Закріплення вивченого матеріалу. 1. Дати відповідь на питання:

1. Дати відповідь на питання:

1. Чим ви можете пояснити загострення англо-німецьких відносин у другій половині 30-х рр.?

2. Зробіть висновок про головну, на думку французьких політиків, небезпеку для Франції.

3. Які акції Німеччини свідчили про її відмову від дотримання статей Версальського договору й чому Захід не вжив щодо А. Гітлера відповідних заходів?

4. Чи вважаєте ви, що Б. Муссоліні вдалося реалізувати його зовнішньополітичну доктрину?

5. Які, на вашу думку, цілі переслідувала Японія вторгненням Квантунської армії в Північно-Східний Китай?

6. На підставі аналізу здобутків і прорахунків Ліги Націй дайте загальну оцінку її діяльності в умовах наростання воєнної загрози.

7. Б. Муссоліні називав дії Італії в Ефіопії «найвеличнішою перемогою». Чи вважаєте Ви правомірною таку оцінку італо-ефіопської війни? Чому міжнародне співтовариство зайняло позицію стороннього спостерігача?

8. Розкажіть про утворення «вісі» Берлін - Рим - Токіо. Відомо, що цей блок виник на антикомуністичному ґрунті. У чому ж тоді полягала загроза для некомуністичного Заходу?

9. Чим, на вашу думку, був аншлюс Австрії: «родинною німецькою справою», як його називав А. Гітлер, чи інтервенцією?

10. Проаналізуйте положення Мюнхенського пакту й визначте, який вплив він справив на ситуацію у світі.

11. Ще напередодні Мюнхена В. Черчілл передав до преси заяву про те, що розчленування Чехо-Словаччини рівнозначне капітуляції західних демократій перед нацистською загрозою. Такий крах, зазначив він, не принесе миру чи безпеки ні Англії, ні Франції. Чи поділяєте ви таку оцінку відомого британського політика?

12. Розкрийте обставини укладення та зміст пакту Молотова-Ріббентропа й таємного додаткового протоколу до нього. Чи виграла, на вашу думку, від його укладення справа миру?

2. Вміти аналізувати: Чому стала можливою політика «потурання агресору»

Чому не була створена система колективної безпеки в Європі

Чому «вогницами війни» стали Європа та Азія.

Назвіти можливі причини майбутньої війни.

3. Підготувати доповіді: «Пак Молотова – Ріббентропа та його наслідки»

Література

Основна:

Ладиченко Т.В.: Всесвітня історія 10 - А.С.К., 2007

Даниленко В.М. та ін.: Всесвітня історія 10 - Ніка – Центр, 2002

Давлєтов О.Р. та ін.:Всесвітня історія 10- Генеза, 2002

Додаткова:

Алексєєв Ю. М. Всесвітня історія ХХ ст. — К., 1994. — 168 с.

Газін В. П. Всесвітня історія ХХ ст.: Навч. посіб. — Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2004.

Гончар Б. М. та ін.. Всесвітня історія: Навч. посіб. — К.: Знання, 2002. — 565 с.

Языков Е. Ф. История стран Европы и Америки в новейшее время (1918–1945): Курс лекций. — М.: МГУ, 1998. — 352 с.

Розділ: Друга світова війна (1939 – 1945 рр.)

Тема: Початок Другої світової війни.

Основні поняття: світова війна, окупація, «Дивна війна».

План:

1. Причини та характер війни.

2. Захоплення Німеччиною європейських країн.

3. Зовнішня політика СРСР у 1939 – першій половині 1941 рр.

1. Причини війни: недосконалість Версальсько-Вашингтонської системи; загострення суперечностей між великими державами внаслідок глибокої економічної кризи; політика потурання агресорам, яку проводили Велика Британія і Франція.

Передумовою війни стало підписання пакту про ненапад і переділили сфери впливу в Європі за таємним протоколом Ріббентропа—Молотова.

Характер війни змінювався, На першому етапі (1939-1941 рр.) війна мала загарбницький і несправедливий характер з боку Німеччини. Японії, Італії та їхніх сателітів і СРСР. З нападом 22 червня 1941 р. Німеччини на СРСР вона стала антинацистською.

2. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу. Для воєнних дій проти цієї країни було виокремлено 62 дивізії, у тому числі 7 танкових.

Німецьким військам протистояла польська армія, що налічувала 1 млн 750 тис. солдатів і офіцерів. Але на її озброєнні було лише 29 рот застарілих панцерників, 9 рот легких танків та близько 500 літаків також застарілих конструкцій.

