Т е м а 16. Право власності та інші речові права

Завдання

84. Левченко звернувся до управління споживчого ринку м. Харкова зі скаргою на кафе “Фіалка”, розташованого поряд з будинком, в якому проживає у квартирі, що належить йому на праві приватної власності. Він зазначив, що діяльність відповідача порушує спокій мешканців будинку: гучна музика з кафе, що звучить до двох годин ночі, позбавляє можливості нормального відпочинку. Управління споживчого ринку попередило кафе “Фіалка”, що в разі продовження ним неправомірних дій йому буде заборонено здійснювати свою діяльність. Кафе “Фіалка” вважає свої права порушеними, оскільки воно як власник може на свій розсуд використовувати своє майно.

Розберіть доводи сторін. Вирішить справу. Чи змінилося б рішення у разі, якщо Левченко проживав у квартирі, що перебуває у комунальній власності за договором найму житла?

85. Регіональне відділення Фонду державного майна в Харківській обл. провело аукціон з продажу об’єктів незавершеного будівництва і за його результатами уклало договір купівлі-продажу з товариством з обмеженою відповідальністю “Прометей” (далі – ТОВ). Оскільки фінансовий стан ТОВ погіршився і не дозволяв завершити будівництво, воно через деякий час вирішило продати придбаний об’єкт акціонерному товариству “Слобода” (далі – АТ). Після укладення договору купівлі-продажу покупець звернувся до міського бюро технічної інвентаризації (далі – БТІ) для оформлення права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Йому було відмовлено в цьому, оскільки власником нерухомості, що підлягає реєстрації, воно стане тільки після завершення будівництва та введення в експлуатацію. АТ звернулося з позовом про оскарження дій БТІ, вважаючи, що таким чином порушені його права: в зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують його право власності, воно не може взяти в банку кредит під заставу об’єкта незавершеного будівництва та йому відмовлено у відведенні земельної ділянки. Одночасно позивач вимагав визнання за ним права власності на об’єкт незавершеного будівництва. Суд задовольнив позовні вимоги.

Чи вірно вчинив суд? Вирішить справу.

86. У 1996 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Поліпласт” (далі – ТОВ) придбало у акціонерного товариства “Червоний хімік” (далі – АТ) обладнання в робочому стані, що було змонтоване, налагоджене і знаходилося в будівлі на території продавця. У 2000 р. АТ звернулося з позовом до ТОВ про звільнення останнім будівлі. У суді АТ не надало документів, які б підтвердили його право власності на будівлю. За наданими сторонами документами суд встановив, що будівля у 30-х роках належала толевій артелі, після ліквідації якої будівлю було передано державному підприємству – заводу “Червоний хімік”. У 60-х роках будинок згорів і його відновлювали силами працівників заводу, але оскільки документи не були оформлені, він не значився на балансі заводу і тому при приватизації не увійшов до цілісного майнового комплексу АТ як правонаступника заводу “Червоний хімік”. На підставі наведеного в позові було відмовлено.

ТОВ звернулося до регіонального відділення Фонду державного майна України в Харківській обл. (далі – відділення) з пропозицією укласти договір оренди на будівлю, у чому йому було відмовлено, бо у відділення немає підстав вважати будинок державною власністю. Одночасно відділення звернулося до міського бюро БТІ для взяття на облік будівлі як безхазяйної. Після спливу річного строку з дня взяття будівлі як безхазяйної нерухомої речі на облік управління комунального майна Харківського міськвиконкому звернулося до суду с заявою про передачу будівлі у комунальну власність. ТОВ брало участь у справі як третя особа і просило суд відмовити в передачі будівлі до комунальної власності, оскільки такими діями порушуються його права на набуття права власності на будівлю за набувальною давністю.

Як буде вирішено справу?

87. За письмовим договором купiвлi-продажу Жукова продала, а Сімонова купила за 100 мiнiмальних заробітних плат житловий будинок. Оскiльки сарай, гараж та iншi будiвлi окремо в договорi не згадувалися, а передача їх покупцевi здiйснилася, Жукова через два роки звернулася до суду з позовом про стягнення з покупця додатково вартостi сараю (у розмiрi 10 мiнiмальних зарплат) і гаража (в розмiрi 20 мiнiмальних зарплат).

Чи пiдлягає позов задоволенню?

88. Мешканцю м. Харкова Авілову на правi приватної власностi належав будинок, який хотів придбати у нього за 16 тис. грн. Гаврющенко, мешканець м. Лозової. 5 травня 2006 р. Авілов і Гаврющенко засвiдчили договiр купiвлi-продажу будинку у нотарiальнiй конторi, здійснили його державну реєстрацію, і Гаврющенко передав Авілову 8 тис. грн, а решту грошей пообiцяв передати 20 травня 2006 р. у день переїзду в будинок для проживання.

У мiсцi розташування будинку 8 травня стався вибух газу в газомережi, i будинок повнiстю згорiв. Гаврющенко звернувся з позовом про витребування вiд Авілова 8 тис. грн. У свою чергу Авілов заявив зустрiчний позов до Гаврющенка з вимогою сплатити 8 тис. грн, вважаючи, що власником будинку став останнiй.

Як має бути вирішена ця справа? Як визначається момент переходу права власності до набувача за договором?

89. У 2004 р. Онуфрієнко продав Кузнєцову житловий будинок. У 2006 р. комунальними службами Київського району м. Харкова до Онуфрієнка були пред’явлені позови про стягнення заборгованості по комунальних платежах за газ, електроенергію, опалення. Онуфрієнко заперечував проти задоволення позовів, посилаючись на те, що власником будинку з 2004 р. є Кузнєцов, який також просив суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи це тим, що будинок у 2005 р. згорів. Розглядаючи справу, суд встановив, що у БТІ відсутні відомості про знищення будинку, а його власником значиться Онуфрієнко.

