Правові норми сучасної журналістики: національний і міжнародний аспекти

Правова норма – регулює ту чи іншу галузь діяльності на основі чинного законодавства України і міжнародного законодавства, ратифікованого в Україні. Правові норми є методологічною основою у будь-якій галузі. 12 червня 1990 року – Закон СРСР “Про пресу”. Декларував свободу слова, свободу ЗМІ, забороняв цензуру, дозволяв видання газет до 1000 примірників без реєстрації. Україна – перша з країн СРСР, що створила власні закони у цій галузі.

Право ЗМІ – це складова інформаційного права.

Правові норми сучасної журналістики визначаються такими основними законами:

Конституція України

Про інформацію (1992)

Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні (1992)

Про інформаційні агентства

Про ТБ і радіомовлення

Про соціальний захист журналістів

Цивільний кодекс

Кримінальний кодекс

Міжнародне законодавство, ратифіковане в Україні: Загальна декларація прав людини і громадянина (ст. 19 Про свободу вираження думок і свободу інформації), Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (ст.. 15 захищає авторське право), Міжнародний пакт про громадянські політичні права (ст. 1 – право безперешкодно дотримуватись своїх поглядів, ст. 2- право на вільне вираження своєї думки), Європейська конвенція з прав людини (ст. 10 – кожна людина має право на свободу вираження поглядів).

Обмеження на свободу слова повинні бути передбачені в законі, мати законну мету, бути необхідними в демократичному суспільстві.

Кожен журналіст повинен бути культурним у правовому плані, тобто знати норми та їх виконувати.

Правові норми і ЗМІ. Двосторонній вплив:

1. закони визначають межі діяльності ЗМІ

2. ЗМІ є суб’єктом господарської діяльності

3. ЗМІ впливають на прийняття законів, на їх якість, ЗМІ можуть виступати з законодавчою ініціативою.

Часто писані норми закону збігаються з неписаними нормами професійної етики журналіста. Проте якщо закони не лише регулюють поведінку журналіста, але спрямовані більше на його захист, то етичні норми регулюють і встановлюють певні правила поведінки, яких має дотримувати журналіст з позиції моралі та етики при виконанні службових обов’язків.

Професійна мораль журналіста це не тільки норма свідомості, а й моральна поведінка, її мотиви, підстави моральних оцінок у вигляді суджень у журналістських матеріалах, моральні стосунки з людьми.

Джерела норм журналістської етики поділяються:

1. 1. міжнародні

1950 р. ООН схвалила кодекс журналістської етики. Принципи: точність інформації, недопустимість використання журналістики у власних інтересах, недопустимість наклепу та плагіату.

1983 р. Міжнародна федерація журналістів ухвалила Міжнародні принципи журналістської етики:

• право на отримання правдивої інформації
• принцип об’єктивності
• соціальна відповідальність журналіста
• професійна чесність
• загальна доступність змі і участь громадськості у їх роботі
• повага приватного життя та людської гідності
• повага громадських інтересів
• повага загальнолюдських цінностей
• усунення війн та іншого зла, що протистоїть людству
• сприяння новому міжнародному порядку в галузі інформації

1. 2. національні

1992, 1997, 2003 роки – три редакції Кодексу професійної етики українського журналіста. Україна має сприяти утвердженню добра і справедливості, забезпечувати суспільство оперативною інформацією.

1. 3. корпоративні

2. 4. редакційні

E якісних виданнях за кордоном обов’язково є свої редакційні кодекси етики. Такі кодекси є частиною трудових контрактів.

Моральність професійної журналістської діяльності це проблема суспільства загалом.

Лось. Кодекс журналіста:

1. найголовніше завдання журналіста полягає в тому, щоб служити правді та справедливості

2. шануй репутацію та гідність кожної людини

3. тримайся міцно фактів, навіть, якщо вони неприємні

4. борони свободу збирання і розповсюдження інформації

5. пробуджуй людське в людині, любов до справедливості, людей і народів.

Треба приносити правду туди, де панує брехня, віру туди, де панує сумнів, згоду туди, де панує розбрат.

А. Бовін: Журналіст повинен мати такі властивості: совість, думка і мужність. Совість - щоб було соромно погано працювати, думки – щоб було що сказати людям, мужність – щоб мати совість і думки залишатись самим собою.

Ніщо не врятує журналістику від підлабузницько-корисливої заангажованості бізнесом, якщо цього не зроблять найвищі ідеали: прискіплива стривоженість, болісне відчуття справедливості, докладне знання проблеми, з якою стикаєшся та чесне прийняття моральної відповідальності.

Дата добавления: 2015-05-08