Завдання для дискусії. тів форми правління) і чому:

тів форми правління) і чому:

17.абсолютна монархія;

18.теократична монархія;

19.представницька монархія;

20.дуалістична монархія;

21.президентська республіка;

22.парламентська республіка;

23.президентсько-парламентська республіка;

24.парламентсько-президентська республіка.

2. Якою б ви хотіли бачити Україну майбутнього (вибрати лише один із варіантів форми державно-територіального устрою) і чому:

25.проста унітарна держава;

26.складна унітарна держава;

27.регіоналістична держава;

28.територіальна федерація;

29.національно-територіальна федерація;

30.територіально-національна федерація;

31.центр єдиної імперії;

32.метрополія колоніальної імперії;

33.юридична конфедерація;

34.реальна унія.

Глава 13

Політико-державний режим

5.Загальна характер)

6.Демократичний ре;

7.Ліберальний режиі

8.Авторитарний реж

§ 1. Загальна характеристика політико-державного режиму Політико-державний режим.

Політико-державний режим - це сукупність прийомів, мето­
дів та засобів, за допомогою яких здійснюється державна влада,
а держава регулює відносини між людьми і взаємодіє із суспіль­
ством і громадянином._______

Політико-державний режим складається щонайменше з трьох компонентів, які зберігають певну самостійність, автономність.

Перший компонент, що складає зміст поняття «політико-дер-жавний режим», - це державно-політичний режим, тобто спосіб взаємодії держави, суспільства і громадянина. Саме державно-по­літичний режим визначає права і свободи особи, пріоритетний тип її політико-правової культури, поведінки, свідомості і менталітету. Сутність державно-політичного режиму визначається тим, що в державі е пріоритетного - права держави, права суспільства чи пра­ва громадянина, що з переліку прав, закріплених у Загальній де­кларації прав людини, держава визнає, гарантує або обмежує.

Другий компонент змісту політико-державного режиму - це політичний режим. Він має декілька вимірів, обумовлених рів­нем і якістю соціально-економічного розвитку суспільства, прин­ципом поділу влади, способом формування органів державної влади, статусами партійної системи, політичної опозиції, ЗШ, армії, поліції, церкви.

Третій компонент політико-державного режиму - це держав­ний режим, тобто методи здійснення державної влади, способи врегулювання і розв'язання соціальних, політичних і правових конфліктів (див. рис. 13.1).

Іко-державний режі

Рис. 13.1. Класифікація політико-державних режимів

Державно-політичний режим. За державно-політичним ре-•симом усі держави поділяються на цивілітарні, соціалістські та

Цивілітарний режим (лат. сіиіііз - громадянин) передбачає Іаявність розвиненого громадянського суспільства. В умовах Іивілітаризму громадянське суспільство домінує над державою,. остання (разом із суспільством) служить інтересам громадя-Іина. Прикладами щівілітарних політичних режимів є сучасні одіальні держави - ФРН, Швеція тощо.

Соціалістський режим передбачає служіння держави і гро-Іадянина інтересам як суспільства в цілому, так і його окре-шм соціальним верствам. Прикладами соціалістських режи-Іів є як різного роду традиційні суспільства (допетровська Мос-:овія, Річ Посполита), так і більш сучасні держави (націонал-оціалістична Німеччина, яка забезпечувала панування «арійсь-:ої» раси чи СРСР за часів диктатури пролетаріату тощо).

Етатиетський режим (франц. еіаі - держава), навпаки, до-воляє домінувати державі над громадянином та суспільством. Ірикладами таких режимів є фашистська Італія (вона визначила Іетого розвитку цивілізації саме Державу), Росія часів правління Іетра І, яка змусила служити державі всі верстви населення.

Дата добавления: 2015-05-10