Як слід вирішити справу?

90. Мозоліна отримала у спадщину вiд свого батька зiбрання рiдкiсних картин художникiв ХVIII ст. Оскiльки квартиру батька необхiдно було звiльнити, Мозоліна перевезла картини до себе на дачу, де вони почали псуватися. Дiзнавшись про це, мiське управлiння культури (далі – управління) пред’явило Мозоліній розпорядження про забезпечення належного утримання картин, якi являли собою значну художню цiннiсть. Мозоліна пояснила, що неспроможна нi фiзично, нi матерiально здiйснювати ремонт i опалення дачi, а без цього неможливо забезпечити належне зберiгання картин. Тодi управлiння заявило позов про вiдiбрання картин у Мозоліної з виплатою їй вiдповiдної грошової компенсацiї. Мозоліна проти позову заперечувала, пояснюючи, що цi картини для неї – пам’ять про батька, який збирав їх усе життя. Вона просила допомогти їй вiдремонтувати дачу i погоджувалася в обумовленi днi надавати бажаючим доступ для огляду зiбрання картин.

Яке рiшення повинен винести суд?

91. Пивоварову на праві приватної власності належав мікроавтобус. Навесні 2006 р., коли сталася повінь, працівники служби спасіння забрали в нього мікроавтобус для перевезення людей. Влітку цього ж року йому була перерахована вартість мікроавтобуса на його рахунок у банку. У вересні 2006 р. Пивоваров переконався на власні очі, що його мікроавтобус використовувався районною держадміністрацією, і звернувся до неї з вимогою про його повернення. Держадміністрація відмовила йому в цьому, пояснивши, що мікроавтобус було реквізовано і Пивоваров тепер не є його власником. Тоді останній звернувся до суду з позовом про вилучення та повернення йому мікроавтобуса, а також відшкодування збитків із урахуванням раніше перерахованої на його рахунок суми як відшкодування. На думку Пивоварова, мікроавтобус є його власністю, оскільки ніяких встановлених для реквізиції дій райдержадміністрація не провадила.

Розберіть доводи сторін. Вирішить справу.

92. Коваленко придбав у Лазутіна житловий будинок, зруйнував його і побудував новий. Через декілька років він помер, і спадкоємці звернулися до нотаріуса для оформлення права на спадщину. Нотаріус відмовив їм у цьому, посилаючись на неналежне оформлення Коваленком будівництва нового будинку. Спадкоємці оскаржили дії нотаріуса в суді.

Як буде вирішено справу?

Т е м а 17. Окремі об’єкти права власності

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Поняття землі (земельної ділянки) як об’єкта права власності.

2. Суб’єкти права власності на землю (земельну ділянку).

3. Поняття та правові наслідки самочинного будівництва.

4. Поняття помешкання, житлового будинку, садиби та квартири як об’єктів права власності.

5. Права власника житлового будинку, квартири.

Т е м а 18. Право спільної власності

Завдання

93. Соєва пред’явила позов до свого рідного брата Кірова про поділ спадкового майна, визнання за нею права власності на 35% будинку та витребування майна. Позивачка вказувала, що за життя їхня мати мешкала в житловому будинку, в праві власності на який їй належало 70/%. Решта – 30% належала її сину – Кірову (брату Соєвої), який є відповідачем по справі. Під час проживання Кіров зробив значний ремонт будинку – змінив дах, вікна, відремонтував стіни. Кіров та мати домовилися, що кожен з них буде проживати на окремому поверсі будинку: мати на першому, а Кіров на другому. Після смерті матері Соєва, як спадкоємиця першої черги, розраховувала отримати половину частки, яка належала її матері (70%), поділивши її з братом, тобто 35%. Але Кіров став вимагати збільшення своєї частки в праві власності на будинок, на що Соєва не погоджувалася. В зустрічному позові до суду Кіров вказував, що мати знала про значні витрати, які були зроблені ним у зв’язку з ремонтом будинку. Домовляючись про користування лише першим поверхом будинку, вона фактично погодилася зі збільшенням частки сина в праві на майно з 30% до 50%. У зв’язку з тим, що матері після ремонту фактично належало 50%, спадкова частка Соєвої має бути зменшена до 25%. Суд, розглядаючи справу, визнав доводи Кірова обґрунтованими і визнав, що Соєвій належить 25% в праві власності на майно. Соєва не погодилася з таким рішенням, бо на її думку та обставина, що фактично між її братом та матір’ю був установлений певний порядок користування спірним будинком, сама по собі не може бути підставою для збільшення частки Кірова в праві власності на будинок. Спадкодавиця не відчужувала йому у встановленому порядку будь-якої частки свого майна і до смерті їй належало 70% в праві на будинок.

Як слід вирішити справу?

94. Литвиненко та Антипова отримали в спадок по 50% в праві власності на житловий будинок, розташований у селі. Литвиненко жив у будинку один, займаючи дві з чотирьох кімнат. Антипова мешкала у власній квартирі у м. Харкові. Протягом п’яти років вона не навідувалася в село і не цікавилася станом будинку. Литвиненко здійснював поточний ремонт будинку самостійно. Після весняних злив стан будинку значно погіршився і він потребував термінового ремонту. Литвиненко неодноразово звертався до Антипової з вимогою про його здійснення, але вона не реагувала на ці звернення. Литвиненко звернувся до суду з проханням примусити Антипову виділити кошти на ремонт або передати будинок у його власність з відрахуванням Антиповій її частки грошима.

Як треба вирішити спір?

