Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Перетворення тексту в список 1 страница




1) Для перетворення існуючого тексту в нумерований або маркірований список, треба виділити цей текст і клацнути на кнопці Нумерація або відповідно, Маркери на панелі інструментів. Процесор Word автоматично перетворить новий абзац в елемент нумерованого списку, якщо він починається з числа, за яким слідує крапка. Створення списку закінчують двократним натисненням на клавішу ENTER в кінці абзацу.

2) Щоб змінити або набудувати формат списку, слід дати команду Формат \ Список або вибрати в контекстному меню пункт «Список». При цьому відкривається діалогове вікно «Список».

3) Вкладки «Маркірований» і «Нумерований» дозволяють вибрати вид маркера або спосіб нумерації списку. Якщо стандартне оформлення списку не підходить, можна клацнути на кнопці «Змінити» і задати як вигляд, так і положення маркерів або номерів, а також пунктів списку.

4) Вкладка «Багаторівневий» дозволяє задати спеціальний список, що містить до дев'яти рівнів пунктів, що нумерованих або маркіруються окремо. Для переходу на нижчий рівень служить кнопка «Збільшити відступ» на панелі інструментів «Форматування». Для повернення на вищий рівень служить кнопка «Зменшити відступ».

 

 

2. Впорядкування даних у середовищі табличного процесора. Використання фільтрів. Приклади.

Excel має у своєму розпорядженні засоби для опрацювання інформації в базі даних (БД) або списку із застосуванням апарата впорядкування, фільтрації й формування підсумкових даних, включаючи засоби зведених таблиць.

Список — це один зі способів організації даних на робочому аркуші. Список створюється як позначений ряд, який складається із рядків з однотипними даними. Дані, організовані в список у термінології Excel, називають базою даних, а стовпці — поля записів БД.

Впорядкування даних. Список можна відсортувати за алфавітом, за значенням або в хронологічному порядку відповідно до змісту певного поля. Щоб відсортувати весь список, досить виділити одну комірку і вибрати в меню Данные команду Сортировка, Excel автоматично виділить весь список. Якщо в першому рядку списку містяться імена полів, то вони не будуть включені в впорядкування. Команда Сортировка здійснюється через діалогове вікно. У трьох полях уведення вікна Сортировка можна задати ключ, за яким буде здійснене впорядкування.

Кнопка Параметры виводить діалогове вікно Параметры сортировки, у якому задаються додаткові установки впорядкування: з урахуванням ре­гістра або без обліку; за стовпцями або рядками; порядок впорядкування: звичайний або спеціальний, вибраний із пропонованого списку. Цей список можна сформувати самостійно за допомогою Сервис, Параметры, вкладка Списки..

Для швидкого впорядкування на панелі інструментів Стандартная є дві кнопки: — сортувати за зростанням; — сортувати за спаданням.

Ключем впорядкування в цьому випадку є стовпець із поточної комірки.

Фільтрація даних у списку — це вибір даних за заданим критерієм (умо­вою). Здійснюється ця операція за допомогою команди Данные, Фильтр. Є два різновиди цієї команди, що задають параметрами: Автофильтр і Расширен-ный фильтр. Фільтрація даних також може здійснюватися за допомогою спеціальної форми, що викликається командою Данные, Форма.

Автофільтрація. Команда Данные, Фильтр, Автофильтр для кожного стовпця будує список значень, який використовується для завдання умов фільтрації. У кожному стовпці з'являється кнопка списку, натиснувші яку можна ознайомитися зі списком можливих критеріїв вибору. За окремим стовпцем у списку критеріїв відбору передбачаються такі варіанти: Все — вибираються всі записи без обмежень; первые 10 — даний пункп дозволяє в діалоговому вікні, що з'являється, Наложение условий по спи­ску вибрати певну кількість найбільших або найменших елементів списку, які необхідно відобразити; значения — будуть вибрані лише ті записи, які в даному стовпці містять зазначене значення; условие — вибираються записи по формований користувачем умові в діалоговому вікні Пользова­тельский фильтр.

