ПРОГРАМА. 1 страница. для студентів факультету філології та журналістики

З курсу

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

«Історія України»

для студентів факультету філології та журналістики

Комплекс укладено на основі

освітньо-професійної програми підготовки бакалавра

напряму підготовки

за спеціальністю

та навчальної програми дисципліни

«Історія України»

Кіровоград - 2009

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ “ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”

1. ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

ПРЕДМЕТ: ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

Курс: Підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчального курсу
Кількість кредитів, відповідних ЕСТS: 3 Модулів: 2 Змістових модулів: 2. Загальна кількість годин: 108. Тижневих: 3.	Шифр та назва напряму: Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр.	Обов’язків рік підготовки: 1. Семестр: 1 або 2. Лекції: 18 годин. Семінари: 32 години. Самостійна робота: 58 годин, в т.ч. індивідуальна робота: навчальний проект (реферати, ІНДЗ, складання хронологічних таблиць, словничка-довідника основних історичних понять і термінів, карт-схем тощо) - 23 години. Вид контролю: екзамен – 27 годин

2. МЕТА:

- комплексне вивчення та узагальнення історичного минулого українського народу від найдавніших часів до сьогодення в контексті світової історії та практики державотворення в сучасній українській державі;

- засвоєння студентами основних історичних дат, постатей, понять і термінів, подій та явищ;

- вміння самостійно добирати і опрацьовувати історичні документи, науково – популярну і довідкову літературу;

- формування в студентів історичного мислення, вміння аналізувати й узагальнювати історичні події та явища, визначати їх суть, причинно – наслідкові зв’язки між ними, виділяти основне, суб’єктивне і об’єктивне, самостійно оцінювати і пояснювати історичний процес і робити правильні висновки з метою успішної розбудови національної держави.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. СТАРОДАВНЯ І СЕРЕДНЬОВІЧНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (ДО КІНЦЯ ХVІІІ СТ.).

Тема 1. Вступ. Стародавня історія України. Київська Русь і Галицько – Волинська держава.

Предмет і завдання курсу історії України, його місце в системі вузівського навчання. Місце історії України в європейській і світовій історії. Наукова основа періодизації історії України.

Міжпредметні зв’язки у вивченні курсу історії України і методів роботи над ними під час вивчення курсу. Характеристика наукової літератури, архівних і опублікованих джерел. Художня література з історії України.

Етногенез українців. Теорії етногенезу. Історичні назви «Русь», «Україна», «Малоросія».

Українська держава. Природно-географічні умови України. Адміністративний поділ і регіони. Населення України. Українська діаспора. Державна символіка України. Вищі органи державної влади. Україна в міжнародних відносинах.

Формування і розвиток первіснообщинного ладу. Основні риси первіснообщинного ладу. Археологічні дослідження території України. Поява людини. Палеоліт. Первісне людське стадо. Виникнення родового ладу. Матріархат. Мезоліт. Неолітична революція. Розвиток землеробства і скотарства. Енеоліт. Трипільська культура.

Розклад первіснообщинного ладу. Бронзовий вік. Патріархат. Початок розкладу родового ладу. Ранній залізний вік. Перші писемні відомості про племена кіммерійців, скіфів, сарматів. Перші протидержавні утворення. Економічні зв’язки з країнами Середземномор’я та Передньої Азії. Античні міста – держави Північного Причорномор’я.

Давні слов’яни. Проблема походження слов’ян в історіографії. Найдавніші писемні та археологічні джерела про слов’ян. Західні, східні й південні слов’янські племена. Розселення і заняття східних слов’ян. Боротьба з готами, гунами, аварами. Війни слов’ян з Візантією та їх наслідки.

Перші державні об’єднання східнослов’янських племен на Середньому Подністров’ї. Східнослов’янські племена і державно-племінні союзи VІ – ІХ ст. Побут, культура і вірування слов’янських племен.

Виникнення феодалізму і утворення держави у східних слов’ян (VІ – ІХ ст.). Розселення східних слов’ян. Економічний розвиток. Формування класів і феодальних відносин. Виникнення Києва (V ст.). Князь Кий. Формування державного об’єднання слов’янських племен Придніпров’я. “Руська земля”. Князі Аскольд і Дір. Походження термінів “Русь”, “Руська земля”. Перетворення Києва на державний центр східнослов’янських племінних союзів.

