Укладення між працівником і власником письмового до­говору про повну матеріальну відповідальність (п. 1 ст. 134). 12 страница

Визнання трудових колективів повноправними суб'єктами дасть змогу змінити ставлення до самої категорії "наймані пра­цівники", яка набуде необхідної конкретики. Адже йтиметься про трудові колективи найманих працівників підприємства, підпри­ємств галузі, регіону, нарешті, — держави. Це дещо змінить ак­центи.

Окрім того, буде вирішено проблему належного представниц-

Глава 19

Трудові колективи та участь працівників в управлінні організаціями

тва від працівників. Адже профспілка на підприємстві може не охоплювати всіх працівників. Нині ця проблема не розв'язана належним чином. На це звернув увагу під час обговорення кон­цепції проекту нового Трудового кодексу України професор Па­ризького університету, президент Французької асоціації спеціа­лістів у сфері трудових відносин Жан Мішель Олів'є. Він зазна­чив: "Дуже важливим аспектом трудових відносин, який, на жаль, не згадується в запропонованій концепції, є питання обрання на підприємстві представників найманих працівників. У Франції це називається інститутом представників працюючого персона­лу, їх обирає весь колектив найманих працівників. Коли чисель­ність працюючих менше 50 осіб, обирається один представник від колективу. Коли чисельність більше 50 осіб, можна створю­вати комітет підприємства і делегувати представників працюю­чого персоналу. В запропонованому документі не йдеться про представників, які обираються трудовими колективами" (Шля­хи реформування трудового законодавства на сучасному етапі соціально-економічного розвитку України // Україна: аспекти праці. — 2002. — № 5. — С. 48—49).

Актуальним залишається питання про розмежування прав трудових колективів і профспілок на виробництві. Ця пробле­ма не нова для трудового права України. Вирішенню цієї про­блеми багато зусиль віддав відомий український вчений профе­сор Р.І. Кондратьев (див. Кондратьев Р.И. Закон о государствен­ном предприятии и права трудовых коллективов. — К.: Выща шк., 1988; Кондратьев Р.І. Рада трудового колективу: які її пов­новаження // Радянське право. — 1990. — №4). Висновки і пропозиції вченого про критерії розмежування компетенції проф­кому і ради трудового колективу, про загальний принцип спря­мованості діяльності профспілок на захист прав працівників, а трудових колективів — на розв'язання виробничих питань за­лишаються актуальними і корисними сьогодні, особливо напе­редодні прийняття нового Трудового кодексу України.

Контрольні запитання і завдання

1. Дайте загальну характеристику ванонодпФстеа про тру­
дові колективи та їх правовий статус

2. Визначте поняття, види та повноваження трудових ко­
лективів.

3. Сформулюйте принципи здійснення самоврядування діяль­
ності трудового колективу. Чи передбачені вони законодав­
ством?

4. Яка різниця між радою підприємства і радою трудового
колективу?

5. Чи передбачені законодавством гарантії для виробничих
членів рад (правлінь) підприємств і рад трудових колективів?

Теми рефератів

1. Розмежування прав трудових колективів і профспілок на
підприємстві.

2. Механізм здійснення повноважень і самоврядування тру­
дового колективу.

3. Органи трудового колективу: порядок створення, повнова­
ження.

4. Зарубіжний досвід участі працівників в управлінні органі­
заціями.

Література

1. Кондратьев Р.І. Рада трудового колективу: які її повнова­
ження // Радянське право. — 1990. — № 4.

2. Коршунова Т.Д. Участие работников в управлении орга­
низацией: проблемы и перспективы // Российское право. —
1998. — № 2.

3. Куренной А.М. Производственная демократия и трудовое
право. — М., 1989.

4. Лившиц Р.З. Закон о трудовых коллективах и проблемы его
реализации // Советское государство и право. — 1986. — № 3.

604_______

5. Толкунова В.Н. Право рабочих и служащих на участие в
управлении предприятиями, учреждениями, организациями и
самоуправление трудового коллектива. — М., 1989.

6. Чанишева ГЛ. Колективні відносини у сфері праці: теоре-
тико-правовий аспект: Монографія. — О.: Юрид. літ., 2001. —
328 с.

7. Чанишева Г.І. Участь працівників в управлінні підприєм­
ством як форма соціального партнерства // Законодавство Украї­
ни: проблеми вдосконалення: 36. наук, праць. — К.: Ін-т зако­
нодавства Верховної Ради України, 2001. — С. 187—199.

