Білет №4-1 Принципи організації (побудови) штабів 3 страница

Пункти наведення винищувальної авіації призначені для наведення підрозділів (екіпажів) на повітряні цілі. Для забезпечення узгоджених дій вони розгортаються на КП зенітно-ракетних або радіотехнічних частин (підрозділів) військ ППО та на кораблях.

Сумісні КП авіації та ІШО призначені для управління авіацією, яка діє в смугах АК, узгодження та підтримання взаємодії з сухопутними військами і забезпечення спільно з пунктами управління ППО безпеки польотів в зони армійських засобів ППО.

Пункти наведення та цілівказання (ПНЦ) призначені для забезпечення виводу авіації в район бойових дій, наведення на наземні та повітряні цілі, а також здійснення взаємодії з зенітно-ракетними частинами АК, забезпечення взаємного розпізнавання авіації та сухопутних військ і безпеки польотів авіації від ураження своїми засобами ППО.

Групи бойового управління (ГБУ) розгортаються при КП механізованих (танкових) бригад, командирах оперативних повітряних та морських десантів і призначаються для забезпечення безперервної взаємодії авіації з військами, виклику авіації на поле бою та наведення літаків (вертольотів) на наземні цілі з використанням передових авіаційних навідників при механізованих (танкових), аеромобільних бригадах та тактичних і повітряних (морських) десантах, а також вертольотів наведення і цілівказання (ВНЦ).

Пункти управління авіаційних навідників ШУАЩ призначені для наведення (цілевказання) підрозділів та екіпажів армійської, штурмової авіації на наземні об'єкти в безпосередній близькості від переднього краю сухопутних військ.

Радіонавігаційний пункт (РНЩ призначений для забезпечення літаководіння в смузі АК, виводу груп (екіпажів) при польоті їх на виконання бойового завдання та при поверненні із завдання, а також визначенні коридорів прольоту нашої авіації через зони ураження своїх ППО.

Допоміжні ПУНКТИ управління (ДПУ) створюються в транспортній авіаційній бригаді на визначений період при виконанні десантування військ повітряних перевезень в районі додаткової заправки та завантаження військ.

2. Порядок звільнення з військової служби рядового і сержантського складу ЗС України.

д) Звільнення з військової служби

Солдати, матроси, сержанти і старшини строкової служби, які прослужили зазначені в пункті 3 цього Положення строки, звільняються з військової служби:

- в запас у разі придатності за станом здоров'я до військової служби в мирний або у воєнний час;

- у відставку, якщо їх визнано військово - лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.

Звільнення військовослужбовця строкової служби проводиться командиром в/ч на підставі Указу Президента України в порядку, встановленому М.О.України.

Звільнені у запас солдати, сержанти, матроси і старшини направляються у військові комісаріати за місцем проживання до призову на військову службу.

Військовослужбовці, які підлягають звільненню у запас, але перебувають у відпустці через хворобу чи за сімейними обставинами, строк якої закінчується за 5 діб до початку загального звільнення, до місця служби не повертаються і звільняються у запас відповідними військовими комісарами за місцем проведення відпустки. Про прийняте рішення повідомляється командирам військових частин, які надсилають до відповідних військових комісаріатів необхідні документи для взяття військовослужбовців, звільнених у запас, на військовий облік та їх особисті речі.

Військовослужбовці строкової служби можуть бути звільнені у запас достроково за станом здоров'я або за сімейними обставинами.

Дострокове звільнення у запас за станом здоров'я провадиться командиром військової частини на підставі висновків ВЛК (лікарських) комісій, затверджених відповідними вищими штатними В.Л.К..

Достроково підлягають звільненню у запас за сімейними обставинами військовослужбовці, у яких в період строкової служби внаслідок зміни сімейного стану виникло відповідно до статті 17 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу "право на відстрочку від призову.