Теорії походження Київської Русі. Соціально-економічні і політичні фактори об’єднання слов’ян. Утворення міст. Розвиток і характер землеволодіння.

Київська Русь у Х – на початку ХІІ ст. Князь Олег. Утворення Київської Русі. Соціально – економічний розвиток. Внутрішні та зовнішні фактори розвитку Київської держави за Ігоря, Ольги, Святослава.

Відносини Русі з кочівниками. Військові походи князів. Розширення кордонів Руської держави. Русь і Візантія. Запровадження християнства та його історичне значення. Володимир Великий та Ярослав Мудрий.

Соціально – економічний розвиток. Соціальна структура населення. “Руська правда”.

Культура Київської Русі. Міжнародні зв’язки і місце Київської Русі в історії Європи.

Південно-західні руські князівства (ХІІ - перша половина ХІV ст.). Причиниослаблення влади київських князів. Володимир Мономах і його боротьба за державну єдність Русі.

Причини роздробленості Русі. Дальший розвиток феодальних відносин і економічне та політичне посилення місцевих феодальних центрів. Розвиток міст, ремесла і торгівлі. Соціальна структура населення.Процес формування української народності. Перші літописні згадки терміна “Україна”.

Князівства Середнього Подніпров’я: Київське, Чернігово-Сіверське і Переяславське. Економічне і політичне зростання Галицького князівства. Волинське князівство. Роман Мстиславович. Утворення єдиного Галицько-Волинського князівства. Соціально-економічний розвиток Галицько-Волинського князівства. Данило Галицький.

Боротьба Русі проти монголо-татарської навали. Вторгнення Чінгісхана і Батия на руські землі. Південно-західні руські князівства під ігом Золотої Орди. Ідея єдності Русі. Спроби Данила Галицького організувати анти ординську коаліцію держав. Міжнародні відносини за Данила Галицького.

Культура періоду феодальної роздробленості.

Тема 2. Українські землі в середині ХІV - першій половині ХVІІ ст.

Політичне становище українських земель і боротьба народних мас проти іноземних загарбників у другій половині ХІV – першій половині ХVІІ ст. Боротьба Польщі, Угорщини і Литви за Галицько-Волинські землі. Загарбання Польщею Галичини. Приєднання Східної Волині, Чернігово-Сіверщини, Поділля і Київщини до Великого князівства Литовського. Битва на Синіх Водах (1362 р.). Кревська унія (1385 р.). Остаточне загарбання Польщею Галичини (1387 р.). Боротьба проти наступу німецьких лицарів. Грюнвальдська битва. Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. Україна під владою Польщі.

Крим і Північне Причорномор’я. Відокремлення Кримського ханства від золотої Орди, його залежність від турецького султана.. Напади турецьких і татарських загарбників на Україну.. Завоювання Туреччиною Молдавського князівства з Буковиною.

Російська держава і українські землі. Приєднання Чернігово-Сіверської землі до Росії.

Соціально-економічний розвиток України у другій половині ХІV – першій половині ХVІІ ст. Умови розвитку економіки. Зростання феодального землеволодіння. Сільськогосподарське виробництво. Категорії селян. Запровадження панщини. Колонізація Лівобережної України. Міста і магдебурзьке право. Ремесла і промисли. Поява підприємств мануфактурного типу. Торгівля. Формування панщинно-фільваркового господарства. Зростання залежності селян від магнатів і шляхти. Юридичне оформлення кріпосного права. Литовські статути (1529, 1566, 1588 рр.). Устава на волоки.

Виникнення козацтва. Запорізька Січ. Територія, умови і джерела формування козацтва. Виникнення козацтва. Козацтво до середини ХVІІ ст. Виникнення Запорізької Січі та її військово-адміністративний устрій. Військове мистецтво козаків. Виникнення реєстрового козацтва. Козацька символіка.