Глава 20

ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРОФСПІЛОК

У СФЕРІ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

20.1. Порядок утворення, легалізації та припинення діяльності профспілок

Конституція України передбачає право громадян на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціаль­но-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громад­ськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спіль­ними інтересами за родом їхньої професійної діяльності. Про­фесійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі профспілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюєть­ся виключно Конституцією і законами України (ст. 36).

Повноваження профспілок регламентуються Законом Украї­ни "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності", прий­нятим Верховною Радою України 15 вересня 1999 р. Усі інші законодавчі акти у цій сфері застосовуються у частині, що не суперечить цьому Законові. Це — Закон України "Про об'єднан­ня громадян", КЗпП (глави II "Колективний договір", XVI "Про­фесійні спілки. Участь працівників в управлінні підприємства­ми, установами, організаціями", ст. 259 та ін.), Закони "Про ко­лективні договори і угоди", "Про охорону праці", "Про оплату праці" та інші нормативно-правові акти.

Згідно із Законом "Про професійні спілки, їх права і гарантії

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

діяльності" від 15 вересня 1999 p. (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом від 13 грудня 2001 p.), професійна спілка визначається як добровільна, неприбуткова громадська органі­зація, яка об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання) (ст. 1),

Метою діяльності профспілок є представництво, здійснення та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки (ст. 2). Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності та видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю; особи, які забезпечують себе ро­ботою самостійно; особи, які навчаються в навчальному закладі.

Функціями профспілок є представницька і захисна, які до­повнюються контрольними повноваженнями за додержанням законодавства про працю, які було збережено в новому законі.

Громадяни України вільно обирають профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина. Член профспілки — особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Ніхто не може бути примушений вступати або не вступати до профспілки. Статутом (положенням) профспілки може бути пе­редбачено членство у профспілці осіб, зайнятих творчою діяль­ністю, членів селянських (фермерських) господарств, фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, а також осіб, які навчаються у професійно-технічних або вищих навчальних за­кладах, осіб, які звільнилися з роботи чи служби у зв'язку з вихо­дом на пенсію або які тимчасово не працюють. Статутами (поло­женнями) може бути передбачено обмеження щодо подвійного членства у профспілках.

Роботодавці не можуть обиратися до складу керівних органів профспілки, членами якої є наймані ними працівники.

Забороняється будь-яке обмеження прав чи встановлення пе­реваг при укладенні, зміні або припиненні трудового договору в зв'язку з належністю або неналежністю до профспілок чи пев­ної профспілки, вступом до неї або виходом із неї. Забороняєть­ся обумовлювати просування по роботі, оплату праці, а також звільнення з роботи або служби залежністю від членства в проф­спілках.

Профспілки у своїй діяльності незалежні від органів держав-

ної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадянських організацій, політичних партій, їм не підзвітні та не підконтрольні.

Держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднан­ня у професійні спілки та додержання прав та інтересів проф­спілок. Держава визнає профспілки повноважними представни­ками працівників і захисниками їх трудових, соціально-еконо­мічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками щодо їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнер­ських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями. Дер­жава сприяє навчанню профспілкових кадрів, спільно з проф­спілками забезпечує підвищення рівня їх знань щодо правово­го, економічного та соціального захисту працівників.

Належність або неналежність до профспілок не спричиняє яких-небудь обмежень трудових, соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України.

Профспілки діють відповідно до законодавства та своїх ста­тутів, які приймаються з'їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.

Профспілки можуть мати статус первинних, місцевих, облас­них, регіональних, республіканських, всеукраїнських.

Статус первинних мають профспілки чи організації проф­спілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, навчаль­ному закладі або об'єднують членів профспілки, які забезпечу­ють себе роботою самостійно чи працюють на різних підприєм­ствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб. У законо­давстві знято обмеження щодо кількості членів, необхідної для отримання статусу первинної профспілки.

Статус місцевих мають профспілки, які об'єднують не менш як дві первинні профспілкові організації, що діють на різних під­приємствах, в установах, організаціях однієї адміністративно-те­риторіальної одиниці (міста, району в місті, району, села, селища).

