Заняття 1

План

Вступ

Протокол № 5

Методичною радою НУВГП,

Друку науково-

Рекомендовано до

045-132

Та природокористування

Кафедра філософії

Методичні вказівки та плани

cемінарських занять з дисципліни «Філософія» для студентів

всіх напрямів підготовки НУВГП денної форми навчання

від”23”січня 2013 р.

РІВНЕ 2013

Методичні вказівки та плани семінарських занять з дисципліни «Філософія» для студентів всіх напрямів підготовки НУВГП денної форми навчання /Наконечна О.П., Гаєвська С.Р.,- Рівне:НУВГП, 2013.- 49 с.

Упорядники: О.П.Наконечна, доктор філософських наук, професор,

С.Р.Гаєвська, канд.філос.наук, доцент

Відповідальний за випуск:О.П.Наконечна, доктор

філософських наук, професор, зав. кафедри філософії

Зміст

Вступ………………………………………………………3 - 4

1. Загальні положення. Методичні поради по підготовці до семінарських занять…………………………………… 4

2. Методи оцінювання знань…………………………… 5 - 6

3. Плани семінарських занять……………………………6 - 28

4. Тести підсумкового контролю ………………………..29 - 41

5. Екзаменаційні питання ………………………………..42 - 45

6. Література ……................................................................45 - 49

© Наконечна О П.

© Гаєвська С.Р.

2013 © НУВГП, 2013

Шановні студенти!

Метою вивчення дисципліни “Філософія” є прилучення до інтелектуального змісту людської духовності, формування навичок свідомого вирішення найперших питань людського світоорієнтування, самоусвідомлення та самоствердження шляхом Вашого ознайомлення з історичною еволюцією і сучасним змістом філософських проблем.

Оскільки філософія повинна дати студенту цілісне, системне уявлення про світ, місце в ньому людини, включаючи соціокультурні параметри життя суспільства й особистості, вивчення цієї дисципліни відповідно до існуючих навчальних планів, має структурно-логічний зв'язок з наступними з них:

v історією, оскільки всі явища, на які опирається філософія мають історичне походження;

v культурологією, оскільки однією з вимог дослідження об'єктів філософією є дослідження впливу типів культури на вирішення філософських проблем, місця філософії в формуванні культурних цінностей;

v психологією, оскільки вивчення філософії пов'язане з аналізом проблем суб'єктивації особистості, психологічної мотивації, що виявляється в специфічному підході людини до реалізації різних форм пізнавальної та перетворюючої діяльності;

v соціологією та політологією, тому що філософія вивчає та узагальнює соціокультурні процеси і явища, які породжуються та детермінуються людьми в ході їх спільної життєдіяльності;

Студент повинен знати:

Ø історичні особливості виникнення та характерні риси філософського типу духовності, особливості західного та східного типу філософування;

Ø основну філософську проблематику та проблематику філософських дисциплін і характер їх становлення;

Ø систему категорій філософії;

Ø провідні тенденції і концепції сучасного філософування;

Студент повинен уміти:

v аргументовано розкривати зміст основних філософських концепцій і систем;

v вільно володіти понятійним апаратом та, навичками філософського мислення, що опираються на використання логічних законів, і оперувати ними при виконанні всіх видів індивідуальних

v робіт та виступах на семінарських заняттях;

v реферувати оригінальні філософські тексти і розуміти їх ідейний зміст та місце в системі філософського знання;

v осмислено ставитися до отриманих знань, опираючись на принципи філософського мислення аналізувати сучасні проблеми, що виникають в соціальній, професійній і індивідуальній життєдіяльності;

v переконливо та аргументовано відстоювати власну точку зору щодо світоглядних проблем буття.

Загальні положення

Методичні поради по підготовці до семінарських занять:

Семінарські заняття є важливою формою самостійної роботи студентів по оволодінню змістом дисципліни «Філософія».

