Україна в революції 1905-1907 pp

Революційні настрої збільшували постійні невдачі на фронті ро­сійсько-японської війни. Влітку 1904 р. російська армія зазнала тяжкої поразки під Ляояном у Манчжурії. У січні 1905 р. японці захопили Порт-Артур. Ро­сійсько-японська війна та поразка в ній Росії у по­єднанні з глибокою економічною кризою і безправ'ям народу прискорили революційні події, які почалися з розстрілу робітничої демонстрації у Санкт-Петер­бурзі 9 січня 1905 р. Хвиля демонстрацій прокоти­лась і в Україні. Увесь 1905 р. був роком піднесення революції.

Почався просвітницький і кооперативний рух, вини­кали господарські організації, політичні партії, україн­ська періодична преса.

Революція за своїм характером була буржуаз­но-демократичною, її вимогами були: ліквідація по­міщицького землеволодіння і наділення селян зем­лею, повалення самодержавства і встановлення в країні конституційного республіканського ладу, надання на­родові політичних прав і демократичних свобод — сво­боди слова, друку, зборів і свободи совісті, встановлен­ня 8-годинного робочого дня. Рушійними силами революції були пролетаріат і селянство. Револю­ція 1905-1907 pp. була і селянською революцією: аг­рарно-селянське питання було основним соціаль­но-економічним питанням революції. Тільки на середину року в Україні відбулося біля 1300 селянсь­ких виступів.

. Влітку ж відбулося повстання на броненосці «Потьомкін», котрий стояв на Одеському рейді. Восени — повстання на крейсері «Очаков» на чолі з лейтенан­том П. Шмідтом.

Всеросійський політичний страйк зробився госпо­дарем країни. Він вийшов за рамки професійні та місцеві і непомітно переріс у революцію. Завмира­ють нерви країни — залізниці. Страйкували і залізниці України.

Але страйк не обмежується залізницями. Він на­магається перетворитись на загальний і досягає своєї мети. Страйк захоплює й Україну. Всюди завмирає промислове, іноді й тор­говельне життя. Закриваються освітні установи. До про­летарського страйку приєднуються також інтелігент­ські спілки. Присяжні засідателі в багатьох випадках відмовляються судити, адвокати — захищати, лікарі — лікувати. Мирові судді зачиняють камери в'язниць.

Всеросійський політичний страйк восени змусив царя Миколу II видати маніфест про громадянські свободи. У маніфесті, який був виданий 17 жовтня 1905 p., цар обіцяв народам Російської імперії прове­сти вибори до Державної думи і надати широкі полі­тичні права громадянам країни.

У низці великих промислових центрів України ство­рювались без дозволу уряду профспілки. До грудня 1905 р. вони виникли у всіх великих містах. У Хар­кові відбулась І Всеросійська конференція профспілок. Виникла нова форма влади — Ради робітничих депу­татів.

З вимогою надати Україні політичну автономію ви­ступила Українська думська громада. У 1905-1907 pp. в Україні виходило понад 30 українських газет і жур­налів.

Дата добавления: 2015-05-08