Умова для відбору записів за конкретними значеннями у певному стовпці може складатися із двох самостійних частин, з'єднаних логічним зв'язком И/ИЛИ. Кожна частина умови включає: оператор відносини: = (дорівнює), <> (не дорівнює), > (більше),< (менше), <= (менше або дорівнює), Начина­ется, Содержит і т. п.; значення, що може вибиратися зі списку або містити шаблонні символи *,?.

Можна задати умови відбору для декількох стовпців незалежно один від одного, фільтрація записів виконується за всіма умовами одночасно. Всі записи, що не пройшли через фільтр, будуть сховані. Відфільтровані записи можна виділити й скопіювати в інше місце, видалити.

Скасування результату фільтрації й повернення до вихідного стану списку здійснюється повторним уведенням команди Данные, Автофильтр.

Розширений фільтр. Важливою особливістю цього режиму є необхідність формування заздалегідь, до виконання самої команди фільтрації, спеціаль­ного блоку (ділянки) для завдання складних пошукових умов, що називають­ся ділянкою критеріїв (діапазоном умови).

Технологія використання розширеного фільтра складається із двох етапів: формування ділянки критеріїв пошуку та фільтрація записів списку.

Етап 1. Ділянка критеріїв пошуку містить рядок імен стовпців і довіль­не число рядків для завдання пошукових умов. Рекомендується скопіювати перший рядок з іменами полів з ділянки списку в ділянку, де буде форму­ватися критерій відбору записів. Далі непотрібні імена стовпців із діапазону умов можна видалити.

Критерій порівняння формується у разі дотримання таких вимог:

— склад стовпців ділянок критеріїв визначається стовпцями, за якими зада­ються умови фільтрації записів;

— імена стовпців ділянок критеріїв мають точно збігатися з іменами стовпців, у вихідному списку;

— нижче від імен стовпців розташовуються критерії порівняння типу: точ­ного значення; значення, формованого за допомогою операторів відносин; шаблона значення, що включає символи * і (або)?.

Якщо критерії (умови) вказуються в кожному стовпці на одному рядку, то вони вважаються зв'язаними умовою И. Якщо умови записані в декількох рядках, то вони вважаються зв'язаними умовою ИЛИ.

Етап 2. Фільтрація записів розширеним фільтром. Після підготовки ділянки критеріїв курсор установлюється в список і виконується команда Данные, Фильтр, Расширенный фильтр. Фільтрувати запис списку можна на місці або в зазначену ділянку на поточному робочому аркуші. Вихідний діапазон і діапазон умов включають всі рядки, у тому числі й рядок наймену­вання стовпців. Якщо передбачається копіювання результату в інше місце, вказується ліва верхня комірка ділянки.

Фільтрація за допомогою форми даних. Excel дозволяє працювати з окремими зацисами списку за допомогою екранної форми. Основні операції опрацювання записів: послідовний перегляд записів, пошук або фільтрація записів за критеріями порівняння, створення нових і видалення існуючих записів списку.

Якщо встановити курсор у ділянці списку та виконувати команду Данные, Форма, то на екран виводиться форма, у складі якої імена полів — назви стовпців списку. За допомогою екранної форми можна задати критерії по­рівняння. Для цього слід натиснути кнопку Критерии, форма очиститься для уведення умов пошуку в полях форми за допомогою кнопки Очистить, а назва кнопки Критерии заміниться на назву Правка. Після уведення критеріїв по­рівняння треба натиснути кнопку Назад або Далее для перегляду відфільтро­ваних записів у потрібному напрямку.

Висновок. Електронні таблиці Excel можна використовувати для орга­нізації роботи з невеликими реляційними базами даних, які називаються списком. Над записами списку можна виконувати різні операції опрацюван­ня: впорядкування, фільтрацію.

 

 

3. Практичне завдання на опрацювання графічних об'єктів у середовищі текстового процесора.

 

Завдання. Накреслити прямокутний па­ралелепіпед засобами графічного редактора Word.

