Додатки

Вступ.

2. Розділ І - вивчення теоретичних питань, методологічних засад, визначення та дослідження класифікаційних ознак предмета дослідження, особливості його вивчення.

3. Розділ II - стислої характеристики об'єкта дослідження, дослідження та узагальнення економічних процесів, інформаційних та аналітичних матеріалів; економічного аналізу стану предмета дослідження тощо.

4. Розділ ІІІ - пропозиції та рекомендації щодо удосконалення (оптимізації) предмета дослідження.

5. Висновки та пропозиції.

7. Список використаної літератури.

Змінювати пункти плану можна за погодженням з керівником та обґрунтуванням доцільності таких змін.

4. ЗБІР ВИХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Після вивчення літератури з теми і складання плану курсової роботи студент приступає до збору практичних матеріалів на тому підприємстві, за матеріалами якого виконується робота. Організація збору інформації передбачає:

• визначення показників, які необхідно зібрати;

• розробку методики одержання окремих показників;

• правильне документальне оформлення даних досліджень. Робота з визначення переліку показників, які підлягають збору, проводиться у кілька етапів.

На першому етапі розробляється перелік усіх вихідних показників з кожного досліджуваного питання. При цьому важливо розмежувати показники інформації і аналітичні показники.

На другому етапі складається зведений перелік усіх вихідних показників з теми. При цьому вихідні показники, необхідні для вивчення окремих питань, підлягають логічному аналізу з точки зору їх повторення, взаємозв'язку і можливості одержання подальших аналітичних показників.

На третьому етапі визначаються джерела інформації щодо кожного вихідного показника. При цьому визначається, які показники можуть бути одержані зі статистичних даних, матеріалів дослідження економічної літератури, а які належить одержати у процесі дослідження на підприємстві.

При зборі показників, які відображаються у фінансовій та статистичній звітності, необхідно визначити джерела одержання даних (форму звітності), період, за який здійснюється збір показників (він повинен бути порівняльним), одиниці виміру.

Звітні дані повинні охоплювати, як правило, період у 3-5 роки, включаючи рік виконання курсової роботи. Для порівняння важливо вивчити досвід передових підприємств, які працюють приблизно в однакових умовах.

Основною формою документального оформлення матеріалів є табличні інформаційні документи. Вони можуть бути оформлені у вигляді зведених чи окремих таблиць.

Якщо перелік показників досить великий, то таблиці доцільно заповнювати за єдиною формою. В інших випадках можливим є розроблення кількох форм збору показників - при цьому показники групуються за окремими питаннями (розділами) курсової роботи чи за характеристиками окремих напрямів діяльності підприємства.

При побудові форм збору показників першочергово надаються показники, одержані за даними фінансової та статистичної звітності. Необхідно перевірити взаємозв'язок показників у окремих формах (ідентичність одиниць виміру, зіставність періодів звітності тощо).

5. АНАЛІЗ ТА ОБРОБКА ОДЕРЖАНИХ МАТЕРІАЛІВ

(ПРИ ОБРОБЦІ ОБОВ'ЯЗКОВЕ ВИКОРИСТАННЯ ПЕОМ)

Зібраний матеріал підлягає ретельній обробці, у процесі якої здійснюється його упорядкування, тобто студент, повинен розподілити матеріал згідно з планом курсової роботи. Потім проводиться відбір матеріалу з точки зору можливості та доцільності його використання в обґрунтуванні пропозицій.

Потрібний матеріал складається у таблиці, графіки, діаграми, розраховуються відносні і середні величини, проводиться групування, тобто здійснюється аналітична обробка інформації з метою її подальшого узагальнення і обґрунтування рекомендацій.

Уся одержана інформація потребує перевірки з точки зору її достовірності, логічної відповідності кінцевих результатів.

У процесі аналізу зібраного матеріалу необхідно забезпечити порівняльність усіх показників за критеріями часу (періодів), цін, структури мережі філій підприємств. Слід провести ретельне дослідження факторів, які можуть вплинути на розміри показників господарської діяльності.

Перед тим, як робити висновки - коротке викладання одержаних результатів - необхідно перевірити завершеність кожної окремої частини роботи і слушність аргументації всієї роботи в цілому. Лише після цього формулюються висновки щодо суті поставленої проблеми, з побічних питань, питань практичного значення і використання одержаних результатів.

