КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Розділ 12 Парадигми розвитку науки: класична, некласична, постнекласична
Завдання № 417 Завдання № 418 Завдання № 419 Завдання № 420(1) Завдання № 421(2) Завдання № 422 Завдання № 423(1) Завдання № 424(2) Завдання № 425(3) Завдання № 426(4) Завдання № 427(1) Завдання № 428(2) Завдання № 429(1) Завдання № 430(2) Завдання № 431(3) Завдання № 432 Завдання № 433 Завдання № 434
Завдання № 435 Завдання № 436 Завдання № 437 Завдання № 438 Завдання № 439 Завдання № 440 Завдання № 441 Завдання № 442(1) Завдання № 443(2) Завдання № 444(3) Завдання № 445(4) Завдання № 446(5) Завдання № 447 Кумулятивізм (від лат. ситиіа- накопичення) є принципом розвитку класичної науки, згідно з яким у процесі зростання наукового знання зберігаються всі нагромадженні досі результати з додаванням нових Завдання № 448(1) Завдання № 449(2)
Завдання № 450(3) Завдання № 451(4) Цей принцип не допускає існування альтернативних наукових теорій. Він обмежує розвиток наукового знання, бо вимагає, щоб визнавали лише такі нові теорії, які узгоджуються зі старими. Завдання № 452 Завдання № 453 Завдання № 454 Завдання № 455 Завдання № 456 Завдання № 457 Цей вислів характеризує новий дух некласичної науки Завдання № 458 Завдання № 459(1) Завдання № 460(2) Завдання № 461(3) Завдання № 462 Завдання № 463(1) Завдання № 464(2) Завдання № 465
Завдання № 466(1) Завдання № 467(2) Будь-яка теорія через обмеженість своєї емпіричної може бути спростована. Наукове знання є гіпотетичним і може бути спростоване емпіричними фактами, що збурюють теорію. А звідси постає необхідність критичного перегляду головних концептів наукової теорії задля її усунення та заміни іншою, здатною передбачити нові факти Завдання № 468 Завдання № 469 Завдання № 470(1) Завдання № 471(3) сукупність переконань, цінностей і технічних засобів, які забезпечують існування наукової традиції та визнаються науковим співтовариством Завдання № 472(1) Завдання № 473(2) Вони формально-логічно суперечать одна одній і вони використовують різні поняттєві мови теорії та спостережень,а також різні методи досліджень та оцінки отриманих результатів Завдання № 474(1) Завдання № 475(2) Завдання № 476
Ні тому, що суспільна думка виробляється саме людьми яких вчить старше покоління, однак буває і таке, що люди просто з цим погоджуються бо іншого, кращого не знають. Завдання № 477 Завдання № 478 Завдання № 479 Завдання № 480 Завдання № 481 Завдання № 482 Завдання № 483 Завдання № 484 У розвитку самоорганізуючихсистем виникають ситуації, коли другорядним, локальним за своїм характером, впливам, відповідають глобальні, за масштабами та енергетичною силою наслідки Завдання № 485(1) Завдання № 486(2) Завдання № 487 Завдання № 488 Завдання № 489 Існує безліч рівноправних типів знання і методологій, що сприяє розвитку знання і людини.. Розвиток пізнання, уважає Фейєрабенд, здійснюється завдяки критиці несумісних теорій за наявності фактів Завдання № 490 Завдання № 491 Завдання № 492 Завдання № 493 Завдання № 494 Завдання № 495 Завдання № 496 Завдання № 497 Завдання № 498 Завдання № 499 Завдання № 500 Завдання № 501 Завдання № 502 Принцип фальсифікації – це спростування будь-якої теорії через обмеженість емпіричної бази теорії Завдання № 503 Завдання № 504
Філософія (з грец. Phileo – любов, sophia- мудрість) – теоретичний світогляд, вчення,яке прагне осягнути всезагальне у світі, в людині і суспільстві. Філософія вибудовується із сумнівів і обґрунтовувань, доведень, живе у вільних дискусіях, а тому можливе лише в демократичному суспільстві. Філософськими дисциплінами є метафізика, онтологія, гнесеологія, логіка, етика, естетика, філософська антропологія.(- інтуїтивне досягнення істини). Мудрість – є важливою ознакою філософії, котра осмислює дійсність на основі пізнання найбільш загальних зв’язків, причин, тенденцій розвитку та їх практичного (предметного) використання. Мудрість – не що інше, як вміння використовувати знання на практиці – “мистецтво жити”. (найвищого ідеалу). Філософування –це особистісна життєва основа філософії. Воно зростає з фундаментального філософського настрою (роздумування над чимось). Софісти – давньогрецькі мислителі 5 ст.