Вивчивши матеріал прослуханої лекції, студент готується до семінарського заняття відповідно до поданого плану. Необхідною умовою якісної підготовки є оволодіння понятійно-категоріальним апаратом (основні поняття і категорії).

При підготовці студент повинен користуватися як базовою, так і допоміжною літературою.

Для самостійної перевірки засвоєних знань у кожному занятті подаються контрольні питання.

Важливою формою змістовного оволодіння філософською спадщиною є робота над філософськими текстами (першоджерелами), які подаються до кожного семінарського заняття.

Поглибленому вивченню окремих питань сприяють індивідуальні завдання, що мають різний рівень складності, є сучасними та актуальними, готуючи які студенти мають можливість виявити аналітичні та розвинути творчі здібності (і, звичайно, отримати додаткові бали).

Методи оцінювання знань

Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовуються такі методи оцінювання знань:

à письмові п‘ятихвилинки по змісту філософських категорій;

à оцінка за доповідь на семінарському занятті;

à поточне тестування після вивчення кожного змістовного модуля;

à оцінка за опрацювання першоджерел;

à оцінка за самостійну роботу;

à підсумковий екзамен.

Для діагностики знань використовується кредитно-модульна система зі 100-бальною шкалою оцінювання.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Поточне опитування та СРС	Іспит	Сума
Т 1	Т 2	Т3	Т4	Т5	Т6	Т 7

Модульна форма контролю включає в себе наступні форми робіт та оціночні бали за їх виконання

№№ п.п	Види навчальної діяльності	Оціночні бали
1.	Відвідування лекційних занять	0,2 б. за 2 год.
2.	Відвідування практичних занять	0,5 б. за 1 заняття
3.	Підготовка письмового есе по проблемі	2 б.
4.	Доповідь на семінарському занятті	0,5 за 1 виступ
5.	Участь у дискусії під час семінарського заняття	0,5 б. за 1 заняття
6.	Постановка проблемних питань	0,1 за заняття
7.	Підготовка конспекту першоджерел і використання його у відповіді	2 б.
8.	Огляд літератури по темі курсу	2 б.
9.	Виступ з доповіддю на студентській науковій конференції	3 б.
10.	Виступ з доповіддю на студентській науковій конференції в іншому вузі	5б.
11.	Участь у конкурсі студентських наукових робіт ім. Г.Корольової	2 б.
12.	Участь у олімпіаді з філософії	2 б.
13.	Призове місце в олімпіаді чи конференції	5 б.
14.	За якісне ставлення до вивчення дисципліни	1 – 3 б.
15.	П’ятихвилинка з основних понять до теми	1б.

Плани семінарських занять

Тема 1. Філософія: коло проблем та місце в культурі

Основні категорії і поняття: Світогляд, світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння, переконання, цінності, рефлексія, міфологія, релігія, ьтура, філософська ідея, філофілософія, епістемний та софійний типи філософування, філософська кулсофська школа, філософський напрямок, філософська течія, філософська традиція.

1. Світогляд, його сутність та історичні типи. Філософія як тип світогляду.

2. Філософія в системі культури (філософія і релігія, філософія і наука, філософія і мистецтво, філософія і мораль).

3. Філософія як тип духовності. Багатоманітність форм і способів буття філософії.

Контрольні питання

1. Розкрийте найсуттєвіші риси міфологічного і релігійного світогляду, та їх відмінність від філософського світогляду.

2. Розкрийте специфічні риси філософського мислення.

3. Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду.

4. В чому виявляється взаємозв'язок філософії і науки, філософії і релігії?

5. В чому полягає життєве призначення філософії?

6. Чим обумовлюється багатоманітність форм і способів буття філософії?

7. Охарактеризуйте структуру філософії як системи знань.

8. Розкрийте зміст основних функцій філософії в культурі.