Формулюючи ту чи іншу пропозицію, студент повинен визначити її ефективність. Якщо йдеться про впровадження нової технології, форми організації виробництва, системи управління тощо, необхідно врахувати не лише їх позитивний результат, але й розрахувати і порівняти з цим результатом обсяги пов'язаних з провадженням затрат - трудових, матеріальних, фінансових ресурсів. Без такої оцінки неможливо визначити ступінь ефективності реальних заходів і термін окупності затрат.

Якщо в курсовій роботі рекомендується до виконання одна з кількох пропозицій, проводиться порівняльний розрахунок результату і затрат по кожному варіанту, і вибирається той, який забезпечує найкращі показники.

При обробці та аналізі економічної інформації, отриманої в результаті дослідження окремих процесів слід використовувати наявне стандартне (чи спеціальне) програмне забезпечення на ПЕОМ. Рекомендується також розробка власної програми (алгоритму) для спрощення трудомістких економічних розрахунків у аналітичному чи рекомендаційному розділі.

6. НАПИСАННЯ ТЕКСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Зібрані та оброблені у процесі дослідження матеріали потребують чіткого і послідовного викладення згідно з встановленим планом курсової роботи. На цьому етапі виконання курсової роботи остаточно відпрацьовується трактування всієї теми, її теоретичне і практичне спрямування, відповідна література і стилістична форма, яка уточнює раніше сформовані наукові дослідження, висновки і рекомендації.

Загальними вимогами до викладення матеріалу курсової роботи є: чіткість побудови; логічна послідовність викладення матеріалу; переконливість аргументації; точність формулювань; виключення можливості суб'єктивного і неоднозначного тлумачення; конкретність викладення результатів дослідження; обґрунтованість і висновки пропозицій.

Загальний обсяг роботи не повинен перевищувати 35-40 сторінок друкованого тексту на папері стандартного формату, включаючи бібліографію. До загального обсягу не входять додатки.

За структурою курсова робота складається з:

• титульної сторінки

• змісту

• вступу

• першого розділу (теоретична частина)

• другого розділу (аналітична частина)

• третього розділу (рекомендаційна частина)

• висновків та пропозицій

• списку використаної літератури

• додатків

• відгука

Матеріали курсової роботи розміщують відповідно до її структури.

Титульна сторінка курсової роботи оформлюється згідно зі зразком, наведеним у додатку А.

Зміст подається на початку курсової роботи. Він містить назву структурних частин роботи і нумерацію сторінок, з яких вони починаються, зокрема, вступ, розділи, параграфи, висновки та пропозиції, список використаних джерел, додатки (див. додаток Б).

У вступі обґрунтовується актуальність та практичне значення обраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета і завдання курсової роботи, вирішення яких дасть змогу досягти поставленої у роботі мети. Зазначається предмет і об'єкт дослідження. Наводиться коротке представлення об'єкта дослідження. Зазначається, які методи дослідження та інформаційні джерела були використані в процесі виконання курсової роботи. Рекомендований обсяг вступу - 2-3 сторінки.

Перший розділ курсової роботи (теоретична частина). У цьому розділі, як правило, розглядаються загальні теоретичні підходи щодо досліджуваного питання, робиться огляд літературних джерел, можливе порівняння різних точок зору, використовуються опубліковані статистичні дані із посиланням на джерела. Посилання на використані джерела інформації (книги, брошури, наукові статті, офіційні документи, відомчі матеріали, веб-сайти) оформлюються в кінці кожного переписаного абзацу у квадратних дужках, в яких зазначається порядковий номер зі списку літератури, наведеного в кінці роботи.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи викладаються якомога просто і стисло. Бажано проілюструвати текст графічними матеріалами - схемами, графіками, діаграмами тощо. Розділ, обсягом не більше 10 сторінок, розбивається на окремі параграфи.

Другий розділ курсової роботи - аналітична частина, що має бути розділена на параграфи, в яких студент, використовуючи зібраний матеріал, аналізує та розкриває зміст тих питань, що підлягають вивченню, на прикладі конкретного підприємства (установи, організації).

