Позначення та скорочення

БСВ – бурові стічні води.

ВНК – водонафтовий контакт.

ГВК – газоводяний контакт.

ГДС – геофізичні дослідження свердловин.

ГЕО-1 – детальна геолого-економічна оцінка.

ГЕО-2 – попередня геолого-економічна оцінка.

ГЕО-3 – початкова геолого-економічна оцінка.

ГЗУ – групова замірна установка.

ГНК – газонафтовий контакт.

ГРП – газорозподільний пункт.

ГСТУ – галузевий стандарт України.

ДБН – державні будівельні норми.

ДВЗ – двигун внутрішнього згорання.

ДКЗ – державна комісія по запасах корисних копалин.

ДКС – дотискувальна компресорна станція.

ДПР – дослідно-промислова розробка.

ДСТУ – державний стандарт України.

ІННК – імпульсний нейтрон-нейтронний каротаж.

ККД – коефіцієнт корисної дії.

КС – компресорна станція.

МПТ – метод падіння пластового тиску.

НКТ – насосно-компресорні труби.

ОВНС – оцінка впливу на навколишнє середовище.

ОРЕ – обладнання для одночасно-роздільної експлуатації свердловин.

ОРЗ – обладнання для одночасно-роздільного закачування робочих агентів.

ОПЗ – обробка присвердловинної зони пласта.

ПАР – поверхнево-активна речовина.

ППТ – підтримання пластового тиску.

ПСГ – підземне сховище газу.

ПСН – підземне сховище нафти, нафтопродуктів.

РК – радіоактивний каротаж.

УКПГ – установка комплексної підготовки газу.

УКПН – установка комплексної підготовки нафти.

УППГ – установка попередньої підготовки газу.

УППН – установка попередньої підготовки нафти.

ЦКР – Центральна комісія з питань розробки нафтових, газових, газоконденсатних родовищ та експлуатації підземних сховищ газу.

ЦНДВР – цех науково-дослідних і виробничих робіт.

ЦНДЛ – центральна науково-дослідна лабораторія.

1 ПІДГОТОВКА РОДОВИЩ НАФТИ І ГАЗУ ДО РОЗРОБКИ

1.1 Класифікація родовищ (покладів) нафти і газу

1.1.1 За початковим фазовим станом і складом основних вуглеводнів в пластових умовах поклади вуглеводнів ділять на однофазові і двофазові.

До однофазових покладів відносяться:

− нафтові поклади;

− газові поклади;

− газоконденсатні поклади.

До двофазових покладів відносяться поклади, в поровому просторі яких у різних співвідношеннях скупчені нафта з розчиненим газом і вільний газ з розчиненим конденсатом. Скупчення нафти і вільного газу характеризується об’ємами пор, які вони займають в пластових умовах і визначаються величинами підрахованих запасів.

В залежності від співвідношення = – об’єму нафтонасиченої частини покладу до об’єму всього покладу , двофазові поклади ділять на:

− нафтові з газовою (газоконденсатною) шапкою ( ≥ 0,75);

− газонафтові чи газоконденсатонафтові (0,5 ≤ < 0,75);

− нафтогазові чи нафтогазоконденсатні (0,25 ≤ < 0,50);

− газові чи газоконденсатні з нафтовою облямівкою ( < 0,25).

В залежності від того, які запаси в двофазових покладах переважають, визначають назву покладу.

1.1.2 Однофазові і двофазові поклади характеризуються різними фізико-хіміч­ними властивостями вуглеводнів, різною геологічною будовою і різними фізичними властивостями колекторів.

За величиною в’язкості нафти в пластових умовах нафтові поклади ділять на чотири групи:

1 - поклади малов’язкої нафти, з в’язкістю нафти m _н.пл. ≤ 5 мПа×с;

2 - поклади середньов’язкої нафти, з в’язкістю нафти 5< m _н.пл. ≤ 10 мПа×с;

3 - поклади в’язкої нафти, з в’язкістю нафти 10 < m _н.пл. ≤ 30 мПа×с;

4 - поклади високов’язкої нафти, з в’язкістю нафти m _н.пл. > 30 мПа·с.

