходів і податків у бюджети нижчих рівнів. Бюджетні право-

відносини між вищестоящими і нижчестоящими органами ви-

конавчої влади або органами виконавчої влади і виконавчими

органами місцевих рад, виникають кожного разу, коли в наяв-

ності такий юридичний факт як платіж в бюджет, сума якого

розподіляється між бюджетами. Таким чином, ці приписи є

. 121 7-461

180 Особлива частина

правовими нормами, які розраховані на багаторазове застосу-

вання.

Ось чому не можна погодитися, що закон або рішення місце-

вого органу самоврядування про відповідний бюджет є такими

тільки за формою, а не змістом.

Закон про Державний бюджет підписує Голова Верховної

Ради України і невідкладно направляє його Президентові Ук-

раїни.

Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отри-

мання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно

оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими

та сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України

для повторного розгляду.

У разі, якшо Президент України протягом установленого

строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вва-

жається схваленим Президентом України і має бути підписа-

ний та офіційно оприлюднений'.

Якщо під час повторного розгляду закон про державний

бюджет буде знову прийнятий Верховною Радою України не

менше як двома третинами від її конституційного складу. Пре-

зидент України зобов'язаний його підписати та офіційно опри-

люднити протягом 10 днів2.

' Див.: Ст. 94 Конституції України.

2 Цікавим і безпрецедентним був процес розробки і прийняття Закону про

Державний бюджет на 1997 рік.

14 вересня 1996 року Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної

Ради України проект Державного бюджету України на 1997 рік разом з мате-

ріалами і обгрунтуваннями, передбаченими Правилами оформлення проекту

закону про Державний бюджет України. Після аналізу економічної ситуації

та попередніх підсумків функціонування економіки у 1996 році Кабінет

Міністрів за участі народних депутатів України розробив пакет проектів

законодавчих актів щодо реформування податкової системи, впорядкування

державних видатків, подолання кризи платежів,

З урахуванням цього 21 листопада 1996 року Кабінет Міністрів України по-

дав уточнений проект Державною бюджету на 1997 рік. У першому читанні

19 грудня 1996 року Верховна Рада розглянула цей проект і прийняла відпо-

відну постанову, як передбачено Регламентом Верховної Ради.

Розгляд поданого Кабінетом Міністрів України пакету проектів законодав-

чих актів затягнувся, а без їх прийняття неможливо було приймати бюджет,

тому Уряд України звернувся з проханням до Верховної Ради України з

пропозицією розглянути і прийняти ці проекти законів у позачерговому

порядку. Доопрацьований проект Державного бюджету на 1997 рік було по-

дано на друге читання 25 квітня 1997 року з урахуванням висновків і пропо-

Глава 7. Бюджетний процес в Україні 181

Дата добавления: 2015-05-10