Тема . Тлумачення права

Правореалізація і правозастосування. До кожного визначення підберіть правильне поняття

Реалізація конкретних правових норм у конкретних правовідносинах

	Втілення в життя загальних установлень, які містяться в преамбулах законів, статтях, що фіксують загальні завдання і принципи права та правової діяльності
	Втілення в реальні відносини конкретних норм права
	Здійснювана у процедурно-процесуальному порядку владна-організуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб'єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права
	Полягає в обов'язковому вчиненні активних дій, що передбачаються нормами права в інтересах правомочної сторони, у виконанні обов'язків
	Полягає у використанні можливостей, наданих правовими нормами, у здійсненні суб'єктивних прав для задоволення власного інтересу
	Полягає в утриманні від дій, заборонених юридичними нормами, суворому дотриманні встановлених заборон
	Втілення в реальні відносини конкретних норм права
	Припускає реалізацію норм, що містять заборони, через утримання суб'єкта від дій, за які встановлюється юридична відповідальність
	Припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів
	Втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності

1. Інтелектуальна діяльність суб'єкта із встановлення точного змісту (сенсу) норм права, що здійснюється за допомогоюпевних прийомів і способів та має на меті правильну реалізацію й підвищення ефективності правового регулювання суспільних відносин — це:

2. Структура системи тлумачення права включає:

Б) об'єктивну і суб'єктивну сторону тлумачення;

3. Закони і підзаконні акти, нормативні договори, проекти нормативних актів, правозастосовні акти та інші джерела (форми) права — це:

5. Зміст права, виражений у ньому соціальний компроміс як результат узгодження суспільних, соціально-групових та індивідуальних інтересів (воля народу) — це:

6. Значення тлумачення виявляється у процесі:

Б) систематизації иормативно-правових актів;

Г) при застосуванні правових норм судами, органами прокуратури, іншими державними органами;

Д) імплементацієї норм міжнародного права в систему національного законодавства;

8. Причини, що викликають необхідність тлумачення права:

А) абстрактний характер вираження норми права в нормативних приписах актів;

Б) системний характер вираження норми права в нормативних приписах актів;

В) невизначений характер термінологічного вираження правового поняття в нормативному приписі акта;

9. Соціально визначена умова (заява, положення), що має спеціальну нормативно-лексичну форму і служить засобом коригування змісту або обсягу дії норми права, створення нового правового режиму, узгодження інтересів, породження певних юридичних наслідків — це:

10. Сферами тлумачення права за напрямами правової діяльності є:

А) нормопроектна — з'ясування змісту проектів нормативних актів і нормативних договорів;

Б) правотворча — з'ясування змісту нормативного акта, нормативного договору, правового звичаю, судового прецеденту в їх контекстному співвідношенні з іншими актами: чинними і тими, що перебувають у стадії розробки і прийняття;

В) правореалізаційна — з'ясування змісту норм суб'єктами права з метою їх виконання, використання і дотримання;

Г) правозастосовна — з'ясування змісту норм правозастосувачем з метою вирішення індивідуально-конкретних життєвих випадків, соціально значимих для особи і суспільства;

Д) систематизаційна — з'ясування змісту норм в їх системному зв'язку у процесі проведення таких видів систематизації нормативно-правового матеріалу, як кодифікація, інкорпорація, консолідація;

Є) правовиховна — роз'яснення змісту норм з виховною метою — удосконалення знань людини про свої права і обов'язки, вироблення настанов на правомірну поведінку;

А) пізнавальна (інформаційна) — пізнання інтерпретатором сутності норми права;

Б) конкретизуюча — уточнення норми права з урахуванням конкретної справи, певних обставин; в) регулятивна — виконання офіційним актом тлумачення разом з нормою регулятивних функцій;

Г) правоконтролююча — виявлення недоліків нор'ми права і доведення до відома відповідних правотворчих органів про необхідність її вдосконалення;

Д) правозабезпечувальна — стримування від довільного застосування нормативних приписів, забезпечення єдності законності і безперервності правового регулювання, ефективності правозастосовної практики;

12. Сукупність прийомів і правил аналізу правових норм, розкриття їх змісту з метою практичної реалізації — це:

13. Тлумачення не охоплює такі рівні (ступені) юридичного аналізу:

А) аналіз буквального тексту, закладеного в ньому змісту, тобто «букви закону», змісту нормативного договору, правозастосовного акта;

Б) догматичний аналіз — розбір юридичних особливостей норм, їх техніко-юридичної своєрідності, конструювання їх логічної структури на основі правових приписів (догма права);

Г) соціально-історичний аналіз моральних, економічних та інших передумов закону, що дозволяють пізнати волю нормотворчого органу («дух закону») і правозастосовного органу (зміст правозастосовного акта).

14. Філологічний спосіб тлумачення не передбачає:

А) посилань на дані граматики, лексики, використання законів
філології;

Б) аналізу окремих слів, термінів, пропозиція формулювання юридичних норм із метою встановлення значення кожного слова і виразу;

В) розкриття змісту юридичних норм, який іноді не збігається з буквальним значенням через невдалий вибір законодавцем словесних форм, через що використовується прийом перебудови тексту, введення в нього додаткових слів, необхідних для розуміння;

Г) аналізу понять, які відображають слова і вирази, судження і висновки, конкретні судження, їх зв'язки один з одним, а також зміст поняття з його значенням та іншими поняттями, що допомагає перевірити результати граматичного тлумачення, зробити висновки з понять;

Д) аналізу граматичної форми іменників і прикметників, способів дієслів, виду дієприкметників та ін.; усвідомлюється граматична структура речень, розділових знаків, єднальних і розділових сполучників; встановлюються синтаксичні зв'язки між словами;

Є) у випадках зміни значеннєвого змісту слів і виразів їм надається те значення, яке вони мали в момент створення норми;

Є) враховуванні, що тим самим словам (термінам) у різних нормативно-правових і актах може бути наданий неоднаковий зміст, у кожному випадку ідей зміст з'ясовується.

