Основадержавної влади

Приклад 10.2

0. Сухонос про методи здійснення державної'влад й а умовах демо-

Оцінюючи різні державні режими, не спід вважати, що метод переконан­ня характерний для демократичних держав, а державний примус — для так званих «антидемократичних». Обидва методи властиві всім видам державних режимів тією чи іншою мірою. Метод переконання, як більш м'який метод здійснення державної влади, досить поширений у країнах з демократичним режимом. Він використовується в тих випадках, коли люди морально готові прийняти нові погляди й ідеї. А й державний примус є характерним для демо­кратичних держав. Він застосовується в тих випадках, коли індивід порушує норми права, захищені силою держави (наприклад, скоює злочин). І тут слід звернути увагу на різновиди державного примусу: державне свавілля і пра­вовий примус, під яким розуміється той державний примус, вид і міра якого визначаються нормами права і застосовуються в чітких процедурах.

Відомо, що для держави з демократичним режимом характерним є право­вий примус. Однак у ряді випадків, при здійсненні своїх зовнішніх І внутрішніх функцій, вона не відмовляється і від державного свавілля. Наприклад, з недав­ніх часів до демократичних держав були віднесені Сполучені Штати Америки.

світового жандарма (як колись Російська імперія виступала в ролі «жандарма Європи»}: вторгнення в Панаму; бомбардування Лівії; участь у бомбардуван­нях Іраку і Югославії. У США донедавна також відзначалися прояви держав­ного свавілля - маккартизм і сегрегація у 1950-х; арешт активістів антивоєнно­го руху, що виступали проти неоголошеної війни у В'єтнамі в 1960-х. Для усунення цих негативних явищ у деяких випадках було потрібне спеціальне рішення Верховного Суду США.

Джерело; Сухонос В.В. Динаміка сучасного державно-політичного

режиму в Україні: антиномія демократизму і авторитаризму. -

Суми: Університетська книга. 2003. - С. 38.

Питання для самоконтролю

10.Що таке державна влада?

11.Що таке методи здійснення державної влади?

12.Які існують методи здійснення державної влади?

13.Які існують види неправового примусу?

156 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

14.Що таке переконання?

15.Що таке державний примус?

16.Що таке правовий примус?

17.Що таке неправовий примус?

9. Що таке завуальований примус?
10. Що таке прямий примус?

Економічна, соціальна і морально-ідеологічна основа держа­вної влади. Як і будь-який інший різновид влади, державна влада не може існувати без опори на економічне та соціальне підґрунтя. Зазначене підґрунтя є основою державної влади. Умо­вно ця основа може бути економічною, соціальною і морально-ідеологічною.

Щодо соціальної основи державної влади, то саме вона забезпе­чує її стійкість. Державна влада функціонує в суспільстві, що поді­ляється на різні класи та інші соціальні спільноти з найрізноманіт­нішими інтересами. Без сильної та активно функціонуючої дер­жавної влади вони можуть розірвати суспільство на шматки.

Щоб цього не сталося, держава шукає підтримки в різних верств населення. Саме вони утворюють соціальну основу дер­жавної влади.

Аналізуючи економічну основу, слід зазначити, що державна влада насамперед заснована на владі економічній, адже в ній у концентрованому вигляді зосереджені економічні інтереси та потреби владного суб'єкта.

Економічною основою державної влади є майно, що знахо­дяться в державній власності - національний дохід, валютний резерв, податки тощо.

При цьому державна влада не лише спирається на зазначе­ний економічний фундамент, а й охороняє існуючі форми влас­ності, забезпечує порядок і сталість економічних відносин, захи­щає їх від свавілля та анархії.

Проте ці кроки державної влади можуть бути невдалими, якщо в суспільстві нема довіри до держави.

Приклад 10.3

Ф. фунуяма про довір/

Як правило, ми вважаємо, що мінімальний рівень довіри та чесності Існує завжди, і не замислюємось над тим, що ці якості е невід'ємним компонентом повсякденного господарського життя, без яких економіка не зможе нормально

Глава 10. Державна влада 1 57

функціонувати. Наприклад, чому в США люди здебільшого не покидають ре­сторан або таксі, не сплативши рахунок, і не відмовляються додати до варто-

няє протиправне діяння, і звісно, у певних випадках люди остерігаються так вчиняти під страхом покарання. Але якби вони мали собі за мету, як ствер-

ня), тоді кожного разу, заходячи до ресторану чи сідаючи в таксі, вони повинні сту. Якщо витрати обману (сором або навіть юридична відповідальність) пере-

обман набуває значного поширення, господарі будуть змушені нести додат­кові витрати: наприклад, поставити на виході швейцара, щоб не випускав кліє­нтів, які не сплатили рахунок, або ж вимагати передоплату. І якщо звичайно вони не роблять цього, отже, у суспільстві існує певний рівень чесності, що підтримується внаслідок певних існуючих устоїв та звичаїв, а не пише на основі раціональних розрахунків.

Джерело: Фукуяма Ф. Доверие. Социальньїе доброд*тели й создание

благосостояния // Новая постиндустриальная волна на Западе. Антология /

Под ред. В.Л. Иноземцвва. - М.: Асао'етіа, І996. - С. 147.

Зазначена довіра може існувати лише за умов наявності пев­ної морально-ідеологічної основи державної влади, тобто уявлень у суспільстві про державну владу як зразково моральну, навіть якщо це не відповідає дійсності.

Ця основа забезпечується панівною в суспільстві ідеологією.

Державна влада й ідеологія. Державна влада, що спираєть­ся лише на насильство і примус, неміцна і недовговічна. Тому вона об'єктивно потребує ідеології.

Ідеологія - система ідей, тісно пов'язаних з інтересом пану­ючого суб'єкта.

Існує два головних різновиди ідеологій. Релігійна - заснова­на на релігійних вченнях і міфах (іслам в Ірані й Афганістані; синтоїзм у Японії). Світська - заснована на пануючих у суспі­льстві теоріях і націлена на досягнення певних міфічних ідеалів (світле комуністичне майбутнє, Велика американська мрія).

Вимога відмови від ідеології (деідеологізація) як перепони на шляху для раціонально-прагматичної поведінки, яка орієн­тована на реальні інтереси й достовірні факти, а не на цінності та утопічні прожекти, є неприпустимою. Річ у тому, що концепція деідеологізації сама страждає утопізмом, адже відмова від ідео-

1 58 РОЗДІЛ 3. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ

логії може бути лише частково умовною. Найчастіше мова йде про відмову від однієї ідеології на користь іншої, що ледь-ледь стала модною.

Так, відмова від комуністичної ідеології на пострадянському просторі призвела до формування там ідеології поклоніння пе­ред цінностями Заходу - вільною конкуренцією та ринком без державного втручання тощо. Умовно цю ідеологію можна на­звати ідеологією західнізму.

Ця ідеологія також має свій ідеологічний апарат,

Дата добавления: 2015-05-10