Технологія виконання завдання

1. Накреслити прямокутник ADD1 А1 .

2. Провести одну з похилих ліній, напри­клад АВ .

3. Скопіювати АВ і вставити три рази DC, D1C1, A1В1.

4. Провести лінії CC1, DD1, ВВ1, АА1.

5. Виділяючи відповідні відрізки (DC, СВ, СС1), вибрати Стиль линии — пунктирний .

6. Дорисувати координатні осі, вибравши інструмент Стрілки

7. Для позначення вершин натиснути кнопку Надпись . Нижній індекс установлюється за допомогою команди Шрифт на вкладці Шрифт у групі перемикачів подстрочный.

8. Щоб нарисувати рамку рисунка, слід використати інструмент . Для роз­міщення рамки за паралелепіпедом ви­ділити рамку та за допомогою команди контекстного меню Порядок вибрати команду На задний план.

9. Для подання рисунка у вигляді єдиного цілого, необхідно натиснути кнопку розтягти пунктирну рамку нав­коло всього рисунка й натиснути кнопку Рисование та вибрати команду Сгруппировать.

 

Білет № 4

1. Графічне представлення табличних даних. Редагуваня та форматування елементів діаграми.

Використання діаграм і графіків

Діаграми є візуально привабливими, вони спрощують виконання порівнянь даних, спостережень за певними процесами. Замість того щоб аналізувати на робочому аркуші кілька стовпців з числами, можна побудувати діаграму і одразу побачити, наприклад, чи знижуються дані за певний період. Microsoft Excel дозволяє будува­ти діаграми різних типів. Деякі з них описані нижче.

Гістограма. Діаграми цього типу використовуються для демонстрації того, як певні значення змінюються з часом, а також для порівняння даних або з'ясування тен­денцій. Гістограму краще застосовувати, коли потрібно оцінити зміну даних за ви­значений період часу. Таким чином, увага приділяється змінам значень у часі. Кате­горії розташовуються вздовж горизонталі, а значення - вздовж вертикалі. Можливі варіанти упорядкування даних наведені далі.

Лінійчата діаграма. Це горизонтальна діаграма, яка схожа на гістограму. Демон­струє або порівнює окремі числові значення у визначений час. У ній менше уваги приділяється часовому перебігу, подібна діаграма відображає співвідношення окре­мих компонентів. Лінійчата діаграма нагадує гістограму, повернуту на 90 градусів.За наявності багатьох значень даних, які потрібно продемонструвати, краще обрати лінійчату діаграму, аніж гістограму, особливо якщо ви плануєте її друкувати. Зде­більшого гістограми застосовують для представлення даних за обмежений період (це може бути кілька років, кварталів, місяців тощо). Таким чином, більша увага приділяється співвідношенню значень, і менша - змінам у часі. Категорії розташову­ються вздовж вертикалі, значення — вздовж горизонталі. Упорядковуйте дані за стовпцями або рядками. (Дивіться приклади вище.)

Графік. Діаграми цього типу краще застосовувати у випадках, коли треба показати зміни у групі значень за довгі проміжки часу, особливо якщо ви намагаєтесь акцен­тувати увагу на змінах у часі і темпах змін. Графіки рекомендується використовува­ти при потребі відобразити кілька груп даних одночасно, в той час як гістограму краще застосовувати, якщо потрібно оцінити зміну даних за однакові проміжки часу. Упорядковуйте дані за стовпцями або рядками.

Діаграму такого типу рекомендується використовувати, коли необхідно виділити серед складових певної величини якийсь великий елемент. Для того щоб полегши­ти роботу з невеликими складовими, в основній діаграмі їх можна об'єднати в один елемент, а потім виділити в окрему діаграму, розташовану поряд із основною.