3. Порядок планування і призначення військовослужбовців у наряд

1 ПОРЯДОК ПЛАНУВАННЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У НАРЯД

Для організації внутрішньої служби в частинах на період навчання видається наказ "На організацію бойового навчання та служби військ", в якому вказується:

склад і призначення добового наряду;

порядок охорони кожного об'єкта частини (патрулюванням, днювальними, з допомогою ТЗО і таке інше) і організація служби на об'єктах;

місце зберігання ключів від споруд, сховищ, воріт та хвірток (основних та захисних) і таке інше;

місце, порядок і час відпочинку добового наряду;

місце підготовки кожного виду добового наряду, посадові особи відповідальні за підготовку і інструктаж добового наряду;

порядок прийому об'єкта,їжі, особами добового наряду;

порядок видачі зброї та боєприпасів;

список військовослужбовців, залучених до несення служби у складі добового наряду,

список осіб, які мають право розпечатувати сховища;

порядок опечатування бойової і іншої техніки, сховищ і приміщень;

внутрішній порядок і розпорядок роботи у парку. Для організації і несення внутрішньої служби штаб частини розробляє необхідну документацію відповідно до вимог статуту. При цьому в інструкціях по несенню служби викладаються конкретні практичні завдання, які вирішуються добовим нарядом, без повторення статутних положень.

У випадку призначення наказом начальника гарнізону старшого військового містечка можуть призначатись чергові по військовому містечку. При спільному розташуванні частин з'єднання в одному військовому містечку поруч з добовим нарядом частин можна призначати чергового по цим частинам, який підпорядкований командиру з'єднання. Йому підпорядкований весь добовий наряд частин.

Черговий військового містечка і черговий частини несуть службу стосовно до обов'язків чергового полку.

При спільному розташуванні в одній казармі (на одному поверсі) декілька підрозділів призначаються черговий по цим підрозділам та днювальні.

Кількість днювальних визначається командиром частини входячи з умов розміщення підрозділів, забезпечення охорони і підтримання внутрішнього порядку.

В наряд військовослужбовці призначаються не пізніш ніж за добу до заступлення. При цьому черговість нарядів встановлює:

поміж офіцерів, прапорщиків і підрозділів в частинах - начальник штабу частини;

в роті поміж взводами - старшина роти;

у взводі - заступник командиру взводу. Список осіб, які заступають у наряд, оголошується напередодні заступання:

солдатам і сержантам на вечірній перевірці;

офіцерам і прапорщикам - до закінчення робочого дня. З метою обліку і рівномірного розподілу нарядів серед військовослужбовців в штабі частини (па офіцерів і прапорщиків), в підрозділах (на сержантів і солдат) заводять на кожен місяць листи нарядів, які зберігаються протягом року.

При несенні служби особи добового наряду озброюються: черговий частини та його помічник, черговий парку, КПП. Штабу, які призначені з офіцерів і прапорщиків - пістолетами; черговий парку, КПП, штабу, які призначені з сержантів, помічник чергового КПП та днювальні підрозділів, днювальні парку та посильні - мають озброєння багнет - ніж в піхвах; начальники варт, які призначені з офіцерів озброюються пістолетами, із числа прапорщиків - автоматами. Пістолет повинний бути в кобурі та пристебнутий до ремінця. На час відпочинку в підрозділі днювальні вільної зміни здають багнет ніж на зберігання черговому.

Особовий склад добового наряду повинен мати зразковий зовнішній вигляд, додержуватися форми одягу та правила виконання військового вітання.

БІЛЕТ 7 -1. Зміст вимог до штабу.. ВИМОГИ, ЯКІ ПРЕД'ЯВЛЯЮТЬСЯ ДО АВІАЦІЙНИХ ШТАБІВ До штабів авіаційних частин і підрозділів висуваються наступні вимоги:

Цілеспрямованість в роботі штабу полягає в постійній спрямованості його на рішення головних задач. Це досягається вмілим виділенням їх начальником штабу і зосередження основних зусиль штабу на детальній розробці і здійснення тих заходів, від яких залежить виконання поставленних завдань. Кожний штаб повинен вміло сполучати рішення, як текучих, так і перспективних, і тому числі і довгострокових завдань.

