Комп’ютерний набір – Д.А. Гудима 4 страница

[491] Крім досить відомих у вітчизняній (в її широкому розумінні) науці фундаментальних праць Г.Ділігенського, А.Здравомислова, А.Лєонтьєва, П.Симонова, виданих ще у 70-80-х роках минулого століття нещодавно з цієї проблематики опубліковані нові монографії (див., наприклад, Туев В.А. Человеческие потребности (эскиз философской теории).- Иркутск,1998; Карпова И.П. Потребление как социокультурный процесс.-Новосибирск,2000; Обуховский К. Галактика потребностей. Психология влечений человека.-СПБ, 2003; Мальцева А.П. Философия желания.-Ульяновск,2003; Коротаев А.В. Социальная эволюция: факторы, закономерности, тенденции.-М.,2003.

[492] Такі знання продукують насамперед соціальна антропологія, соціологія соціальної структури суспільства, соціальна психологія та психологія особистості.

[493] Предметом такого дослідження були наступні кодекси: Цивільний (далі – ЦК), Сімейний (далі – СК), Господарський (далі – ГК), Житловий (далі – ЖК), законів України про працю (далі – КЗПП), Земельний (далі – ЗК), Кримінальний (далі – КК), Кримінально-процесуальний (далі - КПК), Цивільно-процесуальний (далі – ЦПК), Господарсько-процесуальний (далі – ГПК), Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі – КУАП), Митний (далі – МК), Бюджетний (далі – БК), Лісовий (далі – ЛК), Водний (далі – ВК) і Кодекс України про надра (КН).

[494] Окрім нього, з-поміж інших основних підходів до такої інтерпретації вирізняються, як відомо: легістський (позитивістсько-нормативістський), етичний, біологічний, психологічний, теологічний (релігійний).

[495] Див., напр.: Рабінович П.М. Права людини та їх юридичне забезпеченння (Основи загальної теорії права та держави). – К., 1991. – С.6.

[496] При характеристиці різноманітних підходів до інтерпретації прав людини вже доводилося вирізняти й такий, згідно з яким права людини – це ніщо інше, як її потреби (Див.: Український часопис прав людини. – 1995. – №1. – С.17). Втім, це, можливо, дещо гіпертрофоване, надто „радикальне” відображення потребового підходу.

[497] Див., напр.: Український часопис прав людини. – 1995. – №2.

[498] У зв’язку з цим зауважу, що такі терміни, як „особисті” чи „особові” (права), котрі нерідко використовуються для позначення даної групи прав, видаються неадекватними. Адже будь-які права людини належать фізичній особі, а отже, є – у широкому розумінні – особистими. Відомо, що особа й особистість – явища нетотожні.

[499] Див.: Ханик-Посполітак Р. Деякі аспекти захисту прав споживачів в Європейському Союзі // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №4. –С.34.

[500] Див.: Ларін М. Захист прав споживачів: світовий досвід // Юридичний вісник України. – 2003, 8-14 березня.

[501] Язвінська О.М. Історія консюмерізму. Навч.посібник для студентів вищих закладів освіти з підприємництва і торгівлі. 2-ге доповнене і перероблене видання. – К., 2003. – С.8.

[502] Див. Рабінович А.В. Вивчення прав споживачів у вищій школі: науково-теоретичні та методичні аспекти // Держава і право. Вип.25. – К., 2004. – С.303.

[503] Язвінська О.М. Вказ. праця. – С.16.

[504].Там само.

[505] Див.Рабінович А.В. Вказ.праця. – С.303.

[506] Див., наприклад: Калмыков Ю.Х. К понятию обязательства по оказанию услуг в гражданском праве // Советское государство и право. – 1996. – №5. – С.116, 119; Шешенин Е.Д. Классификация гражданско-правовых обязательств по оказанию услуг // Антология уральской цивилистики. 1925-1989. – М., 2001. – С.355; Кротов М.В. Обязательство по оказанию услуг в советском гражданском праве. – Л., 1990. – С.4.; Степанов Д.И. Услуги как объект гражданского права // Российская юстиция. – 2000 – №2; Рабінович А.В. Захист прав споживачів: можливості удосконалення юридичного механізму // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. Вип.18. – Одеса, 2003. – С.553-554; Адміністративні процедури та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України. / Автор-упорядник В.П.Тимощук. – К., 2003. – С.118.

[507] Див., напр.: Рабінович П.М. Соціальна сутність держави: національно-етнічний та національно-політичний аспекти / /Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 1996. – С.6-8; Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: до методології дослідження // Право України. – 2001. – №8.

[508] Галимов Б.С., Мусин Г.Х. Вказ.праця. – С.211.

