Економічне прогнозування діяльності підприємства

Ефективна діяльність підприємств і фірм в умовах ринкової економіки в значній мірі залежить від того, наскільки вірогідно вони передбачають далеку й ближню перспективу свого розвитку, тобто від прогнозування.

Прогнозування діяльності підприємств і фірм - це оцінка перспектив їхнього розвитку на основі аналізу кон'юнктури ринку, зміни ринкових умов на майбутній період.

Результати прогнозування діяльності підприємств і фірм ураховуються в програмах підприємств по маркетингу, при визначенні можливих масштабів реалізації продукції, очікуваних змін умов збуту й просування товарів.

Прогнозування як результат маркетингових досліджень є вихідним пунктом організації виробництва й реалізації саме тієї продукції, що потрібно споживачеві.

Основна мета прогнозу - визначити тенденції факторів, що впливають на кон'юнктуру ринку.

При прогнозуванні звичайно виділяють прогнози короткострокові - на 1-1.5 року, середньострокові - на 4-6 років і довгострокові - на 10-15 років.

Головний акцент при короткостроковому прогнозуванні робиться на кількісній й якісній оцінці змін обсягу виробництва, попиту та пропозиції, рівня конкурентноздатності товару й індексів цін, валютних курсів, співвідношень валют і кредитних умов. Тут ураховуються також тимчасові, випадкові фактори.

Середньострокове й довгострокове прогнозування ґрунтується на системі прогнозів - кон'юнктури ринку, співвідношення попиту та пропозиції, обмежень по захисту навколишнього середовища, міжнародної торгівлі.

При середньостроковому й довгостроковому прогнозуванні, як правило, не враховують тимчасові й випадкові фактори впливу на ринок. Якщо короткострокові прогнози націлені на кількісні оцінки, насамперед, рівня цін на ринку, то середньострокові й довгострокові прогнози розглядаються як імовірнісні оцінки динаміки зміни цін.

Як інструментарій прогнозування застосовуються формалізовані кількісні методи (факторні, статистичного аналізу, математичного моделювання), методи експертних оцінок, що базуються на досвіді й інтуїції фахівців з даного товару й ринку.

При прогнозуванні діяльності підприємств по випуску продукції виробничого призначення враховується аналіз інвестиційної політики в галузях, що споживають відповідні товари, тенденції розвитку НТП у цих галузях, а також формування принципово нових потреб і способів їхнього кращого задоволення.

При прогнозуванні діяльності підприємств, що випускають продукцію широкого вжитку, звичайно опираються на дані опитувань споживачів і продавців товарів. У цьому випадку використаються такі методи вивчення ринку як анкетування, телефонні й персональні інтерв'ю.

Найбільшу складність представляє прогнозування зовнішньоекономічної діяльності підприємства й фірми, що обумовлено високою динамічністю, багатофакторним і суперечливим характером формування, а тому й невизначеністю, важкою передбачуваністю зовнішньоекономічних зв'язків.

Тому стосовно до прогнозування зовнішньоекономічною діяльністю підприємства важливо комплексне дослідження цілого ряду приватних ринків (окремих країн) конкретного товару, виявлення специфічних для кожного й загальних для всіх (або групи таких ринків) факторів формування кон'юнктури ринку, аналіз взаємозв'язку цих ринків між собою, а також синтез приватних прогнозів, облік взаємодії й взаємовпливу в рамках світового ринку даного товару.

Результати прогнозування діяльності підприємств (фірм) повинні бути відображені у відповідних розділах їхніх бізнес-планів.

Ефективна діяльність підприємств в умовах ринкової економіки можлива лише за умови розробки планів розвитку, виробничих програм, бізнес-планів.

Розробка й обґрунтування планів розвитку підприємства здійснюється на основі системи прогресивних техніко-економічних норм і нормативів.

Найбільш зроблений метод розробки норм - розрахунково-аналітичний, при якому норми й нормативи технічно обґрунтовуються шляхом всебічного критичного аналізу стану виробництва, можливих змін у ньому вивчення впливу різних факторів. Використаються також і такі методи як: хронометраж, фотографія робочого дня й ін.

В основу норм заставляються техніко-економічні й організаційні умови роботи в плановому періоді.

Техніко-економічні норми й нормативи розробляються по наступних основних групах:

норми витрат живої праці (норми витрат робочого часу на одиницю продукції, норми виробітку продукції в одиницю часу, норми обслуговування, нормативи чисельності);

норми матеріальних витрат (питомі норми витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, що комплектують виробів);

нормативи використання знарядь праці (нормативи використання машин, устаткування, механізмів, споруджень, інструментів);

нормативи організації виробничого процесу (тривалість виробничого циклу, обсяги незавершеного виробництва, запаси сировини, матеріалів, палива);

норми тривалості освоєння проектних потужностей підприємств, що вводять у дію, цехів, агрегатів, установок, виробництв.

Призначення окремих груп норм і нормативів по-різному. Норми витрат живої праці служать в основному для визначення рівня продуктивності праці, використання робочого часу, установлення розмірів заробітної плати. На основі питомих норм витрат матеріальних ресурсів і виробничої програми визначається потрібна кількість окремих видів і марок матеріальних ресурсів. Нормативи використання знарядь праці дозволяють розраховувати рівень використання виробничих потужностей. Норми й нормативи служать для визначення витрат виробництва (собівартості продукції).

Дата добавления: 2015-05-22