Особливості Афінської системи виховання

Афінська система виховання відрізнялася від спартанської. Афіни прагнули до поєднання розумового, морального, естетичного та фізичного розвитку. Мета виховання – гармонійно розвинена особистість (“калокагатія” – внутрішня та зовнішня досконалість).

До 7 років хлопчиків і дівчаток виховували в сім’ї. Відтак хлопчики навчались в школах, а дівчатка здобували домашнє, сімейне виховання, привчались до домашнього господарства.

Хлопчики 7-14 років навчались у приватних школах граматистів і кіфаристів. Заняття проводили вчителі, які називались дидаскалами (від гр. “дидаско” - навчаю). Учнів додому і в школу супроводжували раби-педагоги. У школах граматистів навчали писати, читати, лічити. У школах кіфаристів (музики) учнів, крім елементарної грамоти, вчили співати, грати на музичних інструментах, декламувати уривки з “Одіссеї”, “Іліади” та ін.

З 14-15 років підлітки та юнаки навчались у школі палестрі (школі боротьби) п’ятиборства (біг, стрибки, боротьба, метання диска і списа), а також плавання.

Юнаки 17-18 років з родин заможних аристократів виховувались у гімнасіях, в яких вивчали філософію, політику, літературу та займалися гімнастикою.

Юнаки 18-20 років готувалися до військової служби (вивчали зброю, морську справу, військові статути, державні закони).

З IV ст. до н.е. до І ст. н.е. грецька культура поширилась на величезні території. Цей період грецької історії називають епохою еллінізму. Освіта стає громадською справою, особливе службове становище посідає вчитель. У школах починають вчитися і дівчата. Створюються підручники.

Система освіти в цей час складалася з таких ланок:

v елементарна школа грамоти (7-12 рр.)

v граматична школа (12-15 рр.)

v гімнасії (15-18 рр.)

v ефебії (18-19 рр.)

v філософська школа (20-22 рр.)

Система виховання у Давньому Римі склалася в VІ-І ст. до н.е. У цей період існувала наступна система виховання: для дітей бідноти існували елементарні приватні й платні школи (читання, письмо, лічба); для дітей привілейованих верств – граматичні школи (граматику, латинську і грецьку мови, риторику, елементи історії та літератури). Навчались тільки хлопчики. Школи риторів, де дітей знаті готували до державної діяльності (риторику, філософію, правознавство, грецьку мову, математику, музику). Навчання було платним.

У середині І ст. до н.е. платні граматичні та риторські школи було перетворено на державні.

У період існування Римської імперії було відкрито й риторичні школи для жінок, а також спеціальні школи для підготовки лікарів, юристів, архітекторів та інших спеціалістів. У Римі виникає вища школа університетського типу (Атенеум).

Дата добавления: 2015-05-08