Народні рухи в Україні середини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. Боротьба проти турецько-татарської агресії. Селянські рухи. Повстання селян на чолі з Мухою в Галичині (1490 – 1492 рр.). Участь населення Закарпаття у селянській війні в Угорщині під проводом Георга Дожі. Класова боротьба в містах. Селянсько-козацькі повстання під проводом К.Косинського і С.Наливайка. Козацькі походи проти турецько-татарських поневолювачів. Гетьман П.Сагайдачний. Запорозькі козаки в битвах під Цецорою і Хотином. Наступ магнатів і шляхти на козацькі права і вольності. Козацькі повстання 20 – 30-х років ХVІІ ст. Ординація 1638 року.

Культурний розвиток українських земель середини ХІV – першої половини ХVІІ ст. Умови розвитку культури. Покатоличення та ополячення місцевої знаті. Виникнення братств. Криза православ’я. Берестейська церковна унія та посилення національно-релігійного гніту. Освіта. Початок книгодрукування в Україні. Розвиток науки. Література. Полемічні твори. Літописання. Зародження театру. Шкільна драма, вертеп. Усна народна творчість. Кобзарство. Музика. Архітектура і образотворче мистецтво.

Тема 3. Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Україна напередодні визвольної війни. Причини війни. Посилення кріпосницького гніту в 1639 – 1648 рр. Становище селянства, козацтва, міщанства. Посилення національно-релігійного гноблення. Історична необхідність Визвольної війни. Характер, рушійні сили і мета Визвольної війни. Богдан Хмельницький.

Воєнні дії 1648 – 1653 рр. та формування ідеї української держави.

Основні етапи війни. Перемоги під Жовтими Водами і Корсунем. Битва під Пилявцями. Облога Львова і Замостя. Зборівський договір. Молдавські походи козацтва. Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір. Розгром польського війська під Батогом, бої під Монастирищем і Жванцем. Жванецька угода.

Українсько-російські зв’язки в роки війни. Рішення Земських соборів 1651 та 1653 рр. Переяславська рада: міфи та реальність. Березневі статті.

Формування української козацької держави. Внутрішня і зовнішня політика гетьманської адміністрації. Ліквідація польсько-шляхетського режиму і становлення нового державного апарату в Україні. Територія та адміністративно-територіальний устрій козацької держави. Поділ на суспільні групи – стани. Соціальна політика гетьманського уряду. Органи влади. Господарсько-фінансова політика. Дипломатична діяльність. Збройні сили.

Війна з Польщею. Початок війни між Росією і Польщею (1654 – 1656 рр.). Другий похід Б.Хмельницького на західноукраїнські землі. Вступ Швеції у війну з Польщею. Віленське перемир’я (1656 р.). Створення коаліції проти Польщі. Загострення відносин з Росією. Смерть Б.Хмельницького.

Боротьба старшинських угруповань за владу. Гетьман І.Виговський. Гадяцький договір. Юрій Хмельницький. Переяславські статті 1659 р.

Наступ польсько – шляхетських військ на Україну у 1660 – 1662 рр. Слободищенський трактат 1660 р. Чорна рада в Ніжині. Гетьманування І.Брюховецького. Московські статті 1665 р. Андрусівське перемир’я 1667 р. Гетьман П.Дорошенко. Бучацька угода. Гетьманування Д.Многогрішного (1668 – 1672). Глухівські статті 1669 р. Обрання гетьманом Самойловича та його діяльність (1672 – 1687 рр.). Дальше обмеження автономії України. Чигиринські походи 1677 – 1678 рр. Бахчисарайська угода 1681 р. “Вічний мир” 1686 р. Територіальне розчленування українських земель.

Соціально-економічні наслідки Визвольної війни Адміністративно – політичний і соціальний устрій Лівобережної України і Слобожанщини. Запорізька Січ у другій половині ХVІІ ст. Зміни соціального і національного складу населення. Еволюція феодального землеволодіння. Елементи буржуазних відносин у сільському господарстві, промисловості і торгівлі.

Культура України другої половини ХVІІ ст. Загальна характеристика духовного життя. Освіта і друкарство. Видатні громадсько-релігійні діячі і педагоги – Л.Баранович, І.Гілятовський, І.Гізель, С.Яворський, Ф.Сафонович. Львівський університет. Наука. Історичні твори. Літопис Самовидця. Київський “Синопсис”. Розвиток літератури. Театр. Усна народна творчість. Музичне мистецтво. Архітектура і образотворче мистецтво. Початок переходу української інтелігенції до Росії.

