Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Передумови та специфіка українського національно руху в Російській імперії на етапі становлення індустріального суспільства. Хлопомани. Громадівський рух




Формування політичної свідомості українців в системі суспільно-політичних Росії і Австро-Угорщини (др. пол. ХІХ – початок ХХ ст.).

Формування політичної свідомості українців в системі суспільно-політичних Росії і Австро-Угорщини (др. пол. ХІХ – початок ХХ ст.).

Соціально-економічна і національна дискримінація породжувала в українців відчуття несправедливості, розуміння нерівноправного порівняно з іншими народами імперії становища, була важливою, але не єдиною передумовою формування у селян національної свідомості. Також пробудженню свідомості і гідності селянських мас сприяли значною мірою суспільно-політичні рухи – народовський і радикальний та густа мережа українських культурно-освітніх господарських і молодіжних товариств та організацій. Отже, соціальний статус селян, їх важке соціально-економічне становище, наявність ідеологічних засад, в основі яких лежала ідея створення незалежної соборної держави України, з чим пов’язувалося остаточне вирішення аграрно-селянського питання, створення українських політичних партій (РУРП, УНДП, УСДП), які послідовно опрацьовували цю ідею, роз’яснювали, поширювали та агітували за неї селянство, діяльність товариств „Просвіта”, „Сокіл”, „Січ” були важливими передумовами формування національної свідомості селян й залучення їх до

національно-визвольних змагань.

Занепад кріпосницької системи господарювання, активізація колонізаторської політики російського царизму одночасно з іншими чинниками зумовлювали дальший розвиток національного руху в Україні.Його найрадикальніших учасників уже не задовольняли культурно-просвітницькі заходи, що обмежувалися виданням українських книжок і журналів, публікаціями фольклорних записів, професійним вивченням та популяризацією історичних знань. Представники нової хвилі патріотичної української інтелігенції у своїх програмах боротьби проти національного гноблення стали висувати вже й суспільно- політичні вимоги. Головними з них були:

•ліквідація самодержавно-кріпосницьких порядків;

•установлення демократично-республіканської форми правління;

•здобуття державної незалежності України.

Хлопомани: Хлопомани — таємний гурток частини польських студентів Київського університету, які вирішили присвятити себе захисту інтересів українського народу.Вони спростовували твердження, що Правобережна Україна є частиною Польщі, а українська мова — діалект польської. Очолив гурток хлопоманів Володимир

. Мета хлопоманів: ліквідація царизму і кріпацтва; встановлення демократичної республіки на основі рівноправного добровільного співжиття українців, росіян і поляків.

Діяльність: дотримання народних звичаїв, спілкування українською мовою, носіння українського народного одягу; збирання українського фольклору; просвітницька робота в селі, підняття національної самосвідомості селян.

Хлопомани припинили діяльність у селах унаслідок поліцей ського тиску в 1861 р. і приєдналися до українських груп, що дія ли в містах.

Український визвольний рух другої половини XIX ст. Кінець 50-60-х років XIX ст. — становлення українського визвольного руху.Передумови: занепад феодально-кріпосницької системи, скасування кріпацтва і часткова демократизація суспільного життя внаслідок реформ Олександра II, колонізаційна політика царського уряду.

Головне завдання: культурно-освітня робота і формування національної свідомості; питання про відновлення державності було на той час не актуальним, це була культурницька фаза розвитку визвольного руху.

Особливості: відбувається зміна провідників. Козацько-старшинська еліта була втрачена, інтелігенція розвивалася повільно, селянство не здатне було очолити національно-визвольний рух. Основною організаційною формою стали громади.

Громади — напівлегальні непартійні об'єднання української інтелігенції. Перша громада була створена в 1859 р. в Петербурзі.Мета: підвищення культурно-освітнього рівня українського народу.

Учасники:В.Білозерський,М.Костомаров, Т.Шевченко(колиш. кирило-мефодіївці). Діяльність громад:

—видання в Петербурзі літературно-наукового щомісячного журналу «Основа» (1861-1862 рр.), який виходив українською та частково російською мовами.

—поширення громадівського руху в Україні (Київ, Полтава, Одеса, Харків, Чернігів) та Росії (Москва, Катеринодар).

—громадівці обґрунтували самостійність українського народу, його мови та культури, виступали проти антиукраїнської концепції М. Погодіна;

—організація недільних та щоденних шкіл для дорослих;

—написання українських підручників (Т. Шевченко, П. Куліш);

—збирання коштів на видання української літератури;

Громади були розгромлені у 1863 р.: закрито недільні школи, заарештовано активних учасників громадівського руху, припинено видання громадівської преси. Валуєвський циркуляр 1863 р. довершив розгром і спричинив перерву в розвитку українського національного руху на десять років.

70—90-ті рр. XIX ст. — діяльність «Старої громади», утвореної за ініціативою В.Антоновича на початку 1870-х років у Києві. Діяльність:

—збирання, обробка і публікація етнографічних матеріалів та праць з історії України;

—заснування Історичного товариства Нестора-літописця (1873 р.);

—заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства на чолі з Г. Галаганом (1873 р.).

—видання газети «Київський телеграф» (1873-1875 рр.), яка серед іншого публікувала і критичні матеріали щодо державної політики;

З 1876 р. діяльність громад стає нелегальною, центр політичної боротьби переноситься до Галичини. Значення діяльності громад: заклали підвалини української науки; вплинули на розвиток українського руху в Західній Україні; завершили об'єднання ліво- і правобережної течій українського руху в Російській імперії; науково обґрунтували окремішність українського народу; допровадили український визвольний рух до політичної стадії; забезпечили наступність поколінь українського визвольного руху.

Молоді громади — організації радикальної молоді в 70-80-х рр. XIX ст., які ставили собі за мету здобуття незалежності України. Проте поширене на той час захоплення марксизмом призвело до того, що більшість молодих громадівців або порвала з українським рухом і приєдналася до російських революційних гуртків і організацій, або звузила українське питання до автономії України в складі Російської федерації.

Братство тарасівців — таємна студентська організація (1892-1893 рр.), створена І. Липою, В. Шеметом, М. Міхновським; учасниками братства стали відомі письменники та науковці Б. Грінченко, М. Коцюбинський, М. Вороний, Є.Тимченко та ін. Мета: цілковита державна незалежність України.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 759; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.