Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Семейное право 2 страница




Валютні резерви – офіційні запаси іноземної валюти у центральному банку та фінансових органах країни або у міжнародних фінансових організаціях.

Валютні цінності – цінності, щодо яких валютним законодавством встановлюється особливий обмежений режим обігу на території країни. Включають національну та іноземні валютні кошти і банківські метали.

Валюта ціни (валюта угоди) – валюта, в якій фіксується вартість товару.

Валютне застереження – умова міжнародної зовнішньоекономічної угоди, яка передбачає перегляд суми платежу прямо пропорційно зміні курсу валюти застереження (фактично валюти ціни) з метою страхування експортера (або кредитора) від ризику знецінення валюти платежу.

Вексель – письмове боргове зобов’язання суворо встановленої форми, що дає його власнику (векселедержателю) безперечне право при настанні терміна стягнути з боржника позначену в ньому грошову суму.

 

Вільний резерв – це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.

 

Гроші – це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Грошова реформа – повна або часткова перебудова грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей, чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов, чи одне і друге водночас.

Грошова маса – вся сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб’єктів грошового обороту в певний момент.

Грошовий агрегат – це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів, залежно від їх ліквідності.

Грошово-кредитний мультиплікатор - це процес створення нових банківських депозитів (безготівкових грошей) при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових (вільних) резервів, що надійшли в банк ззовні.

Грошовий ринок - це особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формуються попит, пропозиція, ціна на цей товар.

Структура грошового ринку:

· Ринок позичкових зобов’язань;

· Ринок цінних паперів;

· Валютний ринок.

Грошова система – це форма організації грошового обороту в Україні, установлена загальнодержавними законами.

Депозит – ощадний рахунок фізичної або юридичної особи в кредитній установі.

Дисконт векселя – один із видів операцій комерційного банку по викупу векселів у їхніх власників за визначеною ціною, що залежить від їхньої суми, термінів погашення, ризику неповернення боргу і середньої облікової вексельної ставки.

Дисконтна ставка – розмір відсотку, на підставі якого здійснюється реалізація кредитних ресурсів національного банку комерційним банкам.

Доміцилірування векселя – сплата векселя за дорученням клієнта, яке за попередньою домовленістю з банком вказує місце, де буде робитися платіж.

Документарний акредитив – грошове зобов’язання банку, видане за дорученням клієнта (імпортера) на користь бенефіціара (експортера), за яким банк мусить здійснити платіж (негайно або з розстрочкою) або акцептувати тратти бенефіціара та оплатити їх у зазначений термін; банк може уповноважити інший банк здійснити такі платежі, акцепт або негоціацію тратт бенефіціара.

Засіб обігу – це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу – це функція, у якій гроші обслуговують погашення різноманітних боргових зобов’язань між суб’єктами економічних відносин, що виникають у процесі розширеного відтворення.

Засіб нагромадження – це функція, в якій гроші обслуговують нагромадження вартості в її загальній абстрактній формі в процесі розширеного відтворення.

Закон грошового обігу – протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна, об’єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів.

Золотий запас – централізований резерв золота у розпорядженні фінансових органів країни або міжнародних фінансових організацій. Зберігається як страховий фонд для отримання у разі потреби міжнародних платіжних засобів – іноземної валюти. Це здійснюється шляхом продажу металу на ринках золота, аукціонах тощо.

Золотовалютні резерви – це запаси іноземних фінансових активів та золота, які належать державі і перебувають у розпорядженні органів грошово-кредитного регулювання і можуть бути реально використані на регулятивні і інші потреби, що мають загальноекономічне значення.

Євровалюти – іноземні валюти, в яких банки здійснюють безготівкові операції за межами країн – емітентів цих валют; валюти, що зберегли форму національних грошових одиниць, але вийшли з-під контролю національних валютних органів.

 

Інфляція – це тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання її маси в обороті.

Види інфляції:

1. За формами прояву можна виділити:

· цінову інфляцію, що проявляється у формі зростання цін;

· інфляцію заощаджень, коли знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державою цінах і доходах;

· девальвацію, за якої знецінення грошей проявляється у падінні їх курсу до іноземних валют.

2. За темпами знецінення грошей виділяють:

1. Повзучу (зростання цін до 5 % на рік);

2. Помірну, відкриту (зростання цін - в межах 5-20 % на рік);

3. Галопуючу інфляцію (зростання цін – 20-100 % на рік);

4. Гіперінфляцію (більше 100 % на рік).

3. За чинниками, що спричиняють інфляційний процес виділяють:

· Інфляцію витрат;

· Інфляцію попиту.

Інкасування векселя – виконання доручення векселедержателя по отриманню в термін платежів за векселем; при ненадходженні платежу вексель повертається кредитору з протестом, а у випадку недогляду протесту банк відповідає за наслідки.