95. Сирову належало 60% в праві власності на житловий будинок, а Співаковій – 40%. За договором міни Сиров передав свою частку у праві власності на будинок Слюсаренко, не попередивши Співакову про свої наміри. Співакова звернулася до суду з позовом про визнання договору міни недійсним, посилаючись на порушення свого переважного права відповідно до ст. 362 ЦК.

На яке питання розраховане завдання? Як слід вирішити справу?

96. Вікторов пред’явив позов до Рижко про визнання права на 1/2 частину сум грошових вкладів. Позивач зазначив, що протягом 35 років він перебував у фактичних шлюбних відносинах з Суміхіною – сестрою відповідачки і вів з нею спільне господарство. Отримані внаслідок цього гроші вони з Суміхіною вносили на її рахунок до банку. Оскільки після смерті Суміхіної свідоцтво про право на спадщину одержала відповідачка – Рижко як спадкоємиця другої черги, Вікторов звернувся до суду з позовом про визнання за ним права на половину вкладу. Справа розглядалася судами неодноразово. Місцевий суд виніс рішення про відмову позивачеві у позові, вказавши, що Вікторов та Суміхіна не були зареєстровані у шлюбі, тому не могли мати майно на праві спільної сумісної власності. Судова колегія в цивільних справах апеляційного суду залишила це рішення без змін. Заступник Голови Верховного Суду порушив питання про скасування рішення суду та ухвали судової колегії. У протесті, зокрема, було вказано, що, пред’являючи позов, Вікторов просив не про поділ вкладу, а про визнання за ним права на половину останнього, через те, що вклад є спільною власністю Вікторова та Суміхіної. На підтвердження цього позивач навів докази про перерахування частини своєї заробітної плати на банківський рахунок. Суд мав врахувати ці обставини.

Як повинна бути вирішена справа?

97. Подружжя Житнікових прожило в шлюбі 12 років. Після значного погіршення сімейних стосунків вони вирішили розірвати шлюб. При поділі майна між ними виникли суперечки щодо житлового будинку і Житнікова звернулася до суду. Позивачка вказала, що під час шлюбу вона отримала в спадщину від своєї матері житловий будинок, в якому Житнікови мешкали протягом останніх восьми років. При поділі майна її чоловік претендує на половину цього будинку, хоча такого права не має. Суд задовольнив позов Житнікової, виходячи з того, що житловий будинок є спадковим майном позивачки. Житніков оскаржив рішення суду і зазначив, що житловий будинок дійсно був одержаний його дружиною у спадщину, але у період шлюбу подружжя здійснило його капітальний ремонт. Крім того, Житніков вклав у ремонт будинку 4 000 грн, які є його особистими дошлюбними заощадженнями. Тому, на його думку, даний будинок є спільною власністю подружжя.

Житнікова не погодилася з цими доводами і відзначила, що ремонт будинку дійсно було зроблено, але це був поточний, а не капітальний ремонт. Було поновлено дах, двері будинку та зіпсована цегла однієї із стін. Якщо Житніков вважає, що він вклав у ремонт свої особисті кошти, то вона згодна повернути йому половину з них. Що ж стосується спільних коштів подружжя, використаних на ремонт будинку, то вони, на думку Житнікової, взагалі не підлягають урахуванню, тому що подружжя спільно користувалося будинком і проживало в ньому вісім років. Виходячи з цього, Житнікова наполягала на визнанні за нею права власності на будинок і погодилася відшкодувати колишньому чоловікові 2 000 грн – половину з того, що він використав на ремонт будинку.

Як треба вирішити спір? Які підстави набуття права спільної власності?

98. Подружжя Сидоренків прийняли рішення про розірвання шлюбу та поділ спільного майна. Громадянка Сидоренко претендувала на половину житлового будинку, автомобіля, речей домашнього вжитку та частки в майні товариства з обмеженою відповідальністю “Квант” (далі – ТОВ), засновником якого був її чоловік. Чоловік проти такого поділу майна не заперечував, крім останнього – частки у майні ТОВ. На його думку, ця частка належатиме тільки йому, бо він один був засновником товариства, а його дружина не мала до цього відношення. Крім того, виділ його частки в майні ТОВ для подальшого поділу між подружжям взагалі неможливий. Якщо він буде здійснений, ТОВ не зможе працювати далі, оскільки частка Сидоренка у майні товариства складає 80%.

Як треба вирішити спір?

99. Подружжя Симоненків створило особисте селянське господарство, членами якого стали також четверо їх синів. Через декілька років у зв’язку з одруженням один з синів – Іван прийняв рішення про вихід з господарства та створення власного фермерського господарства. При цьому він поставив питання щодо виділення своєї частки майна в натурі. На його думку, майно особистого селянського господарства має бути поділено на шість рівних часток. При цьому Іван претендував на 1/6 частину земельної ділянки, 1 старий комбайн, автомобіль “Нива”, 20 мішків зерна, телевізор та меблевий гарнітур. Інші учасники особистого селянського господарства не погодились з такою пропозицією. На їхню думку, земельна ділянка не підлягає поділу між членами особистого селянського господарства тому, що вона була надана господарству в цілому. Комбайн не може бути переданий тому, що його після ремонту буде застосовано в роботі господарства. Щодо телевізора та меблевого гарнітура, то вони взагалі не підлягають поділу між членами особистого селянського господарства, бо належать тільки батькам – подружжю Симоненків – на праві спільної сумісної власності. Крім того, Іван не може розраховувати на одержання 1/6 у майні господарства, бо він працював в ньому менш, ніж інші учасники – протягом 8 місяців він був відсутній, бо їздив працювати у сусіднє село.

Вирішіть спір. Чи змінилася б ситуація, якби господарство було створено у будь-якій формі підприємницького товариства: господарського товариства або виробничого кооперативу?

Т е м а 19. Речові права на чуже майно

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Загальна характеристика та види речових прав на чуже майно.