Статус обласних мають профспілки, організації яких є в біль­шості адміністративно-територіальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя; у більшості адміністративно-терито­ріальних одиниць однієї області, міст Києва та Севастополя, де розташовані підприємства, установи або організації певної галузі.

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

Статус регіональних мають профспілки, організації яких є в більшості адміністративно-територіальних одиниць двох або біль­ше областей.

Статус всеукраїнських профспілок визначається за однією з таких ознак: 1) наявність організацій профспілки в більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених частиною другою статті 133 Конституції України; 2) наявність організацій профспілки в більшості з тих адміністративно-тери­торіальних одиниць України, де розташовані підприємства, уста­нови або організації певної галузі.

Статус республіканських профспілок Автономної Республіки Крим визначається за ознаками всеукраїнських профспілок сто­совно території Автономної Республіки Крим.

Всеукраїнські профспілки можуть без спеціального дозволу використовувати у своєму найменуванні слово "Україна" та по­хідні від нього.

Профспілки мають право на добровільних засадах створюва­ти об'єднання (асоціації, ради» федерації, конфедерації тощо) за галузевими, територіальними або іншими ознаками, а також входити до складу об'єднань та вільно виходити з них.

В Україні діє 6 профспілкових об'єднань, які підписали Гене­ральну угоду на 2002—2003 роки: Федерація професійних спілок України, Федерація профспілок працівників кооперації та інших форм підприємництва України та її членські організації, Конфе­дерація вільних профспілок України, Федерація солідарних проф­спілок України та її членські організації, Федерація профспілок працівників водного транспорту та плавскладу України та її членські організації, Федерація морських професійних спілок України та її членські організації.

Найбільше профспілкове об'єднання — Федерація професій­них спілок України, яка об'єднує 39 членських організацій.

Окрім того, суб'єктами Генеральної угоди на 2002—2003 роки стали 20 всеукраїнських профспілок, зокрема: Профспілка заліз­ничників і транспортних будівельників України, Всеукраїнська профспілка працівників Збройних Сил України, Всеукраїнська федерація профспілок "Наше право", Українська міжгалузева рес­публіканська профспілка "Праця", Незалежна профспілка фер­мерів та приватних землевласників України, Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ, Незалежна

профспілка України, Федерація профспілок авіадиспетчерів України та ін.

Статут (положення) профспілки повинен містити: умови і порядок прийняття в члени профспілки ти вибуття:і неї; права, обов'язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виклю­чення з членів профспілки; територіальну, галувюу або фахову сферу діяльності; організаційну структуру профспілки, повнова­ження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу; умови, терміни, порядок скликпшиї з'їадіВ) конференцій чи загальних зборів членів профспілки та порядок прийняття ними рішень; джерела надходження (формування) КОШТІВ проф­спілки та напрями їх використанії я; порядок здійснення госпо­дарської діяльності, необхідної для виконання статутних завдань профспілки тощо.

Для ведення переговорів на відповідному рівні договірного регулювання трудових, соціально-економічних відносин проф­спілки, їх організації, об'єднання профспілок підлягають легалі­зації (офіційному визнанню) шляхом реєстрації на відповідність заявленому статусу.

Реєстрація всеукраїнських профспілок, їх об'єднань здійсню­ється Міністерством юстиції України, інших профспілок, їх об'єд­нань — відповідно Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київ­ським та Севастопольським міськими, районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення) управліннями юстиції.

На підставі поданих профспілкою, об'єднанням профспілок документів легалізуючий орган у місячний термін підтверджує заявлений статус, включає профспілку, об'єднання профспілок до Реєстру громадських організацій і видає профспілці, об'єднан­ню профспілок свідоцтво про реєстрацію із зазначенням відпо­відного статусу. У разі невідповідності поданих документів проф­спілок, їх об'єднань зазначеному ними статусу легалізуючий орган відмовляє в реєстрації.

Відмова легалізуючого органу в реєстрації може бути оскар­жена профспілкою, об'єднанням профспілок до місцевого суду.

Профспілка чи організація профспілки зі статусом первинної надсилає письмове повідомлення про своє заснування також ро­ботодавцеві із зазначенням персонального складу членів проф­спілки.

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

Профспілки можуть мати і використовувати власну символі­ку. Символіка профспілок, їх об'єднань затверджується їх вищи­ми органами відповідно до статутів і реєструється в порядку, пе­редбаченому законодавством України. Символіка профспілок, їх об'єднань не повинна відтворювати державні чи релігійні симво­ли або символіку інших об'єднань громадян чи юридичних осіб.