15. Логічний спосіб тлумачення, а саме — з'ясування змісту норми права шляхом використання законів, правил і прийомів формальної логіки не передбачає:

А) розкриття змісту юридичних норм, який іноді не збігається з буквальним значенням через невдалий вибір законодавцем словес них форм, через що використовується прийом перебудови тексту, введення в нього додаткових слів, необхідних для розуміння;

Б) аналіз понять, які відображають слова і вирази, судження і висновки, конкретні судження, їх зв'язки один з одним, а також зміст поняття з його значенням та іншими поняттями, що допомагає перевірити результати граматичного тлумачення, зробити висновки з понять;

В) аналіз окремих слів, термінів, пропозицій, формулювання юридичних норм із метою встановлення значення кожного слова і виразу.

16. З'ясування змісту норми права шляхом встановлення її системних юридичних зв'язків з іншими нормами, а саме — зіставляється норма, яка тлумачиться, з іншими нормами, установлюється її місце в даному нормативному акті (кодексі, основах законодавства, законі), інституті, галузі законодавства, в усій правовій системі; знаходяться системні юридичні зв'язки норми, яка тлумачиться, з іншими нормами, що дає можливість точно визначити її значення, сферу дії, зміст і уникнути помилок при застосуванні: в одних випадках близькі норми можуть уточнювати або доповнювати зміст досліджуваної норми, в інших — містити необхідні винятки — це:

17. З'ясування змісту норми права відповідно до закладеної в ній мети — орієнтира для поведінки, при якому виявляється і розкривається мета, яку переслідує орган, що видав правову норму; застосовується, як правило, при відсутності преамбул, що розкривають мету відповідного нормативного акта — це:

18. З'ясування змісту норм права на основі аналізу конкретних історичних умов їх прийняття; виявлення політичної мети і завдань, закладених законодавцем; ґрунтується на джерелах, що знаходяться за межами права, на базі оцінки суспільно-політичної обстановки, при якій була ініційована і прийнята норма права; враховується процес обговорення нормативно-правового акта, в якому ця норма міститься, зокрема доповідь
і співдоповідь за його проектом, альтернативні проекти, публікації у пресі під час обговорення проекту, дебати, внесені виправлення, підстави їх прийняття або відхилення — це:

19. З'ясування змісту норми, засноване на досягненнях юридичної науки і практики, знанні юридичної техніки, техніко-юридичних способів і прийомів, що використовуються законодавцем для вираження своєї волі на професійному умінні і навичках інтерпретатора; дослідження техніко-юридичних засобів і прийомів вираження волі законодавця з метою розкриття термінів, категорій, конструкцій та інших елементів його змісту — це:

20. Пошук змісту при створенні і реалізації норми права, заснований на знанні онтологічної технології, таких понять як зміст, двозначність чи багатозначність, символ, знак, дискурс — це:

Заповніть таблицю. Офіційне і неофіційне тлумачення. До кожного визначення підберіть правильне поняття і позначте його порядковий номер

Казуальне (індивідуальне) судове тлумачення

	Роз'яснення змісту і мети правових норм, яке походить від осіб, що не мають на те офіційних повноважень, а відтак, не володіє юридично-обов'язковою силою
	Роз'яснення змісту і мети правових норм, яке сформульоване у спеціальному акті уповноваженим органом або посадовою особою в межах її компетенції, та має юридично обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'яснюються
	Розумова інтелектуальна діяльність суб'єкта, пов'язана зі встановленням точного значення змісту норм права
	Науково обґрунтоване тлумачення вчених, науково-дослідних закладів у статтях, монографіях, наукових коментаріях, усних або письмових обговореннях проектів нормативних актів; воно не має обов'язкової сили, але суттєво виливає на правотворчу та правозастосовну діяльність
	Здійснюється судовими органами при розгляді конкретних справ і знаходить своє вираження у вироках або рішеннях у цих справах
	Зміст норми тлумачиться компетентним органом, який її не встановлював, але уповноважений законом її тлумачити постійно чи одноразово
	Зміст норми тлумачиться тим органом, що її встановив, тобто автором норми. Суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи
	Роз'яснення, при якому дійсний зміст ^значення) норми права вужче за її текстуальний вираз, «дух» закону вужчий за його «літери»
	Тлумачення юристами-практиками з метою його використання у правозастосовній діяльності (наприклад, тлумачення, здійснюване прокурором і адвокатом у судовому процесі). Воно не є обов'язковим
	Зміст норми тлумачиться компетентним органом, який її не встановлював, але уповноважений законом її тлумачити постійно чи одноразово
	Тлумачення норм права будь-якими суб'єктами права на основі життєвого досвіду. Воно виражає правові почуття, емоції, уявлення, що діються у сфері психіки громадян у зв'язку з використанням прав і виконанням обов'язків; відношення до права в цілому і конкретного нормативно-правового акта зокрема
	Тлумачення норм права, яке ґрунтується на знаннях у суміжних галузях науки — біології, економіки, історії, політики та ін., включає спеціальну (не-правову) компетенцію суб'єкта тлумачення — біолога, історика, економіста, філософа та ін.

Акти нормативного правозастосовного тлумачення

Інтерпретаційні акти правозастосовних органів

Акти тлумачення норм права (інтерпретаційно-правові)