Регулювання міжнародних міграційних про­цесів. Міжнародна Організація праці (МОП)

І. Міжнародні міграційні процеси регульовані країнами, які беруть участь в обміні трудовими ресурсами. Контролю та регу­люванню підлягають соціальний, віковий та професійний склад мігрантів, рівень в'їзду і виїзду іноземних трудящих. У тому разі функції між- та внутрішньодержавного розподілу робочої сили — визначення обсягу та структури міграційних потоків — дедалі більше виконують міністерства праці, внутрішніх та за­кордонних справ, а також спеціально створені державні та міждержавні органи.

Вербування іноземної робочої сили здійснюють нині, як правило, за допомогою створених за кордоном державних вер­бувальних комісій, до функцій яких входить ретельний відбір кандидатів для роботи на підприємствах своєї країни з ураху­ванням їхнього віку, здоров'я, кваліфікації.

Важливим елементом державної імміграційної політики є встановлення юридичного статусу трудящих-мігрантів, який визначає їхні соціально-економічні, трудові, житлові та інші права, закріплені як у міжнародних угодах, так і в національ­них законодавствах. Цей статус не надає іноземним працівникам політичних прав, обмежує, здебільшого, їхню участь у профспіл­ковій діяльності, регламентує строки перебування іммігрантів у приймаючій країні.

Різноманітні аспекти трудової міграції та статусу інозем­них працівників віддзеркалювані у дво- та багатосторонніх угодах, відповідних національних законодавчих актах та уря­дових постановах.

Засоби і методи реалізації державної міграційної політики змінюються залежно від конкретної ситуації на ринку праці. Так, в умовах дефіциту трудових ресурсів у західноєвропейсь­ких країнах застосовували державні заходи заохочення іммі­грації, у тому числі й нелегальної. Коли ж інтереси підпри­ємства породили потребу у зниженні рівня імміграції, державне

регулювання поставило бар'єри новому припливові іноземних працівників.

II. Регулюванням міжнародної міграції робочої сили зай­мається також Міжнародна організація праці (МОП). МОП бу­ла утворена у 1919 р. як автономна організація у складі Ліги Націй; з 1946 р. вона стала спеціалізованим закладом ООН. До неї входять 170 країн-членів, зокрема й Україна. Штаб-квар­тира розміщена у Женеві. Особливістю МОП, яка відрізняє її від інших міжнародних організацій, є те, що представництво кожної країни-члена складається з трьох соціальних верств — від урядовців, від підприємців, від трудівників.

Головна мета МОП: сприяти встановленню соціальної спра­ведливості у сфері праці, захищати інтереси трудящих на ос­нові соціального партнерства, поліпшення умов пратті

Функції МОП: нормативна діяльність, технічне співробіт­ництво, проведення досліджень і готування публікацій.

Нормативна діяльність полягає у розробленні міжнародних конвенцій і рекомендацій з регулювання умов праці, зайнятості, прибутків, соціального забезпечення та основних прав людини й управління працею. Розроблення нормативів — головний на­прямок діяльності МОП. Держава-член зобов'язана регулярно надсилати до Організації звіти про виконання її конвенцій, а та­кож інформацію про відповідність національного законодавства нормативам МОП. З-поміж конвенцій важливе місце посідають питання заробітної плати, тривалості робочого дня, соціального страхування, оплачуваних відпусток, служби найму робочої си­ли, робітничої інспекції. Конвенції й рекомендації МОП станов­лять «Міжнародний трудовий кодекс», що є основою регулю­вання трудових відносин у країнах — членах МОП.

Технічне співробітництво полягає в розробленні й утіленні в життя проектів з різних аспектів трудових відносин у кра-їнах-членах. Найактуальніші теми проектів: підготовка кад­рів; зайнятість і розвиток; планування робочої сили; ринок праці; умови праці й виробниче середовище; соціальне забезпе­чення; трудові відносини; робітнича освіта; права трудящих-мігрантів; МОП і міжнародний профспілковий рух. Для реа­лізації технічних проектів МОП відряджає експертів та місії у відповідні країни.

Дослідницька діяльність МОП виявляється у підготуванні оглядів ситуації у сфері праці в окремих країнах і регіонах, в аналізі галузевих і регіональних проблем праці; в оцінюванні

тенденцій соціально-економічного розвитку. МОП публікує огляди, видає бюлетені з питань трудових відносин. Організаційна структура МОП:

• Міжнародна конференція праці;

• Адміністративна рада;

• Міжнародне бюро праці (секретаріат).
Міжнародна конференція праці — вищий орган МОП.

Кожна країна на її сесіях представлена чотирма делегатами: два — від уряду, один — від підприємців, один — від трудів­ників. Конференція розробляє конвенції та рекомендації з пи­тань праці; в порядку контролю розглядає доповіді держав про застосування ратифікованих конвенцій; затверджує програму і бюджет організації.

Адмші^іпрйтписііа, рада — чмконявчий орган МОП. Вона складається з 56 членів (28 — представники урядів, по 14 — від підприємців і трудівників). Із загальної кількості десять місць в урядовій групі резервують для десяти найрозвинутіших країн світу (серед них і Росії).

Міжнародне бюро праці готує документацію, збирає і по­ширює інформацію, здійснює дослідження, організує наради.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Охарактеризуйте структуру фінансових ринків.

2. Які основні принципи функціювання фондових бірж?

3. Які особливості мають фондові біржі у різних країнах (СІЛА,
Японії, Німеччині, Україні)?

4. Які фінансові інновації з'явилися на світовому фінансово­
му ринку останнім часом?

5. Як еволюціонували і яких форм набрали нині світові
фінансові ринки?

6. Охарактеризуйте єврофінансові ринки.

7. Які причини і шляхи подолання фінансових криз?

8. Окресліть напрями реформування світової фінансової сис­
теми.

9. Визначте сутність понять «техноглобалізм», «світовий ри­
нок технологій», обґрунтуйте об'єктивний характер їхньо­
го розвитку.

10. Дайте змістовну характеристику сучасного МРТ.

11. Наведіть класифікацію інновацій і технологій, спираючись
на новітні досягнення НТР.

12. Охарактеризуйте поняття технологічної місткості тор­
гівлі та критерії конкурентоспроможності основних груп
товарів (послуг).

13. Які форми трансферу та правового захисту інновацій/техно­
логій є домінуючими на Міжнародному ринку технологій?

14. Дайте системний аналіз місця і ролі суб'єктів МРТ на всіх
структурних рівнях світового господарства.

15. Які канали трансферу, дифузії та правового захисту інно­
вацій / технологій є найбільш динамічними і перспектив­
ними?

16. Охарактеризуйте технологічні стратегії, найбільш прита­
манні суб'єктам інноваційного бізнесу в США, Японії,
країнах Західної Європи та «нових індустріальних кра­
їнах».

17. Уробіть порівняльний аналіз доцільності використання
різних форм платіжних відносин у ліцензійній торгівлі
в конкретних ситуаціях.

18. Які з основних положень інноваційно-підприємницьких
теорій є, на Вашу думку, найбільш адаптивними до умов
перехідної економіки?

19. Порівняйте життєві цикли товару та технології, викорис­
товуючи матрицю МРТ.

20. Обґрунтуйте особисту позицію щодо можливих шляхів
ефективної інтеграції України до МРТ.

21. Дайте визначення понять: «еміграція», «імміграція», «реемі­
грація».

22. З'ясуйте причини міжнародної міграції робочої сили.

23. Назвіть і визначте основні етапи міжнародної міграції.

24. Визначте основні напрями сучасної міжнародної міграції
робочої сили.

25. Що являють собою сучасні центри зосередження робочої
сили?

26. Які наслідки переміщення трудових ресурсів для країн,
що приймають робочу силу?

27. Які наслідки переміщення трудових ресурсів для кра-їн —
експортерів робочої сили?

28. Як регулююється міжнародна міграція на рівні держави?

29. Які мета і функції МОП?

30. Особливості організаційної структури МОП.

Дата добавления: 2015-05-22