Припинення діяльності профспілок, їх об'єднань здійснюєть­ся шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску, примусо­вого розпуску).

Рішення про реорганізацію чи ліквідацію (саморозпуск) прий­мається з'їздом (конференцією), загальними зборами відповідно до статуту (положення) профспілки, об'єднання профспілок. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція), загальні збори приймають рішення про використання майна та коштів профспілок, їх об'єднань, що залишилися після проведен­ня всіх необхідних розрахунків, на статутні чи благодійні цілі.

Діяльність профспілок, їх об'єднань, яка порушує Конститу­цію України та закони України, може бути заборонена лише за рішенням місцевого суду, а профспілок зі статусом всеукраїн­ських і республіканських та об'єднань профспілок з відповідним статусом — лише за рішенням Верховного Суду України.

Не допускається примусовий розпуск, припинення, а також заборона діяльності профспілок, їх об'єднань за рішенням будь-яких інших органів.

Рішення про примусовий розпуск об'єднання профспілок не тягне за собою розпуску профспілок, які входять до цього об'єд­нання. Примусовий розпуск профспілки чи об'єднання профспі­лок тягне за собою анулювання свідоцтва про реєстрацію та ви­ключення з Реєстру об'єднань громадян України, втрату прав юридичної особи з обов'язковим повідомленням про це в засо­бах масової інформації.

20.2. Права, гарантії та обов'язки профспілок

Закон України "Про профспілки, їх права та гарантії діяль­ності" передбачає комплекс прав профспілок, а також встанов­лює повноваження первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві.

Профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і за­хист трудових, соціально-економічних прав ти інтересів членів профспілок в органах державної влади тп Органах місцевого са­моврядування, у відносинах з роботодннцн ми, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Заслуговує на виділення принципоне положении про те, що у питаннях колективних інтересів працівників профспілки здій­снюють представництво та захист інтересі п і гри ці ни и кіп незалеж­но від їх членства у профспілках.

Це положення виявляється, зокрема, и тому, ЩО умопи колек­тивного договору поширюються на всіх гтрпцівникін підприєм­ства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і с обо­в'язковими як для власника, так і для працівників підприємства (ст. 9 Закону України "Про колективні договори і угоди").

У питаннях індивідуальних прав та інтересів профспілки здій­снюють представництво і захист своїх членів у порядку, перед­баченому законодавством. Наприклад, ст. 43-1 КЗпП дозволяє здійснити звільнення з ініціативи власника без попередньої.згоди профспілкового органу працівника, який не є членом профспілки, що діє на підприємстві.

Профспілки, їх об'єднання мають право представляти інте­реси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, Упов­новаженого Верховної Ради України з прав людини, а також між­народних судових установ.

Профспілки мають право на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод. Причому згідно із законом роботодавці, їх об'єднання, органи виконавчої влади, орга­ни місцевого самоврядування зобов'язані брати участь у колек­тивних переговорах щодо укладання колективних договорів і угод.

Профспілки, їх об'єднання здійснюють контроль за виконан­ням колективних договорів, угод. У разі порушення роботодавця­ми, їх об'єднаннями, органами виконавчої влади, органами місце­вого самоврядування умов колективного договору, угоди проф­спілки, їх об'єднання мають право направляти їм подання про усунення цих порушень, яке розглядається в тижневий термін. У разі відмови усунути ці порушення або недосягнення згоди у за­значений термін профспілки мають право оскаржити неправомірні дії або бездіяльність посадових осіб до місцевого суду.

Глава 20

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин

Профспілки, їх об'єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту. Проекти законів, що стосуються соціаль-но-екопомічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об'єднань. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються трудових відносин або соціального захисту гро­мадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок.

Профспілки мають широкі повноваження щодо визначення разом з роботодавцем умов праці, форм і систем оплати праці, норм праці, розцінок, умов запровадження надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Ці положення встановлюються підприєм­ствами у колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіо­нальними) угодами. У разі якщо колективний договір на підпри­ємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобо­в'язаний погодити ці питання з профспілковим органом.

Профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов праці.

Профспілки мають право на проведення незалежної експерти­зи умов праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві.