Точкова діаграма. Діаграма такого типу зазвичай використовується для побудови графіка даних наукових досліджень, але її також можна застосовувати і для відтво­рення будь-якого іншого графіка, на якому, наприклад, потрібно побачити співвід­ношення між двома числовими змінними і порівняти їх значення у різні проміжки часу. Точкові діаграми можуть відображати зміни сукупності даних, їх використову­ють для визначення того, чи залежить одна змінна від іншої або чи впливають вони одна на одну. Упорядкуйте дані за стовпцями, при цьому значення однієї (першої)змінної мають бути у першому стовпці, а відповідні їм значення інших змінних – у суміжних з ним стовпцях.

Кільцева діаграма. На перший погляд, кільцева діаграма нагадує кругову з отво­ром у середині. Назагал це правильно, коли ви створюєте графік з одного ряду да­них. Проте на відміну від кругової діаграми кільцева може використовуватися для демонстрації не одного ряду даних, а декількох, і тоді кожне кільце в кільцевій діаг­рамі відображає окремий ряд даних. При створенні кільцевої діаграми з кількома рядами даних перший ряд утворює кільце в центрі діаграми, а кожен наступний ряд утворює зовнішнє відносно попереднього кільце.

При визначенні іншого типу діаграми дається стисла довідка щодо її використання. Опис з'являється після того, коли ви клацнете на зразку в області Вид діалогового вікна Мастер диаграмм.

Додавання діаграм і графіків

У програмі Microsoft Excel є майстер діаграм, за допомогою якого можна створю­вати діаграми і графіки.

1. У меню Вставка виберіть команду Диаграмма.

2. У діалоговому вікні Мастер диаграмм (Шаг 1 из 4): тип диаграммы в області Тип виберіть тип діаграми, а в області Вид — стиль її оформлення.

3. Клацніть на кнопці Далее, після чого відкриється діалогове вікно Мастер диаграмм (Шаг 2 из 4): источник данных диаграммы.

4. На вкладці Диапазон данных клацніть на кнопці праворуч від поля Диапазон. Виділіть клітинки, що містять дані для побудови діаграми. Якщо вам заважає діалогове вікно Майстер діаграм, клацніть мишею на його заголовку і, утримуючи її кнопку натиснутою, перетягніть вікно в інше місце.

4. Обравши спосіб розташування даних (ряди в рядках таблиці діаграми чи в її стовпцях), клацніть на кнопці Далее.

5. При необхідності введіть назву діаграми, а також назви для горизонтальної (X) і верти кальної (Y) осей.

6. Відкрийте інші вкладки діалогового вікна Мастер диаграмм (Шаг 3 из 4): параметры диаграммы і внесіть туди відповідні зміни. Виберіть осі діаграми, підписи значень та пара­метри ліній сітки, додайте легенду і відображення таблиці зі значеннями.

7. Клацніть на кнопці Далее.

8. Якщо діаграму потрібно відобразити на тому самому робочому аркуші, що й дані, збе­режіть її за замовчуванням на наявному (тому самому) аркуші або виберіть один із інших (наявних) аркушів, вказаних у списку праворуч від перемикача наявному. Якщо необхідно відобразити діаграму на окремому робочому аркуші, встановіть перемикач у положення отдельно збережіть діаграму на окремому аркуші з ім'ям за замовчуванням або введіть для нього нове ім'я.

10. Клацніть на кнопці Готово у діалоговому вікні Майстер діаграм (Шаг 4 з 4): размещение диаграммы.

11.Нова діаграма відображатиметься на робочому аркуші. Клацніть лівою кнопкою миші на порожній області діаграми і, утримуючи її натиснутою, перетягніть діаграму туди, куди вам потрібно.

12.При зміні на робочому аркуші будь-яких даних, на основі яких побудована діаграма, ос­тання автоматично модифікується. Проте у разі додавання рядка чи стовпця даних слід, повторивши всі зазначені вище дії, побудувати діаграму знову.

13.Діаграму можна скопіювати і вставити у документ іншої прикладної програми, що пра­цює під управлінням операційної системи Microsoft Windows.

а) Клацніть один раз на діаграмі, для того щоб її виділити.

б) У меню Правка виберіть команду Копировать (або натисніть клавіші Ctrl+O)

в) Відкрийте файл, до якого потрібно вставити діаграму.

