Основні законодавчі акти про охорону праці

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є: Конституція України, Закони України „Про охорону праці", „Про охорону здоров'я", „Про пожежну безпеку", „Про використання ядерної енергії та радіаційний захист", „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", а також Кодекс законів про працю України (КЗпП).

У ст. 43 Конституції України записано:

- Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується;

- Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;

- Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст.45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

1.1. Основні положення закону України „Про охорону праці"

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 р. прийняла Закон України „Про охорону праці". 21 листопада 2002 р. внесені зміни до Закону України „Про охорону праці", який набув чинності з дня його опублікування. цей Закон:

- визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності;

- регулює за участю відповідна державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

- встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Специфічною особливістю українського Закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантії; робітникам. Вперше в історії держави:

- робітникам було надано право відмовитися від роботи у випадку існування на виробництві загрози для їхнього здоров'я і життя;

- розширено права робітників у соціальних гарантіях відшкодування збитків у випадку пошкодження їх здоров'я на виробництві;

- передбачається нова система фінансування охорони праці;

- реформування системи страхування від нещасних випадків і профзахворювань;

- посилюється централізація планування. Закон України „Про охорону праці" та нормативно-правові документи щодо його реалізації одержали високу, оцінку експертів Міжнародної організації праці;

- закріплення за державою функції управління охороною праці;

- держава виступає гарантом створення безпечних та нешкідливих умов праці для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності.

Дата добавления: 2015-05-08