Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Категорії “Дух”, “Духовність”, “Ментальність” в структурі життєдіяльності людини




Не слід визначати людську духовність лише через економічний базис. Людина не є істотою лише економічною. Не меншою мірою вона політична, моральна, духовна істота. Економіка ж - це засіб до життя, а не його суть і кінцева мета.

Дух (лат. spiritus - буквально: подих, найтонше повітря, дихання, запах) - в широкому значенні слова поняття, яке тотожне ідеальному, свідомості, на відміну від матеріального начала; у вузькому значенні однозначн поняттю мислення. Представники різних течій в історії філософії виділяють суб'єктивний дух (суб'єкт, особистість, індивід), абсолютизація якого веде до суб'єктивного ідеалізму, і об'єктивний дух (свідомість, відірвана від людини і містифікована як самостійна сила), визнання первинності якого веде до об'єктивного ідеалізму. Антична філософія розглядала дух як теоретичну діяльність (наприклад, для Арістотеля дух є вищою формою діяльності, мислення про мислення, насолода теорією). Проте, дух розумівся і як надрозумний початок, пізнаваний безпосередньо, інтуїтивно. Така точка зору зовні близька релігійній ідеології, згідно якої дух – Бог, надприродна сутність, що може бути лише предметом віри. Представники німецького класичного ідеалізму підкреслювали активність духу, розглядаючи його, перш за все з погляду діяльності самосвідомості. Так, Гегель розумів дух як єдність самосвідомості і свідомості, здійснювану в розумі, як єдність практичної і теоретичної діяльності: буття духу є його діяння, хоча це діяння розуміється тільки як пізнання. Дух, по Гегелю, долає природне, чуттєве і підіймається до самого себе в процесі самопізнання. Матеріалістична філософія розглядає дух як вторинне по відношенню до природи. Для античних матеріалістів дух є найрозумніша частина душі, розлита по всьому тілу. Матеріалісти 17-18 вв. (Гоббс, Локк, Ламетрі) розуміли дух лише як комбінацію відчуттів або загальне відчуття, в цілому - як різновид чуттєвого пізнання. Марксизм не зводить духовне до простої суми відчуттів і пов'язує його з процесом людської діяльності, з духовним виробництвом.

Духовність - філософська категорія, яка позначає особливий, вищий результат матеріальної, суспільно-історичної діяльності людей. Духовне протиставляється матеріальному і природному. Це те в людині, що не вимірюється речовинними критеріями. Духовне містить моральний аспект. Духовне включає два рівні:

1) об'єктивно-духовне - дух; 2) суб'єктивно-духовне - душа.

Категорія духовність безпосередньо пов'язана і виражається як процес і результат духовного виробництва. Духовне виробництво носить історичний характер, будучи духовною діяльністю. Творча діяльність у сфері духовного виробництва органічно пов'язана із спадкоємністю, оскільки, лише сприймаючи спадщину і заново оцінюючи її, люди знаходять здатність творити самі. Твори культури, відображені в матеріалі, мові повинні бути відроджені новими поколіннями, включені в їх діяльність. Це означає, що люди не тільки виробляють певні ідеї, уявлення, але і відтворюють їх, тим самим несучи відповідальність за їх долі, за їх значення (сенс).

Ментальність (від пізньолат. mentalis - розумовий) - образ думок, сукупність розумових навиків і духовних настанов, властивих окремій людині або суспільній групі.

Ментальність - сукупність неусвідомлених форм світосприйняття і світобачення, а також характерні способи відношення до основних принципів людського буття: життя і смерті, молодості і старості, здоров'я і хвороби, відношення до природи, добра і зла, і т.д.

Ця філософська проблема співвідношення цих категорій в сучасній філософії знаходиться у стадії теоретичної розробки і набуває дискусійного характеру. Проте сутність її виражається в співвідношенні категорій "соціально-психологічне" і "індивідуально-психологічне", діалектика яких виражає зміст "соціального" в людині. Ментальність тут набуває форму такої об'єктивної компоненти, яка виражає специфічні особливі соціально-психологічні характеристики великих соціальних груп (народності, нації), які детермінуються соціально-генетичним шляхом.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-08; Просмотров: 533; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.