Артилерійська підтримка військ, що обороняються

Артилерійська підтримка військ, що обороняються, здійснюється з метою: забезпечення відбиття атаки противника; нанесення йому максимальних втрат і заборони прориву у глибину оборони; затримання і дезорганізації його резервів. Починається з переходом військ противника в атаку і проводиться на глибину виконання тактичного завдання.

Вона здійснюється з максимальним використанням вогневих можливостей артилерії. При цьому основна частина вогню використовується для знищення танків і других броньованих цілей противника перед переднім краєм, з широким застосуванням високоточних боєприпасів. До відбиття атаки залучаються вся артилерія і протитанкові засоби.

Зосередженим вогнем, вогнем по окремих цілях, рухомим і нерухомим загороджувальним вогнем артилерія наносить ураження танкам та іншим броньованим машинам, розлагоджує бойові порядки підрозділів противника і створює сприятливі умови для знищення його вогнем протитанкових засобів. У міру підходу противника до переднього краю оборони вогонь артилерії доводиться до найвищої напруги.

Перед переднім краєм оборони артилерія нерухомим загороджувальним вогнем відсікає піхоту від танків і знищує її і танки противника.

З підходом противника до переднього краю, коли артилерія не зможе вести вогонь по атакуючому противнику, вона уражає резерви противника, які підходять, та інші спостережні цілі перед фронтом і на флангах наших підрозділів, з урахуванням безпечного віддалення від розривів своїх снарядів.

У разі вклинення противника у першу позицію артилерія зосередженим вогнем і вогнем по окремих цілях наносить ураження противнику, який вклинився в оборону, загороджувальним вогнем забороняє просування противника у глибину оборони, прикриває відкриті фланги, зосереджуючи основні зусилля на знищенні танків противника.

Вогневі завдання артилерія виконує з основних і запасних ВП. Маневр у запасний район ВП артилерія здійснює за командою (сигналом) або з дозволу старшого артилерійського командира. Артилерія, яка додана загальновійськовим підрозділам, – з дозволу командира загальновійськового підрозділу.

Залежно від умов обстановки переміщення здійснюється у складі дивізіону або побатарейно.

Під час переміщення дивізіон (батарея) повинен бути завжди готовим розгорнутися у непідготовленому районі ВП і відкрити вогонь.

При оволодінні противником опорних пунктів рот першого ешелону висувається і розгортається на загрозливому напрямку ПТРез бригади. Протитанкові підрозділи знищують танки та інші броньовані машини противника з рубежів розгортання.

З метою забезпечення безперервної взаємодії із загальновійськовими підрозділами артилерійські командири у ході бою переміщують свої КСП разом із командирами загальновійськових підрозділів, які вони підтримують або яким вони додані.

У разі прориву танків та інших броньованих машин противника в район ВП вони знищуються вогнем прямим наведенням. Піхоту противника, яка прорвалася, вогневі взводи знищують вогнем із стрілецької зброї та вогнем артилерії прямим наведенням.

У разі прийняття рішення загальновійськовим командиром на проведення контратаки вогневе ураження противника артилерія виконує у періоди артилерійської підготовки та артилерійської підтримки контратаки.

Артилерійський підрозділ може бути призначений для підтримки загальновійськового підрозділу другого ешелону. Завдання дивізіону буде поставлене завчасно, ще при підготовці оборони, а перед проведенням контратаки уточнене на місцевості.

46. Артилерійська підготовка атаки

Артилерійська підготовка атаки – це завчасно спланований і підготовлений вогонь артилерії і закритих ВП, у сполученні з вогнем гармат, танків і установок ПТКР прямим наведенням по розвіданих цілях.

Вона проводиться з метою:

- завоювання вогневої переваги над противником;

- порушення управління його військами і зброєю;

- нанесення рішучого ураження йому на напрямку головного удару;

- позбавлення його змоги чинити опір підрозділам, що атакують;

- при переході до наступу з висуванням з глибини – і для прикриття висування і розгортання підрозділів першого ешелону у бойовий порядок.

Для проведення артилерійської підготовки атаки залучається вся штатна, додана та призначена для підтримки артилерія, а також артилерія військ, діючих попереду (без права зміни ВП).

Основні зусилля при плануванні артилерійської підготовки атаки зосереджують на ураженні противника і руйнуванні його оборонних споруд на ділянці прориву та на флангах, а також знищенні виявлених засобів ядерного та хімічного нападу, наземних елементів систем ВТЗ.

Артилерійська підготовка атаки проводиться перед переходом військ до наступу та здійснюється на глибину оборони частин першого ешелону противника, а по найбільш важливих цілях (об’єктах) і на більшу глибину.

Артилерійська підготовка наступу (контрнаступу) починається у встановлений час.