І нкасо – банківська розрахункова операція, у продовж якої банк за дорученням свого клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових документів гроші, що мають бути сплачені йому платником (імпортером) за відвантажені на адресу імпортера товари (послуги), та зараховує їх на рахунок клієнта –експортера у себе в банку.

Інвестиційний банк – мобілізує довгостроковий позичковий капітал і передає його позичальникам через випуск та розміщення облігацій або інших боргових зобов’язань.

Іпотечний банк - банк, що спеціалізується на іпотечних операціях: видає довготермінові позики під іпотеки, акумулює ресурси за рахунок емісії та розміщення іпотечних облігацій.

 

Кількісна теорія грошей – це не окрема концепція, а загально методологічний підхід в економічній теорії, згідно з яким гроші впливають на економіку лише своєю кількістю і тому функціонування економічних систем вивчається у взаємозв’язку зі зміною маси грошей в обороті (кількісним фактором).

Залежно від того, як прибічники кількісної теорії пояснюють механізм впливу маси грошей на сферу реальної економіки, виділяється кілька її напрямків:

· Класична кількісна теорія;

· Неокласична кількісна теорія;

· Кейнсіанський напрям;

· Сучасний монетаризм;

· Кейнсіансько - монетаристський синтез.

Кейнсіанський напрям у кількісній теорії грошей має ту особливість, що, не заперечуючи принципово значення кількісного чинника впливу на ціни і реальну економіку виходять з того, що ринковій економіці внутрішньо властива розбалансованість та нерівномірність (циклічність) відтворювального процесу, який зумовлює низьку ефективність монетарних факторів економічного регулювання.

Представники сучасного монетаризму в центр уваги поставили кількісний чинник і монетарну політику. У “передатному механізмі” впливу грошей на економіку вони повернулись до прямого зв’язку між кількістю грошей і цінами й істотно конкретизували механізм цього зв’язку через зміну попиту і пропозиції на гроші та зміну структури активів.

Кредит – це суспільні відносини, що виникають між економічними суб’єктами у зв’язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності.

Кредитори – це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності (чи розпорядженні) вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб’єктам.

Комерційний банк – це кредитна установа, що здійснює універсальні банківські операції та надає різноманітні банківські послуги фізичним та юридичним особам усіх галузей господарства.

 

Комерційний кредит (фірмовий кредит) – це первинна форма кредиту, де позикова операція поєднана з купівлею-продажем товару, а рух позикового капіталу – з рухом товарного капіталу.

Котирування – процес встановлення курсів (визначення ціни) іноземних валют, цінних паперів або цін товарів, відповідно до чинного законодавства та існуючої практики.

Котирування непряме – курс одиниці національної валюти, виражений у певній кількості іноземної валюти.

Котирування повне – включає курс (ціну) покупця та курс (ціну) продавця, згідно з яким той, хто здійснює котирування, купить або продасть іноземну валюту, цінні папери або товар.

Котирування пряме – курс одиниці іноземної валюти, виражений у національній валюті.

Кредитні спілки – це невеликі фінансові установи, створені на кооперативних засадах у певній соціальній групі (службовці однієї фірми, члени однієї профспілки, тощо) для надання позик (здебільшого споживчих).

Крос-курс – співвідношення між двома валютами, яке випливає з їх курсів щодо третьої валюти (як правило, до ринкової валюти – долара США, євро, фунта стерлінгів тощо).

Курс “аутрайт ” – курси валют за строковими операціями, які визначаються методом премії чи дисконту (знижки).

Кореспондентський договір – угода між двома або декількома кредитними установами щодо здійснення платежів і розрахунків однією з них за дорученням і за рахунок іншої.

Кореспондентський рахунок – рахунок, на якому відображаються розрахунки, здійсненні однією кредитною установою за дорученням і за рахунок іншої кредитної установи на основі укладеного кореспондентського договору.

Маржа – різниця між курсом продавця та курсом покупця у відносних величинах.

Міра вартості – це функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Масштаб цін – вагова кількість благородного металу, прийнятого за грошову одиницю, є складовою функції міри вартості, доповнює її призначення виражати вартість товарів.

Мотиви попиту на гроші:

· Трансакційний мотив – полягає в тому, що економічні суб’єкти постійно відчувають потребу в певному запасі грошей для здійснення поточних платежів, щоб підтримати на належному рівні своє особисте та виробниче споживання.

· Мотив завбачливості – зводиться до того, що юридичні й фізичні особи бажають мати запас грошей як ресурс купівельної спроможності, з тим, щоб у будь-який час мати можливість задовольнити свої непередбачувані потреби чи скористатися перевагами несподіваних можливостей.

