Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Етап. CASE-технологія




Неавтоматизоване (ручне) проектування ІС породжує низку проблем:

1) Пов’язаних з виконанням проекту:

– запізнення реалізації;

– суттєве перевищення бюджету проекту.

2) Пов’язаних з якістю розробленого ПЗ:

– неадекватна специфікація вимог;

– складність виявлення помилок у проектних рішеннях;

– неадекватне виконання і низький рівень надійності ПЗ;

– неузгодженість структурних частин системи (підсистем, задач, файлів, баз даних);

– висока вартість, трудомісткість і ризикованість модифікації.

3) Пов’язаних з якістю проектної документації на систему:

– неузгодженість, дублювання проектних рішень у різних проектних документах;

– неповнота;

– неможливість простежити за документацією цілісну реакцію системи на зміну окремого елемента

Необхідність розв’язання вказаних проблем зумовила, а поширення персональних комп’ютерів у середині 1980-х років уможливило появу спеціалізованих програмно-технологічних засобів – CASE-систем, які реалізують CASE-технології створення і супроводження ІС.

CASE-технологія (Computer-Aided Software/System Engineering) являє собою сукупність методологій аналізу, проектування, розробки й супроводження складних систем програмного забезпечення (ПЗ), підтриману комплексом взаємозв’язаних засобів автоматизації. CASE надає системним аналітикам, проектувальникам і програмістам інструментарій для автоматизації проектування і розробки ПЗ.

До CASE-засобів зазвичай відносять будь-який програмний засіб, що забезпечує автоматичну допомогу в процесі розробки ПЗ, його супроводженні, а також під час управління проектом.

Сучасні CASE-засоби характеризуються такими властивостями:

– застосування потужної графіки для представлення і документування систем ПЗ, а також для покращання інтерфейсу з користувачем;

– використання комп’ютерного сховища, або репозиторію - бази даних CASE, в якій зберігається вся проектна інформація;

– інтеграція інформації і інструментальних засобів, що дає змогу керувати всім процесом проектування і розробки ПЗ, використовуючи засоби планування проекту;

– застосування базових програмних засобів різного призначення (бази даних і СКБД, компілятори, налагоджувачі, документатори, текстові редактори, оболонки експертних систем і бази знань, мови четвертого покоління і т.ін.);

– автоматична кодогенерація, призначена для одержання виконуваних машинних кодів із специфікацій ПЗ;

– обмеження складності з метою одержання керованих компонентів системи з простою структурою і доступних для огляду і розуміння;

– гнучкість, яка забезпечує здатність до адаптації при зміні вимог і цілей проекту.

17. Класифікація CASE-засобів за функціональним призначенням

CASE-технологія передбачає використання різних за функціональним призначенням груп засобів.

Засоби аналізу і проектування призначені для підтримки визначення системних вимог, створення специфікацій компонентів системи, проектування системи. В результаті формуються архітектура системи і детальний проект, розроблений до рівня алгоритмів і структур даних. До цієї групи належать пакети AllFusion Process Modeler, CASE.Аналітик, IBM Rational Rose, Silverrun, Oracle Designer, Design/IDEF та ін.

Засоби проектування баз даних забезпечують створення інфологічної та даталогічної моделей баз даних, генерування схем баз даних. До цієї групи належать AllFusion ERwin Data Modeler, S-Designor, DataBase Designer.

Засоби програмування здійснюють підтримку програмування і тестування, а також автоматичну кодогенерацію зі специфікацій з одержанням повністю документованої виконуваної програми. В цю групу входять генератори і аналізатори кодів, генератори тестів, налагоджувачі. Основні пакети: DECASE, APS.

Засоби супроводження і реінжинірингу забезпечують управління функціонуванням системи, коригування й модифікацію, аналіз і реінжиніринг існуючої системи. До них відносяться документатори, аналізатори програм, засоби міграції, засоби реструктурування і реінжинірингу: Adpac CASE Tools, SuperStructure, Inspector/Recoder, IBM Rational Rose, Silverrun.

Засоби оточення включають засоби підтримки каркасів і платформ для створення, інтеграції CASE-засобів: Multi/Cam, Sylva Foundry.

Засоби управління проектом призначені для підтримки планування, контролю, керування та взаємодії в процесі розробки і супроводження проектів: Project Workbench та ін.

18. Сутність групової роботи та її комп’ютерна підтримка

Співпраця (співробітництво, групова робота) — спільна діяльність, процес, в якому двоє або більше співробітників або організацій працюють разом задля досягнення спільних цілей, за допомогою обміну інформацією, навчання і досягнення консенсусу.