2. Право володіння чужим майном.

3. Поняття користування чужим майном (сервітут).

4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

5. Поняття та підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Т е м а 20. Захист права власності

та інших речових прав

Завдання

100. У Фірсової було викрадено корову. Через деякий час з’ясувалося, що її купила Назарова, яка мешкає в сусідньому селі. Фірсова подала позов про витребування корови. Під час розгляду справи в суді виявилося, що Назарова дійсно купила корову, яка належала Фірсовій у невідомого їй чоловіка, але через деякий час корова захворіла і Назарова змушена була її забити. Додавши до суми, одержаної від реалізації м’яса, ще 90 грн, Назарова придбала іншу корову.

Як слід вирішити цю справу? Які умови пред’явлення віндикаційного позову?

101. У судовому засіданні було задоволено позов Івкіна про витребування у Погорєлова корови, що належала йому на праві власності. При цьому була встановлена недобросовісність Погорєлова, оскільки він хоча і купив цю корову, але знав, що продавець є особою, яка не має права на її відчуження. Івкін просить також стягнути з Погорєлова всі доходи, які той отримав від його корови з часу, коли останньому було вручено повістку у справі про повернення корови. У свою чергу Погорєлов вимагав, щоб Івкін відшкодував йому вартість кормів та інших витрат, які були понесені за весь час утримання ним корови.

Як слід вирішити цю справу? Який порядок розрахунків при витребуванні майна?

102. Іванов перед від’їздом у довгострокове відрядження передав на зберігання сусідові Назарову речі, у тому числі і магнітофон. Назаров у відсутності Іванова подарував магнітофон Димову. Повернувшись із відрядження, Іванов пред’явив позов до Димова про повернення магнітофону. В судовому засіданні Димов проти позову про повернення магнітофону заперечував, посилаючись на те, що він не знав і не міг знати про те, що магнітофон не належить Назарову. Суд встановив, що Димов дійсно добросовісний набувач і залишив позов без задоволення. На думку адвоката, Іванов повинен подати позов про відшкодування збитків до Назарова.

Як слід вирішити цю справу? Яким було б рішення суду, коли б Назаров не подарував магнітофон, а віддав його у рахунок боргу? Яким було б рішення суду, коли б Назаров у відсутність Іванова самовільно взяв у користування магнітофон, а потім розпорядився ним?

103. Токарєв і Бутенко були співвласниками будинку. Бутенко, який проживав на другому поверсі, збудував веранду, після чого Токарєв звернувся з позовом до суду про її знесення. У позовній заяві він зазначив, що веранда перекриває природне освітлення його кімнати і змушує постійно користуватись електроосвітленням.

Як слід вирішити цю справу? Чи були у Токарєва підстави звернутися до суду з вимогою про заборону будівництва веранди до того, як Бутенко це зробив?

Т е м а 21. Загальні положення про спадкування

Завдання

104. Матвієнко, який постійно мешкав у м. Полтаві, поїхав 5 квітня 2006 р. у відрядження до м. Бєлгороду, де через добу помер у готелі. На спадщину (дім, земельну ділянку, іменні акції, вклад у банку, предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку, особисті речі) заявили свої права сестра Матвієнка, його дружина та племінник. Сестра померлого останні три роки мешкала із Матвієнком у його будинку і вела з останнім спільне господарство. Вона вважає себе єдиним спадкоємцем, оскільки дружина Матвієнка з 2000 р. жила окремо від чоловіка і поділила з ним майно, хоча розірвання шлюбу не оформила, а племінник не може вимагати долі в спадщині, бо є спадкоємець другої черги.

Як має бути вирішений спір? Який порядок спадкування за законом?

105. У автокатастрофі загинуло подружжя Опанасенків, яке мешкало в м. Одесі. Чоловік пережив дружину на дві доби. Згідно з нотаріальним описом їхнього майна спадщина складалася з автомобіля, який подружжя придбало за кілька місяців до загибелі і зареєструвало його на ім’я дружини (дружина заповіла його чоловікові); квартири у м. Одесі та будинку у м. Чернівцях, а також речей домашньої обстановки та вжитку. Батьки подружжя, син дружини та тітка чоловіка (пенсіонерка) звернулися до нотаріуса з проханням пояснити,на яке майно у спадщині вони мають право як спадкоємці?

Вирішить справу. Визначить коло спадкоємців у випадку, якщо чоловік помер би пізніше дружини на дві години тієї ж доби?

106. Після смерті Вороненко відкрилася спадщина на суму 17 000 грн, враховуючи вклад у банку в розмірі 1500 грн, який був внесений нею під час перебування у першому шлюбі, предмети звичайної домашньої обстановки та вжитку на суму 1000 грн. На день відкриття спадщини з’ясувалося, що на спадщину претендують: чоловік Вороненко, неповнолітня дочка, син померлої від першого шлюбу, який жив окремо від матері, дочка цього сина (онука спадкодавиці), двадцятирічний племінник – інвалід II гр., який п’ять останніх років знаходився на повному утриманні померлої, але проживав окремо від неї, повнолітня дочка. Син помер, не встигнувши прийняти спадщину. Повнолітня дочка спадкодавиці відмовилася від своєї частки спадщини на користь свого чоловіка.

Хто із перелічених осіб має право на спадкування за законом?

107. Після оголошення Юхименка померлим, спадщину прийняли його дружина та дочка. Нотаріус, до якого звернулися спадкоємці за свідоцтвом про право на спадщину, пояснив, що він повинен накласти заборону на відчуження квартири на п’ять років. Спадкоємці вважали дії нотаріусу неправомірними і оскаржили їх у суді, пояснивши, що мають намір негайно переїхати на постійне місце проживання до Росії і вже домовились із покупцем про продаж квартири.