При переході у наступ з ходу (з висуванням з глибини) її доцільно починати не пізніше виходу підрозділів (частин) першого ешелону на рубіж досяжності основної маси артилерії противника. Як правило, цей рубіж збігається з рубежем розгортання у батальйонні колони.

При переході у наступ з положення безпосереднього зіткнення з противником артилерійська підготовка атаки починається у встановлений час з урахуванням часу, необхідного на виконання усього обсягу вогневих завдань.

Закінчується артилерійська підготовка атаки також у визначений час (до часу закінчення артилерійської підготовки підрозділи першого ешелону повинні вийти на рубіж переходу в атаку).

Тривалість і побудова артилерійської підготовки атаки визначаються:

- замислом загальновійськового командира на бій;

- угрупуванням і характером оборони противника;

- обсягом вогневих завдань, покладених на артилерію;

- наявністю артилерії і боєприпасів;

- часом, необхідним на висування і розгортання військ для атаки.

В умовах наступу з ходу тривалість артилерійської підготовки атаки визначається одним із двох часових параметрів:

- часу, необхідного артилерії для виконання призначеного обсягу завдань за режимом вогню;

- часу, необхідного на висування загальновійськових підрозділів з рубежу розгортання в батальйонні колони до рубежу переходу в атаку.

За тривалість артилерійської підготовки наступу приймається більший з цих показників.

У наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником – за тривалість артилерійської підготовки атаки приймається час, необхідний для виконання встановленого обсягу вогневих завдань за режимом вогню.

Тривалість артилерійської підготовки атаки знаходиться у прямій залежності від кількості артилерії, яка залучається. Чим її більше, тим менша тривалість артилерійської підготовки.

При недостатньому складі артилерії, яка залучається, вогневі завдання доводиться вирішувати послідовно (у 2-3 черги, тобто здійснювати вогневе ураження противника декількома вогневими нальотами у визначеній послідовності). Найбільш важливі цілі уражаються у першому і останньому вогневих нальотах, менш важливі - у подальших вогневих нальотах.

Під побудовою артилерійської підготовки атаки розуміють послідовність ураження цілей, кількість і тривалість вогневих нальотів по них.

Артилерійська підготовка може складатиься з одного або декількох вогневих нальотів артилерії із закритих ВП у сполученні з вогнем гармат, танків, установок ПТРК прямим наведенням.

Тривалість кожного вогневого нальоту може бути від 5 до 15 хвилин. Між вогневими нальотами може проводитися вогневе спостереження.

Артилерійська підготовка атаки починається раптовим і потужним вогневим нальотом усієї артилерії по:

- новорозвіданих засобах ядерного нападу; наземних елементах РУК (РВК) та ВТЗ; артилерійських, мінометних батареях; пунктах управління, радіоелектронних засобах; живій силі, протитанкових та інших вогневих засобах в опорних пунктах першого ешелону противника та поза ними.

Наступні вогневі нальоти проводяться по об’єктах розташованих як у глибині оборони противника, так і на передньому краї, і в першу чергу по протитанкових засобах.

Останній вогневий наліт проводиться по опорних пунктах - на глибину рот першого ешелону противника, а також по протитанкових засобах, артилерійських і мінометних батареях.

Він повинен починатися не пізніше виходу механізованих і танкових підрозділів першого ешелону до рубежу досяжності вогню далекобійних протитанкових засобів противника.

Вогонь артилерії у цьому вогневому нальоті повинен досягати максимальної щільності (6-8 снарядів за хвилину на 1 га площі цілі).

Останній вогневий наліт по артилерійських та мінометних батареях повинен починатися за 1-3 хв до закінчення артилерійської підготовки і перекривати час „Ч” на 1-3 хв. Тому він називається перекриваючим. Мета – заборонити ведення вогню артилерії противника по наших підрозділах у момент атаки.

Знищення спостережних вогневих засобів і руйнування фортифікаційних споруд на передньому краї і у найближчій глибині здійснюється, як правило, протягом всієї артилерійської підготовки наступу (контрнаступу) вогнем прямим наведенням гармат, танків, установок ПТКР і стрільбою із закритих ВП, спеціально призначених артилерійських (мінометних) підрозділів з застосуванням боєприпасів високої точності. Для ведення вогню ВТБ може виділятися час, коли артилерія уражає цілі у глибині оборони противника.

Побудова артилерійської підготовки атаки, її тривалість, кількість вогневих нальотів, види вогню, види боєприпасів, які застосовуються, повинні бути різноманітними, несподіваними для противника і відповідати конкретним умовам обстановки. Перший і останній вогневі нальоти повинні бути найбільш могутніми.

З метою сковування маневру артилерійських (мінометних) батарей (взводів), а також живої сили і вогневих засобів, які знаходяться у районах зосередження, доцільно, окрім осколково-фугасних боєприпасів, використовувати боєприпаси для дистанційного мінування імовірних районів розташування резервів противника та його артилерії особливо в умовах активної оборони. Це створює сприятливі умови для прориву оборони у високих темпах.

