Поняття підприємницького права як самостійної галузі

План

Тема 1. Поняття, структура та джерела підприємницького права

1.1. Поняття підприємницького права як самостійної галузі.

1.2. Предмет і методи підприємницького права.

1.3. Принципи підприємницького права.

1.4. Поняття підприємницького права як науки й навчальної дисципліни.

1.5. Джерела підприємницького права.

1.6. Поняття підприємницьких відносин, ознаки та види.

1.7. Структура підприємницьких правовідносин.

Основні терміни та поняття: підприємницьке право, предмет підприємницького права, методи підприємницького права, принципи підприємницького права, джерела підприємницького права, господарське законодавство, підприємницькі правовідносини, суб’єкти підприємницької діяльності, об’єкти підприємницьких правовідносин, зміст підприємницьких правовідносин, юридичний факт як елемент підприємницьких правовідносин.

Аналізуючи підприємницьке право як самостійну галузь, слід зазначити, що воно належить до комплексних галузей, тобто для врегулювання відносин, що є предметом цієї галузі, використовуються як норми підприємницького, так і норми суміжних галузей права.

Комплексність підприємницького права як галузі права пояснюється такими чинниками:

· з адміністративного права запозичені правові форми керівництва підприємницькою діяльністю, бо саме в основі методу підприємницького права – методу владних приписів – лежать імперативні засади адміністративного права. Наприклад, норми, що регулюють порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, порядок отримання ними ліцензій, патентів та інших дозволів;

· норми цивільного права регулюють майнові та пов'язані з ними немайнові відносини, що складаються в процесі заняття підприємницькою діяльністю – порядок укладання договорів, визначення їх сторін, моменту виникнення право та дієздатності тощо.

У складі підприємницького права виділяють норми фінансового, земельного, трудового та деяких інших галузей права, проте підприємницьке право має й власний нормативно-правовий матеріал, що свідчить про нього як про окрему галузь права. Це:

· інститут банкрутства;

· інститут антимонопольного регулювання;

· інститут державного замовлення тощо.

Отже, підприємницьке право як самостійна галузь права – це система правових норм, що регулюють підприємницькі відносини, тобто відносини, зумовлені підприємницькою діяльністю та/або керівництвом нею (такою діяльністю) із застосуванням різних методів правового регулювання.

Для більш ефективного розуміння місця підприємницького права в системі юридичних наук проведемо його порівняльний аналіз з таким галузями права, як цивільне, адміністративне, господарське й комерційне.

Безумовно, підприємницьке право фактично утворилося на базі цивільного й адміністративного, проте правовідносини, що є його предметом, у процесі розвитку набувають усе більше специфічних рис. Підприємницькі відносини за своїм змістом і порядком регулювання суттєво відрізняються від цивільно-правових, вони є не просто майновими, а організаційно-майновими. Також про підприємницьке право як окрему від цивільного галузь вказує прийняття окремого кодифікованого акта – ГК України, а також застереження, зроблене в ч. 2 ст. 9 ЦК, щодо можливості регулювання особливостей майнових відносин у сфері господарювання окремим законом.

Різниця між підприємницьким правом і господарським та комерційним полягає в обсягах відносин, що є предметом їх правового регулювання.

Предметом правового регулювання господарського права є здебільшого відносини, що складаються в процесі виробництва (виготовлення) продукції, надання послуг, виконання робіт як виробничого, так і допоміжного, невиробничого характеру з метою задоволення всього спектра потреб суспільства.

Ст. 3 ГК України, яка містить законодавче визначення господарської діяльності, не передбачає обов'язкової ознаки отримання доходу від неї, натомість у ч. 2 цієї статті наголошується, що господарська діяльність може здійснюватися як з метою отримання прибутку (у такому разі вона вважається підприємництвом), так і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Крім того, господарська діяльність може провадитися юридичними особами незалежно від наявності у них статусу суб'єктів підприємницької діяльності.

У свою чергу, предметом правового регулювання підприємницького права є підприємницька діяльність, яка відповідно до ст. 42 ГК України визначається як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, можна вважати, що підприємницьке право співвідноситься з господарським, як частина із цілим. Господарське право регулює господарські відносини, що породжуються здійсненням господарської діяльності, а підприємництво є одним з її видів.

Комерційна діяльність є елементом підприємницької діяльності. Вона обмежується відносинами, які мають місце під час реалізації вже готової продукції, доведення її до споживача, і стосується виконання робіт та надання послуг, у тому числі посередницьких щодо торгівлі, рекламних заходів, планування нових обсягів продажу, експортно-імпортних операцій, опрацювання способів виходу на зовнішній ринок тощо.

Таким чином, підприємницька діяльність включає в себе комерційну діяльність, тому комерційне право є складовою підприємницького.

Зміст підприємницького права визначається тими завданнями, які воно зобов’язане вирішувати в суспільстві.

Завдання підприємницького права – системне правове забезпечення підприємницької діяльності, що здійснюється на професійній основі.

Дата добавления: 2015-05-10