Необхідно провести ретельний аналіз господарсько-фінансової діяльності обраного підприємства, враховуючи його галузеву належність: вивчити дані форм бухгалтерської і статистичної звітності, описати інформаційну базу досліджуваних показників, навести блок-схеми взаємозв'язків при їх аналізі, провести необхідні розрахунки і сформувати аналітичні узагальнення (див. додаток В). Подальша конкретизація аналітичного дослідження передбачає обґрунтування чинників, що впливають на предмет дослідження. Необхідно виявити причини існуючого стану економічних процесів на підприємстві, зробити прогнозні передбачення, підкріпити аналіз графічним матеріалом.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований економічний аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Аналіз здійснюється на матеріалах динаміки показників господарсько-фінансової діяльності підприємства за 3-5 років, надаються прогнозні характеристики - на 1 рік.

Для вдосконалення набутих навичок роботи на ПЕОМ і вмінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у курсовій роботі повинен використати комп'ютерну техніку. Комп'ютер та стандартні програмні продукти слід використати не лише для друку, оформлення тексту та ілюстрацій, набору таблиць: обов'язковою умовою є формування економічної постановки задач із предмета дослідження та подальший аналіз основних економічних показників за розробленим алгоритмом, що дає можливість автоматизувати та спростити трудомісткі розрахунки. Автор курсової роботи може вирішити це завдання шляхом адаптації стандартних програм або розробити власну програму у будь-якому сучасному програмному середовищі.

У процесі виконання цього етапу курсової роботи слід визначити:

• поставлену економічну задачу;

• програму, за допомогою якої вона буде вирішуватися;

• базу даних (документи, що є джерелами первинної інформації);

• блок-схему алгоритму розв'язання задачі та формули розрахунку;

• результат обчислень у формі підсумкових таблиць, діаграм, графіків та інших;

• методику розв'язання задачі за допомогою ПЕОМ та аналітичний опис результатів.

Таким чином, використовуючи обчислювальну техніку та насамперед персональний комп'ютер і сучасні програмні продукти, студент аналізує основні показники діяльності підприємства, що підлягає дослідженню. У цьому розділі важливим є проведення факторного (чи кореляційно-регресійного) аналізу - визначення кількісного впливу взаємопов'язаних факторів на результати діяльності підприємства. Рекомендований обсяг розділу - 12-15 сторінок.

Третій розділ роботи (рекомендаційна частина) повинен містити обґрунтування можливих напрямів вирішення досліджуваної проблеми, пропозиції автора з удосконалення методичних підходів до аналізу та планування показників діяльності підприємства, реалізації резервів ефективності використання ресурсів та витрат. Рекомендований обсяг розділу - 12 - 15 сторінок.

У висновках та пропозиціях у сконцентрованому вигляді мають бути представлені результати теоретичних та аналітичних досліджень, узагальнення пропозицій та їх ефективності, кінцеві висновки. Рекомендований обсяг висновків та пропозицій - 3-4 сторінки.

Список використаної літератури наводиться в кінці роботи і містить у абетковому порядку перелік використаних літературних джерел. Послідовність наведених матеріалів:

• Закони України;

• Укази Президента України;

• Постанови Кабінету Міністрів України;

• інструкції та нормативні акти міністерств, інших установ та відомств;

• наукова, навчально-методична, спеціальна література, періодичні видання, що видані українською або російською мовами (мовою оригіналу);

• наукова, навчально-методична, спеціальна література, що видана іноземними мовами (мовою оригіналу);

• адреси веб-сторінок.

Додатки не входять до нумерації сторінок, містять нумерацію літерами, на кожен з них є посилання в тексті.

Форму відгуку наукового керівника заповнює науковий керівник, підписують науковий керівник та студент.

Курсова робота подається у встановлений термін (не пізніше як за три дні до терміну зазначеного у плані навчання) керівнику від вищого навчального закладу для перевірки, рецензування і допуску до захисту. Письмова рецензія керівника курсової роботи від кафедри заноситься до спеціального бланку, який прикріпляється до роботи.

7. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Розділи і окремі питання курсової роботи повинні бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності і конкретизовані. Таблиці, ілюстративний матеріал, додатки повинні бути змістовні й оформлені відповідно до стандартів виконання письмових робіт у вищій школі.

