Структура філософського знання

Історичні форми постановки основного питання філософії.

Серцевиною філософії як теоретичного світогляду є трактування відношення людини і світу. Воно є джерелом основних філософських проблем та філософських дисциплін. До найпоширеніших належать проблеми, що таке світ, буття, що насправді існує, а що не існує. Питання, що вивчає філософія, є одним з найпроблематичніших для неї, оскільки проблематика її історично змінювалась. У різні епохи у філософії домінували то вчення про пізнання, то політичні чи етичні проблеми. Стосовно основного предмету філософії існують наступні точки зору: 1. Основним питанням філософії будь-яких періодів є проблема відношення мислення і буття, матерії і свідомості. В той же час, основне питання філософії – це також проблема, яка розв’язує наступне питання: пізнавальний чи непізнавальний світ. 2. Суть основного питання філософії: як співвідноситься у житті людини і суспільства такі явища як мораль, моральність, аморальність. 3. У всі періоди і на всіх етапах розвитку філософії, ця проблема існувала і існує, і постає як проблема людської свободи.

Як і кожна розвинена наука, філософія має власну внутрішню спеціалізацію. Класичними розділами філософії вважаються онтологія, антропологія, гносеологія, логіка, етика, естетика й історія філософії.Структура філософського знання відносна. Кожна філософська система має власну структуру. Між основними розділами філософії в жодній системі немає жорстких кордонів, їхній вміст перетинається. Онтологія – вчення про першооснови бутя. Вона виділяє різні сфери бутя – неживу і живу прирорду, соціальний світ, сферу ідеальних предметів тощо, зводячи у певні галузі та види все, що становить буття. Антропологія – вчення про природу та сутність людини. Вона вивчає людину під особливимкутом зору – з позиції поєднання в ній біологічного і культурного начал. Гносеологія – теорія пізнання, одна з головних філософських дисциплін, яка досліджує закономірності процесу пізнання. Логіка – вивчає закони та форми правильного мислення. Арістотель відкрив основні закони її мислення: закон тотожності; закон несуперечності; закон виключеного третього. Дотримання законів і правил логіки є запорукою істинного мислення. Етика – філософське вчення про мораль, походження і природу моральних норм, спосіб їх функціонування в суспільстві; теорія моралі. Естетика – філософське вчення про прекраснее, про художнє освоєння дійснсті. Основні категорії естетики: «прекрасне», «трагічне», «комічне». Основна проблема – специфічне оцінне ставлення людини до дійсності. Історія філософії – галузь філософських знань, предметом яких є закономірності та особливості пізнання відношення людини і світу на різних етапах розвитку філософії.

Дата добавления: 2015-05-22