Особливості організації праці в роздрібній торгівлі. Основні категорії працівників магазину та їх класифікація

Праця працівників торгівлі – організована діяльність, спрямована на доведення матеріальних благ із сфери виробництва у сферу споживання для забезпечення суспільних та особистих потреб.

^ Предметами праці в торгівлі виступають – товари та тара; засобами праці - торгові будівлі та споруди, транспортні засоби, торгово-технологічне обладнання, торговельний інвентар.

^ Процес праці в торгівлі являє собою взаємодію основних елементів: праці працівників торгівлі, засобів та предметів праці.

Праця працівників торгівлі відрізняється високою диференційованістю її техніко-технологічного змісту. На неї впливають особливості торгово-технологічних операцій в оптовій та роздрібній торгівлі, форми та методи торгівлі, складність торгово-технологічного обладнання та ін.

^ Трудовий процес на підприємстві торгівлі – це сукупність дій працівників щодо здійснення торгово-технологічних операцій, що виконуються на робочих місця.
В залежності від характеру участі працівників в торгово-технологічному процесі, трудові процеси можна поділити на ручні, ручні механізовані, механізовані, автоматизовані.

^ Організація праці – це система заходів, що забезпечує раціональне використання робочої сили, яка включає в себе: відповідне розміщення людей в процесі здійснення торгово-технологічних операцій, нормування та стимулювання праці, організацію робочих місць, їх обслуговування та необхідні умови праці.

Організація праці спрямована на виконання таких задач:

- техніко-технологічної – удосконалення організації праці за умов впровадження нового торгово-технологічного обладнання, прогресивних технологій, сучасних методів продажу товарів тощо;

- економічної – максимально можлива економія живої та уречевленої праці при виконанні торгово-технологічних операцій;

- психофізіологічної – створення відповідних умов праці для досягнення високої працездатності працівника;

- соціальної – забезпечення отримання позитивного відчуття від праці, професійного зростання.

Класифікація працівників за кваліфікаційним рівнем базується на їх можливостях виконувати роботи тієї чи іншої складності.

Кваліфікація — це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовленості працівника до виконання професійних функцій обумовленої складності. Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій або іншій посаді. Відрізняють спеціалістів найвищої кваліфікації (працівники, що мають наукові ступені та звання), спеціалістів вищої кваліфікації (працівники з вищою спеціальною освітою та значним практичним досвідом), спеціалістів середньої кваліфікації (працівники з середньою освітою та деяким практичним досвідом), спеціалістів-практиків (працівники, що займають відповідні посади — інженерні, економічні, але не мають спеціальноїосвіти).

За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи: висококваліфіковані, кваліфіковані, малокваліфіковані і некваліфіковані. Вони виконують різні за складністю роботи і мають неоднакову професійну підготовку (табл.1).

Конкретний рівень кваліфікації робітників визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників (характеристик). Для оцінки кваліфікаційного рівня та організації оплати праці робітників тих професій, а керівників, спеціалістів та службовців за посадами, що є загальними для всіх бюджетних установ і організацій, використовується "Єдина тарифна сітка" (29-ти розрядна). При цьому передбачається, що посадові оклади (ставки заробітної плати) працівників бюджетних організацій встановлюються з урахуванням кваліфікаційних вимог і тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації на основі атестації або тарифікації.

Слід враховувати протиріччя, яке досить часто виникає з двох різних підходів до визначення кваліфікації. З одного боку, оцінка кваліфікації робочих місць або робіт, що підлягають виконанню, з іншого — оцінка кваліфікації конкретних виконавців цих робіт. Їх розбіжність створює конфліктну ситуацію, яка повинна розв'язуватись у переговорному процесі при складанні відповідних тарифних угод чи контрактів.

Кваліфікаційні групи робітників Основні роботи, що виконуються Термін підготовки, стажування, досвід

Висококваліфіковані Особливо складні та відповідальні роботи (ремонт і наладка складного обладнання, виготовлення меблів тощо) Більше 2-3 років. Періодичне стажування. Великий практичний досвід роботи

Кваліфіковані Складні роботи (метало- та деревообробні, ремонтні, слюсарні, будівельні тощо) 1-2 роки. Чималий досвід роботи

Малокваліфіковані Нескладні роботи (метало-та деревообробні, ремонтні, слюсарні, будівельні тощо) Декілька тижнів. Певний досвід роботи

Некваліфіковані Допоміжні та обслуговуючі (вантажники, гардеробники, прибиральники тощо) Не мають спеціальної підготовки

Дата добавления: 2015-05-08