Тема 4. Українські землі наприкінці ХVІІ - ХVІІІ ст.

Наступ на політичну автономію України. Обрання І.Мазепи гетьманом (1687 – 1708 рр.). Коломацькі статті 1687 р. Дніпровсько-азовські походи. Зміцнення позицій Росії на українських землях. Внутрішня і зовнішня політика І.Мазепи. Північна війна і Україна. Перехід І.Мазепи на бік Карла ХІІ та наслідки цієї акції для України. Обрання гетьманом І.Скоропадського. Полтавська битва. Смерть І.Мазепи. Гетьман у вигнанні П.Орлик і його “Конституція”.

Інкорпораційна політика царизму. Утворення Малоросійської колегії. Наказний гетьман П Полуботок. Боротьба старшини за відновлення гетьманства. Гетьман Д.Апостол.

Останній гетьман України К.Розумовський. Ліквідація Гетьманства на Лівобережжі і утворення Малоросійської колегії. Остаточна ліквідація царизмом автономного устрою і козацького війська на Лівобережжі у 80-х роках ХVІІІ ст. Утворення намісництв і губерній.

Соціально-економічний розвиток Лівобережжя та Слобожанщини. Становище сільського господарства. Зростання старшинського землеволодіння. Становище селян. Розвиток міст. Поширення магістратського самоуправління. Зміни в організації виробництва. Цехи, промисли, мануфактури. Розвиток торгівлі. Закріпачення селян Лівобережної України. Поширення на українську козацьку старшину прав російського дворянства.

Запорізька Січ у ХVІІІ ст. Запорізька Січ під час Північної війни. Зруйнування Чортомлицької Січі. Олешківська Січ. Заснування Нової Січі, її адміністративний і військовий устрій. Основні галузі господарства і соціальні відносини в Новій Січі. Побут, звичаї і культура запорожців. Ліквідація Запорізької січі. Задунайська січ. Бузьке козацьке військо. Утворення Чорноморського козацтва. Переселення козаків на Кубань.

Становище Правобережжя та західноукраїнських земель у ХVІІІ ст. Відновлення влади Речі Посполитої на Правобережній Україні. Адміністративно-політичний устрій. Відбудова міст. Становище сільського господарства. Типи феодальних маєтків. Відновлення соціального і національного гніту. Дальше запровадження церковної унії.

Спроба відновлення козацького устрою на Правобережній Україні у другій половині 80-х – 90-х роках ХVІІ ст. С.Палій.

Гайдамацький рух. Його причини, характер, розмах. Коліївщина. Посилення руху опришків на західноукраїнських землях.

Закарпаття під владою Угорщини. Буковинські землі в складі Молдавського князівства.

Інкорпорація України в державну структуру Російської і Австрійської імперій. Перший поділ Польщі. Захоплення Австрією Галичини і Буковини. Другий поділ Речі Посполитої. Включення Правобережної України до складу Російської імперії. Третій поділ Речі Посполитої.

Україна в російсько – турецьких війнах другої половини ХVІІІ ст. Входження Північного Причорномор’я і Криму до складу Росії. Заселення і господарський розвиток Південної України. Заснування нових міст.

Культура України у ХVІІІ ст. Розвиток освіти і друкарства. Наукові знання. Літописи. Розвиток літератури, живопису, архітектури і музики.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ХІХ – ХХ СТ.

НЕЗАЛЕЖНА УКРАЇНА.

Тема 5. Українські землі в складі Російської і Австро – Угорської імперій.

Українські землі у складі Росії в першій половині ХІХ ст. Українські землі кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст., їх адміністративний устрій та чисельність населення. Посилення гноблення народних мас. Закріпачення селян Південної України (1796 р.).

Розклад капіталістичних відносин і посилення розкладу кріпосницької системи господарювання. Стан сільського господарства. Інвентарна реформа на Правобережній Україні. Промисловість. Зростання внутрішньої торгівлі. Місце України у зовнішній торгівлі. Шляхи сполучення і транспорт. Міста.

Війна Росії з наполеонівською Францією та участь в ній українського народу. Аракчеєвщина. Військові поселення. Селянські рухи, виступи робітників і військових поселенців.