[509] З досить рідких досліджень, виконаних з позицій такого підходу у галузевих юридичних науках, див., наприклад: Баринов Н.А. Имущественные потребности и гражданское право. – Саратов, 1987; Його ж. Проблема имущественных потребностей (социально-правовой аспект) // Вестник Саратовской государственной академии права. – 2003. – №2.

[510] Див., напр.: Бандура О.О. Єдність цінностей та істини у праві: Монографія. – К., 2000; Баранов П.П., Окусов А.П. Аксиология юридической деятельности. – Ростов-на-Дону, 2003; Кравченко И.И. Политические и другие социальные ценности // Вопросы философии. – 2005. – №2. – С.3-16.

[511] Тугаринов В.П. О ценностях жизни и культуры. – Л, 1970. – С.11; Дробницкий О.Г. Ценности // Философская энциклопедия. Т.5. – М., 1969. – С.69.

[512] Великий тлумачний словник сучасної української мови. – К., 2002. – С.1366; Толковый словарь русского языка / Под ред. Д.Н.Ушакова. Т.4. – М., 1940. – С.1214; Словарь современного русского литературного языка. Т.1. – М., 1950. – С.471; Т.17. – М., 1965. – С.630 – 633; Этимологический словарь русского языка. Т.1. Вып. 2. –М., 1965. – С.127.

[513] Див.: Тугаринов В.В. Теория ценностей в марксизме. – Л., 1968. – С.9.

[514] У цьому сенсі можна сказати: цінність – функція двох перемінних (Див.: Василенко В.А. Ценность и ценностные отношения // Проблема ценности в философии. – М.; Л.,1966. – С.45).

[515]Див., напр.: Дробницкий О.Г. Мир оживших предметов. – М., 1967. – С.44, 292; Столович Л.Н. Природа эстетической ценности. – М., 1972. – С.55.

[516] Див., напр.: Фаткуллин Ф.Н., Чулюкин Л.Д. Социальная ценность и эффективность правовой нормы. – Казань, 1977. – С.12; Баранов В.М. Взаимосвязь истинности и социальной ценности правовых норм в развитом социалистическом обществе // Вопросы теории государства и права. – Саратов,1980. – С.54.

[517] Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология. – Соч.2-е изд. Т.3. – С.64.

[518] Недбайло П.Е. Введение в общую теорию государства и права. – К., 1971. – С.106, 107.

[519] Алексеев С.С. Право и наша жизнь. – М., 1978. – С.127.

[520] Її можна назвати також вказівною, сигніфікативною, орієнтаційною.

[521] Лазарев В.В. Социально-психологические аспекты применения права. – Казань, 1982. – С. 101.

[522] Брожик В. Марксистская теория ценностей. – М., 1982. – С.201.

[523] Právnicke studie. – Bratislava,1977, roč 23. –S.102.

[524] Naschitz A. Q otazkach hodnot a hodnoceni v pravu // Pravnik. – 1965. – №5. – S.489; Нашиц А. Правотворчество. Теория и законодательная техника. – М., 1974. — С.89.

[525] Pojeznа А. К vyznamu axiologie pre vedy o state a prave // Pravny obzor. – 1973. – № 3. – S.205.

[526] Gorganeanu J. Ch., Olaru А. С. Сu privire la perspective axiologica in abordarea fenomenului juridic // Revista de filozofie. – 1975. – № 5. – Р.621.

[527] Лукашева Е. А. Социалистическое правосознание и законность. – М., 1973. – С.57. Див. також: Кобляков В. П. Об истинности моральных суждений // Вопросы философии. – 1968. – № 5. – С.68.

[528] Неновски Н. Право и ценности. – София, 1982. – С. 73-74.

[529] Ціннісно-пізнавальні аспекти правотворчості аналізувались, зокрема, у статтях А. Нашиц «Проблеми цінності і оцінки у праві» (Revista de filozofie. – 1965. – № 5. – Р.580-581, 584-585) та В. Пєшкі «Цінності і категорії у правотворчості» (Jogtudomanyi Kozlony. – 1981. – № 4. – Р.239-247 old.).

[530] Більшість з наведених вище аксіолого-правових положень було покладено в основу кандидатської дисертації В.М. Косовича „Оцінювання й оцінки у правовому регулюванні” (1976 р.).

[531] Докладніше про це див.: Рабинович П.М. Социалистическое право как ценность. – Львов, 1985. – С.29-37.

[532] Черданцев А. Ф. Аксиологические проблемы правоведения // Актуальные проблемы теории социалистического государства и права. – М., 1974. – С.28.

