КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тема 12. Філософські підходи до процесу пізнання та розуміння
Абсолютна істина – в гносеології марксизму – момент об’єктивної істини як вичерпне знання про об’єкт, зміст якого не може бути спростований у майбутньому.
Верифікація в аналітичній філософії – процедуравизначення висловлювання на предмет науковості шляхом зведення його до емпіричного досвіду. Відносна істина – в гносеології марксистської філософії – момент об’єктивної істини, який означає правильне, але неповне, неточне, однобічне знання про об’єкт. Герменевтика (грець. hermeneutike – мистецтво витлумачення) – 1) збірна назва для позначення підходів, що орієнтовані на іманентне розуміння тексту, на відміну від його історико-генетичного пояснення; 2) філософське вчення, яке розглядає розроблені принципи витлумачення в якості методологічної основи гуманітарних наук. Г ерменевтичне коло – коло цілого і частин. Принцип герменевтичного кола стверджує, що для розуміння цілого слід розуміти його окремі частини, проте для розуміння окремих частин необхідно мати уявлення про смисл цілого. Гносеологічний оптимізм – віра у всесильність людського пізнання, переконання в його необмежених можливостях. Інтенційність – спрямованість свідомості на предмет, співвіднесеність свідомості з якимсь об’єктом. Класична, або кореспондентна істина – розуміння істини на основі принципу відповідності, що йде ще від Аристотеля – це відповідність між змістом знання суб’єкта та буттям предметів.
Когерентна істина – різновид некласичної істини в аналітичній філософії, що базується на принципі когерентності. Результат узгодженості змісту наукового судження з емпіричним досвідом або з законами формальної логіки.
Когерентності принцип – принцип узгодженості.
Логічна істина – різновид когерентної істини в аналітичній філософії, яка означає узгодженість судження з законами формальної логіки.
Модель пізнання з позиції марксистської гносеології – процес пізнання йде від чуттєвого споглядання (відчуття, сприймання, уявлення) до абстрактного мислення (поняття, судження, умовисновок), а від нього до практики. Модель пізнання в гносеології прагматизму – здійснюється через потребу в доцільній дії, фактичний сумнів (що означає наявність проблемної ситуації), переборення сумніву шляхом утвердження прагматичної віри (це вибір схем, правил дії) і одержує завершення в практичній дії. Об’єктивна істина – термін марксистської гносеології, що означає такий зміст наших знань, який не залежить ні від людини ні від людства.
Первісні очевидності – у феноменологічному підході до пізнання дологічні фундаментальні сутності щоденної свідомості, які вкорінені в практичну діяльність і є передумовою наукового знання.
Пізнання з позиції класичного підходу – адекватне відображення предмета в розумі людини.
Пізнання з позиції некласичної філософії – творча конструююча діяльність свідомості, що породжує ідеальні об’єкти. Прагматична віра – елементмоделі теорії пізнання прагматизму, що виражає утвердження в свідомості фактичних правил для дії, які спрямовані на успіх. Практика в інтерпретації марксистської філософії – матеріальна, чуттєво-предметна, доцільна суспільно-історична діяльність людей з освоєння та перетворення природних і соціальних об’єктів. Фактична істина – різновид когерентної істини в аналітичній філософії – це узгодженість висловлювання з емпіричним фактом.
Феномен у філософі Е. Гусерля – інтуїтивне вбачання в свідомості ідеальних сутностей, що мають безпосередню очевидність.
Дата добавления: 2015-05-22; Просмотров: 415; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |