Мотиваційно-вольові компоненти прийняття рішень

Атрибуція(приписування) - наділення протилежної сторони певними рисами поведінки на основі свого бачення може зіграти і позитивну, і негативну роль.

Вони ж визначили основи вивчення ймовірності економічної поведінки.

Види систематичних помилок, що допускаються при оцінці ймовірності в умовах невизначеності:

· ефект репрезентативності (переоцінюється надійність малих вибірок);

· ефект наочності (переоцінка ймовірності яскравих подій, котрі запам'ятовуються);

· ефект егоцентризму (недостатнє врахування апріорної інформації і використовування переважно власного досвіду);

· ефект консерватизму;

· ефект Ірвіна (переоцінюється ймовірність бажаної події і недооцінюється ймовірність небажаного);

· ефект якоря (вплив точки відліку, з чим порівнюється);

· ефект краю (недооцінюється можливість ймовірних подій і переоцінюється - малоймовірних);

· ефект Монте-Карло (при оцінці ймовірності двох послідовних незалежних подій люди прагнуть встановлювати між ними зв'язок);

· ефект Стоунера (позитивне зрушення ризику в групових рішень).

Дослідники ЕП (Дж. Хіршлейфер ам. економіст, Спенсер та Кропоткін) спростовували однозначність домінування раціонального начала при прийнятті рішень на снові дії факторів руйнівного впливу на принцип максимізації вигоди при прийнятті рішень

1.ефект насичення,

- живих організмам властивий ефект насичення - на певній стадії експерименту позитивний стимул не викликав реакції у відповідь.

- положення економічної теорії описує так звані точки насолоди, тобто ситуації, відхилення від яких у будь-якому напрямі призводить до негативного результату.

2.психологія колективної дії:

прагнення до максимізації власної вигоди може мати для індивіда не позитивний, а негативний результат навіть з чисто економічної точки зору; суб'єкт, що орієнтується на особисту вигоду, може стати руйнуючим чинником економічних відносин.

3.суб'єктивне сприйняття корисності економічної дії (М.Шеріф ам. психолог).

Економісти – представники інституційних теорій фірми та споживчого вибору на відміну від Неймона та Монгерштейна – неокласиків, враховують вплив різноманітних чинників серед яких можна виділити економіко-психологічні механізми сприйняття поведінки і намірів іншої сторони в процесі прийняття рішень:

- атрибуція,

- децентралізація,

- емпатії.

Проблема ускладнюється тим, що існує так звана “основна помилка атрибуції ” - приписування суб'єктові якостей, якими він не володіє, але які характеризують ситуацію, в якій він знаходиться.

Децентралізації, тобто - наближенню до “Я” іншого.

Емпатія – здатність до співпереживання

В основі цілей поведінки лежать мотиви.

Мотиви - первинніші за цілі спонуки, які пов'язані з розумом, свідомістю та зумовлені емоціями і підсвідомими механізмами.

Економічні мотиви - це особлива категорія мотивів, до якої належать мотиви накопичення багатства, конкуренції, егоїзму, альтруїзму, гонитви за прибутками, схильності до ризику.

Рис. Схема взаємодії цілей, мотивів та інтересів в процесі психологічної орієнтації економічної поведінки суб’єкта

У економічній психології розрізнять два види мотивів:

- ті, що носять прагматичний характер,

- ті, що не мають практичної спрямованості.

1. Прагматичні мотиви:

Мотив безпеки. Він, як правило, породжує орієнтацію на заздалегідь вибрану мету накопичень.

Мотив досягнення контролю над ситуацією. Як правило, в ньому реалізується цільова орієнтація людини на володіння владою, на відчуття незалежності від інших і при можливості - на контроль над оточуючими.

Мотив отримання доходів. Суть - у прагненні забезпечити себе більшими фінансовими коштами шляхом вибору найвдаліших форм накопичення і вмілої комбінації різних варіантів.

Мотив престижу, що символізує націленість індивіда на демонстрацію оточуючим своїх накопичених статків. При цьому мається на увазі націленість переконати інших у своїй високій професійній майстерності, а також в умінні розпоряджатися грошима.

2. Мотивів, що не мають практичної спрямованості,

- ті, за яких заощадження здійснюються як вже згадана раніше самоціль,

- ті, що виражають альтруїстичні наміри.

Вольові компоненти економічної поведінки - це економічні норми, економічний інтерес, економічний вчинок, економічна діяльність.

Економічні норми - стандарти поведінки, що регламентують відносини між людьми.

Економічні норми, як правило, закріплюються юридично, набуваючи статусу правових норм, і наділяються відповідними засобами контролю (санкціями) у разі їх не дотримання.

Е кономічний інтерес - це форма дії влади власника на волю суб'єкта господарювання і джерело господарської діяльності.

Економічні інтереси визначаються місцем людей в економічній систем

Залежно від суб’єктів економічних відносин

За ступенем важливості

Залежно від ознак взаємостосунків

Залежно від об’єкта інтересів

Колективний

Суспільний

Головний

Другорядний

Поточний

Перспективний

Інтелектуальний

Фінансовий

Умов життя, праці

Залежно від ступеня свідомості

Реальний

Помилковий

Інтерес режиму праці

Майновий

Індивідуальний

Рис. 2 Класифікація економічних інтересів

Економічний вчинок - це особистісна форма економічної по­ведінки. Економічний вчинок включає творчий акт вибору цілей і засобів економічної поведінки.

Економічна діяльність - це активна взаємодія з економічною системою, в ході якої людина виступає як суб'єкт, котрий цілеспря­мовано впливає на об'єкт і таким чином задовольняє свої економічні потреби.

Економічні оцінки - це результат співвідношення поточної економічної інформації з попереднім досвідом, збагачений емоційним відношенням відповідно до значимості для суб'єкта отримуваної інформації.

Економічні переконання - це стійка, систематизована систе­ма поглядів, яка виступає як економічний світогляд суб'єкта. Формування таких переконань спирається на глибокі знання і оцінки економічних явищ, але вони не переходять в переконання автоматично, а виробляються на основі економічного досвіду людини в результаті економічної діяльності.

Економічні переконання, що стали мотивами поведінки людини, визначають її ставлення до економічної сфери діяльності.

Дата добавления: 2015-05-22