Індивідуальні завдання

1. Розкрийте еволюцію змісту поняття «філософія», опрацювавши фрагменти роботи В.Віндельбанда (Мир философии.Ч.1.С-67-75). В чому проявляється рефлексивна природа філософії? (Див. Нестеренко В.Г.Вступ до філософії: онтологія людини. С. 32-33)?

2. Як Ви розумієте вислів Х. Ортеги – і – Гассета, що „Філософія починається із сумніву в собі. Вона живе остільки, оскільки бореться з собою, заперечує себе”. (Філософська думка, 2002 р,

№ 1, с. 4-20).

3. "...Світогляд пов'язують із філософією, коли чекають від філософії впорядкування погляду на життя, на мету життя. Більше того, люди покладають на філософію найважливішу місію - дати їм світогляд... Ось чому філософія займає виключне місце і в науковому житті, де існує потреба у теоретичній цілісності, і в інших областях, які викликають інтерес до себе ширших людських мас. Якщо б у філософії відняли світогляд у окресленому вище значенні, то багато людей втратили б до неї інтерес".(Г. Рікерт). Прокоментуйте ці слова та охарактеризуйте співвідношення філософії та світогляду.

4. Обґрунтуйте думку, що філософія виступає як “літургія смислу”, звернувшись до книги С.Кримського (“Запити філософських смислів”. Р.1 див. Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення). С.15-27)

5. Наведіть аргументи “за” і “проти” твердження, що філософія є наукою.

6. Прореферувавши статті (Н.А.Бердяев Мое философское мировоззрение, О.П. Наконечна Філософія та особистість: особистість у філософії та Л.Н. Столович О „системном плюрализме” в философии) охарактеризуйте, чим визначається роль особистості у філософії.

7. Розкрийте зміст поняття “філософська культура” та його значення для розуміння української філософії (Див.: В. Горський Філософія в українській культурі. К.,2001. С.6-22; Наконечна О.П. Концепт філософської культури у контексті самовизначення української та російської філософії // Російська філософія: історія, методологія, життя. Вип.10. Полтава, 2011. С.135-141).

8. Проаналізуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва (Див.: В.Малахов Етика. – К., 1996. С.17-33, О.П. НаконечнаСпіввідношення філософії та мистецтва: сучасний контекст).

9. Розкрийте феномен філософської віри ( К. ЯсперсФілософська віра //Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення. С.35-49) та його значення для розуміння сутності філософії та її співвідношення з релігією.

10. Прореферувавши працю Д. Чижевського («Філософія і національність» //Філософська і соціологічна думка.1990, № 10) визначте основні проблеми для обговорення.

11. Як Ви розумієте твердження, що філософія в культурі виступає її смислотвірним ядром (Див. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини.С.30-38)?

12. Прореферувавши статтю В.Бібіхіна (“Філософія і релігія”

// Вопросы философии, 1992, № 7) і статтю С. Франка (“Філософія і релігія” //На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение. С.319-335), розкрийте співвідношення філософії та релігії.

13. Охарактеризуйте позицію М. Рубінштейна, щодо сутності філософії, звернувшись до його роботи (“Життєрозуміння – центральна задача філософії” // На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение. С. 61-71).

14. Порівняйте позиції С. Франка та І. Луппола стосовно проблеми науковості філософії та сформулюйте підняті в них проблеми (Див.: На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение. С. 119-126).

Реферування: Мир философии: книга для чтения. Ч.1.М., 1991, разд.1. С.10-14, 18-24, 65-67, 82-86, 88-92.

Література: базова[2 -10] допоміжна [ 12,30,46-49,64,67,83]

Тема 2. Історичні типи філософії

Основні поняття і категорії: теоцентризм, атомізм, натурфілософія, теїзм, космоцентризм, схоластика, томізм, метафізика, неоплатонізм, логіка, етика, мікрокосм, макрокосм, буття, світ, ідеї, номіналізм, реалізм, антропоцентризм, пантеїзм, гуманізм.

Дата добавления: 2015-05-22