[533] Haney G. Bewertung, Wert und Werte des Rechts // Wissenschaftliche Zeitschrift der Friedrich-Schiller-Universitat. – Jena. – 1979. – № 1. – S.9; Оборотов Ю. Н. Основные вопросы теории правовой активности личности социалистического общества. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. – К., 1979. – С.23.

[534] Михайлова М. Ценност и ценностни ориентации в правото // Годишник на Софийския университет. Юридически факултет. Т. 63. Кн. 2. – 1973. – С.58.

[535] Суслов Ю. А. Некоторые вопросы изучения правовых ориентаций // Человек и общество. Вып. 12. – Л., 1973. – С.138.

[536] Маркс К. Дебаты по поводу закона о краже леса. – Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 1. – С.159.

[537] Неновски Н. Социалистическото право в светлината на марксиската теория за ценностите // Правна мисъл. – 1972. – № 3. – С.41.

[538] См.: Алексеев С. С. Социальная ценность права в советском обществе. – М., 1971. – С.62-142.

[539] Селиванов В. В. Генезис эстетических и художественных потребностей // Проблема потребностей в этике и эстетике. – Л., 1976. – С.44.

[540] Див., напр.: Научные основы советского правотворчества. – М., 1981. – С.113-121; Кудрявцев В. Н. Правовое поведение: норма и патология. – М., 1982. – С.267-273.

[541] Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. – Т.3. – С.71.

[542] Алексеев С.С. Структура советского права. – М., 1975. – С.164-165.

[543]Див.: Брожик В. Вказ. праця. – С.173.

[544] Лукашева Е. А. Социально-психологические аспекты реализации прав личности // Реализация прав граждан в условиях развитого социализма. – М., 1983. – С.126.

[545] Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 года // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. – Т.42. – С.93-94.

[546] Копейчиков В.В. Реализация субъективных прав граждан. – Советское государство и право. – 1984. – № 3. – С.16-17.

[547] Туманов В.А. Вступительная статья // В кн.: Давид Р. Основные правовые системы современности. – М., 1967. – С.16; Рабинович П.М., Витрук Н.В. Социалистическое право и личность // Правоведение. – 1970. – №3. – С.17-22; Орзих М.Ф. Личность и право. – М., 1975. – С.107; Алексеев С.С. Общая теория права. Т.1. – М., 1981. – С.101.

[548] Рабінович П.М., Хавронюк М.І. Права людини і громадянина. Навчальний посібник. – К., 2004. – С.97.

[549] Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. Навчальний посібник. – Тернопіль, 2002. – С.30.

[550] Там само. – С.183.

[551] Див.: Пашук Т. Концепція юридичних засобів: до загальнотеоретичної характеристики // Юридична Україна. – 2004. – №8 – С.11.

[552] Там само. – С.14.

[553] У спеціальній літературі точаться дискусії стосовно проблем самозахисту (в рамках якого виділяють, зокрема, необхідну оборону та крайню необхідність), а також щодо застосування так званих оперативних санкцій у цивільно-правових відносинах. (Див. детальніше про це, напр.: Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. – М., 1992. – С.109-155.; Басин Ю.Г., Диденко А.Г. Дисциплинирующее значение оперативных санкций // Советское государство и право. – 1983. – №4. – С.50-55). Саме цьому аспекту захисту суб’єктивного права присвячена ст. 19 Цивільного кодексу України.

[554] Пашук Т. Державно-юридичний захист прав людини: поняття та ознаки // Бюлетень Міністерства юстиції. – 2004. – №11. – С.44.

[555] Малько А.В., Шундиков К.В. Цели и средства в праве и правовой политике. – Саратов, 2003. – С.74-93.

[556] Пашук Т. Концепція юридичних засобів: до загальнотеоретичної характеристики. – С.12-16.

[557] Про виділення явищ правосвідомості в якості юридичних див., зокрема, Алексеев С.С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие, классификация. // Советское государство и право. – 1987. – №6. – С.14.

[558] Деякі автори, досліджуючи юридичні засоби захисту, висвітлюють лише частину зазначеної їхньої групи. На думку цих вчених, дане поняття означає: 1) рішення суду (Ромовская З.В. Защита в советском семейном праве. – Львов, 1985. – С.30; Воробьев М.К. О способах защиты гражданских прав // Труды по правоведению. – Новосибирск, 1968. – С.93.); 2) позов (Добровольский А.А. Исковая форма защиты права. – М., 1965. – С.12, 27.; Клейнман А.Ф. Новейшие течения в советской науке гражданского процессуального права. – М., 1967. – С.26.; Юдельсон К.С. Советский гражданский процесс. – М., 1956. – С. 199.; Пушкар Е.Г. Конституционное право на судебную защиту. – Львов, 1982. – С.123); 3) позов та інші засоби (скарга, заява) (Чечот Д.М. Субъективное право и формы его защиты. – Л., 1968. – С.69-71.; Гражданское право. Учебник. Ч.1. – М., 1998. – С.283.). Однак цими засобами, очевидно, не вичерпується зміст поняття, що розглядається.

[559] Між іншим, у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини (далі – Суд) вже давно сформувався стандарт, відповідно до якого право на справедливий судовий розгляд вважається порушеним, якщо справа вирішена у відсутності однієї зі сторін і немає доказів про її виклик належним чином (див., напр., рішення Суду у справі „Колозза проти Італії” від 12.02.1985р. (§27,29) // http://www.echr.coe.int).

[560] Пашук Т. Право на ефективний засіб правового захисту: інтерпретація Європейським судом з прав людини // Адвокат. – 2004. – №6.– С.26.

[561] Рабінович П.М., Хавронюк М.І. Вказ. праця. – С.249-250.

[562] У переважній більшості радянських праць „способи захисту” тлумачилися у світлі радянського цивільного законодавства, зокрема ст. 6 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, яка встановлювала конкретні шляхи захисту суб’єктивного цивільного права. Ст. 16 чинного Цивільного кодексу України також містить норму, яка дає перелік способів захисту цивільних прав: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов’язку в натурі; відшкодування збитків тощо.

[563] Шевченко Я.Н. Средства защиты в гражданском праве // Советское государство и право. – 1977. – №7. – С.55-62; Советское гражданское право. Ч.1. – Л., 1982. – С.191; Яковлев В.Ф. Гражданско-правовой метод регулирования общественных отношений. – Свердловск, 1972. – С.117.

[564] Рішення Суду у справах: “ Класс та інші проти Німеччини” від 6.09.1978р. (§64); “ Сільвер та інші проти Об’єднаного Королівства” від 25.03.1983р. (§113); “ Леандер проти Швеції” від 26.03.1987р. (§77); “ Муррей проти Сполученого Королівства” від 28.10.1994р. (§100) // http://www.echr.coe.int.

[565] Рішення у справі “ Аманн проти Швейцарії” від 16.02.2000р. // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2000. – №2(6). – С.23.

[566] Рішення у справі “ Хан проти Сполученого Королівства” від 12.05.2000р. (§44) // http://www.echr.coe.int, а також: Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2000. – №2(6). – С.147.

[567] Рішення у справі “ Вальсаміс проти Греції” від 18.12.1996р. (§§48-49) // http://www.echr.coe.int, а також: Вибрані рішення Європейського суду з прав людини (1993 – 2002рр.). Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України. Серія ІІ. Коментарі прав і законодавства. Вип.3. – Х., 2003. – С.432-435.

[568] Рішення у справі “ Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови” від 13.12.2001р. (§§137-140) // http://www.echr.coe.int, а також: Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2002. – №1. – С.109-113.

[569] Рішення у справі “Ротару проти Румунії” від 04.05.2000 р. (§§70-72) // http://www.echr.coe.int а також Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2000. – №2. – С.135-141.

[570] Рішення у справі “Кормачова проти Росії” від 29.04.2004р. // Юридична Україна. – 2004. – №6. – С.90-93.

[571] Серегина В.В Государственное принуждение по советскому праву. – Воронеж, 1991; Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан СССР. – Свердловск, 1989. – С.13-21; Коломоєць Т. Класифікація заходів адміністративно-правового примусу // Право України. – 2003. – №2. – С.105-111.

[572] Пашук Т. Державно-юридичний захист прав людини: поняття та ознаки. – С.37-38.

[573] Рішення у справі “Айдер та інші проти Туреччини” від 8.01.2004р. // Юридична Україна. – 2004. – №4. – С. 82-83; Рішення у справі “ Пол та Одрей Едвардз проти Сполученого Королівства” від 14.03.2002р. // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2002. – №1(13). – С.169; Рішення у справі “ Салман проти Туреччини” від 27.06.2000р. // Там само. – 2000. – №3(7). – С.146.; Рішення у справі “Ільхан проти Туреччини” від 27.06.2000р. // Там само. – 2000. – №3(7). – С.153.

[574] Пашук Т. Право на ефективний засіб правового захисту: інтерпретація Європейським судом з прав людини. – С.28.

[575] Рішення у справі „Джабарі проти Туреччини” від 11.07.2000р. // Вибрані рішення Європейського суду з прав людини (1993 – 2002 рр.). – С.86-89.

Дата добавления: 2015-05-22