Процедура провадження в справі про банкрутство

Провадження в справах про банкрутство регламентується розд. 2 ЗУ. Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника. Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник і кредитор.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів):

● до боржника сукупно становлять не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

● не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено ЗУ.

Провадження у справі про банкрутство складається з таких стадій:

1. Прийняття або відмова в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство. Справа про банкрутство порушується господарським судом на підставі заяви, яка подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином – суб'єктом – підприємницької діяльності (його представником).

Заява боржника та кредитора оформляється згідно з вимогами ст. 7 ЗУ. Процедура прийняття або відмови в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство регламентується ст. 8 ЗУ, а також нормами Господарського процесуального кодексу України.

Підстави для відмови в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство зафіксовані в ч. 2 ст. 8 ЗУ. У свою чергу, норми ст. 9 ЗУ фіксують процедуру повернення заяви про порушення справи про банкрутство у тих випадках, коли вони залишається господарським судом без розгляду.

2. Порушення провадження у справі про банкрутство. Суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження в справі про банкрутство, у якій вказується:

● про прийняття заяви до розгляду;

● про проведення процедури розпорядження майном боржника;

● призначення розпорядника майна;

● дата проведення підготовчого засідання суду (засідання має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим ЗУ);

● про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Більш детально процедуру введення мораторію на задоволення вимог кредиторів регламентовано ст. 12 ЗУ.

Якщо під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні. Суддя після винесення ухвали про порушення провадження в справі про банкрутство не пізніш як на другий день з дня її винесення передає текст ухвали для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади України.

До дати проведення підготовчого засідання боржник зобов'язаний подати в господарський суд та заявнику відзив на заяву про порушення справи про банкрутство. Вимоги до інформації, яка повинна міститися у відгуку, передбачена в ч. 3 ст. 11 ЗУ.

Головна мета відзиву – з’ясувати загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами та відомості про наявне в боржника майно.

3. Підготовче засідання господарського суду в справі про банкрутство провадиться за участю сторін і має на меті визначення обґрунтованості вимог кредиторів і заперечень боржника (якщо такі будуть) на підставі оцінки поданих документів та пояснень сторін.

Згідно ч. 11 ст. 11 ЗУ за результатами цього засідання виноситься ухвала, якою визначаються:

● розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство;

● дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду;

● дата попереднього засідання суду (не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду);

● дата скликання перших загальних зборів кредиторів (не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду);

● дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи про припинення провадження в справі про банкрутство (не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду).

Процедура розпорядження майном боржника. Згідно ч. 1 ст. 13 ЗУ з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження в справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника й призначається розпорядник майна в порядку, встановленому цим законом.

Розпорядження майном боржника обов'язкова судова процедура в будь-якій справі про банкрутство. Згідно абз. 10 ст. 1 ЗУ розпорядження майном боржника – це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, що застосовується з метою забезпечення збереження й ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища. Її здійснення покладається на розпорядника майном боржника.

Згідно абз. 11 ст. 1 ЗУ розпорядник майна – фізична особа, на яку у встановленому цим ЗУ порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження в справі про банкрутство в порядку, встановленому цим ЗУ.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.

Розпорядник майна призначається на строк не більше ніж шість місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном) боржника.

Розпорядник майна має право:

● скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом дорадчого голосу;

● аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника;

● звертатися до господарського суду у випадках, передбачених ЗУ;

● одержувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених ЗУ;

● залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів боржника, якщо інше не передбачено цим ЗУ або рішенням комітету кредиторів;

● подавати в господарський суд заяву про дострокове припинення своїх обов’язків;

● здійснювати інші повноваження, передбачені законом.

Розпорядник майна зобов'язаний:

● розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому законом порядку;

● вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку;

● повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником;

● вживати заходів для захисту майна боржника;

● аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках;

● виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства;

● скликати збори кредиторів;

● надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства щодо яких порушено справу про банкрутство;

● надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;

● виконувати інші функції, передбачені ЗУ.

Після призначення розпорядника майна й до припинення процедури розпорядження майном органи правління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про:

● реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідацію боржника;

● створення боржником юридичних осіб або про його участь в інших юридичних особах;

● створення боржником філій та представництв;

● виплату дивідендів;

● проведення боржником емісії цінних паперів;

● вихід із складу учасників боржника юридичної особи;

● придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.

Проте слід зазначити, що призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

За згодою розпорядника майна органи управління боржника:

● приймають рішення про участь боржника в господарських об'єднаннях;

● укладають угоди щодо:

● передачі нерухомого майна в оренду, заставу;

● внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином;

● одержання та видачі позик (кредитів);

● поручительства та видачі гарантій;

● уступки вимоги;

● переведення боргу;

● передачі в довірче управління майна боржника;

● розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад 1 % балансової вартості активів боржника.

Проте розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим ЗУ.

Під час проведення процедури розпорядження майном боржник може одночасно задовольняти вимоги усіх кредиторів відповідно до реєстру повністю або частково, в однаковому для всіх пропорційному відношенні до вимог кожного кредитора (за згодою комітету кредиторів та розпорядника майна). Проведення таких розрахунків свідчить про відновлення платоспроможності боржника, і господарський суд припиняє провадження в справі про банкрутство. У всіх інших випадках процедура розпорядження майном боржника завершується однією з подальших судових процедур банкрутства, кожна з яких не є обов'язковою сама по собі, однак принаймні одна з них має бути застосована.

Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора, якщо інше не передбачено законом.

Протягом одного місяця після опублікування в офіційних друкованих виданнях оголошення про порушення справи про банкрутство відбувається виявлення кредиторів та осіб, що мають намір взяти участь у санації боржника. Це здійснюється шляхом подання конкурсними кредиторами до господарського суду письмових заяв про грошові вимоги до боржника та документів, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення терміну, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, або не розглядаються та вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений термін є граничним і поновленню не підлягає.

Попереднє засідання господарського суду щодо розгляду справи про банкрутство. Попереднє засідання проводиться в строк, визначений ухвалою підготовчого засідання, але не пізніше трьох місяців після проведення останнього. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження в справі про банкрутство, до яких, крім сторін, згідно із законом належать:

● арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор);

● власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника;

● інші особи, які беруть участь у провадженні в справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.

У попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, у якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися:

● відомості про кожного кредитора;

● розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Проведення зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів. Протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та уповноважену особу акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю про місце й час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення.

Збори кредиторів вважаються повноважними незалежно від кількості голосів кредиторів, які беруть у них участь, якщо всіх кредиторів було письмово повідомлено про час і місце проведення зборів.

Збори кредиторів скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою або ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких складає не менше однієї третини всіх вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. Вони проводяться за місцезнаходженням боржника.

До компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про:

● вибори членів комітету кредиторів;

● визначення кількісного складу комітету кредиторів;

● визначення його повноважень;

● дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів;

● схвалення плану санації боржника;

● інші питання, передбачені цим законом.

На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб.

До компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:

● вибори голови комітету;

● скликання зборів кредиторів;

● підготовку та укладення мирової угоди;

● внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;

● звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації;

● визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

● припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення нового арбітражного керуючого;

● надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника щодо яких є заінтересованість;

● інші питання, передбачені законом.

Дата добавления: 2015-05-10