Як повинен вирішити справу суд? Чи змінилося б рішення, якщо б спадщина відкрилася після смерті Юхименка?

108. Комарков помер у січні 2006 р. Через вісім місяців його дружина, яка мешкала в іншому місті, звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності в порядку спадкування на будинок та автомобіль, які вони придбали під час шлюбу. На підтвердження своїх вимог Комаркова посилалася на фактичний вступ у володіння часткою спадкового майна – після поховання вона взяла обручку чоловіка і декілька його речей.

Яке рішення повинен винести суд?

109. Сапенко у серпні 2006 р. подала позов до Романова про стягнення витрат на поховання. Позивачка вказала, що з 2002 р. вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з батьком відповідача, який помер у січні 2004 р. У зв’язку з похованням вона понесла витрати в сумі 1200 грн. Оскільки відповідач прийняв спадщину батька, отримавши все його майно, але відмовився відшкодувати їй витрати, позивачка просила задовольнити її позов. Суд у позові відмовив, посилаючись на ст. 1281 ЦК, згідно з якою кредитори спадкодавця мають право пред’явити свої претензії до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом шести місяців від дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про відкриття спадщини. На думку суду, позивачка цей строк пропустила. Сапенко звернулася до прокурора із скаргою, пояснивши, що вона не знала про вимоги ст. 1281 ЦК і до того ж тривалий час була на заробітках у Чехії.

Яку відповідь повинен дати прокурор?

110. Подружжя Таніних звернулися до нотаріусу з проханням дати роз’яснення щодо таких питань: які існують вимоги до форми та змісту заповіту; які умови посвідчення заповіту подружжя; як вирішується доля спільного майна подружжя, щодо якого вони уклали єдиний заповіт, після смерті одного з подружжя; що таке спадковий договір і чим він відрізняється від заповіту подружжя; які передбачені заходи по забезпеченню виконання заповіту подружжя?

Які відповіді має дати нотаріус?

Т е м а 22. Спадкування за заповітом

Завдання

111. Захарченко пред’явив позов про визнання недійсним заповіту, який залишив його батько на користь своєї двоюрідної сестри Романової. Заповіт був посвідчений за кілька днів до смерті лікарем, який лікував спадкодавця під час перебування його у лікарні. Позивач посилався на те, що стосунки між ним та батьком були нормальними, і батько не збирався позбавляти його спадщини. Крім того, позивач вважає, що текст заповіту був написаний Романовою, яка доглядала батька у лікарні, а це суперечить закону. Позивач також піддає сумніву підпис батька на заповіті. Лікар у суді показав, що у день посвідчення ним заповіту у лікарні було багато роботи, і він не пам’ятає обставин посвідчення заповіту, але свій підпис на заповіті підтверджує.

Чи підлягає позов Захарченка задоволенню? Які підстави визнання заповіту недійсним?

112. Артеменко, яка знаходилася у будинку-інтернаті для людей похилого віку, у січні 2006 р. склала заповіт на користь своєї сусідки по кімнаті Потапової, який був посвідчений нотаріусом. Через декілька місяців вона померла. Після її смерті з’ясувалося, що існує також інший заповіт на користь будинку-інтернату, посвідчений у березні 2006 р. директором цієї установи. Потапова звернулася до суду з позовом про визнання останнього заповіту недійсним, вважаючи, що директор будинку-інтернату не має права посвідчувати заповіти на користь установи, керівником якої він виступає.

Як повинен вирішити справу суд?

113. Після смерті Літвина його спадщину, що складалася з предметів звичайного домашнього вжитку та вкладу у банку, прийняв брат, який проживав разом з ним вісім років і на користь якого був складений заповіт. Повнолітній непрацездатний син померлого, який жив окремо від батька в іншому місті, подав позов про визнання заповіту недійсним. Він вважає, що має право на обов’язкову частку в спадщині батька.

Чи підлягає позов задоволенню?

114. Афанасьєв заповів своє майно непрацездатній матері і зобов’язав її протягом п’ять років надавати посильну допомогу його дружині, яка страждала на бронхіальну астму. Заповіт також передбачав обов’язок надати дружині право користуватися частиною будинку, який перейшов у власність матері. Два роки мати допомагала Афанасьєвій, а потім припинила допомогу, посилаючись на те, що дружина померлого вдруге вийшла заміж і матеріальної підтримки більше не потребує. Афанасьєва звернулася до суду з позовом до матері спадкодавця про продовження виконання обов’язку, покладеного на неї протягом строку, вказаного в заповіті. Крім того, позивачка вимагала усунення перешкод, які чинила відповідачка щодо вселення у будинок її нового чоловіка.

Яке рішення має винести суд?

115. При складання заповіту Коваленко зазначив, що його донька отримає право на спадкування, якщо буде проживати в м. Харкові, а син – якщо закінчить юридичну академію. На момент смерті Коваленка його донька проживала у м. Львові, а син навчався на п’ятому курсі в юридичній академії. Донька спадкодавця звернулася до нотаріуса і зазначила, що має намір оскаржити дійсність заповіту щодо умови її проживання, оскільки вона не знала про наявність у заповіті такої умови. Син спадкодавця вважає, що він має право на отримання спадщини, тому що для прийняття спадщини встановлений шестимісячний строк, а диплом про закінчення юридичної академії він отримає вже через два місяці.

Проаналізуйте позиції спадкоємців.

Т е м а 23. Спадкування за законом

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Поняття та черговість спадкування за законом.

2. Зміна черговості одержання права на спадкування.

3. Спадкування за правом представлення.

4. Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом.

Т е м а 24. Спадковий договір

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Поняття, предмет, та форма спадкового договору.

2. Сторони в договорі, їх права і обов’язки.

3. Забезпечення виконання та розірвання спадкового.