Колективна співпраця у сфері управління набирає важливості завдяки дії факторів:

– висока конкуренція в умовах глобалізації економічних процесів;

– збільшення взаємозалежності між працівниками всередині організації й зовнішніми суб’єктами (клієнтами, постачальниками та іншими учасниками ринку);

– численність управлінських функцій;

– збільшення кількості складних проблем, які необхідно вирішувати колективно.

За невдалої організації групова робота може бути неефективною, призводити до значних втрат часу, а також породжувати негативні явища:

· невизначеність персональної відповідальності;

· деформація групового мислення (прийняття абсурдних рішень в ізольованих від зовнішнього впливу групах);

· високий ступінь конформізму (згоди індивідуума з більшістю учасників групи);

· соціальна фасилітація (більша впевненість особи при прийнятті простих рішень в присутності спостерігачів);

· надмірна узгодженість;

· групова поляризація (залежність ризикованості рішення від відношення групи до ризику);

· соціальні лінощі.

Неефективність групової роботи зумовлюють такі причини:

– неоптимальний розмір групи (оптимальний: 4 – 8 учасників);

– некомпетентність членів групи;

– складність розв’язуваних завдань;

– неефективна взаємодія з керівником і між членами групи.

Для подолання цих проблем доцільно використовувати сучасні ІС і технології для групової співпраці, які підтримують зусилля групи з вирішення завдань, процес прийняття колективних рішень і забезпечують здобуття, обробку, аналіз і збереження інформації та знань.

В результаті досліджень технологій підтримки групової роботи у 1984 році сформувався окремий напрям комп’ютерної підтримки спільної роботи (computer-supported cooperative work, CSCW).

Комп’ютерна підтримка спільної роботи CSCW – це напрям дослідницької роботи, який об’єднує дослідження методів, інструментальних засобів, технологій та проблем підтримки групової роботи в комп’ютерній мережі, її психологічних та організаційних аспектів з метою проектування та використання інформаційних систем і технологій групової роботи.

Дослідження CSCW проводяться в галузях:

1) психології, соціології, антропології, теорії управління, організаційної поведінки - з метою аналізу природи групової роботи та поведінки людей під час роботи з CSCW;

2) інформатики, мережевих комунікацій, штучного інтелекту, дослідження операцій – виходячи з результатів досліджень першої галузі вивчення питань удосконалення та розвитку використовуваних технологій.

19. Технології підтримки групової роботи

До основних технологій підтримки групової роботи в мережі належать:

· групове програмне забезпечення (groupware);

· технології автоматизації керування потоками робіт (workflow);

· технологія електронного обміну даними;

· спільний медіа-простір;

· технології колективного навчання.

Групове програмне забезпечення (groupware) - це специфічне програмне забезпечення, призначене для підтримки інтелектуальної колективної роботи групи виконавців над загальнодоступним завданням. Групове забезпечення має ширші функції, ніж звичайне програмне забезпечення доступу декількох користувачів до одних і тих самих даних, воно включає механізми, що допомагають координації користувачів при виконанні поточних проектів і відслідковуванню їх здійснення, дає змогу працювати разом за допомогою комп’ютерно підтримуваних комунікацій, співробітництва і координації.

Основні функції groupware:

– Управління бізнес-процесами:

§ електронне складання календарного плану;

§ розроблення графіків і таблиць;

§ координація.

– Підтримка зв’язку:

§ електронна пошта/ передача повідомлень;

§ обмін документами/спільне авторство;

§ електронний конференц-зв’язок.

– Прийняття рішень:

§ моделювання і підтримка рішень;

§ доступ до баз даних;

§ використання інтелектуальних агентів.

Сімейство засобів групової роботи groupware можна поділити на декілька класів:

· системи обміну повідомленнями;

· системи забезпечення комп’ютерних телеконференцій;

· системи підтримки групового прийняття рішень і електронних нарад;

· співавторські системи і системи аргументації;

· координаційні системи.

Технології автоматизації керування потоками робіт (workflow) призначені для керування деякими базовими одиницями - роботами, які мають бути виконані за визначених умов, в заданій послідовності і певними виконавцями. Виконання окремої роботи може проводитися в різних часових рамках, контролюватися за часом і змістом, з нею можуть пов'язуватись документи, завдання, резолюції і т. ін.

Технологія електронного обміну даними (Computer-mediated communication, CMC (electronic meetings)) – передбачає використання комп’ютерів, програмного забезпечення й мереж передачі даних для створення, зберігання, доставки, регулювання та оброблення інформації між учасниками групи, а також між комп’ютером і групою.

Медіа-простір - електронні умови, в яких групи користувачів можуть працювати разом, навіть якщо вони не знаходяться в одному й тому ж місці в той же час. В медіа-просторі користувачі можуть в реальному часі створювати візуальні та звукові середовища, які охоплюють фізично розподілені площі. Вони також можуть контролювати запис, доступ та відтворення зображень і звуків у цих середовищах.