Для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них. Уповноважені пред­ставники профспілок мають право вносити роботодавцям, орга­нам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументова­ної відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.

Згідно із Законом України від 13 грудня 2001 р. профспілки

отримали нові важливі повноваження у сфері забезпечення зай­нятості населення та участі у розробленні державної політики зайнятості населення, державних та територіальних програм зайнятості. Новими є положення Закону ЩОДО прав і повнова­жень профспілок у захисті працівників <<і</ безробіття та його наслідків. У разі, якщо роботодавець планує звільнення праців­ників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганіза­цією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічува­них звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про при­чини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобі­гання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Профспілки мають право вносити пропозиції органам держав­ної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду (частина четверта статті 22 Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності).

Окрім наведених прав, профспілки також мають права у сфері соціального захисту та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян. У галузі соціального страхування профспілки та їх об'єднання беруть участь в управлінні державним соціальним страхуванням як представники застрахованих осіб.

Профспілки представляють права та інтереси працівників у відносинах з роботодавцем в управлінні підприємствами, устано­вами, організаціями, а також у ході приватизації об'єктів державної та комунальної власності, беруть участь у роботі комісій з прива­тизації представляють інтереси працівників підприємства-борж-ника в комітеті кредиторів у ході процедури банкрутства.

У вирішенні трудових спорів профспілки, їх об'єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розгля­дають індивідуальні трудові спори, а також представляти інте­реси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) у порядку, встановленому законодавством. Представ-

Глава 20

ники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колек­тивний трудовий спір (конфлікт).

Профспілки, їх об'єднання мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів пра­цівників відповідно до закону.

Профспілки мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються тру­дових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяль­ності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформа­ція має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Профспілки, їх об'єднання організовують і здійснюють гро­мадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров'я, медико-соціальної допомоги.

Стаття 32 Закону передбачає права профспілок, їх об'єднань у захисті житлових прав громадян.

Профспілкові органи мають право вимагати розірвання тру­дового договору (контракту) з керівником підприємства, устано­ви або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Вимога профспілко­вих органів про розірвання трудового договору (контракту) є обов'язковою для розгляду і виконання. У разі незгоди з нею керівник, стосовно якого прийнято рішення, або орган чи особа, від яких залежить звільнення керівника, можуть у двотижне­вий строк оскаржити рішення профспілкового органу до місце­вого суду. У цьому разі виконання вимоги про розірвання тру­дового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Профспілки, їх об'єднання можуть мати у власності кошти та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Фінансовий контроль за коштами профспілок та їх об'єднань органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють. Контроль за їх надходженням та витрачанням здій­снюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань. Позбавлення профспілок права власності може мати місце лише за рішенням суду на підставах, визначених законами.

Правовий статус профспілок у сфері трудових відносин 615

Члени профспілок не відповідають своїми коштами та іншим майном за зобов'язаннями профспілки та її органів, як і проф­спілка та її органи не відповідають сноїмн копгпіми та іншим майном за зобов'язаннями членів профспілка

Стаття 36 Закону передбачає обов'язки профспілок додержу­ватися Конституції України, законі» тд інших нормптивно-пра-вових актів, а також виконувати колективні договори та угоди, які вони уклали, та взяті на себе зоб»и'л;іциня.

Заслуговує на увагу така проблеми. Традиційно;< радянських часів йшлося лише про права профспілок. Це зрозуміло, адже профспілки здолали складний шлях від створення перших орга­нізацій до визнання їх прав міжннродним співтовариіі тім. Не все було гладко на цьому шляху. З роками профспілки втрати­ли свій авторитет, захисна функція багато в чому перетворила­ся на декларацію про наміри, профспілки не сміли суперечити партійним органам, закривали очі на порушення прав праців­ників, профспілкові функціонери зросталися з адміністрацією підприємств, і по суті здійснювали вже іншу, не властиву проф­спілкам функцію — виробничу, Недосконале трудове законодав­ство багато в чому створювало для цього правову основу. "При­ручали" профспілкових лідерів, зокрема преміюванням залеж­но від виконання виробничого плану тощо. Історію знецінення радянських профспілок прослідкував один з корифеїв науки трудового права професор Р.З. Лівшиць (див. Лившиц Р.З. Тру­довое законодательство: настоящее и будущее. — М.: Наука, 1989. — 192 с).

Дата добавления: 2015-05-10