Т е м а 25. Загальні положення

про інтелектуальну власність

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Поняття права інтелектуальної власності та його загальна характеристика.

2. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності.

3. Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності.

4. Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності.

5. Особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності.

6. Способи захисту права інтелектуальної власності судом.

Т е м а 26. Авторське право та суміжні права

Завдання

116. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “АРС” звернулося до господарського суду з позовом про заборону ТОВ “Ніка” випуску та розповсюдження творів прикладного мистецтва (сувенірів), знищення всіх примірників контрафактних творів та форм для їх виготовлення, стягнення 10 000 грн. компенсації за порушення авторських прав або незаконно отриманого прибутку, а також відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.

У суді було встановлено, що ТОВ “АРС” на основі договору набуло виключні права на скульптурні серії “Флора-Фауна натюрель”, “Люди-Кукли”, “Новорічні святкові”. Авторські права ТОВ “АРС” були зареєстровані Державним агентством України з авторських та суміжних прав у січні 2004р. Про свої виключні авторські права “АРС” сповістило шляхом зазначення на кожній скульптурі знака “копірайт” (©). ТОВ “Ніка” зробило копії керамічних фігур та передало їх для розповсюдження до торгової мережі.

Яке рішення повинен прийняти суд?

117. Золотов та Пархоменко видали в одному з видавництв м. Полтави книгу “Утримання худоби на пасовищі”. Згодом видавництво “Прометей” (м. Херсон) видало книгу Пархоменка “Пасовище для худоби у фермерському господарстві”. Золотов пред’явив до Пархоменка і видавництва “Прометей” позов про визнання його співавтором і виплату гонорару, довівши, що книга, видана у м. Херсоні, є другим виданням книги, яка вийшла роком раніше у Полтаві. Видавництво “Прометей” представило до суду укладений з Пархоменко договір, згідно з яким останній передав видавництву право на видання своєї книги, і отримав гонорар як за перше видання. Суд у позові Золотову відмовив, пояснюючи, що Пархоменко як один із співавторів має право розпоряджатися своїм правом.

Чи вірним є рішення суду? Який порядок здійснення авторських прав співавторами?

118. Редакція газети “Слово” (далі Редакція) звернулася з позовом до ТОВ “Форум” (далі Товариство) про стягнення 10000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав. У позові зазначалося, що Товариство порушило авторські права шляхом розміщення на своєму сайті в мережі Інтернет статті, яка у березні 2005 р. була опублікована в газеті “Слово”. Майнові авторські права на цю статтю були передані редакції газети її автором Глушко на підставі авторського договору від 5.03.2005 р. Позивач вважає, що стаття охороняється як літературний письмовий твір белетристичного характеру, а відповідач в порушення ст. 14 Закону “Про авторське право і суміжні права” протизаконно використав її.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що розміщення матеріалу на сайті у мережі Інтернет не є використанням твору, оскільки воно не належить ні до відтворення, ні до показу, ні до сповіщення твору, у зв’язку з чим не потребує дозволу особи, яка має авторське право.

Як слід вирішити справу?

119. ТОВ “Лілія” (далі – ТОВ) звернулося з позовом до АТ “Шпаченя” (далі – АТ) простягнення 20 000 грн компенсації за порушення авторського права та заборону розповсюдження каталогу панчішно-шкарпеткових виробів дитячого асортименту. При розгляді справи з’ясувалося, що на підставі укладеного між АТ та ТОВ договору замовлення працівники ТОВ Кривко та Сідорін виконали роботи з фотографування зразків виробів, підготовки фотографій та фонів каталогу в електронному вигляді, систематизації продукції за артикулами та віковими групами, створення електронної версії каталогу на компакт-диску. Каталог був переданий замовнику для його остаточного узгодження і затвердження. Після цього АТ розмістило його на своєму електронному сайті з метою реклами зазначеної в ньому продукції, але роботи зі створення каталогу не оплатило.

Представники позивача вважають, що ТОВ як роботодавець має виключні майнові права на службовий твір у вигляді фотографічних зображень та бази даних про продукцію і не передавало їх відповідачеві. Розміщення електронного каталогу в мережі Інтернет відбулося без дозволу ТОВ і тому є порушенням його майнових авторських прав. Проте відповідач стверджує, що каталог не є об’єктом авторського права, оскільки з боку позивача мало місце лише виконання підрядних робіт на замовлення ТОВ.

Вирішіть спір.

120. Державне підприємство “Українське агентство з авторських та суміжних прав” (далі – ДП) звернулося до господарського суду з позовом до приватного підприємства “Телерадіокомпанія “Бриг” (далі – Телерадіокомпанія) про стягнення компенсації у сумі десятикратного розміру мінімальної заробітної плати за порушення авторських прав на музичні твори. Зазначені твори увійшли до телевізійних програм, створених ТОВ “Музичний канал”, які Телерадіокомпанія ретранслювала через свої кабельні мережі. ДП, відповідно до договорів про управління майновими правами з вітчизняними авторами, а також договорів про взаємне представництво інтересів з іноземними авторсько-правовими організаціями, представляє інтереси авторів цих музичних творів. Згідно з їх умовами воно має виключне право на території України дозволяти використання творів та здійснювати збір авторської винагороди. Належного дозволу Телерадіокомпанії на публічне трансляцію зазначених творів ДП не надавало, тому позивач вважає дії останньої непровомірними.

Представники Телерадіокомпанії позов не визнали і заявили, що ретрансляція програм здійсювалася правомірно з дозволу їх виробника – ТОВ “Музичний канал” без зміни режиму і обсягу мовлення. Відповідач вважає, що “Музичний канал” як організація мовлення і суб’єкт суміжних прав має право вільно розпоряджатися створеними ним програмами. Відповідно до укладеного між ними договору “Музичний канал” взяв на себе зобов’язання з врегулювання правових відносин з авторами творів, що використовуються в процесі створення телевізійних програм.