до н.е.(Протагор,Горгій),які вперше поставили людину в центр філософського пізнання(людина – міра всіх речей). Філософський висновок – остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів. Історія філософії – галузь філософських знань, предметом яких є закономірність та особливості пізнання відношення людини і світу на різних етапах розвитку філософії. Світогляд – це складна суперечлива єдність знань та оцінок, інтелекту та емоцій, розумного обґрунтування та віри, переконань та сумнівів, традиційного і творчого мислення. Під світоглядом розуміють систему поглядів людини на світ та її місце у світі. Філософський світогляд – це теоретичний світогляд, який з’ясовує причини суперечностей, а тим більше як гармонізувати буття людини. Метафізика – термін, який було запроваджено для позначення філософського знання, яке ставить перед собою в онтології запитання: що таке світ і людина? Що складає фундаментальну основу його існування? Що таке справжнє буття? Відповіді на ці питання філософи шукають у понадявищній сфері буття, тобто поза сферою фізичного. Онтологія – це вчення про буття взагалі. Буття – це гранично широке поняття про існуюче. Гносеологія (gnosis-пізнання,logos-слово,вчення) – теорія пізнання, одна з головних філософських дисциплін, яка досліджує закономірності процесу пізнання. Епістемологія (теорія пізнання) – частина філософії, що вивчає загальні риси процесу пізнання та результат знання(вчення про наукове пізнання). Аксіологія (цінний) – вчення про цінності, філософська дисципліна, яка вивчає ціннісне ставлення людини до світу(етичне, естетичне, релігійне). Матеріалізм – напрям в історичному розвитку філософії, який вважеє матерію першоосновою всього сущого, намагається пояснити всі явища і процеси через матеріальні причини. Протистоїть ідеалізму і релігії. Представник Демокріт. Ідеалізм – напрям у філософії, який первинним вважає ідеальне начало – Бога, дух, розум. Космос – модель великої сім’ї. Є живим, вічним, прекрасним, досконалим, рухомим, розумним. Архе – вихідний початок буття. Гілозоїзм (тут,життя)– погляд, згідно з яким матерія наділена чуттєвістю, яка різною мірою властива неживим, живим тілам і людині(Бруно,Спіноза). Апейрон – безякісне матеріальне першоджерело; нескінченність у просторі і часі. важливий крок у розвитку філософії, на шляху до уявлень про матерію, порівняно з ототожненням першоджерела с конкретною речовиною у Фалеса Метемпсихоз (Переселення душ, реінкарнація) – релігійно-міфологічне вчення про переселення душ померлих в тіла інших людей (новонародженої дитини), тварин, рослин і мінералів. Логос – світовий розум, закон(Геракліт),з давньогрец. слово,вчення. Ідея ( початок, принцип) — форма духовно-пізнавального відображення певних закономірних зв'язків та відношень зовнішнього світу, спрямована на його перетворення. Буття – гранично широке поняття про існуюче. центральне філософське поняття. Буття – предмет вивчення онтології. Є надзвичайно широкою концепцією яка охоплює суб‘єктивні і об‘єктивні риси реальності й існування. Форма – зовнішній вияв предмета, певного змісту, внутрішня структура, певний порядок предмета або перебігу процесу. Матерія – філософська категорія, протилежна ідеї, ідеальному. Істота (сутність) - (есенція) — філософська категорія, що виражає головне, основне, визначальне в предметі, таке що зумовлене глибинними, необхідними, внутрішніми зв'язками й тенденціями розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення. Потенція (лат. potentia - сила) можливість, внутрішньо притаманна сила, здатність до дії. Щодо вчення про акт і потенції див. Неотомізм. Потенційний - можливий, здатний до дії; те, що відповідає можливості. Протилежність - актуальний. Потенційна енергія (енергія спокою) - спочиваюча, не діюча енергія. ентелехія (грец. ἐντελέχεια) — реалізація, дійсність. В філософії Аристотеля внутрішня мета руху, закладена в прихованому вигляді в кожному бутті до його здійснення;діяльний,формуючий початок. “Органон” – традиційна назва філософських творів Аристотеля, присвячених логіці. Назва «Органон» належить не самому Аристотелю: прийнято вважати, що воно закріпилося