Декабристи в Україні. “Південне товариство”. ”Товариство об’єднаних слов’ян”. Повстання Чернігівського полку. Вплив польського повстання 1830 – 1831 рр. в Україні. Кирило – Мефодіївське товариство. Т.Г.Шевченко.

Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії. Територія, населення і адміністративний устрій західноукраїнських земель. Соціально – економічна політика Австрійської монархії. Стан економіки. Посилення соціального і національного гноблення народних мас. Селянський рух. Лук’ян Кобилиця.

Суспільно-політичний рух. Гурток “Руська трійця”. М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький. Революція 1848 – 1849 рр. і участь в ній населення західноукраїнських земель. Головна руська рада. Скасування панщини.

Українська культура першої половини ХІХ ст. Розвиток освіти. Загальноосвітня школа. Зародження професійної освіти. Вища школа.

Наука. Українські вчені в галузі природознавства і точних наук. Гуманітарні науки.

Становлення нової української літератури. Розвиток мистецтва. Архітектура. Традиційна побутова культура і звичаї.

Українські землі у складі Росії в другій половині ХІХ ст. Кримська війна і Україна. Піднесення антикріпосницького руху. “Київська козаччина”. “Похід селян у Таврію за волею”. Підготовка селянської реформи.

Маніфест і Положення 19 лютого 1861 р. Особливості селянської реформи в різних регіонах України. Реформи 60 – 70-х років: земська, міська, судова, фінансова, військова. Історичне значення реформ.

Розвиток капіталізму в сільському господарстві. Аграрні відносини. Залишки кріпосництва. Поміщицьке землеволодіння. Розвиток капіталістичного землеробства і тваринництва. Сільськогосподарська спеціалізація районів. Поглиблення соціального розшарування села. Два шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві.

Розвиток капіталістичної промисловості. Перехід від мануфактури до фабрики. Промисловий розвиток українських земель в пореформену добу. Залізничне будівництво. Характерні риси розвитку промисловості України. Висока концентрація. Швидкі темпи розвитку. Іноземний капітал в Україні. Міста. Торгівля.

Український національний рух. Місце української громади Петербурга в загальногромадівському русі. Журнал “Основа”. В.Антонович – ідеолог “хлопоманства”. Українські громади. Наукова і освітня діяльність громадівців. Громадівський соціалізм. Валуєвський циркуляр 1863 р. і Емський указ 1876 р. та їх вплив на український національний рух. Студентські громади. “Братерство тарасівців”. “Молода Україна”.

Селянський рух Поява народників і “ходіння в народ”. “Чигиринська змова”. Народовольці в Україні.

Робітничий рух. Перші робітничі організації, їх ідеологія і програми. Марксистські гуртки. Перші соціал – демократичні організації.

Західноукраїнські землі в другій половині ХІХ ст. Еволюція державного устрою Австрійської імперії: скасування конституції 1849 р. Становище Галичини в складі Австрійської імперії до 60-х років. Становище Галичини згідно “Федеративної конституції” 1860 р. Державний устрій імперії за Конституцією 1867 р. та місце у ній Галичини.

Економічне становище Галичини, Буковини і Закарпаття: відміна панщини, зміни у землеволодінні, землеробстві й робочій силі. Становище на транспорті. Промислова відсталість Західної України.

Соціальні конфлікти: страйки друкарів Львова у 1870 р. і 1871 р. та робітників швейних майстерень. Страйк нафтовиків у 1884 р. та інші виступи. Селянські виступи. Віча – як форма боротьби селян за економічні і політичні права.

Трудова еміграція українців на американський континент: переселення українців у Бразилію, Аргентину, Уругвай, Венесуелу та інші країни Латинської Америки. Українські емігранти у США і Канаді. Чисельність і заняття переселенців у Америці.

Суспільно-політичний рух: зміст і форми діяльності москвофілів та народовців. Виникнення і діяльність Русько-української радикальної та Української соціал-демократичної партій.

Розвиток української культури другої половини ХІХ ст. Тенденції культурного розвитку Ставлення урядів Росії та Австро-Угорщини до української культури.

Освіта. Реформи в галузі освіти. Початкова, середня і вища освіта. Недільні школи. Культурно – освітні заклади. Наукові заклади. Університетська наука. Наукові товариства. Досягнення українських вчених в різних галузях науки.