Технології колективного навчання (computer supported collaborative learning, CSCL) – область наукових досліджень, що вивчає засоби, методи, технології та програмне забезпечення спільного навчання з метою підтримки побудови сумісних знань і інтерактивному режимі. Одним із головних застосувань CSCL є навчання студентів через їх взаємодію.

20. Системи підтримки групової роботи

Системи підтримки групової роботи забезпечують інтерфейс до загальнодоступного (розподіленого) інформаційного середовища, надають інформаційну підтримку, можуть змінити динаміку взаємодії групи, поліпшити зв’язок між учасниками зустрічі, структурувати й зосередити зусилля на вирішенні завдань.

Системи включають такі інструментальні засоби:

– управління регламентом (порядок денний);

– електронної «мозкової» атаки;

– голосування;

– електронного складання календарного плану;

– управління проектами;

– управління адресною книгою;

– управління блокнотом тощо.

В основі роботи систем підтримки групової роботи є використання технологій groupware, локальних і глобальної мереж, технічних засобів у формі електронних кімнат для нарад і засоби підтримки телекомунікацій.

Найпоширеніші види систем комп’ютерної підтримки групової роботи є:

– cистеми електронних нарад (electronic meeting systems, EMS);

– системи комп’ютерної підтримки спільної роботи (systems for computer-supported cooperative work, CSCW):

o системи автоматизації ділових процесів (Workflow Management System, WMS);

o системи електронного документообігу (Electronic Document Management Systems, EDMS);

o системи керування контентом (Content Management Systems, CMS);

o електронні архіви;

– групові системи підтримки прийняття рішень (group decision support systems, GDSS);

– системи підтримки переговорів (negotiation support systems, NSS);

– ситуаційні центри (situational center, SC).

Системи електронних нарад EMS призначені для підтримки електронних зустрічей в мережі в синхронному чи асинхронному режимі.

Технології workflow слугують для побудови систем автоматизації ділових процесів WMS. Системи WMS використовуються для автоматизації рутинних багатокрокових офісних операцій і включають в себе документообіг як окрему дію. Для інтеграції з іншими прикладними програмами ці системи надають відкриті інтерфейси і механізми доступу. У разі зберігання документів на сервері, користувачам передаються тільки права доступу до них.

Групові системи підтримки прийняття рішень (ГСППР) - це інтерактивні інформаційні системи, які полегшують колективне розв’язання неструктурованих та слабоструктурованих проблем групою осіб, що приймають рішення. ГСППР об’єднують технологію groupware (систем групової роботи) з технологією систем підтримки прийняття рішень (СППР). До звичайного програмного забезпечення СППР приєднуються технічні засоби у формі електронних кімнат для нарад, локальні мережі та засоби підтримки телекомунікацій.

Системи підтримки переговорів NSS призначені для підтримки переговорів у мережі, вирішення конфліктних ситуацій, узгодження різних інтересів і поглядів і вироблення компромісного рішення.

Ситуаційний центр SC являє собою спеціальне місце для спостереження, моделювання, аналізу поточних або можливих ситуацій, швидкої оцінки проблемних ситуацій, оперативної побудови і «програвання» сценаріїв та підтримки прийняття рішень одним або частіше групою спеціалістів.

Ситуаційні центри створюються для органів державної влади, структур керування складними технічними об’єктами з метою аналізу та підтримки прийняття рішень у складних проблемних ситуаціях. Ситуаційні центри мають забезпечувати функції: візуалізації, віртуалізації, моделювання ситуацій у тривимірному просторі, а також відповідати вимогам нового покоління методології прийняття рішень, орієнтованої спеціально на роботу спеціалістів у нечітких, багатоваріантних умовах.

21. Системи автоматизації діловодства та електронного документообігу

Під автоматизацією діловодства розуміють автоматизацію адміністративного діловодства установи чи підприємства.

Адміністративними документами є:

– організаційні - положення, статути, інструкції, правила;

– розпорядчі - постанови, розпорядження, накази, вказівки, рішення;

– довідково-інформаційні - листи, доповідні і пояснювальні записки, протоколи, акти, огляди, звіти, стенограми, списки, переліки, реєстраційно-контрольні картки, графіки та ін.

Системи автоматизації діловодства OAS (Office Automation Systems) застосовують для реалізації функцій:

· комп’ютерна обробка текстів за допомогою текстових процесорів;

· підготовка високоякісної друкарської продукції;

· архівація документів;

· ведення електронних календарів і записників;

· електронна та аудіопошта;

· проведення відео- і телеконференцій тощо.

Системи автоматизації діловодства для виконання своїх професійних обов’язків використовують працівники середньої кваліфікації: секретарі, клерки, офіс-менеджери.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 845; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.034 сек.