Загальна характеристика та джерела права Візантії

Візантійске право являє собою унікальне явище для середньовічної Європи. Воно х-ться високим ступенем стабільності, внутрішньої цілісності, здатністю пристос до мінливих соц-економ та політичних умов. Вже на ранніх етапах розвитку держави у Візантії склалася правова система, яка виросла безпосередньо з римського права, але випробувала на собі вплив специфічних перехідних до феодалізму відносин у суспільстві. Пряма спадкоємність римського і візантійського права знайшла своє відображ у викор імператорського законодавства в якості осн джерела права. Відносна стабільність політичної системи Візантії сприяла тому, що саме тут були зроблені перші спроби кодифікації імператорських конституцій, а потім і римського права в цілому. Першим офіційним небозводом римських законів був складений у 438 році Кодекс візант імпер Феодосія, в який увійшли всі імператорські конституції з часу правління Костянтина. У IV-VI ст. у Візантії спостерігається високий рівень розвитку правової думки, складаються самостійні юридичні школи. В середині VI ст. під керівництвом видатного юриста Трібоніана була здійснена всеосяжна систематизація римського права, підсумком якої є Звід законів Юстиніана. Ця кодифікація була тим фундаментом, на якому остаточно сформувалася її правова система. Звід законів Юстиніана відбив і деякі специфічно візантійські риси. Вони виявляються в ряді інтерполяція в тексті Дігест, ще більшою мірою в Кодексі і особливо в Новелла Юстиніана. Візантійські юристи на відміну від своїх класичних попередників, уникали дефініцій і використовували казуїстичний стиль викладу, прагнули нерідко до спрощення, до з'ясування термінів, до вироблення простих і зрозумілих визначень. Особливою популярністю в цей час мала робота Кирила Старшого "Про дефініціях". На формування візантійської правової системи значний вплив надали і правові звичаї, особливо поширені в східних провінціях. Особливо помітним в кодифікації Юстиніана було вплив християнства. Деякі правові інститути починають трактуватися в чисто релігійному дусі. Під впливом християнства в раціоналістичну схему римського права вносяться і деякі етичні конструкції. Так, Юстиніан в Дігестах поряд з поняттям права використовує традиційне поняття "правосуддя", але тлумачить останнє як "справедливість", причому в дусі християнської моралі. Осн напрямки переробки класичного римського права, що знайшли своє відображення в кодифікації Юстиніана, отримали більш повний розвиток в подальшій іст візантійського права. У візантійських судах застосування кодифікації Юстиніана натрапляли на великі труднощі. Ряд її положень застарівав, але головне - вона була занадто складною і недоступною для населення імперії. У зв'язку з цим в VI-VII ст. для практичних цілей візантійськими юристами складалися спрощені коментарі до законодавства Юстиніана на грецькій мові у вигляді переказів, покажчиків, навчальних приміток

Дата добавления: 2015-05-22