Організованість в роботі штабу являє собою чітку, суворо упорядковану і вміло побудовану діяльність штабу. До цього треба своєчасно, цілеспрямований розподіл обов'язків між відділами, службами і виконавцями, правильний розподіл методів роботи і щільного її планування, раціональний розподіл особового складу по пунктах управління, встановлення чіткого порядку підготовки і докладу командиру данних обстановки, розрахунків, довідок, пропозицій, розроблених бойових документів; своєчасне доведення розпоряджень і вказівок до військ.

Оперативність в роботі штабу полягає в його здатності в вирішенні завдань, якісно і у визначені строки з наданням підлеглим максимального часу для підготовки до бойових дій, упереджати противника в рішенні управлінських і бойових завдань, гнучко змінювати форми і методи роботи з врахуванням обстановки. Показники часу, який затрачується штабом на виконання роботи, повинні враховуватися, аналізуватися і поліпшуватися. Оперативність в роботі штабу досягається постійним керівництвом і наданням допомоги штабу зі сторони командира та залежить від стилю роботи командира. Штаб значно швидче і якісніше виконує свої завдання, якщо командир буде не тільки давати йому накази, але й сам буде приймати безпосередню участь у вирішенні найбільш складних питань. В цьому випадку робота офіцерів штабу буде базуватися на чітко сформованій ідеї, головного замислу дій.

Передбаченість і обаченість можливого розвитку обстановки полягає у постійному обгрунтуванні, прогнозуємого характеру дій противника і своїх військ. Здатність штабу вірно розкривати плани і наміри противника, своєчасно визначити кризисні моменти у розвитку бою (правильно прогнозувати обстановку і можливість дій військ).

Точність і виконливість полягає у виконанні штабом покладених на них задач в повному обсязі і в чіткому співвідношенні командира з наказами вищестоящого штабу, в точно розроблених оперативно-тактичних розрахунків, бойових документів та віддаваємих розпоряджень; в чіткості висновків, бойових документів і доповідей про обстановку; в відповідальному відношенні до виконання доручень, завдань і задач. Штаб повинен об'єктивно оцінювати реальний стан військ і правдиво доповідати необхідні дані.

Ініціатива і творчість складається в намаганні штабу знайти найбільш цілеспрямовані і ефективні засоби виконання доручених завдань, умінні самостійно виявляти чіткі форми і методи роботи, здатності бачити та вкоріняти нове і передове, вміння обгрунтувати і використати добрий досвід; бути готовим взяти на себе відповідальність за самостійні дії; ініціатива і творчість особливо важні у складних умовах при використанні нових і раптово пов'язаних завдань. Відсутність наказів від старших начальників не може бути виправданням для пасивних дій штабу. Пасивність в рішенні завдання, які покладаються на штаб, очікування наказів від командира або вищестоящого штабу може привести до порушень безперервного управління.

Тісний зв'язок з підлеглими частинами і підрозділами являється неодмінною вимогою знання реального стану і дій підлеглих підрозділів та частин. Вона досягається підтриманням з ними надійного та стійкого зв'язку, особистим спілкуванням офіцерів штабу з підлеглими штабами і військами; надання їм практичної допомоги в виконанні поставлених завдань; вивченням на місці дійсного складу справ.

Вищестоящий штаб повинен служити для всіх нижчестоящих штабів прикладом високої вимогливості і чіткості в роботі. Він повинен постійно клопотати про те, щоб більше часу надавати підлеглим підрозділам та частинам на підготовку до бойових дій.

