Зберігання речей у гардеробі організації

Зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту

Даний договір має публічний характер, оскільки, як визначає за­конодавець, камери схову загального користування, що перебува­ють у віданні організацій, підприємств транспорту, зобов'язані приймати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів (ч. 1 ст. 972 ЦК України).

Особливим суб'єктом даного договору є зберігач, яким може виступати лише організація, підприємство транспорту. Поклажо­давцем за цим різновидом зберігання може бути лише фізична особа.

Законодавець виділяє два види даного зберігання: зберігання у власне камерах схову та зберігання в автоматичних камерах схо­ву. При цьому законодавець вказує на те, що зберігання речі в авто-

10 3-290

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО...

матичних камерах схову має змішаний характер і до нього слід за­стосовувати положення про майновий найм (оренду).

Укладення договору та факт прийняття речей на зберігання до камери схову підтверджується видачею поклажодавцю квитанції або номерного жетону (ч. 2 ст. 972 ЦК України).

Дані документи не видаються поклажодавцю у разі зберігання речей в автоматичних камерах схову. Виконання обов'язку зберіга-ча видати річ за цим договором провадиться після пред'явлення збе-рігачу зазначених документів. Втрата цих документів не унеможли­влює видачу поклажодавцю речі, він лише має надати зберігачеві докази належності йому цієї речі (ч. 5 ст. 972 ЦК України).

Важливу роль у даному договорі відіграє строк, протягом яко­го камера схову зобов'язана зберігати річ. Даний строк встанов­люється правилами, що видаються відповідно до транспортних кодексів (статутів), або за домовленістю сторін. Якщо поклажо-давець не забрав річ у зазначені строки, камера схову зобов'язана зберігати її протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку річ може бути продана у порядку, встановленому законом (ч. 4 ст. 972 ЦК України).

Законодавець нічого не говорить про можливість зберігача від­шкодувати з вирученої суми власні витрати, однак у цьому випадку слід застосовувати аналогію закону зі зберіганням у ломбарді та на­дати вказану можливість зберігачеві.

Ще однією специфікою даного договору є те, що у разі втрати, не­стачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, заподіяні по­клажодавцю збитки відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі, здійсненої сторонами при переданні її на зберігання (ч. З ст. 972 ЦК України).

Специфічними ознаками цього спеціального виду зберігання є місце зберігання, до якого належить гардероб організації. Під по­няттям «гардероб» слід розуміти спеціально відведене та обладнане місце (частину приміщення) організації для зберігання верхнього одягу, головних уборів та інших речей.

Зберігачем речей є юридична особа, яка має у своєму підпорядку­ванні відповідний гардероб (ч. 1 ст. 973 ЦК України). Об'єктом за договором зберігання, як правило, є верхній одяг, головні убори, взуття, валізи (сумки), портфелі, кейси, інша ручна поклажа.

Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, чи здій­снюється зберігання за плату, чи безоплатно, зобов'язаний вжити усіх заходів щодо забезпечення схоронності речі. Укладення дого-

Глава 15. Договір зберігання

вору та факт передачі речі на зберігання у гардероб може посвід-чуватися легітимаційним знаком (номерним жетоном).

Іншою особливістю цього договору є те, що правила зберігання речей у гардеробах поширюються і на спеціально відведені місця для зберігання верхнього одягу, головних уборів у закладах охоро­ни здоров'я та інших закладах (ч. 2 ст. 973 ЦК України).

Дата добавления: 2015-05-10