7.1. Загальні вимоги

Курсова роботи друкується у текстовому редакторі MS Word на одному боці аркуша білого паперу формату А4 через півтора міжрядкові інтервали, шрифт Times New Roman, розмір 14. Границі аркуша: ліве поле - 20 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на розділи підрозділи (параграфи). Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують з великими літерами по центру сторінки. Заголовки підрозділів (параграфів) друкують із абзацу маленькими літерами (крім першої великої). Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати одному рядку.

Кожну структурну частину курсової роботи (вступ, розділ, висновки та пропозиції, список використаної літератури) треба починати з нової сторінки.

7.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, додатків, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №. Заголовки «Зміст», «Вступ», «Висновки та пропозиції» і «Список використаних джерел» не нумерують. Номер розділу ставиться після слова «Розділ».

1. Коваленко С. Критерії ефективності управлінської праці в умовах інституціональних трансформувань / С. Коваленко // Економіка України. - 2004. -№ 7.-С. 52-57.

2. Филипповский Е.Е. Экономика и организация гостиничного хазяйства / Е.Е. Филипповский, Л.В. Шмарова. - М.:Финансы и статистика, 2003. - 230 с.

8. ПОДАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ НА РЕЦЕНЗІЮ ТА ЇЇ ЗАХИСТ

Виконана студентом курсова робота, оформлена згідно з вказаними вимогами та зброшурована на момент подання, реєструється на кафедрі і передається на перевірку. Роботу повинен прорецензувати керівник. Рецензія на курсову роботу оформлюється на спеціальному бланку.

У випадку незадовільної оцінки курсова робота до захисту не допускається та повертається студенту на доопрацювання. Студент повинен усунути зазначені у рецензії недоліки і повернути роботу для повторного рецензування. При цьому попередня рецензія обов'язково додається.

Після допуску роботи до захисту студент повинен ознайомитися з рецензією та підготуватися до захисту: дати відповіді на запитання, згадані у рецензії, показати виправлені у роботі недоліки, відмічені рецензентом.

Захист курсової роботи проводиться перед початком сесії. Захист приймається комісією в складі не менш двох викладачів кафедри відповідно до графіка навчального процесу. Студент за 10-15 хвилин повинен коротко викласти мету, зміст та висновки з теми проведеного дослідження, потім відповісти на запитання комісії. В оцінці курсової роботи береться до уваги: зміст роботи; якість роботи; відповідність оформлення роботи вимогам; вміння студента пов'язувати теоретичні знання з практикою; повнота і точність відповідей на запитання. За результатами захисту виставляється оцінка, яка вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і залікову книжку студента.

Рекомендована тематика курсових робіт

з дисципліни «Економіка РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ»

1. Правові основи та напрями діяльності регіональних організацій в ринкових умовах господарювання.

2. Особливості управління діяльністю регіональних організацій в ринкових умовах.

3. Формування та ефективність використання капіталу регіональних організацій.

4. Особливості визначення ефективності господарської діяльності регіональних організацій.

5. Державно-економічне регулювання діяльності регіональних організацій.

6. Організаційно-економічний механізм функціонування регіональних організацій.

7. Стратегія і шляхи удосконалення господарської діяльності регіональних організацій.

8. Прибутковість регіональних організацій та шляхи її підвищення.

9. Діагностика фінансово-економічного становища регіональних організацій.

10. Показники розвитку мережі підприємств торгівлі і громадського харчування (на прикладі... регіону).

11. Соціально-економічне призначення та особливості організацій побутового обслуговування населення (на прикладі... регіону).

12. Удосконалення системи управління житлово-комунальним господарством в регіоні (на прикладі... регіону).

13. Особливості розвитку комунального господарства (на прикладі... регіону).

14. Сучасний механізм управління закладами охорони здоров’я (на прикладі... регіону).

15. Роль і економіка розвитку транспортного обслуговування в регіоні (на прикладі... регіону).

16. Організаційно-економічний механізм функціонування закладів освіти (на прикладі... регіону).

17. Специфіка економічного розвитку закладів культури і мистецтва в регіоні (на прикладі... регіону).

18. Перспективи розвитку житлово-комунального господарства: регіональний аспект (на прикладі.. регіону).

19. Особливості організації транспортного обслуговування в регіоні (на прикладі... регіону).

Дата добавления: 2015-05-22