Юридичне оформлення приєднання Закарпаття та Кримської області до УРСР

18 жовтня 1944 р. війська 4-го Українського фронту заволоділи перевалами через Карпати, які відкрили шлях до Закарпатської України. 26 жовтня було очищено від противника Мукачеве, а через два дні — все Закарпаття. Разом з радянськими солдатами цю територію Чехословаччини визволяли від німецько-угорської окупації загони місцевих партизанів.
Уряд президента Е. Бенеша, який перебував в еміграції у Лондоні, негайно надіслав до Закарпаття свого делегата Ф. Немеца. Прибувши до Хуста 27 жовтня, він розгорнув тут апарат управління урядового делегата.
Квапливість уряду Бенеша не сподобалась радянській військовій адміністрації. Вважалося само собою зрозумілим, що Закарпатська Україна як частина української етнічної території має бути возз’єднана з УРСР Тому адміністрація дозволила набір добровольців з місцевого населення в Радянську армію. 22 тис. закарпатських українців подали відповідні заяви й були зараховані до її лав на загальних підставах, тобто як громадяни СРСР.
Партійно-державне керівництво України ще до штурму карпатських перевалів почало готувати кадри, в тому числі з місцевого населення, для створення у краї мережі установ цивільної адміністрації. В ході визволення буквально за кілька днів на всій території Закарпаття виникла мережа народних комітетів — сільських, міських і районних. На ці тимчасові органи місцевої влади покладалося завдання визначити майбутній державний устрій краю. У наказах, які від імені виборців публікувалися в газетах, вимога про возз’єднання Закарпатської України з УРСР стояла на першому місці.
Перший з’їзд народних комітетів, що відбувся в Мукачевому 26 листопада, прийняв рішення про вихід Закарпаття із складу Чехословаччини і возз’єднання його з радянською Україною. З’їзд звернувся до Верховних Рад УРСР і СРСР з проханням включити Закарпатську Україну до складу УРСР.
Відбулися в Москві й завершилися укладенням 29 червня 1945 р. договору про Закарпатську Україну, за яким цей край возз’єднувався з Україною. Кордон між Словаччиною і Підкарпатською Руссю, що існував до 29 вересня 1938 р. (тобто До розчленування Чехословаччини за Мюнхенською угодою), ставав кордоном між СРСР і відновленою Чехословацькою Республікою. До договору додавався протокол, який регулював порядок демаркації нового кордону між двома державами і взаємного обміну населенням у прикордонних районах. Приєднана територія площею 12,9тис. км2 почала називатися Закарпатською областю з центром в Ужгороді. Загальна площа Української РСР досягала 577 тис. км2.

ЗАКОН СРСР «ПРО ПЕРЕДАЧУ КРИМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗІ СКЛАДУ РРФСР У СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ РСР» 1954 - - законод. акт про зміни у правовому статусі Кримської області. Основою для цих змін став указ Президії СРСР від 19.11 1954, відповідно до якого, враховуючи єдність економіки, тер. близькість і тісні госп. та культурні зв'язки між Крим, областю та УРСР, було затв. спільне подання Президії ВР РРФСР та Президії ВР УРСР про передачу Крим, області зі складу РРФСР до складу УРСР. 26 квітня того ж року ВР СРСР прийняла Закон «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР», тобто підтвердила раніше виданий указ. Водночас було запропоновано внести відповідні зміни до ст. 22 і 23 Конституції СРСР, якими визначався правовий статус Крим. області з урахуванням нової правової ситуації.

Дата добавления: 2015-05-10