Якість освіти і інструменти їх моніторингу: вітчизняний досвід

Ініціювання моніторингу передбачає укладання угоди про співпрацю між за

мовником та оцінювачами, в якій обумовлюються різні організаційні аспекти про ведення моніторингу та відповідальність сторін за його наслідки. Таку угоду бажано скласти на початку проведення моніторингу, оскільки вона визначатиме повнова ження сторін і зобов’язуватиме їх взаємодіяти при дослідженні тих питань, де по трібна співпраця. Їй передують зустрічі представників обох сторін, які з’ясовують та уточнюють необхідну інформацію й готують текст такої угоди.

Підготування до проведення моніторингу. На цьому етапі замовник та оцінювачі

повинні насамперед узгодити головну мету моніторингу, оскільки в більшості випад ків замовник має лише загальне уявлення про те, що він хоче оцінити і для чого це робиться. Завдання оцінювачів полягає в тому, щоб разом із замовником конкретизу вати головну мету моніторингу й окреслити його окремі цілі, оскільки лише після такого уточнення можна визначити інформаційні потреби моніторингового дослі дження, з’ясувати критерії й показники, за якими оцінюватимуть те чи інше явище, той чи інший об’єкт спостереження. У цьому їм може допомогти окреслення тих питань, на які хоче дістати відповідь замовник. Наприклад: які є причини, щоб ініцію вати моніторинг? Що саме треба оцінити? Хто буде споживачем отриманої інформації? Що передбачає зробити замовник на підставі результатів моніторингу? Далі оцінювачі моделюють хід моніторингу й розробляють методологічні заса ди його проведення: визначають об’єкти дослідження та критерії їх оцінювання, з’ясовують необхідні показники й індикатори, за якими здійснюватиметься оціню вання, обирають адекватні методи збору даних та їх опрацювання, формують план проведення моніторингу. Проте на цьому етапі важливо не лише спланувати заходи, окреслити методологію дослідження й визначитися в організаційних питаннях. Це необхідна, але не достатня умова успішного проведення моніторингу. Найважливіше (і найважче) – переконати реципієнтів, що їх залучать до обстеження, в його об’єктивності, прозорості й водночас конфіденційності, умотивувати їх участь і налаштувати на співпрацю. Підготовчий етап завершується складанням й апробацією необхідних діагнос тичних матеріалів (анкет, тестів, алгоритмів вивчення документації тощо), розробленням програми моніторингу та схваленням її замовником. Збір та аналіз даних. У моніторингових дослідженнях освітньої галузі викорис товується весь спектр соціологічних методів і засобів збору й опрацювання інфор мації: вивчення громадської думки, аналіз документації, експертиза навчальних планів і програм, соціометричні обстеження та педагогічні вимірювання тощо. Оцінювачі мають домагатися того, щоб обрані методи й засоби якнайповніше задо вольняли інформаційні потреби дослідження в тих даних, які необхідні для аналізу ситуації та відбиття реального стану функціонування об’єкта. Кількість даних має бути оптимальною за обсягом, оскільки їх надлишок так само шкідливий, як і не стача, тому що вимагає невиправданих витрат часу на опрацювання. Збирання й аналіз інформації має відбуватися паралельно. Це дає змогу оціню вачам вносити корективи в пошук додаткових даних, залучати нові джереінфор 9 Надалі називатимемо їх оцінювачами. Розділ ІІ. Моніторинг в освіті — парадигма розвитку 25мації та заздалегідь опрацьовувати додаткові масиви даних, потреба в яких виникла в процесі дослідження. Щодо одержаних результатів має бути як кількісна, так і якісна інтерпретація, їх слід перевіряти на вірогідність і валідність. У кількісному опрацюванні одержаних даних доцільно скористатися статистичними методами, коректно застосовуючи відповідні методики й статистичні характеристики (середнє арифметичне значення, дисперсія, мода й медіана, коефіцієнт кореляції тощо). Узагальнення й оприлюднення результатів моніторингу. В узагальнених результа тах моніторингових досліджень, крім замовника, як правило, зацікавлені й інші учасники моніторингу – учні та студенти, викладачі, адміністративний персонал, широка педагогічна громадськість і батьки тощо. Тому в угоді про співпрацю обов’язково слід обумовити, кому і яка інформація буде доступною, як вона поши рюватиметься і хто є її власником. Це питання не таке просте, оскільки має мора льний аспект, адже оцінювачі неминуче втручаються у внутрішній світ і життя того, кого вони обстежують.

Дата добавления: 2015-05-08