Художня література. Драматургія і театр. Музика. Образотворче мистецтво. Архітектура.

Україна напередодні революції 1905 – 1907 рр. Соціально – економічне становище України на початку ХХ ст. Посилення концентрації і виробництва. Монополії і фінансовий капітал. Економічна криза 1900 – 1903 рр. Погіршення становища робітників. Робітничі страйки. Розвиток сільського господарства. Становище селян. Масові селянські виступи.

Земсько-ліберальна опозиція царизму. Загальноросійські і українські партії в Україні. Українська політична думка початку ХХ ст. Студентський рух. Кооперативний рух.

Україна в демократичній революції 1905 – 1907 рр. Початок революції. Січнево – березневі страйки в Україні. Класи і партії в революції. Повстання на броненосці “Потьомкін”. Україна у Всеросійському жовтневому політичному страйку. Виникнення Рад робітничих депутатів. Грудневе збройне повстання. Збройні виступи у Харкові, Олександрівську, Донбасі. Перша та друга Державні думи.

Піднесення українського національного руху. Виникнення україномовної преси. “Просвіти” в українському русі. Українська думська громада.

Україна в період третьочервневої монархії (червень 1907 – липень 1914 рр.). Третьочервневий переворот. ІІІ Державна дума. Столипінська аграрна реформа та її наслідки для України. Економічний розвиток України в 1907 – 1914 рр. Діяльність українських партій і організацій в післяреволюційну добу. Робітничий і селянський рух. Українське питання в Державній думі.

Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Посилення гноблення і економічна відсталість західноукраїнських земель. Стан промисловості і сільського господарства. Боротьба трудящих проти соціального гніту. Кооперативний рух. Поява українських організацій “Січ”, “Сокіл”, “Пласт”. Культурно – просвітницький рух. Церковне життя. Митрополит А.Шептицький. Активізація переселенського руху за океан.

Україна в роки першої світової війни. Причини, початок і характер війни. Україна в планах воюючих сторін. Ставлення до війни різних партій і класів. Українські січові стрільці. Військові дії на території України. Вплив війни на економіку. Назрівання революційної кризи.

Розвиток культури. Освіта і наука. Українська література. Драматургія і театр. Музична культура в Україні. Зародження українського художнього кіно. Образотворче мистецтво. Література.

Тема 6. Українська революція та громадянська війна (1917 – 1921 рр.).

Причини, характер та періодизація Української революції. Типи української державності в 1917-1920 рр. Національна консолідація у ході революції та визвольних змагань.

Лютнева демократична революція 1917 р. Утворення Центральної Ради. Становище в Україні після повалення царизму. Піднесення громадського руху. Програми і цілі українських та загальноросійських політичних партій в Україні. Утворення представницьких органів Тимчасового уряду в Україні. Ради робітничих і солдатських депутатів. Утворення Центральної Ради, її соціальна база, програма.

Доба української Центральної Ради. Відродження державності. Всеукраїнський національний конгрес. Вимога національно – територіальної автономії в складі федеративної Росії. Взаємовідносини Центральної Ради і Тимчасового уряду. І Універсал Центральної ради. Всеукраїнські з’їзди: селянські, військові, робітничі тощо. Утворення Генерального секретаріату. ІІ Універсал Центральної Ради. Липнева криза Тимчасового уряду та утворення української автономії.

Поглиблення економічної кризи та погіршення становища населення влітку та восени 1917 року. Більшовицький переворот в Петрограді. Ставлення до більшовицького уряду В.Леніна політичних сил в Україні.

ІІІ Універсал Центральної Ради. Проголошення УНР. Підсумки виборів до Всеросійських Установчих зборів в Україні. Боротьба більшовиків за владу. Виникнення в Україні радянського уряду.Вторгнення більшовицьких військ. ІV Універсал Центральної Ради. Прийняття Конституції УНР.

Участь представників Центральної Ради в мирних переговорах у Брест-Литовську. Підписання мирного договору з Німеччиною 9 лютого 1918 р. Міжнародні зв’язки УНР.

1918 – 1920 рр. Криза Центральної Ради навесні 1918р. Гетьманський переворот. Українська держава гетьмана П.Скоропадського: внутрішня політика, зовнішньополітичний курс, національно – культурна політика.

