Колізії у праві: поняття, причини, види

Види прогалин та шляхи їх усунень.

Складність суспільних відносин, що регулюються правом, а також багатоаспектність правового впливу обумовлює існування різноманітних прогалин у праві, які можливо класифікувати за наступними критеріями:

І. В залежності від ступеню неурегульованості правом суспільних відносин:

а) відсутність нормативно-правового акту, що обумовлює прогалину у регулюванні сфери суспільних відносин;

б) відсутність сукупності норм, що складають правовий інститут, що обумовлює прогалину у певній частині сфери суспільних відносин;

в) відсутність певного правового припису чи його частини, що обумовлює прогалини правового регулювання випадку.

ІІ. За часом прояву:

а) первинні прогалини, що виникають на момент прийняття акту, як результат недбалості правотворчих органів, коли певна частина суспільних відносин не підпадає під правовий вплив, хоча об’єктивно його потребує;

б) наступні, що мають об’єктивний характер і є результатом розвитку суспільних відносин, виникнення нових життєвих ситуацій, які не могли бути передбачені законодавцем заздалегідь.

Ці прогалини з’являються після прийняття акту в процесі його функціонування.

Важливим аспектом забезпечення ефективності правозастосування є подолання прогалин. Це діяльність суб’єктів правозастосування, націлена на заповнення прогалин у праві. Сучасна юридична практика виокремлює три різновиди такої діяльності:

а) аналогія закону;

б) аналогія права;

в) субсидіарне застосування правових норм.

Важливим аспектом подолання прогалин у праві є діяльність суб’єктів правотворчості, пов’язана з прийняттям нових нормативних актів, що заповнюють існуючі прогалини, внесення змін та доповнень до існуючих, а також відміна застарілих норм.

Процес правового регулювання характеризується як встановлений нормативно вплив держави на суспільні відносини. Процес правового регулювання зумовлюється певними факторами та має певний ступінь ефективності. Ефективність правового регулювання залежить від непротирічності законодавства та наявності механізм подолання колізій, що виникають між правовими приписами.

Інтерес вчених до проблеми юридичних колізій зумовлюється двома основними причинами:

а) необхідністю покращення законодавства;

б) пануванням у радянській юридичній науці теорії безконтрольності радянського права, що є ефективним засобом упорядкування відносин, який не має будь-яких протиріч.

Вивчення юридичних колізій та аналіз протиріч правового регулювання потребує дослідження соціальних протиріч. Різновидом яких є правові.

Соціальні протиріччя характеризуються наявністю певних ознак, які притаманні і юридичним колізіям:

1. Наявність конфлікту, що супроводжується незацікавленістю сторін в знаходженні компромісу.

2. Наявність суб’єктивного фактору, тобто сторін конфлікту, що мають певні інтереси та мету діяльності.

3. Динамізм конфлікту, що характеризується певними стадіями розвитку.

Враховуючи те, що правові колізії визначаються змістом права, то можливо говорити про наявність двох основних категорій причин, що їх зумовлюють:

а) оскільки право є відображенням економічних відносин, то матеріальна сфера суспільства, яка має суперечливий характер, породжує наявність конфліктів у праві;

б) оскільки право має самостійне значення, то йому притаманні суперечності, які не мають матеріальну основу, маючи правову основу.

Наявність серед особливих рис права стабільності та незмінності зумовлює 2 тенденції його розвитку, з одного боку, це динамізм права, що зумовлює його відповідність змінам суспільної діяльності, з іншого – статичність, що забезпечує збереження внутрішньої структури з точки зору єдності та узгодженості.

Звичайно, що динамізм та статичність мають протирічний характер, що звичайно позначається і на праві.

Дата добавления: 2015-05-22