г) У меню Правка виберіть команду Вставить (або натисніть клавіші Ctrl+V).

 

 

2. Системи опрацювання текстів, їх функції. Середовище текстового процесора, його призначення та система вказівок. Відкриття та збереження документу.

Microsoft Word являє собою текстовий процесор, що використовується для підготовки особистої й ділової документації. Крім стандартних засобів, Word має багато функцій настільних видавничих систем, а також шаблони типових документів (листів, звітів, бюлетенів, факсів та ін.), на основі яких можна легко й швидко створювати документи, що мають професійний вигляд.

У разі запускання Word відкривається вікно, що містить набір меню, па­нелей інструментів та інших елементів, характерних для всіх програм Micro­soft Office XP. Ділянка вікна, призначена для уведення тексту, називається вікном документа, а вертикальна риска, що зазначає позицію, де з'являють­ся символи, що вводяться,— курсором.

Унизу вікна документа розміщається ряд кнопок, призначених для змі­ни режиму відображення документа. За замовчуванням використовується Обычный режим, призначений для уведення й коректування тексту. У режи­мі Режим Web-документа документ наданий у форматі Web-сторінки. У ре­жимі Режим разметки документ відображається в тому вигляді, у якому він буде надрукований. Це особливо зручно, якщо потрібно змінити параметри сторінки, формат стовпчиків, колонтитули й розмістити графічні об'єкти. У режимі структури документ відображається у вигляді ієрархічної струк­тури, яка складається із заголовків і блоків тексту, що дозволяє виконати реорганізації документа.

Відкриття документа. Щоб відкрити документ, необхідно виконати такі дії: відкрити меню Файл і вибрати команду Открыть, у списку Папка вибрати диск, папку або ресурс Інтернету, що містять файл, який потрібно відкрити, у списку папок знайти й відкрити папку, що містить потрібний файл. Якщо знайти файл не вдається, можна виконати його пошук (натиснути кнопку Открыть, кнопку Сервис у діалоговому вікні Открытие документа, а по­тім вибрати команду Найти і виконати пошук файлу, який містить зазначе­ний текст, за одною або декількома властивостями, зазначити ділянку пошу­ку). Файл можна відкрити як копію, для читання, відкрити й відновити (вибравши одну з команд списку кнопки Открыть.

У Microsoft Word існує кілька способів зберігання документів. Щоб збе­регти документ, необхідно скористатися кнопкою Сохранить на панелі інструментів Стандартная. Під час першого збереження документа відкри­ється діалогове вікно Сохранение документа, що дозволяє зазначити ім'я файлу і його положення (папку).

Уведення тексту. Текст уводять за допомогою алфавітно-цифрових кла­віш. Перш ніж уводити текст, слід встановити курсор, клацнувши мишею в потрібній позиції або перемістивши в неї курсор за допомогою клавіш та їхніх сполучень. Під час компіляції документа шляхом використання фраг­ментів тексту, узятих з різних першоджерел, зручно користуватися буфером обміну.

Автотекст — це режим автоматичного уведення фрагментів тексту. Він представлений двома функціями: автозавершенням і власне автотекстом.

Використання засобу автозаміни під час уведення. Останні версії текстово­го процесора Microsoft Word дозволяють ефективно скоротити об'єм тексту, що вводять, за рахунок використання засобу Автозамена. Він дозволяє замі­нити уведення довгих послідовностей символів довільним (бажано коротким) сполученням інших символів.

Під редагуванням розуміють зміну вже існуючогодокумента.

Подвійне клацання на цьому індикаторі дозволяє перемикати режими.

Тезаурус являє собою словник значеннєвих синонімів. Для виділеного слова тезаурус зручно викликати через пункт Синонимы контекстного меню. Однак цей прийом спрацьовує далеко не для всіх слів (переважно для дієслів у невизначеній формі), загальний прийом виклику тезауруса полягає у вико­ристанні команди рядка меню Сервис, Язык, Тезаурус.Засоби автоматизації перевірки правопису містять засоби перевірки ор­фографії й граматики. Текстовий процесор дозволяє реалізувати два режими перевірки правопису: автоматичний і командний.