Народна боротьба проти німецько – австрійських окупантів. Падіння гетьманського режиму. Утворення Директорії, її склад, соціальна база, політика. Відновлення УНР. С.Петлюра. Соціальні програми Директорії.

Революційні події 1918 р. на західноукраїнських землях. Розпад Австро – Угорської імперії. Утворення у Львові Української Національної Ради. Є.Петрушевич. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 р. Війна з Польщею. Визвольний рух у Північній Буковині та Закарпатті. Інтервенція Антанти на півдні України. Боротьба трудящих проти окупантів. Вигнання антантівських інтервентів з півдня України і Криму.

Друга війна УНР і Радянської Росії. Встановлення влади Рад в Україні на початку 1919р. Радянське державне будівництво. Ш з’їзд Рад України та його рішення. Прийняття першої Конституції УСРР. Запровадження політики воєнного комунізму в Україні. Селянський повстанський рух. Утворення воєнно-політичного союзу радянських республік. Боротьба військ Червоної армії з Денікіним.

. Радянсько-польська війна. Ризький мир. Розгром військ Врангеля у Криму. Ліквідація військ Директорії на Правобережжі.

Основні уроки української національної революції.

Тема 7. УСРР в 1920 –1930-х роках.

УСРР в роки нової економічної політики (1921-1928). Соціально – економічне і політичне становище України на початку 1920-х р. Перехід до нової економічної політики. Ідеологія НЕПу. Особливості нової економічної політики в Україні.

Ідейна боротьба навколо НЕПу. Труднощі у проведенні нової економічної політики. Голод 1921-1922 рр. на півдні України: причини і наслідки.

І-й з’їзд Рад СРСР. Утворення СРСР, вступ до нього Української СРР. Перша Конституція СРСР 1924 р. Зміни в Конституції УСРР (1925 р.). Обмеження суверенітету України.

Відбудова народного господарства на принципах НЕПу.

НЕП у сільському господарстві. Введення продовольчого податку. Кооперативне будівництво. Запровадження нового земельного законодавства. Розвиток індивідуального селянського господарства. Колгоспне і радгоспне будівництво.

НЕП у промисловості. Відродження ринкових товарно-грошових відносин. Ліквідація системи главків в управлінні промисловістю. Трестування промисловості. Самоокупність підприємств. Грошова реформа. Оренда. Допуск приватного капіталу. Запровадження економічних методів управління. Проблема безробіття. Перші успіхи НЕПу.

Промисловість та сільське господарство України у другій половині 1920-х років. Причини згортання нової економічної політики та її наслідки.

Національно-культурна будівництво в Україні. Боротьба з неписьменністю. Налагодження системи народної освіти. Розвиток загальноосвітньої школи. Вища школа. Наука. Розвиток української літератури. Різноманітність літературних угрупувань і течій. Академія наук УСРР. Підпорядкування науки контролю партійних і державних органів. Повернення М.Грушевського з еміграції і його праця в Академії Наук.

Проголошення українізації. Видатні діячі науки, освіти, культури: Д.Багалій, О.Богомолець, С.Єфремов, Д.Яворницький, А.Кримський, В.Блакитний, М.Зеров, М.Куліш, П.Саксаганський, М.Садовський, В.Винниченко, Л.Курбас, І.Їжакевич, Г.Нарбут та ін.. Розвиток мови та літератури. Український театр. Українізація “по-сталінськи”: мета та засоби проведення. Перебудова культурно-освітньої роботи. Клуби. Бібліотеки. Українська радянська періодика.

Націонал-комунізм в Україні та його течії (“хвильовізм”, “шумськізм”, “волобуєвщина”).

Національно-культурне будівництво та національні меншини в Україні.

Згортання українізації. Смерть М.Скрипника. Репресії проти діячів українізації. Розстріляне відродження.

Українська РСР в умовах утвердження тоталітарного ладу (1929-1938 рр.).

Завершення внутріпартійної боротьби в ЦК ВКП(б) і утвердження одноособової диктатури Й.В.Сталіна. Згортання нової економічної політики. Курс на “розгорнуте будівництво по всьому фронту”.

Дата добавления: 2015-05-22