Велика Британія і Франція оголосили війну Німеччині ще 3 вересня 1939 р., але відвертих воених дій не починали. Французькі війська здійснили лише невеликий наступ в районі Саарбрюкена на початку вересня, а вже 3 жовтня були відведені за оборонну «лінію Мажино» - «Дивна війна».

9 квітня напад на Данію та Норвегію. 10 травня 1940 р. суходільні війська вермахту розпочали вторгнення до Голландії, Бельгії, Люксембургу. 14 травня голландські збройні сили капітулювали. 14 травня німецькі війська прорвали оборону французів під Седаном.

У районі Кале - Дюнкерка було відрізано й притиснуто до моря 40 англійських, бельгійських і французьких дивізій. 28 травня склала зброю бельгійська армія.

13 червня нацистські війська увійшли до столиці Франції. 22 червня маршал Ф. Петен підписав акт про перемир'я з Німеччиною.

16 липня 1940 р. Гітлер підписав план захоплення Великої Британії «Морський лев». Німецька авіація почала бомбардувати Лондон та Інші англійські міста, а підводні човни блокували Британські острови.

У квітні 1941 р. Німеччина з союзниками здійснила напад на Югославію і Грецію. 17 квітня 1941 р. Югославія капітулювала. 29 квітня – Греція.

Причини швидкого захоплення європейських країн:

- «дивна війна»;

- військова перевага Німеччини та її союзників;

- відссутність системи колективної безпеки.

3. 17 вересня за умовами таємного протоколу Молотова—Ріббентропа радянські війська вступили на територію Західної України та Західної Білорусі. 22 вересня радянські війська увійшли до Львова. 28 вересня між Німеччиною та СРСР було підписано, договір «Про дружбу і кордон». До Німеччини відійшло 48,6% території Польщі і 69,9% її населення, а до СРСР — 51,4% території та 30,1% населення. І жовтня у Бресті відбувся радянсько-німецький військовий парад.

Наприкінці жовтня 1939 р. Народні збори прийняли Декларацію про возз'єднання Західної України з радянською Україною у складі СРСР. У листопаді відбулися сесії Верховної Ради СРСР та Української РСР, які ухвалили закони про входження Західної України до складу СРСР.

У червні 1940 р. радянські війська зайняли територію Бессарабії та Північної Буковини. Законодавче закріплення нових територій у. складі СРСР відбулося способом утворення нової союзної республіки - Молдавської РСР - і розподілу території Бессарабії між МРСР та УРСР.

Восени 1939 р. радянське керівництво накинуло урядам країн Прибалтики «договори про взаємну допомогу» за ними радянські військовослужбовці розміщувались у Прибалтійських державах. Спираючись на свої збройні сили та місцевих комуністів, сталінське керівництво влітку 1940 р. фактично примусило уряди Латвії, Литви та Естонії утворити коаліційні уряди, які контролювалися Москвою, а 3-6 серпня 1940 р. VII сесія Верховної Ради СРСР прийняла постанову про входження проголошених ЛитРСР, ЛатвРСР, ЕРСР до складу Радянського Союзу.

Вступ військ Червоної армії до Західної Білорусі, Західної України, Литви, Латвії, Естонії, Північної Буковини, Бессарабії, здійснювана примусовими засобами радянізація породили масу нових проблем, конфліктів,.

Скориставшись із прикордонного інциденту ЗО листопада 1939 р. СРСР розпочав війну проти Фінляндії. У бойових діях з боху СРСР взяло участь 960 тис. бійців, з боку Фінляндії — 400 тис. У період з листопада 1939 р. по лютий 1940 р. стратегічна ініціатива належала фінам, радянські війська зазнавали тяжких поразок. Лише в лютому 1940 р. ціною величезних втрат радянські війська спромоглися перейти в наступ. У березні 1940 р. було підписано радянсько-фінську мирну угоду, за якою СРСР отримав півострів Ганко для створення військово-морської бази; встановлювалася нова лінія кордону.

Війна проти Фінляндії підірвала міжнародний престиж СРСР:

• виключено з Ліги Націй як країну-агресора (грудень 1939 р.);

• зневіра в СРСР як у боєздатному союзникові з боку Великої Британії, Франції;

• війна показала слабкість радянської воєнної машини.

Втрати СРСР: 70 тис. загинули та пропали безвісти, 176 тис. були поранені та обморожені (тоді як фінська сторона втратила загиблими 23 тис., пораненими 44 тис).

Дата добавления: 2015-05-22