В автоматичному режимі слова, що містять орфографічні помилки, під­креслюються червоним кольором, а вирази, що містять граматичні помил­ки, — зеленим.

Процес оформлення зовнішнього вигляду документа в цілому або його фрагментів у будь-якому програмному середовищі називають форматуван­ням. Форматування символів, абзаців сторінок див. у білеті № 9(2).

Висновки. До базових прийомів роботи з текстом у текстовому процесорі Word належать,такі:.створення документа, у ведення, редагування, форма­тування тексту, збереження документа, друк документа.

 

3. Практичне завдання на використання буферу обміну при роботі в середовищах графічного та текстового редакторів

 

 

Білет № 5

1. Макросі, призначення та використання. Технологія створення макросів у табличному процесорі.

Запис макросів

Без програмного забезпечення комп'ютер це просто купа заліза, програми примушують комп'ютер виконувати якісь дії, вирішувати задачі. Excel це теж програма, причому велика програма, яка примушує комп'ютер вирішує грандіозні задачі, макроси - це маленькі програми, які примушують працювати Excel.

Припустимо при створенні таблиці, ми, постійно використовуємо форматування групи осередків, вирівнюючи їх по центру, округляємо рамкою, вирівнюємо їх ширину роблячи це в ручну ми кожного разу убуваємо час, перетягуємо мишу, натискаючи кнопки і т.д., тим часом ці дії можна записати і виконувати одним єдиним клацанням миші або комбінації клавіш.

Форматування осередків приклад найпростішого макросу, взагалі макроси можуть виконувати безліч задач як простих, так і складних.

І так приступимо до запису макросу. Для цього:

Ø Перейдемо на чистий Лист1, для запису макросу, новий лист створювати не обов'язково, але краще використовувати чистий лист, ніж зіпсувати дані на існуючому;

Ø Клацнемо на осередку В2;

Ø Виберемо команду Сервіс - Макрос, а потім команду Почати запис, на екрані з'явитися вікно діалогу. У нашому випадку не має значення, який осередок виділений

Ø У полі ім'я макросу введемо: Формат осередку, а потім кілька разів натиснемо клавішу Таб, щоб перейти на полі опису;

Ø У полі опису макросу введемо фразу: Форматує виділені осередки, вирівнює вміст по центру, встановлює межу і, вирівнює ширину.

Цей макрос може обробити не одну, а декілька виділених осередків, тому зробимо його доступним у будь-який час.

Ø Розкриємо список Зберегти в: вибірім в цьому списку Особиста книга Макросу, зробивши тим самим його глобальним;

Ø Натиснемо на кнопку ОК.

У рядку стану ми завжди можемо побачити включений запис, на ній повинна з'явитися слово запис, крім того, на екрані з'явитися панель з двома кнопками, одна з кнопок включить запис на іншу змінить режим адресації.

Тепер відформатуємо осередок, а саме вирівняємо вміст по центру, встановимо межу і, вирівняємо ширину. Клацанням по кнопці зупинити запис завершимо запис макросу.

Тільки, що ми записали макрос і тепер перемкнемося на лист з базою даних спробуємо його виконати. Для цього:

Виділимо Осередки В2:В11

Виберемо команду Сервіс - Макрос, а потім на команду Макроси.

Виберемо ім'я Personal.xls!ФорматЯчейки, виділимо його і натиснемо на кнопку Виконати, ми бачимо, що вміст осередків вирівнявся по центру, намалювалася межа і вирівнялася ширина осередку. От так макрос запускається за допомогою діалогу макроса/

Макроси храняться на окремому листі, модулі, це звичайний лист, але його єдине призначення зберігати макроси. Лист модуль може бути збережений в книзі, з якою ми працюємо або в особистій книзі макросу.

Макрос, збережений в поточній книзі називається локальним, якщо ж макрос збережений в особистій книзі макросів він доступний у будь-який час, при завантаження будь-якої книги, Особиста книга макросу завантажується автоматично і залишається невидимою. Макроси, збережені в Особистій книзі макросів називається глобальним.