Чи мало місце порушення авторських прав на музичні твори? Які принципи охорони суміжних прав закріплено чинним законодавством? Вирішить справу.

121. Даниленко звернувся до суду з позовом до видавництва “Радуга” з вимогами припинити виробництво і розповсюдження книги “Життя тварин” та просив суд вилучити у відповідача примірники книги, а також стягнути з видавництва понесені збитки. Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є автором книги, що розповсюджує відповідач, і він не надавав видавництву “Радуга” права на відтворення і розповсюдження книги. Представник видавництва “Радуга” проти позову заперечував та пояснив, що авторських прав Даниленка воно не порушувало, оскільки тиражувало та розповсюджувало книги на умовах договору з видавництвом “Цікавий світ”, яке надало йому права на перевидання даного твору.

У суді було встановлено, що Даниленко видав видавництву “Цікавий світ” невиключну ліцензію на відтворення і розповсюдження цієї книги. Видання вирішило, що воно здобуло виключні авторські права і вказало на всіх примірниках книги знак “копірайт” (©), після якого зазначалося найменування видавництва.

Як слід вирішити справу?

122. Акціонерне товариство “Владібор” (далі – АТ) на комерційній основі здійснювало розповсюдження на дискетах комп’ютерні програми для автоматизації бухгалтерського обліку “Влад”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Парус” (далі – ТОВ) звернулося до суду з позовом до АТ, в якому просило припинити продаж даної продукції та стягнути з відповідача компенсацію за порушення авторських прав. Свої вимоги ТОВ мотивувало тим, що воно є розробником цієї програми і як такий розповсюджує програму під назвою “Парус”, а АТ вкрало програму та поширює її під іншою назвою. Представники ТОВ стверджували, що програма “Влад” містить явну подібність з програмою “Парус”, оскільки був скопійований опис та тексти програми. АТ проти висунутих вимог заперечувало, посилаючись на те, що програма “Влад” була розроблена її співробітником Петровим. Авторські права на цю програму зареєстровані 30.05.2004 р. в Агентстві з авторських та суміжних прав на його ім’я, після чого Петров передав права на розповсюдження програми АТ. Проведена судова експертиза встановила, що програми “Влад” та “Парус” являють собою один і той же програмний продукт під різними назвами, хоча й мають неістотні відмінності. З представлених до суду письмових доказів (договорів ТОВ зі своїми замовниками-користувачами програми) з’ясувалося, що програмний продукт “Парус” реалізовувався ТОВ, починаючи з квітня 2003 р.

Яке рішення повинен прийняти суд?

123. У 2004 р. у видавництві “Алегорія” вийшла збірка творів М. Булгакова (1891-1940), до якої були включені його твори “Майстер та Маргарита” й “Собаче серце”, надруковані в повній авторській редакції мовою оригіналу. Було з’ясовано, що ці твори за життя автора взагалі не публікувалися, а вперше роман “Майстер та Маргарита” було надруковано в журналі “Москва” № 11 за 1966 р. та № 1 за 1967 р. зі значними цензорськими скороченнями. Остання ж з неопублікованих творів письменника повість “Собаче серце” вперше була надрукована у № 6 журналу “Знамя” за 1987 р., і раніше з ідеологічних міркувань офіційної публікації взагалі не мала.

Чи були у даному випадку порушені авторські права? Чи є публікація вказаних творів видавництвом незаконною?

Т е м а 27. Патентне право

Завдання

124. Іванов отримав у Департаменті інтелектуальної власності України патент на винахід “Установка для виготовлення цукерок”. За його замовленням було виготовлено кілька таких установок, які він продав товариству з обмеженою відповідальністю “Літо” (далі – ТОВ). Довідавшись, що ТОВ отримує значний прибуток від використання установок, він заявив позов про стягнення плати за користування винаходом.

Під час відрядження до Росії Іванов виявив, що ТОВ “Зима” займається виготовленням установок для виготовлення цукерок і реалізацією їх на території Росії, України і Білорусі. Іванов звернувся до ТОВ “Зима” з вимогою припинити незаконні дії і відшкодувати йому завдані збитки. Керівництво ТОВ “Зима” вважає, що виключні права Іванова не поширюються на територію Росії, тому вони можуть вільно використовувати його винахід.

Іванов звернувся за консультацією до патентного повіреного.

Яку консультацію повинен дати патентний повірений?

125. Працівник заводу “Зоря” при виконанні службових обов’язків зробив винахід. Він звернувся до юриста з проханням дати роз’яснення, які права він має на цей об’єкт і яким чином він може їх реалізувати та захистити?

Дайте аргументовану відповідь.

126. Акціонерне товариство “Центр винахідництва” (далі – АТ) у січні 2004р. отримало патент на пристрій для виміру електроструму і звернулося до товариства з обмеженою відповідальністю “Блискавка” (далі – ТОВ) з позовом про припинення дій, які порушують права на винахід. ТОВ проти позову заперечувало, оскільки такі пристрої вони в невеликих масштабах випускають ще з 2003 р. Представники ТОВ пояснили, що з грудня 2003 р. проводять підготовчі дії з метою випуску такої продукції у значних обсягах.

Вирішіть справу.

127. Винахідник звернувся до патентного повіреного з проханням дати відповіді на такі запитання: чим відрізняються між собою винахід, корисна модель та промисловий зразок; які критерії патентоспроможності зазначених об’єктів; чим визначається обсяг правової охорони на винахід, корисну модель та промисловий зразок; які охоронні документи видаються на зазначені об’єкти і який строк їхньої дії?

Яку консультацію повинен дати патентний повірений?

