Берестейська унія 1596 і нац реліг полеміка

П. Сагайдачного.

Військово – пол діяльність

Початок гетьманування Сагайдачного припав на 1605—1610 pp.. Сагайдачний активно впорядковував козацьке військо Вперше було створено дисципліновану козацьку армію, озброєну до останнього козака вогнепальною зброєю і артилерією. Розумів, що в політиці багато важать мирні дипломатичні заходи. Брав активну участь у тогочасній європейській політиці. Так, підтримуючи наміри польського королевича Владислава здобути корону Московської держави, гетьман на початку літа 1612 р. повів 20-тисячне козацьке військо на Москву. Цей похід був швидким і вдалим.

Підтримував православну церкву. 5-7 червня 1621 р. на Черкащині відбулася спільна рада козацтва, на якій розглядалися пропозиції польського сейму щодо участі козацтва у війні проти Туреччини. Козацька рада ухвалила виступити спільно з поляками за умови виконання польським урядом низки вимог, зокрема: визнання прав козацтва; розширення реєстру; дотримання релігійної рівноправності; підтримки відновленої церковної ієрархії. Під керівництвом Сагайдачного козаки відбили дев'ять штурмів, здійснили кілька нічних атак, які, за винятком однієї, були успішними. Основний тягар війни випав на українське козацтво 1621 р. між Річчю Посполитою й Туреччиною було укладено мирний договір.

Висновок(внески Сагайдачного):

Впорядкування козацького війська, підвищення його боєздатності.

Перетворенню козацтва на провідну верству українського суспільства сприяла ідеологічна підтримка Війська Запорозького православною церквою та братствами.

Відновлення значення Києва як релігійного, а відтак і духовного центру України.

Зростання міжнародного авторитету козаків завдяки їхнім гучним звитягам у морських походах і Хотинській війні.

об'єднання православної церкви з католицькою церквою в 1596 р. При цьому правослвана церква повинна була стати підлеглою Папі Римському, визнати основні католицьких догмати, але зберігалась православна обрядність. Її було проголошено на церковному соборів Бресті. В результаті Берестейської церковної унії утворилася Українська греко-католицька церква (уніатська церква).

Причини: Основною метою польської влади було об'єднання православних українцівиз поляками-католиками для подальшого зміцнення Речі Посполитої.

Для православних єпископів основними причинами укладання унії були: а) невдоволення втручанням у церковні справи б) бажання визволитися від своїй підпорядкованості східним патріархам; в) необхідність зберегти своє привілейоване становище в новій державі; г) саму унію православні єпископи розглядали як рівноправне об'єднання церков під керівництвом Папи Римського. Католицькі священики і польська шляхта розглядали унію як: а) необхідність ідеологічного обґрунтування захоплення польськими магнатами українських земель; б) можливість збільшити кількість підвладних Ватикану; в) покликана зміцнити польсько-католицький вплив на приєднаних українських землях.

Наслідки підписання унії. Польській уряд вважав унію обов'язковою для всіх православних на території Речі Посполитої. Православна релігія опинилася на становищі незаконної. Унія насаджувалася силою. За допомогою Берестейської церковної унії польські пани й католицьке духовенство сподівались ополячити український народ.

Полеміка:

у зв'язку з наступом католицизму і насаджен­ням Брестської унії 1596 р.

Одними з перших значних полемічних творів,, були дві книги Герасима Смотрицького «Ключ Царства небесного» та «Календар римський новий» Нападки на православних і звинувачення на їх адресу з боку католиків автор розцінював як ознаку втрати ними справжнього духовного зв'язку з апостольською традицією

У 1598 р. в Острозі вийшов друком «Апокризис» Христофора Філалета. Книга Мелетія Смотрицького «Тренос» Цей твір написано з використанням голосіння — плачу Матері-церкви, зверненого до дітей — українських православних магнатів, що відреклися від неї і пішли за мачухою — католицькою церквою.

1621 р. митрополит Іов Борецький трактат«Протестація», який теж було спрямовано проти католицизму і унії, Видатним письменником-полемістом був також Захарія Копистенський (У творчості цього полеміста чи не найповніше виражено віру у швидке відродження національної культури та її майбутній розквіт. «Палінодія або Книга оборони...»

Іван Вишенський Його погляди відрізнялися від інших полемістів утому, що він виступав не лише проти національ­но-релігійного, але й соціального гноблення.

Дата добавления: 2015-05-08