б). ВИМОГИ ДО ОФІЦЕРІВ ШТАБУ

Можливість реалізації перерахованих вимог до штабу у значній мірі залежить від рівня професійної підготовки, організаційної можливості офіцерів штабу, їх дисциплінованості, виконливості, рівня штабної культури. Вони повинні бути зразком примірного виконання військового обов'язку, проявляти високу відповідальність в роботі, ініціативу і творчість, бути правдивими, скромними, наполегливими у виконанні поставлених завдань. Кожний офіцер штабу повинен:

знати основу ведення сучасних бойових дій, бойового застосування частин і підрозділів Військово-Повітряних Сил;

знати організацію, озброєння, бойову техніку і можливості своїх військ і військ противника;

знати і чітко виконувати обов'язки по своїй посаді і спеціалізації;

бути готовим у порядку взаємозамінності виконувати обов'язки інших офіцерів;

вміти всебічно та глибоко оцінювати обстановку, в короткі строки доводити до виконавців поставлені завдання;

читко, кратко та об'єктивно доповідати данні про обстановку, результати розрахунків і необхідні висновки і пропозиції;

наочно, повно та чітко вести робочу карту;

швидко та якісно розробляти бойові документи;

вміти власно працювати на засобах зв'язку та автоматизації;

знати та суворо виконувати правила прихованого управління військами, а також правила безпеки використання технічних засобів і автоматизованих систем управління військами, вимоги по збереженню державної та військової таємниці; _: постійно підвищувати рівень своїх знань.

Одним з головних вимог до офіцерів штабу є висока штабна культура, яка полягає в сукупності якостей необхідних для успішної управлінської діяльності:

у високій організованості, оперативності і виконливості;

у можливості найкращим чином виконати більший обсяг різноманітних завдань, високоякісно, коротко та чітко оформляти всі штабні документи;

вмілому використанні засобів обчислювальної техніки, наукової організації штабної праці.

Рівень штабної культури органа управління в цілому визначається суміжністю данних, які визначають його організаційну діяльність і результати дії на підлеглі підрозділи та частини, а також рівень штабної культури, входящих в його офіцерів.

Необхідний рівень знань та вміння офіцерів штабу досягається їх навчання і виховання. Навчання їх виконується в системі командирської і оперативно-тактичної підготовки в ході практичної і самостійної роботи. Командирська підготовка офіцерів штабу організується і виконується у масштабі частин та в складі навчальних груп. Теоретичні знання охоплюють питання тактики загально­військового бою, тактики ВПС роду авіації, а також методів роботи. Практичні вміння та навички офіцери штабу придбають в ході підготовки і проведення навчань та тренувань, а також при роботі на технічних засобах управління. Основою підготовки офіцерського складу завжди була і залишається самостійна робота по підвищенню рівня своїх знань.

3. ПІДТРИМАННЯ БОЙОВОЇ ГОТОВНОСТІ ШТАБУ

Висока бойова готовність авіаційного штабу полягає в його можливості негайно приступити до забезпечення управління підлеглими підрозділами при приведенні їх у вищі ступені бойової готовності та веденні бойових дій в будь якої обстановки.

Враховуючи те, штаб являється органом, який забезпечує командиру безперервне управління, його бойову готовність повинна бути вище рівня готовності підлеглих йому підрозділів та частин.

Для цього потрібно:

підтримка постійної укомплектованості штабу засобами зв'язку та транспортом, завчасний їх розподіл по пунктах управління (КП, ЗКП, ДПУ, ПовПУ та ретельне планування порядку переходу на режим воєнного часу;

підготовка заходів по розгортанню системи управління на воєнний час;

ретельна підготовка офіцерів, спланованих для поповнення штабів (існують штати мирного та воєнного часу, приписані на воєнний час, необхідно готовити збори, заняття);

завчасне відпрацювання заходів по управлінню підлеглими при переході на військовий стан;

читка організація і вибагливість несення у штабах повсякденного чергування.

Основні заходи о підтримці штабу у високій бойовій готовності і переходу його на режим роботи воєнного часу відображаються у плані приведення управління об'єднання у бойову готовність. В частинах календарний план заходів при приведенні у бойову готовність, у кожного офіцера свій план заходів. При цьому визначається:

завдання та порядок роботи штабів, склад пунктів управління і розрахунок розподілу по них особового складу, засоби зв'язку, засоби автоматизації і транспорту;

склад груп, які призначаються у взаємодіючі штаби;

склад робочих груп, які складаються для військового часу;

бойовий розрахунок і розподіл особового складу по черговим змінам;

порядок оповіщення, збору особового складу управління частин та об'єднань і вводу його на пункти управління;

порядок доукомплектування штабу, розподіл призову офіцерів запасу і перерозподіл кадрового особового складу;

порядок несення чергування в штабі, на вузлах зв'язку і прийому каналів зв'язку;

організація охорони і оборони.