У ході артилерійської підготовки атаки артилерія уражає противника масованим, зосередженим вогнем, а також вогнем батарей, взводів, гармат (БМ, ПТКР) по окремих цілях.

47. Артилерійська підтримка військ, що наступають

Артилерійська підтримка військ, що наступають, полягає у безперервному ураженні вогнем артилерії нововиявлених цілей перед фронтом та на флангах військ, які атакують противника, а в подальшому наступають.

Артилерійська підтримка проводиться з метою:

- підтримання вогневої переваги над противником;

- заборони противнику маневрувати резервами до ділянки прориву та відновлення системи вогню і управління;

- створення сприятливих умов для безупинного просування наших військ із найменшими втратами від вогню противника.

Ця мета досягається своєчасним і надійним знищенням та подавленням протитанкових та інших вогневих засобів, живої сили противника безпосередньо перед фронтом і на флангах підрозділів, що атакують і наступають, а також ураженням нововиявлених ТЗЯХН, артилерії, пунктів управління, систем ВТЗ і найближчих резервів противника.

Артилерійська підтримка військ, що наступають, починається із закінченням артилерійської підготовки наступу за сигналом старшого загальновійськового командира. До цього часу перший ешелон наступаючих повинен вийти на рубіж переходу в атаку.

Артилерійська підтримка проводиться на ділянці прориву, безпосередньо на глибину оборони бригад (полків) першого ешелону противника із зосередженням основних зусиль на першій позиції противника.

Перехід від артилерійської підготовки до артилерійської підтримки військ, що наступають, повинен здійснюватись таємно для противника, без перериву у веденні вогню.

Це досягається:

- продовженням ведення вогню з початком артилерійської підтримки, з тією самою щільністю і по тих самих цілях, по яких артилерія вела вогонь в останньому вогневому нальоті артилерійської підготовки наступу (контрнаступу);

- проведенням перекриваючого вогневого нальоту по артилерійських і мінометних батареях;

- продовженням ведення вогню прямим наведенням з початком атаки;

- застосуванням таких видів вогню, які забезпечують створення глибокої зони вогню.

До проведення артилерійської підтримки атаки залучаються: артилерія підрозділів і частин першого та другого ешелонів; артилерія військ, які знаходились у безпосередньому зіткненні з противником (при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником) - тільки на дальність стрільби систем, без права зміни ВП.

Артилерійська підтримка військ може здійснюватися методами:

- рухомої вогневої зони;

- одинарного або подвійного вогневого валу;

- одинарного, подвійного і потрійного послідовного зосередження вогню;

- зосередженого вогню і вогню батарей по окремих цілях за викликом;

- сполученням вищеперелічених методів.

В усіх випадках вогонь із закритих ВП, в тому числі ВТБ, доповнюється вогнем прямою наводкою.

Вибір методу артилерійської підтримки військ залежить від:

- характеру оборони противника, насиченості її протитанковими засобами;

- умов місцевості;

- часу, виділеного на підготовку до наступу;

- наявності артилерії і боєприпасів.

Найменування методу артилерійської підтримки військ, що наступають, визначається основним видом вогню у цей період.

Зазвичай у ході артилерійської підтримки військ застосовується поєднання цих методів.

Наприклад, при прориві першої позиції - застосовується, як правило, найбільш могутній вид вогню: рухома вогнева зона, одинарний, або подвійний вогневий вал, подвійне або потрійне ПЗВ.

У проміжку між першою та другою позицією може застосовуватися зосереджений вогонь і вогонь по окремих цілях.

При прориві позицій бригадних (полкових) резервів може застосовуватися ПЗВ, ЗВ і вогонь по окремих цілях.

При усіх методах артилерійської підтримки військ здійснюється подавлення і знищення артилерійських батарей, нововиявлених ТЗЯХН, протитанкових засобів, засобів ППО та інших важливих об’єктів (цілей).

Для боротьби з артилерією противника, особливо самохідною, залучається розвідувально-вогневий комплекс (1-3 артилерійських дивізіони, засоби розвідки і засоби автоматизації управління).

У ході артилерійської підтримки військ, що наступають, артилерія послідовно вирішує такі тактичні завдання:

- підтримує введення у бій другого ешелону;

- підготовлює і підтримує форсування водних перешкод;

.- уражає противника при прориві проміжних оборонних позицій (рубежів);

- прикриває проміжки і фланги своїх військ;

- забороняє противнику маневр;

- уражає резерви противника, що висувається, і відбиває його контратаки;

- бере участь у закріпленні захоплених рубежів;

- підтримує висадку і ведення бойових дій тактичних повітряних (аеромобільних) десантів.

Дата добавления: 2015-05-08