 

Відображення книги макрасов

Змінимо формат осередку з книги Personal.xls!ФорматЯчейки, ця книга прихована і щоб відредагувати макрос необхідно відобразити її. Команда Відобразити з меню Вікно. Якщо книга прихована те в списку буде тільки одне ім'я, виділимо ім'я макросу і клацнемо на кнопці ОК.

Excel побачить книгу тільки з єдиним листом, відкриємо вікно із списком макросу вибірім пункт меню Сервіс - Макрос і потім Макроси. У вікні, що з'явилося, виділимо макрос Personal.xls!ФорматЯчейки і клацнемо на кнопку Змінити, запуститься VisualBasic, в одному з вікон приведений код макросу, навіть якщо ви не умієте програмувати цікаво буде познайомитися з кодом програми, клацанням на кнопці Закрити закриємо VisualBasic.

Тепер коли таблиця макросів відображена, можемо перемкнутися на таблицю бюджет і змінити параметри макросу. У вікні із списком макросу можна призначити макросу комбінацію клавіш натиснення яких приведе до її виконання.

Вибірім в пункті меню Сервіс команду Макрос потім Макроси у вікні, що з'явилося, виділимо ім'я макросу Personal.xls!ФорматЯчейки, клацанням на кнопці Параметри відкриємо вікно діалогу в полі введення поєднання клавіш можна ввести один з 26 символів латинського алфавіту, наприклад е, клацнемо на кнопці ОК. Потім клацанням на кнопці Закрити закриємо вікно діалогу макросу. Таким чином макросу призначається поєднання клавіш.

Тепер призначимо йому команду меню вибірім меню Сервіс команду Настройка, відкриється вікно діалогу перейдемо на вкладку Команда, прокрутивши список категорій поки не побачимо Макроси виділимо її в правому списку клацнемо на категорію команда меню, що Настроюється, і не відпускаючи кнопку відбуксируємо її на командне меню Сервіс, відкриється меню Сервіс при переміщенні миші по пунктах меню пересуватиметься горизонтальна лінія, перемістимо її за команду Макрос і відпустимо кнопку мишки, в меню з'явитися команда команда меню, що Настроюється, окружонная рамкою, клацнемо правою кнопкою миші на кнопці команда меню, що Настроюється, відкриється контекстне меню, очистем поле Ім'я введемо в нього по центру, рамка, автовирівнювання і натиснемо клавішу Enter. І ще раз відкриємо контексноє меню команди, клацнемо на меню Сервіс виберім команду команда меню, що Настроюється, правою кнопкою по команді відкриємо контекстне меню виберім Призначити макрос і відкриємо діалогове вікно, виберім Personal.xls!ФорматЯчейки і клацнемо на кнопці ОК, потім клацанням по кнопці Закрити закриємо вікно діалогу.

Тепер у нас є ще один спосіб форматувати осередки спробуємо, виділимо групу осередків С2:С11 і виконаємо команду Сервіс - По центру, рамка, автовирівнювання. Осередки виравнялісь.

Макросу можна ще призначити кнопку. Відкриємо меню Сервіс вибірім команду Настройка перейдемо на вкладку Команда, в списку Категорії виберім Макрос, в правому списку клацнемо на категорію кнопка, що Настроюється, не відпускаючи кнопку відбуксируємо її на панель інструментів, створивши нову кнопку, клацнемо правою кнопкою миші на створену кнопку відкриється контекстне меню, очистем поле Ім'я введемо в нього по центру, рамка, автовирівнювання, виберемо в списку контексного меню команду Призначити макрос відкриється діалогове вікно в списку макросів виберім Personal.xls!ФорматЯчейки і клацнемо на кнопку Ок. Клацанням на кнопці Закрити закриємо вікно. Виділимо осередки В12:В29 і клацнемо на тільки що створену кнопку. Осередки відформатували.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 1268; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.08 сек.