Зберігання речей у готелі

Зберігання речей пасажира під час його перевезення

Особливостями цього договору є те, що він має змішаний харак­тер і застосовується разом із договором перевезення пасажира та ба­гажу. Зберігачем за цим договором є власник відповідного транс­портного засобу (літак, потяг, судно, рейсовий автобус, таксі тощо). Поклажодавцем може бути лише пасажир, який уклав відповідний договір перевезення.

Об'єктом за цим договором може бути валіза (сумка), особисті ре­чі пасажира, які під час його перевезення мають знаходитись у спе­ціально відведених для цього місцях (багажне відділення, багаж­ник тощо). До об'єктів цього зберігання не належать дорогоцінні метали та гроші (ст. 974 ЦК України).

Укладення цього договору та факт передачі речі зберігачеві може посвідчуватися відповідними квитанціями чи іншими документа­ми, але така умова є необов'язковою.

Готелі, як і гуртожитки, мотелі, будинки відпочинку, пансіона­ти, санаторії та інші подібні організації, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає, відповідають за схоронність майна, внесеного до них (нього) (частини 1, 4 ст. 975 ЦК України). При цьому річ вва­жається такою, що внесена до готелю чи іншої організації, якщо во­на передана працівникам готелю чи іншої організації (носій, пор­тьє, покоївка, комендант) або знаходиться у приміщенні, відведено­му для особи.

Об'єктом цього зберігання можуть бути як особисті речі покла-жодавця (валіза (сумка), автомобіль тощо), так і інші речі, що зна­ходяться при ньому. На відміну від попереднього договору, у разі зберігання речей у готелі об'єктом цього зберігання можуть бути та­кож і цінності (цінні папери, коштовності) лише за умови, що вони були окремо передані готелю чи іншій організації на зберігання (ч. 2 ст. 975 ЦК України).

Специфікою цього виду зберігання є той факт, що у разі втрати чи пошкодження речі поклажодавець зобов'язаний негайно по­відомити про це готель чи іншу організацію. Також він повинен довести факт внесення цієї речі до готелю чи іншої організації.

10-3-290

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО...

У разі, якщо до закінчення строку проживання особа не пред'явила свої вимоги до готелю чи іншої організації, то законо­давець презюмує, що її речі не були втрачені чи пошкоджені (ч. З ст. 975 ЦК України).

Зберігання речей, що є предметом спору (секвестр)

Цей вид договору був відомий ще з часів римського права, але до законодавства України введений вперше. Його специфікою є те, що об'єктом зберігання в порядку секвестру є річ, що становить пред­мет спору. Хоча законодавець на це чітко не вказує, аналіз відповід­них статей дає всі підстави вважати, що об'єктом договору секвест­ру може бути як рухома, так і нерухома річ.

Закон виділяє два види секвестрів: договірний та судовий.

За договірним секвестром дві або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, можуть передати цю річ третій особі, яка зобов'язується після розв'язання спору повернути річ особі, якій во­на буде присуджена судом або вирішена її доля за погодженням усіх осіб, між якими є спір (ч. 1 ст. 976 ЦК України).

За судовим секвестром річ, що є предметом спору, може бути пе­редана за рішенням суду на зберігання особі, призначеній судом, або особі, визначеній за домовленістю осіб, між якими є спір (ч. 2 ст. 976 ЦК України). При цьому особа, якій передається річ на збе­рігання за судовим секвестром, має висловити свою згоду, якщо ін­ше не встановлено судом. Слід зазначити, що судовий секвестр пре-зюмується платним. Плата встановлюється за рахунок сторін, між якими виник спір.

Дата добавления: 2015-05-10