· Спекулятивний мотив попиту на гроші – полягає в тому, що економічні суб’єкти бажають мати у своєму розпорядженні певний запас грошей, з тим, щоб за сприятливих умов перетворити їх у високодохідні фінансові інструменти, а при погіршені цих умов і появі загрози зниження дохідності та ризику збитковості наявних фінансових інструментів перетворити їх у грошову форму, яка хоч і мало дохідна, але безризикова.

Монометалізм – грошова система, за якої роль загального еквівалента виконує один метал, золото (золотий монометалізм) або срібло (срібний монометалізм), при цьому в обігу функціонують монети та знаки вартості, розмінні на грошовий метал.

Межі кредиту – такий рівень розвитку кредитних відносин в народному господарстві, за якого попит і пропозиція на кредит балансуються при збереженні стабільної, помірної, доступної для переважної більшості нормально працюючих позичальників, процентної ставки.

Міжнародний кредит – це надання в тимчасове користування грошово - матеріальних ресурсів одних країн іншим.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) – міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи ООН.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – міжнародна фінансово-кредитна установа, яка надає довгострокові кредити під державні програми тільки урядам і центральним банкам країн-членів.

Міжнародні розрахункові грошові одиниці – штучно створені валютні одиниці, використовувані як умовний масштаб для зіставлення міжнародних вимог і зобов’язань, встановлення валютного паритету та валютного курсу.

Міжнародні розрахунки – система механізмів реалізації грошових вимог і зобов’язань між різними суб’єктами міжнародних економічних відносин.

Норма позичкового процента – це відношення суми річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, помножена на 100.

Овердрафт – 1) Сума отримана по чеку понад залишок на поточному рахунку;

3) Перевищення суми кредиту в банку, наданого в межах коштів на рахунку або на депозиті клієнта.

Операції “своп ” – різновид валютних угод, що поєднують у собі поточну та строкову операції.

Платіжні угоди – міжнародні договори, якими встановлюється система та порядок здійснення міжнародних розрахунків за торговими та неторговими операціями.

Попит на гроші – запас грошей, які прагнуть мати у своєму розпорядженні економічні суб’єкти на певний момент.

Пропозиція грошей – це наявність у економічних суб’єктів у будь-який момент, у своєму розпорядженні певного запасу грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

Позичена вартість – як об'єкт кредиту є реальною, тобто має бути наявною і фактично переданою кредитором позичальнику.

Позичальники – це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів.

Принципи кредитування:

· цільове призначення позички;

· строковість передачі коштів кредитором позичальнику;

· поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі;

· забезпеченість позички;

· платність користування позиченими коштами.

Позичковий процент – це плата за користування позичковим капіталом, його ціна.

Платіжний баланс – це балансовий рахунок міжнародних операцій як вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення надходжень та платежів.

Ринок капіталів - ринок зобов’язань тривалістю більше одного року, тобто довгострокових боргових зобов’язань, акцій та їх похідних (деривативів).

Ринок поточних операцій – ринок операцій купівлі-продажу активів, за яких платіж здійснюється через певний термін за курсом, зафіксованим у момент укладання угоди. Термін платежу встановлюється за домовленістю сторін і може коливатися від одного тижня до п’яти років.

Світові гроші - це функція, в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному економічному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.

Система металевого обігу – грошовий метал безпосередньо перебуває в обігу та виконує всі функції грошей, а банкноти залишаються розмінними на метал.

Світовий фінансовий ринок – механізм купівлі-продажу фінансових активів і відповідного задоволення попиту та пропозицій суб’єктів міжнародних економічних відносин на грошовий капітал.

Тройська унція – одиниця виміру ваги. 1 тройська унція = 31,1035 г. золота. Назва “ Тройська “ походить від назви французького міста Труа, де до XVIст. проводилися міжнародні ярмарки.

Торговельний баланс – це співвідношення вартості експорту та імпорту.

Трансакційне призначення золотовалютних резервів – це забезпечення країни достатнім запасом міжнародних платіжних засобів, з тим, щоб держава, її окремі структури та недержавні економічні агенти могли своєчасно розрахуватися за своїми зовнішніми зобов’язаннями.

Уповноважений (девізний, валютний) банк – банк, якому надано право на здійснення валютних операцій.

Функція грошей – це певна дія чи “робота” грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення.

Фінансовий кредит – це надання засобів у грошово-валютній формі (облігаційні позики, позики у валютах країни – кредитора, країни-боржника, а також у третіх валютах).

Фінансова компанія – отримує свої фонди шляхом продажу комерційних паперів та випуску акцій та облігацій. Отримані кошти надаються споживачам у вигляді позик або кредитів на придбання дорогих товарів тощо.

