План вивчення теми. 1. Податкова система та фіскальна політика

План вивчення теми

1. Податкова система та фіскальна політика.

2. Механізм грошово-кредитного регулювання.

3. Роль держави в економічному кругообігу.

Методичні рекомендації

Господарський механізм представляє систему основних форм, методів і важелів по використанню економічних законів, вирішенню протиріч суспільного виробництва, узгодження економічних інтересів соціальних груп суспільства.

Фіскальна політика — це політика доходів і витрат держави. Головний фінансовий план держави — державний бюджет. Як правило, доходи і витрати державного бюджету рідко збігаються. Частіше має місце дефіцит або профіцит. Держава застосовує регулювання податкових ставок і їх диференціацію.

Грошово-кредитнаполітика — один із головних інструментів державного регулювання економіки. Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Держава регулює процентні ставки кредитів комерційних банків. Зниження цих ставок у період спаду і депресії веде до збільшення підприємницького прибутку і зрештою чистого прибутку корпорацій, а тому стимулює зростання виробництва. Навпаки, підвищення процентних ставок у період «перегріву» економіки зменшує підприємницький прибуток, а тому обмежує, гальмує зростання виробництва.

Нарівні з урядом найважливішим органом регулювання ринкової економіки є центральний (національний) банк країни, незалежний від президента, парламенту й уряду. Головною функцією центрального банку є регулювання грошової маси, забезпечення її відповідності масі товарів і підтримка тим самим твердої купівельної спроможності паперових грошей, що є найважливішою умовою нормального функціонування ринкового механізму.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення податків і розкрийте їхні функції.

2. Що таке податкова система?

3. Яку роль в економічному та соціальному житті відіграють податки?

4. Які інструменти застосовуються у грошово-кредитному регулюванні?

Бібліографічний список до теми

1.1.[§70-78]; 1.2.[T.17-19]; 1.3.[гл.22-23]; 1.4.[Т.17-19]; 1.5.[р.22-24]; 1.7.[Т.16-18]

Змістовий модуль 4. Закономірності розвитку економічних систем

Тема 14. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи. Соціалістична економічна система

Мета роботи: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів щодо сутності та особливостей капіталістичної та соціалістичної економічних систем.

1. Об’єктивні основи та шляхи виникнення і розвитку капіталістичної системи.

2. Закономірності еволюції капіталістичної економічної системи на сучасному етапі.

3. Механізм функціонування соціалістичної адміністративно-командної економіки.

4. Причини загальної кризи і розпаду світової системи соціалізму.

Методичні рекомендації

Наприкінці ХІХ ст. ринок зіткнувся із складними проблемами. Виникла реальна загроза для функціонування конкуренції - істотні перепони у вигляді монополістичних утворень. Почали з'являтися й теорії монополій. Історія монополії сягає сивої давнини. Згадки про неї вже знаходимо у творах Аристотеля.

Монополістичні тенденції у різних формах і неоднаковою мірою проявляються на всіх етапах розвитку ринкових процесів, супроводжують їх. Новітня історія їх починається в останній третині ХІХ ст., особливо під час економічної кризи 1873 року. Найбільш розвинутих і зрілих форм ринкова система конкурентного типу надбала за умов капіталізму. Капіталізм почав розвиватися у Західній Європі в XVI ст. Пригадайте деякі історичні особливості розвитку капіталізму в різних країнах Європи. За кілька століть еволюції капіталізму тривали суттєві зміни не тільки в межах продуктивних сил, але й у системі приватнокапіталістичної власності.

З точки зору розвитку продуктивних сил відрізняють такі етапи еволюції капіталізму (в деяких джерелах етапи розвитку капіталізму в промисловості):

а) ручна праця як основа виробництва, кінець XV –XVII ст. Для цього періоду характерні проста кооперація, розвиток мануфактури з внутрішньовиробничим поділом праці;

б) машинне виробництво, кінець XVII –початок XIX ст., робітник стає придатком машини;

в) промислова революція, кінець XIX ст. – сер. 50-х років XX ст. Розвиток машинного виробництва, автоматизована праця;

г) “інформаційна цивілізація”, друга половина XX ст., використання інформаційних ресурсів, виробництво і споживання інформаційних цінностей, виробництво інформаційного обладнання: ЕОМ, мережі ЕОМ, мікропроцесорів тощо.

А з точки зору виробничих відносин виділять такі етапи:

- домонополістичний капіталізм (вільної конкуренції);

- монополістичний капіталізм;

- державно–монополістичний капіталізм (ДМК);

- соціально-орієнтований капіталізм.