До плану приведення органів управління в бойову готовність додаються типові розрахунки та графіки роботи управління при переводі у вищі ступені бойової готовності.

Постійна готовність штабу по управлінню авіаційними підрозділами, частинами, з'єднаннями досягається організацією в штабі в мирний час системи постійного бойового чергування. Ця система вбирає в себе чергові зміни оперативного складу, вузлів зв'язку, шифрувальних органів і кодогруп, розрахунків систем та засобів автоматизації.

З веденням вищих ступінів бойової готовності по бойовій тривозі або скрито, штаби переходять на добовий режим роботи і переводяться на організацію військового часу.

Штаб знаходиться в готовності в дуже короткий термін залишити пункт постійної дислокації і зайняти захищений чи пересувний пункт управління, на яких завчасно організується безперервний стійкий зв'язок з підлеглими, вищестоящими та взаємодіючими штабами.

В залежності від склавшихся обставин і розпоряджень начальника штабу в співвідношенні з рішенням командира в штабах можуть встановлюватись різні режими роботи, повсякденний, посилений, бойовий.

При повсякденному режимі штаб виконує завдання, працюючи в звичайній організації по розподілу дня мирного часу.

Посилений режим роботи штабу встановлюється з веденням бойової готовності "ПІДВИЩЕНА", на випадок необхідності рішення складних чи раптово надійшовших завдань. При цьому деякі посадові особи, відділення, відділи, служби штабів переводяться на роботу по визначеному розпорядку дня чи цілодобову роботу. Може здійснюватися відзив офіцерів частини з відпусток.

Бойовий режим вводиться з приведенням частин в бойову готовність "ВОЄННА ЗАГРОЗА" чи "ПОВНА", а також у надзвичайній обстановці. Він може застосовуватись на вченнях та в інших особливих випадках.

Бойовий режим підтримується на протязі всього воєнного часу. Весь склад штабу переходить на цілодобову роботу як в складі робочих груп так і відділів (відділень) та служб. Робота організується та вивчається по бойовим розрахункам в співвідношенні з графіком роботи і визначається на пунктах управління.

2. Особливості проходження служби за контрактом солдатам, матросам, сержантам і старшинам

Особливості проходження служби за контрактом

На військову службу солдатів, матросів, сержантів і старшин за контрактом приймають осіб, які виявили бажання добровільно служити в ЗСУ і відповідають вимогам військової служби, а саме:

- військовослужбовців рядового сержантського і старшинського складу, які прослужили за призовом не менше року і мають відповідну професійну підготовку за фахом;

- жінок віком від 19 до 35 років.

Граничний вік перебування на службі за контрактом для солдатів, матросів, сержантів і старшин становить 40 років. Військовослужбовці - жінки на посадах солдатів, матросів, сержантів і старшин, у яких закінчився контракт і які досягли граничного віку перебування на військовій службі, можуть бути залишені на ній за їх згодою після укладення нового контракту, але не більш як до досягнення віку перебування у запасі.

У разі прийняття на військову службу між державою, від імені якої діє Міністерстві оборони України в особі командира військової частини (начальника установи), громадянином України укладається контракт за встановленою формою на строк ні менш як три роки. Після Закінчення цього строку військова служба може буті продовжена за новим контрактом на строк не менш як три роки щоразу до досягнення віку перебування на військовій службі.

Укладання нового контракту має бути здійснено не пізніше як за три місяці до закінчення строку служби за попереднім контрактом.

Контракт укладається в письмовій формі у двох примірниках, підписується особою яка вступає на військову службу, і командиром (начальником) військової частині (установи), скріплюється гербовою печаткою військової частини (установи) зберігається кожною із сторін.

Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом мають право на відпустки:

- чергові;

- додаткові;

Солдати, матроси, сержанти і старшини - жінки, крім того, користуються правом н відпустки по вагітності і пологах, по догляду за дитиною.

Чергові відпустки надаються за кожен рік служби за контрактом зі збереження? матеріального забезпечення. Тривалість цієї відпустки встановлюється у разі вислуг] до 10 календарних років - ЗО діб, від 10 до 20 років - 35 діб, від 20 до 25 років - 40 діС понад 25 календарних років - 45 діб без урахування часу, необхідного для проїзду д< місця проведення відпустки і назад.

Чергові відпустки надаються протягом року з урахуванням інтересів служби бажання військовослужбовця. Прийнятим на службу за контрактом після закінчення строкової служби чергова відпустка за перший рік служби може бути надана авансом.

Тривалість чергової відпустки в році прийняття на військову служб обчислюється пропорційно часу з дня початку військової служби до кінця року розрахунку 2,5 дня відпустки за кожен повний місяць служби. Солдати, матроси, сержанти і старшини, які проходять службу за контрактом, можут бути звільнені з військової служби:

а) за вислугою строків служби;

б)за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій служб Окремі військовослужбовці за їх згодою можуть бути звільнені з військової служби з віком,якщо їм до досягнення граничного віку залишилося 5 і менше років за умов наявності у них права на одержання пенсії за вислугу років;

в) за станом здоров'я - на основі висновку (постанови) військово - лікарської коміс про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

г)у зв'язку зі скороченням штатів або з організаційними заходами в ра: неможливості використання на службі;

д)після закінчення строку контракту або у зв'язку з його розірванням;

є) через сімейні обставини або інші важливі причини, перелік яких визначаєтьс Кабінетом Міністрів України;

ж)за службовою невідповідністю;

з) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Командування військової частини (установи) має право достроково розірвати контракт і звільни солдата, матроса, сержанта чи старшину з військової служби за наявності підстав, передбачених пунктом "б" - "г", "з" пункту 118 цього Положення.

БІЛЕТ 8 -1. Задачі що вирішуються на пунктах управління.

. ПУНКТИ УПРАВЛІННЯ АВІАЦІЙНИХ ЧАСТИН

В авіаційних частинах а базі управління частиною, ОБС і РТО окремого батальйону автоматизованого управління розгортається командний пункт з його елементами стартовим командним пунктом, пункт управління ІАС, запасний командний пункт та командні пункти авіаційних ескадрилій. На окремих аеродромах відповідно до переліку функціонують командно - диспетчерські пункти.

Командний пункт частини. Командний пункт частини обладнується у двох варіантах: у стаціонарно - захищеній споруді або на рухомих засобах. Він розташовується у 3-5 км від центру ВВС, в такому місці де забезпечується зручність та скритність розташування засобів управління, особового складу та транспорту. Для підвищення живучості КП частини підготовлюються захисні споруди (обвалування, укриття, щілини та ін).

На бойовий розрахунок КП частини покладаються наступні задачі:

- в інтересах підтримки високої боєготовності: безперервний збір даних про обстановку, бойової готовності, їх вивчення та оцінка; підготовка пропозицій по підвищенню ступеню їх бойової готовності, контроль за станом сил та засобів, прийом сигналів бойового управління, доповідь їх командиру (начальнику штабу); передача підрозділам команд та розпоряджень на підвищення ступеню їх бойової готовності або підйом чергових сил для виконання задач, які раптово виникли; своєчасна інформація КП дивізії, підлеглим та взаємодіючих пунктів управління про зміни у повітряні, метеорологічній, радіаційній орнітологічній обстановці; про стан аеродромів базування та засобів забезпечення польотів; контроль готовності сил та засобів ВСО; контроль за дотриманням мір по маскуванню, правил СУВ, радіо дисципліни на каналах зв'язку пунктів управління частини;