Фіксінг – процедура котирування, при якій визначається та реєструється міжбанківський курс валют шляхом послідовного зіставлення попиту та пропозиції по кожній валюті. На цій основі визначають курси покупця та продавця, які й публікуються в офіційних джерелах.

Форвардна операція – позабіржова строкова угода, здійснювана банками та іншими учасниками фінансового ринку.

Ф’ючерсні операції – строкові угоди на біржі, пов’язані з купівлею - продажем активів за ціною, яка фіксується в момент укладення угоди з умовою виконання операції через певний проміжок часу.

Хеджування - термін, використовуваний для позначення різноманітних методів страхування валютних ризиків.

Центральні банки – органи державного регулювання економіки, яким надано право монопольного випуску банкнот, регулювання грошового обігу, кредиту та валютного курсу, зберігання золотовалютних резервів.

Швидкість обігу грошей – це частота, з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей (гривня, долар тощо) використовується середньому для реалізації товарів і послуг за певний період (рік, квартал, місяць).

 

Література:

 

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”.

2. Закон України “Про цінні папери і фондову біржу”.

3. Закон України “Про Національний банк України”.

4. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність”.

5. Декрет кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19 лютого 1992 року.

6. “Порядок проведення операцій з векселями” затверджений НБУ 25.02.1993р.

7. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. - М.: Экономика, 1987.

8. Боринець С.Л. Міжнародні валютно-фінансові відносини. Підручник. – К.: Т-во ”Знання”, КОО, 2001

9. Гальчинський А. Теорія грошей: навчальний посібник. – Н.: Основи, 1996.

10. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика: навчальний посібник – К.: Основи, 1997.

11. Гроші та кредит: Підручник (М.І.Савлук, А. М..Мороз, М.Ф.Пуховкіна та ін; за заг. ред. М.І. Савлука – К.: КНЕУ, 2001.

12. Деньги. Кредит. Банки. Учебник для вузов (Е.Ф.Жуков, Л.М. Максимова, А.В.Печников и др.: Под.ред. проф. Е.Ф. Жукова. – М.: Банки и биржи,1996.

13. Деньги, кредит, банки. Учебник /под ред. О. И. Лаврушина. – М.: Финансы и статистика, 1998.

14. Долан Э.Дж. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика (Пер. с англ. В. Лукашевича и др.; Под общ. ред. В. Лукашевича. – Л.; 1991.

15. Іванов В.М. Гроші та кредит: курс лекцій.– К.: МАУП, 1999.

16. Костіна Н.І. Гроші та грошова політика: Навчальний посібник. – К.: Ніос, 2001.

17. Лагутін В.Д. Гроші та грошовий обіг. Навчальний посібник. – К.: Товариство “Знання”, КОО,1998.

18. Носкова И.Я. Международные валютно-кредитные отношения: Учебное пособие.- М.: Банки и биржи, Юнити, 1995.

19. Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник / Науч. ред. д-р. Экономических наук, профессор В.В. Круглов. – М.: ИНФРА М, 2000.

20. Рязанова Н. С. Міжнародні фінанси: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ, 2001.

21. Усоскин Ф. «Денежный мир» Милтона Фридмена. – М.: Мысль,1989.

22. Фінанси підприємств: Підручник /Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2000.

23. Хайек Ф.А. Пагубная самонадеянность: Ошибки социолизма. – М.: Новости, 1992.

24. Чухно А.А. Деньги. – К.: Україна,1997.

25. Заруба О. Удосконалення відтворювальних зв’язків і подолання грошово-товарної незбалансованості в економіці України. – Економіка України. –1993. - № 5.- С. 30-38

26. Ивахненко В. Одолима ли инфляция с помощью денежной реформи? – Вопросы экономики. –1993. - № 6 – С. 152-156.

27. Канов О. Реформа національної грошової одиниці у Мексиці.– Економіка України. – 1994. - № 10.- С. 72-77.

28. Колодко Г. Политика финансовой стабилизации и проблемы экономического роста. – Вопросы экономики. – 1993.- № 6.- С. 7-18.

29. Лукінов І. Інфляційна політика, її руйнівні наслідки і шляхи їх подолання – Економіка України. – 1994. - № 1.- С. 3-15

30. Матюшенко И., Курбановская Т. Бартерная торговля - способ смягчения кризиса денежного обращения. – Вопросы экономики. – 1993.- № 3.- С. 131-139.

31. Мочерний С. Основні причини соціально-економічної кризи в Україні та шляхи її подолання. – Економіка України. – 1995.- № 2.- С. 48-58.

32. Никитин С. Западные экономические теории и инфляция. – Вопросы экономики. – 1994. - № 11.- С. 43-54.

 

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 345; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.089 сек.