За умов переходу до монополістичного капіталізму домінуючими формами господарювання стали синдикати, картелі, трести. Сьогодні основною формою є корпорації – акціонерні товариства. Капіталістична приватна власність модифікується у корпоративну (колективну). Здійснюється процес “диверсифікації”, тобто проникнення капіталу у галузі, які не пов'язані з основною сферою діяльності корпорації. В результаті утворилися великі корпорації, що отримали назву конгломератів. Вони були поширені у 60-х роках нашого століття і швидко розпались.

Сучасний капіталізм називають епохою панування фінансово-промислового капіталу. Вивчення цього явища почніть із з'ясування причин, що призвели до його появи.

Фінансово-промисловий капітал сформувався в результаті злиття монополістичного промислового капіталу і монополістичного банківського капіталу. Зміни в сфері виробництва під впливом концентрації і централізації капіталу викликали відповідні процеси у сфері банківської діяльності. Великим корпораціям стали потрібні великі банки.

Ідея соціалізму – справедливого суспільства виникла не на пустому місці. Всі три світові релігії кличуть своїх віруючих готуватися в земному житті до загробного справедливого суспільства в якому всі будуть рівні. Ця ідея лягла в основу утопічного соціалізму, на основі якого виникло вчення К. Маркса - комунізм.

Марксизм обґрунтовує соціалізм як соціальний устрій, що виникає в результаті ліквідації капіталістичного способу виробництва і встановлення диктатури пролетаріату, створення суспільної власності на засоби виробництва і розподілу за принципом „Від кожного – за здібностями, кожному – за працею”. Раціонально організувати виробництво можливо тільки на засадах плановості в межах державної (загальнонародної) і кооперативно-колгоспної форми власності на базі великою машиною виробництва, при вільній від експлуатації праці. Мета соціалізму – найбільш повне задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб на основі планомірного розвитку народного господарства. Економічна модель соціалізму К.Маркса і Ф. Енгельса має анти ринковий і недержавний характер. Соціалізм розглядається як устрій вільних і асоційованих робітників.

Модель, що була реалізована на практиці в СРСР – це грубе спотворення ідеї соціалізму, тому що в центрі її стала не людина, а держава. Монополізувавши власність держава стала головним суб’єктом – організатором усіх господарських процесів: виробництва, розподілу, обміну та споживання. Ця економічна модель визначається як державний соціалізм, або воєнній комунізм, казармений соціалізм,адміністративно-командний соціалізм.

Відсутність матеріальних умов побудови соціалізму в Росії (країна сільськогосподарська, сільська) привели до масового державного примусу – модель „воєнного комунізму” при примусовій праці і трудовій повинності на виробництві, конфіскації виробленої продукції та націоналізації власності.

Ці жорстокі заходи привели до масових виступів не тільки селянства а і робітників. Тому щоб вийти із кризи змінюється економічна політика – НЕП, яка стимулювала підприємницьку діяльність, торгівлю розвиток кооперації та ін.

Однак демократичні починання ринкової економіки не були узаконені, в управлінні економікою узаконюються командні методи управління. Остаточно модель „державного соціалізму” сформувалась в роки індустріалізації і насильницької колективізації в умовах масового терору і беззаконня. Довго така економічна система існувати не може тому, що: по-перше, дана економічна система пристосована до екстенсивного типу економічного зростання; по-друге, економіка за державного соціалізму стає не ефективною, а витратною; по-третє останньою причиною деформації соціалізму є одержавлення власності, відчуження робітника від засобів виробництва і створеного товару, управління виробництвом; по-четверте, відсутність товарно-грошових та ринкових відносин, директивний адміністративно-командний метод управління економікою.

Необхідно зрозуміти, що зазнав поразки не соціалізм, а його утопічний ліворадикальний варіант, дійсний соціалізм мабуть ще буде реалізованим світовою цивілізацією.

Питання для самоконтролю

1. Чим зумовлена концентрація і централізація банківського капіталу?

2. Які причини привели до утворення монополії?

3. Чи було державне втручання в економіку за умов вільного ринку?

4. Що таке фінансовий капітал?

5. Визначте та охарактеризуйте об’єктивні та суб’єктивні передумови переходу до соціалізму.

6. Поясніть, чому саме державно форма власності є економічною основою державного соціалізму.

Бібліографічний список до теми

1.1.[§98-101]; 1.4.[Т.26] 1.5.[р.34]; 1.7.[Т.27]

Тема 15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік

Мета роботи: закріпити, поглибити, розширити та систематизувати знання студентів щодо сутності сучасних економічних систем та необхідності існування перехідної економіки.

Дата добавления: 2015-05-22