- при підготовці бойових дій: безперервний збір даних про обстановку, їх вивчення, оцінка та відображення; інформація ескадрилій про нові дані про обстановку; підготовка розрахунків та пропозицій, необхідних для прийняття рішення, його оформлення; підготовка необхідних даних для визначення взаємодії із взаємодіючими з'єднаннями (частинами); розробка, на основі рішення, бойових документів; доведення попередніх і попередньо - бойових розпоряджень до ескадрилій. які базуються окремо; організація (уточнення зв'язку, всіх видів забезпечення; надання допомоги ескадрильям при підготовці до виконання задач), контроль їх готовності до бойових дій (перебазування);

- в ході виконання бойових задач оцінка та відображення останніх повідомлень про обстановку в районі аеродрому, на маршруті польоту та в районі бойових дій та доведення їх до командирів ескадрилій (екіпажів) і на вищестоящі та взаємодіючі пункти управління; забезпечення своєчасного підйому чергових підрозділів, своєчасного вильоту частини (ескадрилій) у відповідності з рівнем їх підготовки, фактичними та очікуваними умовами; уточнення порядку виконання ними поставленої задачі; підтримка безперервної взаємодії між ескадрильями в зоні відповідальності КП частини; управління екіпажами - винищувачами в маневреному ближньому та дальньому ракетному бою; передача управління на вищестоящі та взаємодіючі ПУ при виході за межі зони відповідальності КП частини; постійний контроль місця частини (ескадрильї) на маршруті польоту та за витратами палива; надання допомоги екіпажам у відновленні орієнтування, виходу на аеродром при поверненні після виконання задачі; своєчасний підйом чергових сил по ошуку та рятуванню екіпажів, які терплять лихо; контроль за додержанням радіо дисципліни та правил СУВ; організація відновлення боєздатності підрозділів; збір, обробка даних про хід та результати виконання задач, своєчасне подання донесень на КП дивізії;

по управлінню повітряним рухом в зоні відповідальності своєчасне оформлення та передача заявок на польоти (перельоти); контроль проходження заявок; безпосереднє спостереження та контроль за виконанням режимів польотів всіма літальними апаратами та прийняття мір по перешкоджанні порушень в своїй зоні відповідальності; перевірка екіпажів літаків (вертольотів, які перелітають та забезпечення їх необхідними аеронавігаційними даними по маршруту польоту.

Запасний командний пункт зазвичай розгортається на рухомих засобах. За ВКП частини закріплюється вузол зв'язку, по своєму складі рівнозначний вузлові зв'язку КП частини. В окремих випадках роль КП може виконувати командний пункт однієї з ескадрилій, заздалегідь підсилений засобами управління.

Командно - диспетчерський пункт призначається для забезпечення безперервного керівництва та контролю за рухом літаків (вертольотів) на землі та в повітрі. Він обладнується на стаціонарних аеродромах у спеціальних приміщеннях та розташовується у такому місці, з якого є гарний огляд аеродрому та повітряних підходів.

Стартовий командний пункт для керівництва польотами та розгортається по розгляду командиру частини (ескадрильї) не ближче 100 м від ВПС у місці, з якого забезпечується гарний огляд всього льотного поля та ВПС, а також нагляд за літаками, які злітають та заходять на посадку.

Для керівництва польотами на СКП постійно знаходиться штатний або тимчасово призваний керівник польотів, в розпорядженні якого знаходяться всі засоби управління польотами, а також група керівництва польотами.

Пункт управління інженерно - авіаційної служби призначений для управління підрозділами ІАС, а також керівництва підготовкою авіаційної техніки, зброї та боєприпасів до їх бойового застосування. На ньому організує свою роботу заступник командира полку по ІАС та офіцер від авіаційно - технічної частини. Пункт управління ІАС обладнується відповідними засобами зв'язку.

Командний пункт ескадрильї. Командний пункт авіаційної ескадрильї призначений для управління ескадрильєю в основному при підготовці бойових дій. а при базуванні на окремому аеродромі - при злеті та посадці. Він обладнується в одному з залізобетонних сховищ для літаків або в спеціально побудованому сховищі, в якому розгортаються засоби зв'язку, які забезпечують управління підлеглими та зв'язок з КП ЗЗКП частини.

Дата добавления: 2015-05-08