Т е м а 28. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів та послуг

Завдання

128. У січні 2004 р. було зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю “Киця Мариська” (далі – ТОВ), яке відкрило магазин з продажу дитячих іграшок. У травні 2004 р. кондитерська фабрика випустила цукерки під назвою “Киця Мариська”. У серпні 2004 р. виробничий кооператив “Дитинство” отримав свідоцтво на торговельну марку “Киця Мариська” (клас товарів – дитячий одяг). У зв’язку з цим останній звернувся до ТОВ та кондитерської фабрики з вимогою припинити використання таких найменувань, оскільки це порушує його права, або при бажанні продовжувати таку діяльність, укласти з ним ліцензійний договір.

Засновники ТОВ з метою уникнути оплати за договором спочатку пообіцяли перейменувати юридичну особу і магазин, але після бесіди з юристом змінили свою позицію. Підставою для заперечення проти вимог кооперативу став той факт, що вони розпочали користуватися цією назвою значно раніше, а тому виробничому кооперативу “Дитинство” свідоцтво на торговельну марку було видано незаконно і є всі підстави для визнання свідоцтва недійсним.

Кондитерська фабрика повідомила, що дозвіл на випуск цукерок під такою назвою вона отримала у дитячого письменника К. Самійлика, який видав повість “Киця Мариська”. Якщо виробничий кооператив “Дитинство” буде перешкоджати випуску цукерок, кондитерська фабрика змушена буде повідомити про це К. Самійлика, і в цьому випадку він заявить позов про визнання свідоцтва на торговельну марку недійсним, оскільки ім’я “Киця Мариська” повністю належить його творцеві й не може використовуватися іншими особами без дозволу автора.

Як потрібно вирішити спір? Як співвідносяться між собою право на комерційне (фірмове) найменування і на торговельну марку?

129. Акціонерне товариство “Норка” (далі – АТ) протягом кількох років випускало високоякісні вироби з хутра (жіночі шуби, кожушки тощо), здійснюючи їх продаж як в межах України, так і за кордоном. У встановленому порядку АТ зареєструвало свою торговельну марку (чорний трикутник з зображенням білої норки посередині) і отримало відповідне свідоцтво, що засвідчувало право інтелектуальної власності АТ на вказану торговельну марку. У січні 2004 р. в газеті “Світанок” була розміщена стаття про те, що якість товарів АТ значно погіршилася. Вважаючи цю інформацію такою, що не відповідає дійсності, АТ вирішило притягти редакцію газети до відповідальності й звернутися з позовною заявою до господарського суду. Під час підготовки матеріалів з’ясувалось, що вироби з хутра, які з’явились на ринку України, виробляє товариство “Успіх” (далі – товариство), яке використовує торговельну марку, схожу на торговельну марку АТ. Тоді АТ пред’явило претензію товариству з вимогою припинити випуск продукції з їхньою торговельною маркою. На це товариство відповіло, що його торговельна марка, хоча ще не зареєстрована, але істотно відрізняється від торговельної марки АТ, оскільки на ній зображена лисиця в коричневому трикутнику.

На яке коло питань розраховано це завдання? Вирішить цей спір.

130. Назва мінеральної води “Боржомі” включена Патентним відомством Грузії до переліку географічних зазначень Грузії. Міністерство охорони навколишнього середовища і природних ресурсів Грузії видало АТ “Орієнтир” генеральну ліцензію строком до 2007 р. на розлив “Боржомі” і на використання найменування “Боржомі” для промислової експлуатації Боржомських джерел мінеральної води, а дванадцять підприємницьких товариств Грузії отримали тимчасові ліцензії без права їх передачі іншим підприємцям.

На території м. Харкова один з хлібокомбінатів використовує позначення “Боржомі” на етикетках своїх хлібобулочних виробів, а товариство з обмеженою відповідальністю “Джерело” (далі – ТОВ) випускає мінеральну воду “Боржомі”. Антимонопольний комітет України вважає, що ТОВ своїми діями вводить споживача в оману щодо дійсного місця добування і розливу цієї мінеральної води і, особливо, відносно її лікувальних властивостей. ТОВ вважає, що його дії не суперечать чинному законодавству України, оскільки в Україні відсутня торговельна марка “Боржомі”. До того ж ТОВ подало заявку на отримання у встановленому законом порядку охоронного документа на торговельну марку “Боржомі”.

Як повинна бути вирішена ця справа? Як співвідносяться між собою географічне зазначення і торгівельна марка?

131. Концерн “Укрспирт” подав заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності на торговельну марку “Горобина на коньяку” для алкогольного напою. Дізнавшись про це, Національний інститут найменувань місць походження Франції заперечив проти видачі цього свідоцтва, оскільки реєстрація торговельної марки, яка містить як елемент позначення слово “коньяк”, яке є географічним зазначенням, зачіпає національні інтереси Франції і стосується міжнародних відносин між Україною і Францією. Концерн “Укрспирт” не погодився із наведеними аргументами, оскільки на території України діють стандарти і технічні умови, які визначають коньяк як вид міцного ароматного напою, виготовленого із виноградного спирту. До того ж, словесне позначення “коньяк” стало в Україні загальноприйнятим як позначення, що асоціюється у споживача з певним напоєм, а не з місцем його виготовлення, тобто перетворилося у видову назву товару. Представники Франції вважають, що така аргументація є підставою для порушення їхніх прав через використання найменування місця походження напою – французького міста Коньяк.

Вирішіть спір.

Т е м а 29. Інші види прав інтелектуальної власності

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття.

2. Право інтелектуальної власності на: компонування інтегральної мікросхеми; раціоналізаторську пропозицію; сорт рослин та породу тварин; комерційну таємницю.

Дата добавления: 2015-05-10