завдяки коментатору і видавцеві праць Арістотеля Андронику Родосскому. Логіка – наука про закони та форми людського мислення. Ейдемонія – етичне напрям, що розглядає блаженство, щастя, задоволення або користь (одного або всіх) як мотив і мета всіх прагнень «золота середина» – «політична тварина» – визначення людини за Арістотелем. Згідно з ним, людина народилася політичною істотою і носить в собі інстинктивне прагнення до "спільного співжиття". Цнота – одна з чотирьох частин концепції Платона, яка складається з мудрості, мужності, поміркованості, наявність яких у людини дають змогу осягнути четверту, найголовнішу, цноту – справедливість. Катарсис - підняття, очищення, оздоровлення. Калокагатія -поняття давньогрецької естетики, що виражає ідеальне єднання фізичної краси та духовної досконалості — як ідеал виховання людини., Фатум (лат. Fatum — рок, доля) — присуд долі; божество, частіше божества, подібні до грецьких мойр. Офіційного культу не мали. Атараксія (грец. ἀταραξία — спокій) — термін старогрецької філософії, яким Піррон та Епікур описували блаженний безтурботний стан. На думку Піррона людина не може відрізнити істинні й фальшиві відчуття, тому атараксія є спокоєм, що виникає при відмові від судження щодо догм і будь-чого неочевидного, не припиняючи водночас допитуватися до істини. Епікур вважав атараксію єдиним насправді щасливим станом людини. Це стан спокою, що виникає тоді, коли людина відкидає віру в загробне життя, не боїться богів, бо вони далеко і байдужі до людей, уникає політики й чварливої компанії, оточує себе тільки вірними друзями, і, найважливіше, стає відкритою чесною особою, гідною довіри. Автаркія (грец. autárkeia — самовдоволення) — незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей. Життєвий ідеал кініків і стоїків Теоцетризм — філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага. При цьому основою моральності служить шанування і служіння Богу, а наслідування і уподібнення Йому вважається вищою метою людського життя. Гностицизм — релігійно-науковий термін, яким описують різноманітні релігійні течії та вірування у 2-3 століттях, та інколи і у раніші періоди. Креаціонізм - світогляд, який говорить, що світ, як вільний акт творіння Бога, є витвором розумним, оскільки Бог створив світ на основі власної ідеї. Екзегеза – основна практика середньовіччя – тлумачення Святого Письма. Провіденціалізм (лат. провидіння)– тлумачення історії як вияву волі зовнішніх сил, Божого провидіння, остаточної перемоги добра над злом. бритва Оккама – принцип, який стверджує, що не треба робити більше припущень, ніж мінімально потрібно. містицизм - філософське вчення, а також особливий спосіб розуміння і сприйняття світу, заснований на емоціях, інтуїції та ірраціоналізмі. Під містичним досвідом розуміють досвід прямого особистого спілкування з Богом (Абсолютом). У затвердження можливості безпосереднього єднання з Богом полягає суть містицизму. тяжіють до інтуїтивізму і символізму; Провідну роль у цьому процесі повинні грати внутрішній досвід, глибока внутрішня віра. номіналізм- це напрям в середньовічній філософії, який у диспутах про універсалії протистояв реалізму(16 стл). Прибічники вважали,що загальні поняття не мають самостійного існування, тобто реально існують тільки одиничні речі, а поняття утворюються тільки нашим розумом, заперечували реальність загального в речах, але визнавали його як думки, поняття, імена. Представники: Йоан Розцелін, Дунс Скот.
пантеїзм (pan – усе, theis – Бог)– філософське і релігійне вчення про присутність Бога у єстві самої природи. Бог втрачає свій трансцендентний, позаприродний характер і зливається з природою. Геліоцентризм (від грец. ηλιος «сонце» і лат. centrum «осереддя, центр») — вчення в астрономії і філософії, яке ставить Сонце в центр Всесвіту, а навколо нього (точніше, навколо спільного центра мас всієї його системи) обертаються усі тіла. в т.ч. планети і зокрема Земля. Протилежне вчення - геоцентризм. утопія (грец. ού + τόπος — «місце, якого немає») — фантазія, вимисел, мрія, що не збудеться.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 1317; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |