Необхідність та свобода у практичній діяльності

У історії суспільної думки свобода традиційно розглядалась у її співвідношенні з необхідністю. Необхідністю вважалась, як правило, доля, визначеність, що керує вчинками людини.

Філософське вирішення проблеми свободи та необхідності, їх співвідношення в діяльності та поведінці особистості має величезне практичне значення для оцінки усіх вчинків людей. Адже якщо люди не володіють свободою, а діють лише по необхідності, то питання про їх відповідальність за свою поведінку втрачає сенс.

Усі дії чи вчинки так чи інакше причинно обумовлені. При цьому не можна не врахувати, що людина в своїй діяльності керується не лише зовнішніми обставинами, але і внутрішніми переконаннями і в змозі реагувати на одну й ту ж саму річ по різному.

У своїй повсякденній практичній діяльності люди стикаються з історичною необхідністю у вигляді реально існуючих умов життя, соціальних та економічних відносин, наявних матеріально-технічних засобів. Люди не можуть вибирати об’єктивні умови своєї діяльності; більше того, ці умови в більшій мірі визначають коло їх інтересів. Проте людина володіє значною свободою у визначенні цілей своєї діяльності, оскільки в кожний даний історичний момент існує не один, а декілька цілком реальних можливостей розвитку. Людина також вільна у виборі засобів для досягнення поставлених перед собою цілей.

Виходячи з цього, свобода не абсолютна і реалізується як вибір певної мети та плану дій. Вона тим більша, чим більше людина усвідомлює свої реальні можливості, чим більше засобів знаходиться в її розпорядженні, чим в більшій мірі вона може скористатися сприятливими для неї тенденціями суспільного розвитку і протидіяти несприятливим.

В реальній дійсності історична необхідність та свобода особистості взаємопов’язані. Свобода вибору займає таке ж центральне місце в суспільному прогресі, як природний відбір в біологічній революції. В результаті природного відбору біологічні переваги індивідів передаються лише їх безпосереднім нащадкам, завдяки ж свободі вибору досягнення окремих індивідів в самих різноманітних сферах діяльності – накопичення знань, винахід, практичний досвід. моральні і духовні цінності – потенційно можуть сприйматись усіма людьми, що мають до них доступ.

Ця обставина лежить в основі прискорення темпів суспільного прогресу в співвідношенні з темпами біологічної еволюції. По мірі зростання свободи особистості та спрощення для неї доступу до матеріальної та духовної культури людства відбувається прискорення поступального розвитку в історії.

88. Поняття суспільного виробництва та його структура.

Дата добавления: 2015-05-22