За величиною проникності колектора нафтові і газові поклади ділять на три групи:

1 - низькопроникні – проникністю k ≤ 0,05 мкм²;

2 - середньопроникні – з проникністю 0,05 < k ≤ 0,15 мкм²;

3 - високопроникні – з проникністю k > 0.15 мкм².

За вмістом стабільного конденсату (С₅₊) газоконденсатні поклади ділять на п’ять груп:

1 – з незначним вмістом стабільного конденсату (q _к ≤ 10 см³/м³);

2 - з малим вмістом стабільного конденсату (10 < q _к ≤ 150 см³/м³);

3 - з середнім вмістом стабільного конденсату (150< q _к ≤ 300 см³/м³);

4 - високим вмістом стабільного конденсату (300 < q _к ≤ 600 см³/м³);

5 - з дуже високим вмістом стабільного конденсату (q _к > 600 см³/м³).

За максимально можливим робочим дебітом нафтові свердловини ділять на п’ять груп:

1 – низькодебітні, з дебітом q_н ≤ 5 т/добу;

2 – малодебітні, з дебітом 5 < q_н ≤ 15 т/добу;

3 – середньодебітні, з дебітом 15 < q_н ≤ 25 т/добу;

4 – високодебітні, з дебітом 25 < q_н ≤ 200 т/добу;

5 – надвисокодебітні, з дебітом q_н > 200 т/добу.

За максимально можливим робочим дебітом газові свердловини ділять на п’ять груп:

1 – низькодебітні, з дебітом q_г ≤ 25 тис.м³/добу,

2 – малодебітні, з дебітом 25 < q_г ≤ 100 тис.м³/добу,

3 – середньодебітні, з дебітом 100 < q_г ≤ 500 тис.м³/добу,

4 – високодебітні, з дебітом 500 < q_г ≤ 1000 тис.м³/добу,

5 – надвисокодебітні, з дебітом q_г > 1000 тис.м³/добу.

1.1.3 За складністю геологічної будови, поклади ділять на прості, складні, дуже складні.

Поклади простої будови приурочені до тектонічно непорушених або слабопорушених структур, продуктивні пласти яких містять однофазові флюїди, характеризуються витриманістю товщин і колекторських властивостей в просторі (коефіцієнт піщаності > 0,7, коефіцієнт розчленування < 2,6).

Поклади складної будови містять одно - або двофазові флюїди, характеризуються невитриманістю товщин і колекторських властивостей продуктивних пластів в просторі, наявністю літологічних заміщень чи тектонічних порушень (коефіцієнт піщаності < 0,7, коефіцієнт розчленування > 2,6).

Поклади дуже складної будови характеризуються наявністю багатофазових флюїдів, літологічних заміщень, тектонічних порушень, а також невитриманістю товщин та колекторських властивостей продуктивних пластів.

До покладів складної і дуже складної будови відносять газонафтові і нафтогазові поклади, в яких нафта в підгазових зонах підстеляється підошовною водою і в яких нафта залягає у вигляді тонких (вузьких) облямівок у неоднорідних пластах.

1.1.4 За величиною видобувних запасів нафти і газу нафтові та газові родовища ділять на:

– дуже дрібні, із запасами нафти до 1 млн.т, із запасами газу до 1 млрд.м³;

– дрібні, із запасами нафти 1– 5 млн. т, із запасами газу 1 – 5 млрд.м³;

– невеликі, із запасами нафти 5 – 10 млн.т, із запасами газу 5 – 10 млрд.м³;

– середні, із запасами нафти 10 – 30 млн.т, із запасами газу 10 – 30 млрд.м³;

– великі, із запасами нафти 30 – 100 млн.т, із запасами газу 30 – 100 млрд.м³;

– крупні, із запасами нафти 100 – 300 млн.т, із запасами газу 100 – 300 млрд.м³;

– унікальні, із запасами нафти понад 300 млн.т, із запасами газу понад 300 млрд.м³.

Дата добавления: 2015-05-10